25 березня 2026 року
м. Київ
справа № 758/3014/20
провадження № 61-13683св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Київська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна,
третя особа -Гаражний кооператив «Вікторія»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року Київська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, що перебувають у власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н. М. 30 січня 2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33622288, яким за ОСОБА_2 зареєстровано приватну власність на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 , а саме: гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 .
Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності м. Києва, жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво ні ОСОБА_2 , ні іншим особам у власність чи користування не приймала.
На думку позивача, вказані факти дають підстави вважати, що ОСОБА_2 здійснив самочинне будівництво об'єкту нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва, та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.
Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 16/890, проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження від 31 січня 2020 року № 20-0050-07.
Отже, на думку позивача, наведене свідчить про намагання ОСОБА_2 у незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді м. Києва.
Крім того, позивач вважає, що дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. єтакими, що прийняті у спосіб, який суперечить нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а запис про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - таким, що підлягає скасуванню.
Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, Київська міська рада просила суд:
визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 січня 2017 року № 33622288 на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 115878188000 за ОСОБА_2 ;
зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 18 кв.м по АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), привівши її у придатний для використання стан.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Гаражний автокооператив «Вікторія» (далі - ГК «Вікторія»).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, місцевий суд виходив з того, що у даному випадку належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Ураховуючи посилання Київської міської ради на те, що ОСОБА_2 здійснив самочинне будівництво об'єкту нерухомого майна на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва, та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна, і таке майно підлягає знесенню, суд дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин, ураховуючи зміст позовних вимог та їх обґрунтування, неможливо повернути власнику земельної ділянки з приведенням її у придатний для використання стан без знесення самочинно побудованого нерухомого майна, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити у зв'язку із обранням позивачем неефективного способу захисту порушеного права.
Вирішуючи спір щодо позовних вимог, пред'явлених до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М., суд першої інстанції виходив із того, що спір виник між міською радою та ОСОБА_2 , тому приватний нотаріус є неналежним відповідачем у справі.
Не погоджуючись із цим рішенням, Київська міська рада в особі представника ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу Київської міської ради, подану представником - Грицаєнком Р. М., задоволено частково, рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та зобов'язання вчинити дії скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 січня 2017 року № 33622288 на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 115878188000, за ОСОБА_2 .
Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , код ділянки 91:066:0005, привівши її у придатний для використання стан.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Київської міської ради до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірна земельна ділянка, на якій був збудований гараж, не була відведена ОСОБА_2 відповідно до порядку, встановленого законом для будівництва таких об'єктів нерухомого майна, а тому він не може на законних підставах набути право власності на відповідний об'єкт будівництва відповідно до вимог частини першої, другої статті 376 ЦК України.
Здійснюючи державну реєстрацію права власності на гараж за ОСОБА_2 на підставі довідки ГК «Вікторія» про виплату паю, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М. не перевірила наявність у ГК «Вікторія» прав на земельну ділянку, на якій знаходиться гараж, а тому відсутні підстави вважати, що у відповідача у встановленому законом порядку виникло право користування або право власності на земельні ділянку.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважав, що реєстрація права власності за ОСОБА_2 на гараж (бокс) № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , є порушенням права власності на земельну ділянку територіальної громади м. Києва.
У зв'язку із цим апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 січня 2017 року №33622288 об'єкту нерухомого майна на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Оскільки за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на спірний гараж з порушенням вимог закону та він займає земельну ділянку, на якій цей гараж розташований безпідставно, апеляційний суд вважав обґрунтованими вимоги позивача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки з приведенням її у придатний для використання стан.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що, відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі, Подільський районний суд м. Києване надав належної оцінки та застосував формальний підхід до позовної вимоги Київської міської ради щодо зобов'язання відповідача ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан.
Зауважив, що Верховний Суд у своїх постановах щодо способу захисту порушеного права роз'яснював, що суд, розглядаючи справу, повинен насамперед з'ясувати мету, яку ставить перед собою позивач. Іноді формулювання позовної вимоги може бути нечітким, але якщо зважати на мотиви звернення до суду, то стає зрозуміло, якого результату особа хоче досягти.
