18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
18 березня 2026 року м. Черкаси справа № 925/281/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Антощук С.В., представників позивача - Назаренко М.О. за самопредставництвом, відповідача-1 - не з'явилися, відповідача-2 - адвоката Балковської І.В., третьої особи-1 - Мороза А.С. за само представництвом, Війтєвої Я.С. за довіреністю, третьої особи-2 - не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Знань", Приватного підприємства "Крупське", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Всеукраїнської громадської організації товариство "Знання" України (третя особа-1), на стороні позивача - Черкаської міської ради (третя особа-2) про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння,
27.02.2023 року Перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Знань" (далі також - ТОВ "Центр Знань", відповідач-1), Приватного підприємства "Крупське" (далі також - ПП "Крупське", відповідач-2), в якому просив суд:
визнати недійсним договір від 07.05.2001, зі змінами від 10.05.2001, про відчуження нежитлового приміщення: Планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд, загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького 14, укладений між Черкаською обласною організацією товариства "Знання" України (код ЄДРПОУ 02923789) та товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Знань" (код ЄДРПОУ 30147432);
витребувати з володіння приватного підприємства "Крупське" (код ЄДРПОУ 31369471) на користь держави в особі Кабінету Міністрів України (код ЄДРПОУ 00031101) нежитлове приміщення: Планетарій з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: вул. Байди Вишневецького, 14 у місті Черкаси;
відшкодувати судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне майно, яке є державною власністю, незаконно вибуло з власності держави поза її волею, що є підставою для визнання недійсним оспорюваного договору та повернення спірного нерухомого майна. Крім того, спірне майно було власністю загальносоюзного громадського об'єднання колишнього Союзу РСР, держава не визначила суб'єкта управління цим майном, а тому органом, наділеним повноваженнями діяти від імені держави на захист прав та інтересів щодо спірного майна, є Кабінет Міністрів України, який належних заходів щодо захисту інтересів держави у спірних відносинах не вживав.
Справа розглядалась судами неодноразово. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 (суддя Зарічанська З.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025, позов задоволено повністю, визнано недійсним договір від 07.05.2001 зі змінами від 10.05.2001 про відчуження нежитлового приміщення Планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд, загальною площею 583,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 14, укладений між Черкаською обласною організацією товариства "Знання" України та ТОВ "Центр Знань"; витребувано з володіння ПП "Крупське" на користь держави в особі Кабінету Міністрів України зазначене нежитлове приміщення; стягнено з відповідачів по 2 684 грн судового збору на користь Черкаської обласної прокуратури.
Постановою Верховного Суду від 11.11.2025 року рішення Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 та у справі № 925/281/23 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 15.12.2025, 23.01.2026 року справу № 925/281/23 прийнято до провадження суддею Грачовим В.М., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 28.01.2026 року, запропоновано учасникам справи подати свої заяви по суті справи, клопотання з процесуальних питань за їх наявності з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 11.11.2025 року у цій справі, забезпечено участь представника Кушерця В.І. у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду, доручено Шостому апеляційному адміністративному суду організувати о участь представника Кушерця В.І. у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції з розгляду справи № 925/281/23.
Відповідач-2 в особі представника подав, через систему “Електронний суд»:
17.12.2025, 20.01.2026 року заяви (вх. №18853/25, №910/26, т.13 а.с. 203-204, 211-213), в яких просив позовну заяву залишити без руху, зобов'язати прокурора надати оцінку спірного майна, яке є предметом позову та надати суду докази, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, яке є предметом спору, продовжити строк на подачу відзиву та долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ “Центр Знань» СТА 348440 від 10.03.2015 року;
Представник третьої особи-1 подав, через систему “Електронний суд»:
20.01.2026 року письмові пояснення (вх. №973/26, т.1 а.с. 223-235), в яких просив залишити позовну заяву без розгляду на підставі п.2 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв'язку з відсутністю повноважень прокурора на пред'явлення позову, а у разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без розгляду - ухвалити рішення про відмову у позові повністю з урахуванням наданих пояснень;
28.01.2026 року заяву (вх. №1417/26, т.14 а.с.71-73), в якій просив розглянути заяви відповідача-2 про залишення позову без руху, надати прокурору час на усунення недоліків та у зв'язку з цим оголосити в підготовчому засіданні перерву.
