(додаткова)
25 березня 2026 року
м. Київ
справа № 369/15033/20
провадження № 61-9706св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2024 року - залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000, 00 грн.
Постановою Верховного Суду від 18 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Сандугеєм Ігорем Вікторовичем, залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року залишено без змін.
Короткий зміст доводів заяви про відшкодування судових витрат
03 березня 2026 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить ухвалити додаткову постанову, якою вирішити питання про судові витрати.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 понесла витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із касаційним розглядом справи в загальному розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується додатковою угодою № 2 від 03 жовтня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 17/06-2022 від 17 червня 2022 року; рахунком на оплату № 173 від 03 жовтня 2025 року; платіжною інструкцією № 0.0.4570462399.1 від 07 жовтня 2025 року; актом надання послуг № 138 від 06 жовтня 2025 року. Указує, що у відзиві на касаційну скаргу було заявлено про відшкодування вказаних витрат. Зазначені докази ОСОБА_2 долучила до відзиву на касаційну скаргу.
На підставі викладеного представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Заперечення на вказану заяву про ухвалення додаткового рішення до суду касаційної інстанції не надходили.
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 465/3424/10-ц (провадження № 61-3038св21).
Установлено, що докази на підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду касаційної інстанції ОСОБА_2 подала разом із відзивом на касаційну скаргу.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду касаційної інстанції надано додаткову угоду № 2 від 03 жовтня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 17/06-2022 від 17 червня 2022 року; платіжну інструкцією № 0.0.4570462399.1 від 07 жовтня 2025 року; акт надання послуг № 138 від 06 жовтня 2025 року із детальним описом робіт, виконаних адвокатом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Ураховуючи, що касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Сандугеєм І. В., залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, приймаючи до уваги те, що стороною позивача заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення не надходили, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 (шість тисяч) гривень
Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 (шість тисяч) гривень.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов