79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.03.2026 Справа № 914/674/25
Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І., з участю секретаря судового засідання Свистуна П.О. розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Мартиняка Івана Володимировича (вулиця Богомольця, 9, Львів, 79005; умовний код 0291003122);
до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (вулиця Коперника, 4, Львів, 79000; код ЄДРПОУ 42899921);
відповідача-2: Львівської міської ради (площа ринок, 1, Львів, 79008; код ЄДРПОУ 04055896);
відповідача-3: Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» (вулиця Тракт Глинянський, 152, Львів, 79067; код ЄДРПОУ 00854400);
відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь - Агроінвест» (вулиця Тракт Глинянський, 152, Львів, 79067; код ЄДРПОУ 34857761);
відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракт Інвест Груп» (вулиця Бузкова, 13, Львів, 79028; код ЄДРПОУ 44198178);
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (проспект Чорновола, 4, Львів, 79019; код ЄДРПОУ 39769942);
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне агенство водних ресурсів України (вулиця Велика Васильківська, 8, Київ, 01004; код ЄДРПОУ 37472104);
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну (вулиця Родини Крушельницьких, Львів, 79017; код ЄДРПОУ: 01038909);
про: усунення перешкод щодо користування та розпорядження водними ресурсами шляхом визнання в частині недійсним наказу, договорів купівлі-продажу, ухвал, договору оренди та скасування державної реєстрації права приватної власності на водні об'єкти, державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх прав, а також повернення земельної ділянки та водних об'єктів у власність територіальної громади, -
За участю представників:
від прокурора: Рогожнікова Н.Б.;
від відповідача-1: Жуган І.;
від відповідача-2: Ковела М.В.;
від відповідача-3: не з'явився;
від відповідача-4: не з'явився;
від відповідача-5: Бушева І.М.;
від третьої особи-1: Лишкович В.І.;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився;
вільні слухачі: Чайка В.І.; Козлова О.В., Хомуляк С.М., Коваль М.С.,-
Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Мартиняк Іван Володимирович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях; відповідача-2: Львівської міської ради; відповідача-3: Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь»; відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь Агроінвест»; відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракт Інвест Груп»; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області; третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне агенство водних ресурсів України; третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну про усунення перешкод щодо користування та розпорядження водними ресурсами шляхом визнання в частині недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України, скасування державної реєстрації права приватної власності, зобов'язання передачі водних об'єктів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними договору про поділ майна в натурі, визнання недійсною та скасування ухвали Львівської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх прав, а також повернення земельної ділянки та водних об'єктів у власність територіальної громади.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду і протоколах судових засідань.
Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року судове засідання відкладено на 20 березня 2026 року о 10:30 год.
19 березня 2026 року від прокурора надійшли додаткові пояснення по справі.
20 березня 2026 року від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по цій справі.
20 березня 2026 року представник відповідача-3 подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків її розгляду.
20 березня 2026 року представник відповідача-4 подав клопотання про відкладення розгляду справи.
20 березня 2026 року у судовому засіданні розглядалося клопотання представника відповідача-4 про відкладення судового засідання.
Аргументуючи подане клопотання представник відповідача-4 зазначає про те, що Львівською міською радою розглядається звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь-Агроінвест» щодо надання дозволу на поділ земельної ділянки, яка є предметом спору.
Згідно з планом поділу, частина ділянки, на якій розташований водний об'єкт (водойма) площею 1,8063 га із прибережними захисними смугами, буде виділена і перейде місту, у зв'язку з чим підстави позову в частині вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх прав відпадуть.
На цій підставі просить відкласти розгляд справи на строк до 1 місяця.
Представник Львівської міської ради клопотання представника відповідача-4 підтримав, зазначив, що сторони вживають заходів для врегулювання спору мирним шляхом.
Прокурор щодо відкладення розгляду справи заперечив, зазначивши, що наведена причина представником відповідача не є підставою для відкладення судового засідання.
Інші учасники процесу щодо відкладення розгляду справи заперечень не висловили.
Розглянувши зазначене клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом ч.2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
В той же час, відповідно до вимог ч.5 статті 196 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.
В судовому засіданні представник відповідача-4 та представник Львівської міської ради повідомили про намір врегулювати спір мирним шляхом у спосіб, передбачений законом - методом поділу земельної ділянки та виділу її частини, зайнятої водним об'єктом та прибережною захисною смугою у окремий об'єкт цивільних прав.
Підставами для заявлення позовних вимог щодо вказаної земельної ділянки є розташування на ній водного об'єкта, у зв'язку з чим у випадку виділу землі, зайнятої ставком, підстави позову в цій частині відпадуть.
Зважаючи на викладене, керуючись приписами процесуального закону, відповідно до яких суд сприяє учасникам справи у мирному врегулюванні спору, враховуючи інші обставини справи, зокрема, наявність на спірній земельній ділянці об'єктів житлової забудови, що перебувають у власності фізичних осіб, суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи не може бути завершено в цьому судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд пріоритетним завданням визначає сприяння врегулюванню спору шляхом примирення сторін.
Відтак суд дійшов висновку, що відкладення судового засідання для надання сторонам часу з метою вирішення спору мирним шляхом, в межах розгляду цієї справи, є доцільним та необхідним.
Таким чином, з метою забезпечення належних умов для вирішення спору та дотримання процесуальних прав учасників, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та відкласти судове засідання.
Щодо клопотання представника відповідача-3 про продовження строку розгляду справи
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродньо встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини та продовжує строк розгляду справи по суті.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд виходить із необхідності дотримання балансу між обов'язком швидкого здійснення правосуддя та забезпеченням права сторін на повний і всебічний захист своїх інтересів. Враховуючи факт подання прокурором додаткових пояснень, суд вбачає за доцільне надати відповідачу-3 належний час для підготовки письмових заперечень, що відповідає принципу змагальності.
Оцінюючи обставини справи, суд керується принципом рівності сторін, який є складовою права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції). Оскільки прокурором подано додаткові пояснення безпосередньо перед засіданням, надання відповідачам часу для підготовки відповіді є обов'язковим для забезпечення змагальності процесу.
Водночас, оцінюючи критерії «розумного строку» крізь призму практики Європейського суду з прав людини, суд пріоритетним завданням визначає сприяння врегулюванню спору шляхом примирення сторін. Таким чином, з метою забезпечення належних умов для вирішення спору та дотримання процесуальних прав учасників, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та відкласти судове засідання.
Керуючись статтями 202, 207, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, Конвенціє про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, суд, -
1. Відкласти розгляд справи на 17.04.2026 на 10:30 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань №5.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
3. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Бургарт Т.І.