Представник позивача подав, засобами поштового зв'язку, 22.01.2026 року пояснення (вх. №1068/26, т.13 а.с. 244-268), в яких заперечив обґрунтованість клопотань відповідача-2 і третьої особи-1 та просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Прокурор подав, через систему “Електронний суд», 26.01.2026 року пояснення (вх. № 1226/26, т. 14 а.с. 16-24) за змістом яких просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 28.01.2026 року суд відмовив в задоволенні заяв відповідача-2 за вх. № 188853/25, № 910/26 від 17.12.2025, 20.01.2026 року в частині залишення позовної заяви без руху та зобов'язанні прокурора надати оцінку спірного майна, яке є предметом позову, надання суду доказів що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, яке є предметом спору; задовольнив заяву за вх. №910/26 від 20.01.2026 року в частині продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву та долучені до матеріалів справи доказів по справі; відмовив в задоволенні клопотання третьої особ-1 за вх. №973/26 від 20.01.2026 року в частині залишення позовної заяви без розгляду (ухвалою суду в протоколі судового засідання), підготовче засідання у справі відклав на 26.02.2026 року, забезпечив участь представника Кушерця В.І. у підготовчому засіданні, в режимі відеоконференції у приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду.
Прокурор подав, через систему “Електронний суд», 06.02.2026, 13.02.2026 року клопотання, додаткові пояснення (вх. №2072/26, т.14 а.с. 105-107, вх. №2474/26, т.14 а.с. 119-122), в яких просив поновити строк на подання доказів, приєднати поданні разом з клопотанням докази до матеріалів справи та задовольнити позовну заяву в повному обсязі;
Відповідач-2 в особі представника подав, через систему “Електронний суд»:
25.02.2026 року клопотання (вх. №3175/26, т.14 а.с.127-129), в якому просив зупинити провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.03.2025 № 4292-ІХ “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у вказаній справі, ухваленого за результатами такого розгляду;
26.02.2026 року відзив на позовну заяву (вх. № 3206/26, т.14 а.с.148-152), в якому просив поновити строк на подання доказу - запиту Черкаської окружної прокуратури від 16.08.2022 №54-159-2529вих-22 до Черкаської міської ради, приєднати поданий доказ до матеріалів справи, застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову повністю.
Третя особа-1 в особі представника подала, через систему “Електронний суд», 26.02.2026 року заперечення (вх. №3205/26), в якому просив відмовити прокурору в поновленні строку на подання доказів та в клопотанні про приєднання доказів.
Ухвалою від 26.02.2026 року суд відмовив в задоволенні клопотання прокурора за вх. № 2072/26 в частині поновлення строків на подачу доказів, в частині долучення доказів до матеріалів справи залишив клопотання прокурора без розгляду, відмовив у поновленні строку на подачу відзиву на позовну заяву відповідача-2 за вх. № 3206/26, з власної ініціативи продовжив строк на подачу відзиву на позовну заяву та прийняв відзив відповідача-2 до матеріалів справи (ухвалою суду в протоколі судового засідання), відклав підготовче засідання у справі на 18.03.2026 року, забезпечив участь представників третьої особи-1 - Війтєвої Я.С. та Мороза А.С. в режимі відеоконференції у приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду.
10.03.2026 року прокурор подав, через систему “Електронний суд», відповідь на відзив відповідача-2 (вх.№ 4011/26, т.14 а.с. 181-183), в якій заперечував проти доводів відповідача-2, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник позивача подав, засобами поштового зв'язку, 16.03.2026 року відповідь на відзив відповідача-2 (вх.№4350/26, т.14 а.с. 191-197), в якій надав пояснення щодо повноважень Кабінету Міністрів України, як органу управління спірним майном та повідомив, що в силу свого законодавчого статуту позбавлений технічної можливості зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі).
18.03.2026 року, через систему “Електронний суд», представником відповідача-2 подано заперечення на відповідь на відзив прокурора (вх.№ 4509/26, т.14 а.с. 203-205), представником третьої особи-1 - письмове пояснення щодо відповіді на відзив прокурора і щодо клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі (вх.№ 4518/26. Т. 14 а.с. 212-216), за змістом яких підтримали свої заперечення проти позову, просили зупинити провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.03.2025 №4292-ІХ “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у вказаній справі, ухваленого за результатами такого розгляду.
В засідання суду представники відповідача-1, третьої особи-2 явку представників не забезпечили, 17.03.2026 року представник третьої особи-2 подав, через систему “Електронний суд», заяву (вх. №4493/26. т.14 а.с.201), в якій просив суд провести судове засіданні без участі представника Черкаської міської ради у зв'язку із перебуванням в іншому судовому засіданні та неможливістю здійснити його заміну, відповідач-1 причини неявки представника не повідомив, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
В підготовчому засіданні 18.03.2026 року представники відповідача-2 і третьої особи-1 підтримали клопотання про зупинення провадження у справі із заявлених у ньому підстав, прокурор і представник позивача заперечували проти задоволення цього клопотання судом з мотивів необґрунтованості і безпідставності заявленого клопотання.
Заслухавши доводи прокурора, представників присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи в частині, що стосуються клопотання, суд зазначає наступне.