Виснував, що зі змісту позовної заяви чітко убачається, що метою звернення Київської міської ради до суду з даним позовом є саме знесення об'єкта самочинного будівництва.
Отже, прагнення позивача у цій справі повернути спірну земельну ділянку, зобов'язавши ОСОБА_2 привести її у придатний для використання стан саме шляхом знесення самочинного будівництва, не викликає сумніву, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права іншого не передбачає.
Оцінюючи наявність підстав для втручання у право на мирне володіння майном, апеляційний суд вказав, що ОСОБА_2 мав проявити розумну обачність та перевірити наявність речових прав у гаражного кооперативу на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомості, та, за необхідності, отримавши правову допомогу, мав би врахувати ці обставини при набутті у його власність.
Разом із цим, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог Київської міської ради, пред'явлених до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М., зазначивши, що належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється, та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
03 листопада 2025 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та залишитив цій частині в силі рішення місцевого суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2025 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
16 лютого 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18 грудня 2019 року гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 у гаражному кооперативі «Вікторія», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 18 кв. м на праві власності зареєстрований за ОСОБА_2 , дата реєстрації - 26 січня 2017 року.
Право власності було зареєстроване на підставі довідки Серії та номер: № 169, виданої 31 жовтня 2016 року, видавник: ГК «Вікторія»; довідки Серії та номер: № 170, виданої 31 жовтня 2016 року, видавник: ГК «Вікторія».
Відповідно до листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 057/934 від 27 січня 2020 року останній не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об'єкта будівництва (гаражні бокси) за адресою: АДРЕСА_1 .
Із листа КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 29 жовтня 2019 року убачається, що згідно з даними реєстрових книг КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за адресою: АДРЕСА_1 проведена реєстрація права власності на гаражний бокс № НОМЕР_3 , р. НОМЕР_4 в ГБК «Вікторія» за фізичною особою.
31 січня 2020 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (обліковий код: 91:066:0005) у Подільському районі м. Києва та за його результатами складено Акт обстеження земельної ділянки № 20-0050-07. Обстеження проведено на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 16/890.
У ході вказаного обстеження земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка площею 1,4548 га (обліковий код: 91:066:0005) на АДРЕСА_1 згідно з даними міського земельного кадастру обліковується за гаражним автокооперативом « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки в користування (власність); інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї у міському земельному кадастрі відсутня; зазначена земельна ділянка огороджена парканом та охороняється, в її межах розташовано індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони.
Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 342/9830 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,45 га для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки згідно з планом-схемою.
На даний час процес оформлення вказаної земельної ділянки не завершений та вона перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.
Відповідно до довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 31 жовтня 2016 року № 169 ОСОБА_2 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 ряд НОМЕР_2 площею 18 кв. м по пр. Правди, 39 в м. Києві. Сума пайового внеску за гаражний бокс станом на 2015 рік сплачена. Гаражний бокс в ГБК (ОК) « ОСОБА_4 » побудований господарчим способом та введений в експлуатацію в 1990 році.
Відповідно до довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 31 жовтня 2016 року № 170 ОСОБА_2 є членом гаражного автокооперативу «Вікторія».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Постанова Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року оскаржена в касаційному порядку лише в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, тому в іншій частині позовних вимог, в силу приписів статті 400 ЦПК України, не є предметом касаційного розгляду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).
Звертаючись до суду з позовом, Київська міська рада, вважаючи, що ОСОБА_5 незаконно зареєстрував за собою право власності на гараж, що розташований на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, оскільки рада жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво йому у власність чи користування не приймала, просила суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про реєстрацію права власності на спірний гараж за ОСОБА_6 .
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною другою статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
У разі, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23).
Ураховуючи, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане належної уваги не звернув та скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині вирішення указаних вимог позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 рокув частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майноухвалено відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з'ясованих обставин справи, а тому це рішення, відповідно до статті 413 ЦПК України, необхідно залишити в силі, а оскаржувану постанову апеляційного суду в частині вирішення указаних позовних вимог - скасувати.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року суду в частині вирішення позовних вимог Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно скасувати.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 рокув частині вирішення позовних вимог Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майнозалишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов