Справа № 750/3511/26
Провадження № 2-а/750/74/26
27 березня 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Маринченко О.А., перевіривши додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
третя особа - Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
24 березня 2026 року ОСОБА_1 з використанням системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Вказана позовна заява одержана канцелярією суду 25 березня 2026 року.
Дана позовна заява має бути залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.
Водночас, позивач додав до позовної заяви копію посвідчення від 10 липня 2025 року, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій та просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», статті 288 КУпАП, а у разі, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору - відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом рішення в справі.
Згідно із положеннями пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про сплату судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17.
Вимоги позивача у даній справі стосуються скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, тобто вказана справа не пов'язана із захистом прав позивача як учасника бойових дій, не стосується його соціального і правового статусу, який врегульований спеціальним законом.
За таких обставин, правові підстави, передбачені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення позивача від сплати судового збору за подання вказаного позову, відсутні.
Також, позивач у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору на підставі статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однак, слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Також, згідно із частинами першою, третьою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок відстрочити сплату судового збору, а підставою для відстрочення судом сплати судового збору є врахування майнового стану сторони.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів, які свідчать про його майновий стан, у зв'язку з чим не вбачається підстав для відстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати.
Таким чином, позивачем за подання даного позову має бути сплачено судовий збір.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
А тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. (отримувач: ГУК у Черніг.обл/Деснянс. р-н/22030101; код ЄДРПОУ: 37972475; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313121206000025741; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)) та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 161, 169, 256, 294, 295 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору та звільнення від його сплати - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в 3 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ній недоліки: сплатити судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.А. Маринченко