Предметом позову у даній сплаві є вимоги прокурора заявлені в інтересах Кабінету Міністрів України про визнання недійсним договору від 07.05.2001, зі змінами від 10.05.2001 року про відчуження нежитлового приміщення Планетарію з прибудовами та підвалом літ. А-1, а, а1, пд, загальною площею 583,5 кв.м, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького 14, укладеного між відповідачами та витребування у відповідача-2 спірного приміщення на користь держави в особі Кабінету Міністрів України, як майно державної власності, що незаконно вибуло з власності держави поза її волею.
Клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у цій справі по суті є частиною заперечень проти позову і обґрунтовується тим, що 09.04.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" № 4292-IX від 12.03.2025 (далі - Закон № 4292), згідно з яким внесено зміни у 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Законом № 4292 статтю 164 ГПК України доповнено частиною 6 такого змісту, зокрема: у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а частину другу статті 174 ГПК України доповнено абзацом третім такого змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
У п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292 визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Тобто, стаття 164 ГПК України доповнена Законом №4292, який набрав чинності 09.04.2025 року, має вимогу імперативного характеру, і лише після встановлення відповідності позовної заяви вимогам ст. 164 ГПК України можливий розгляд справи.
У підготовчому засіданні 28.01.2026 року у задоволенні клопотання відповідача-2 - Приватного підприємства «Крупське» про залишення позовної заяви без руху та зобов'язанні прокурора надати оцінку спірного майна, яке є предметом позову, а також подати суду докази, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, яке є предметом позову, судом відмовлено.
Суд бере до уваги, що згідно з інформацією, розміщеною на сайті Конституційного суду України у розділі «Конституційні подання станом на 31 січня 2026 року» (https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya-stanom-na-31-sichnya-2026-roku), постановою Пленуму Верховного Суду від 12.09.2025 №18 прийнято рішення звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.03.2015 року № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Подання мотивовано тим, що норми оспорюваного припису Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
· нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
· нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом».
Надання пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону зворотної дії в часі суперечить статті 58 Конституції України, оскільки призводить до порушення основного фундаментального елементу принципу верховенства права - правової визначеності.
Крім того, ретроспективне застосування положень Закону може свідчити про порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини (право на справедливий суд) через втручання законодавця в процес здійснення правосуддя шляхом прийняття нормативно-правових актів, що наперед визначають результати справи, яка перебуває на розгляді в суді та в якій однією зі сторін є держава.
22.01.2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності статті 58 Конституції України пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 4292-ІХ та перейшла до закритої частини для ухвалення рішення, що свідчить про перебування зазначеного питання на завершальній стадії конституційного провадження.
Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 11.11.2025 року у даній справі посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 року у справі № 592/5594/20 про те, що при визначенні початкового моменту відліку позовної давності суд повинен виходити з таких критеріїв оцінки поведінки позивачів, як добросовісність, розумність та справедливість, закріплених у статті 3 ЦК України, що відповідним чином висуває до кожного учасника цивільних відносин вимоги до обрання поведінки, яка має відповідати поведінці умовного доброго господаря та дбайливого власника. Розумність характерна та властива для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення норм, що здійснюється при вирішенні спорів. Добрий господар повинен піклуватися про своє майно, вживати дії з його збереження та своєчасного захисту прав на нього протягом розумного строку. Особа не може вважатися дбайливим власником, якщо тривалий період не цікавиться своїм майном, не вживає заходів, які б вчинив добрий господар невідкладно, якщо не існує перешкод, що об'єктивно перешкоджали йому у вчиненні таких дій. Спірними правовідносини можуть вважатися протягом строку позовної давності, а випадку, якщо зацікавлені особи не звернулися до суду за захистом своїх прав у передбачений законом строк, правовідносини набувають ознак стабільності та передбачуваності». За змістом статті 261 ЦК України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалася про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала би змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Отже, з огляду на викладене, в межах розгляду справи № 925/281/23 наявне порушено питання щодо застосування до спірних правовідносин, що виникли між сторонами спору, положень Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ, зокрема пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З метою всебічного і об'єктивного розгляду спору, суд вважає, що без вирішення питання конституційності п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №4292 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту добросовісного набувача» в частині порядку обчислення строку позовної давності та обов'язку внесення суми вартості майна, клопотання відповідача-2 - про зупинення провадження у справі є обґрунтованим.
Таким чином, враховуючи предмет позову у справі № 925/281/23 та його підстави, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за вказаним поданням Верховного Суду.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Задовольнити клопотання Приватного підприємства "Крупське" за вх. №3175/26 від 25.02.2026 року.
Зупинити провадження у справі № 925/281/23 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.03.2025 №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у вказаній справі, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 27.03.2026 року.
Суддя В.М. Грачов