26 березня 2026 року
м. Київ
справа № 638/13599/18
провадження № 61-3675ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянувши касаційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на судові рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіального управління Міністерства юстиції від 08 лютого 2022 року про результати перевірки законності виконавчого провадження №6233284,
20 березня 2026 року Шевченківський відділ державної виконавчої служби в місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у справі
№ 638/13599/18.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Із матеріалів касаційного провадження та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 25 листопада 2025 року, дата складання повного тексту відсутня, останній день строку на касаційне оскарження судового рішення припадав на 25 грудня 2025 року, а заявник звернувся до суду 20 березня 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заявник в прохальній частині касаційної скарги просить суд касаційної інстанції поновити строк на касаційне оскарження судових рішень та вказує, що повний текст постанови апеляційного суду від 25 листопада 2025 року він отримав 28 листопада 2025 року, однак доказів на підтвердження вказаного не надав суду.
Крім цього, заявник вказує, що введенням в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року та подальше його продовження є об'єктивною та поважною причиною пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень.
Також зазначає, що місто Харків постійно знаходиться під ракетними обстрілами та у період ухвалення оскаржуваної постанови були постійні перебої з електропостачанням. Крім цього, заявник вказує, що на території Харківської області найчастіше лунають повітряні тривоги, що змушує державних службовців знаходитись в укритті. Відділення АТ «Укрпошти» зачинені під час повітряної тривоги, що унеможливлює забезпечення своєчасної подачі касаційної скарги.
З огляду на вказане, заявник вважає, що не мав об'єктивної можливості своєчасно підготувати та надіслати касаційну скаргу та вважає вказані причини пропуску строку поважними.
Верховний Суд дійшов висновку, що наведені підстави неможливо визнати поважними і достатніми для поновлення пропущеного процесуального строку з огляду на наступне.
Посилання заявника на воєнний стан, повітряну тривогу не можуть бути визнані судом поважними.
Дійсно Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та який продовжує діяти.
Разом з тим, після запровадження воєнного стану на території України діяльність судів не зупинялася. Лише на окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ. Харківський апеляційний суд працює в штатному режимі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Повітряні тривоги у місті Харкові та Харківській області не є цілодобовими, тому дана обставина не може бути визнана судом поважною.
Заявником не наведено жодної обставини, яка пов'язана з оголошенням в Україні воєнного стану, яка дійсно перешкодила йому у встановлений законом строк звернутись з касаційною скаргою. Крім того, не надано
будь-якого доказу, який підтверджував би обставини, на які він посилається.
Доводи заявника на те, що під час ухвалення оскаржуваної постанови були постійні перебої з електропостачанням також не заслуговують на увагу.
Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23 дійшов висновку, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено
24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
Заявник до касаційної скарги не долучив будь-якого доказу (наприклад, графік відключення світла, щоб вказувало б на цілодобове відключення світла, або його нетривалу наявність протягом дня), що підтверджує об'єктивну неможливість через відключення світла подати скаргу у визначений законом строк.
Також не наведено жодної обставини та не надано доказів на підтвердження дійсно об'єктивних причин, що перешкодили заявнику з дня складання отримання повного тексту постанови апеляційного
суду - 25 листопада 2025 року звернутись до суду з касаційною скаргою.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
В касаційній скарзі не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало суб'єкту оскарження реалізувати право на касаційне оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку після ознайомлення з повним текстом цього рішення, а вищевказані посилання є недостатніми підставами для поновлення пропущеного строку та свідчить про свідоме зволікання заявника з поданням касаційної скарги.
Безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
У зв'язку із наведеним вище, заявнику необхідно надати суду належні докази або вказати на інші обґрунтовані підстави, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на касаційного оскарження з посиланням на відповідні докази.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено: рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу.
Касаційна скарга заявника вказаним вимогам не відповідає.
У прохальній частині касаційної скарги заявник зазначає, що оскаржує в касаційному порядку постанову Харківського апеляційного суду
м. Харкова, без зазначення дати вказаної постанови.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Харківським апеляційним судом ухвалено постанову 25 листопада 2025 року в справі
№ 638/13599/18.
Крім цього, заявнику слід врахувати статтю 409 ЦПК України під час оформлення прохальної частини касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Заявнику необхідно надіслати до суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги, зазначивши прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням статті 409 ЦПК України, а саме зазначити яке судове рішення має прийняти суд касаційної інстанції за результатами розгляду його касаційної скарги та направити виправлену редакцію касаційної скарги всім учасникам справи.
Що стосується клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд, зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України
«Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
А тому, Верховний Суд не вбачає підстав для розгляду вказаного клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.
За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на судові рішеннязалишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді В. М. Ігнатенко