27 березня 2026 року
м. Київ
справа № 159/2044/25
провадження № 61-3800ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 січня 2026 року, постанову Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу у Волинській області Данилевич О.І., приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо А. Є., про визнання недійсним договору дарування будинку та земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину та поновлення запису про право власності,
21 березня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку направили до Верховного Суду окремі касаційні скарги на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 січня
2026 року, постанову Волинського апеляційного суду від 19 лютого
2026 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 04 березня
2026 року
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Касаційна скарга заявника не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відсутність у касаційній скарзі передбачених ЦПК України підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку є підставою для її повернення (пункт 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України).
Подані касаційні скарги не відповідають вимогам, визначеним пункту 5 частини другою статті 392 ЦПК України, зокрема у них не визначені підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення скарг не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для їх повернення.
Керуючись статтями 260, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 січня 2026 року, постанову Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу у Волинській області Данилевич О.І., приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо А. Є., про визнання недійсним договору дарування будинку та земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину та поновлення запису про право власності, повернути заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко