вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
27 березня 2026 рокуСправа № 912/2875/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю. за правилами загального позовного провадження господарську справу № 912/2875/25
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АА-ТАШИР"
про стягнення 819 095,18 грн,
за участю представників:
від позивача - Мазан О.І.,
від відповідача - Зінкевич Д.В.,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 , яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "АА-ТАШИР" про стягнення 819095,18 грн штрафних санкцій, з яких 375891,50 грн - пеня та 443203,68 грн - штраф, з покладенням на відповідача судового збору.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з виконання робіт за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 16.04.2025 № 91/4D, зокрема щодо виконання робіт у передбачені умовами договору строки.
Ухвалою від 14.11.2025 (суддя Бестаченко О.Л.) суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 08.12.2025.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді, підготовче засідання 08.12.2025 не відбулося.
Ухвалою від 09.12.2025 підготовче засідання призначено на 12.01.2026.
17.12.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що позивач прийняв роботи за квітень - червень 2025 року без будь-яких зауважень та претензій до відповідача. Підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за квітень - червень 2025 року без жодних зауважень і претензій і підтверджує факт того, що позивач не мав будь-яких зауважень до якості та строків виконаних робіт. У матеріалах справи відсутні докази (акти огляду майданчика) порушення строків за Календарним графіком виконання робіт, згідно з п.п.п. б п.п. 4.1.1. та п.п. 4.1.8. п. 4.1. договору. Також відповідач зазначає про виникнення в нього форс-мажорних обставин під час виконання робіт за договором (влучання у виробничі приміщення його контрагентів, часті повітряні тривоги, погодні умови, що унеможливлювало здійснення будівельних робіт) та стверджує про неможливість стягнення неустойки за окремими етапами в межах строку дії основного зобов'язання.
17.12.2025 відповідач подав до суду клопотання про визнання доказів недопустимими.
18.12.2025 позивач подав відповідь на відзив, в якій вважає клопотання відповідача про визнання доказів недопустимими таким, що не підлягає до задоволення з причини його необґрунтованості та безпідставності. Щодо тверджень відповідача про відсутність актів огляду будівельного майданчику позивач зазначає, що про такі акти наявна згадка в п.п. 4.1.1. п. 4.1 договору і їх складання пов'язане виключно з розірванням договору, а оскільки можливість розірвати договір є правом, а не обов'язком позивача, тому такі акти огляду не складались, а договір не був розірваний. Позивач зазначив, що підписуючи договір, відповідач володів інформацією про кількість повітряних тривог на місці виконання робіт, яка після підписання договору залишилась на тому ж рівні (навіть меншому), що і до дати його підписання, та повинен був враховувати факт можливих опадів, які будуть мати місце протягом виконання ним робіт і планувати свої роботи та можливості. Позивач зазначає, що сторони в договорі узгодили питання підтвердження форс-мажорних обставин, порядок повідомлення про форс-мажор та строки таких повідомлень, узгодили алгоритм такого оповіщення, однак підтверджуючих документів відповідачем так і не було надано.
Від відповідача заперечення до суду не надходили.
Указом Президента України від 13.12.2025 № 959/2025 суддю Господарського суду Кіровоградської області Бестаченко О.Л., у провадженні якої перебувала справа №912/2875/25, призначено на посаду судді Північного апеляційного господарського суду та згідно з наказом голови суду від 17.12.2025 № 143-к "Про відрахування зі штату суду судді Бестаченко О.Л." 26.12.2025 відраховано зі штату Господарського суду Кіровоградської області.
За розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду № 84 від 29.12.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/2875/25, за результатами якого справу передано судді Кузьміній Б.М.
Ухвалою від 29.12.2025 суд у складі судді Кузьміної Б.М. справу №912/2875/25 прийняв до свого провадження, підготовче засідання призначив на 27.01.2026.
27.01.2026 підготовче засідання не відбулося з технічних причин, що унеможливили технічну фіксацію судового процесу та проведення засідання за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
Ухвалою від 27.01.2026 суд призначив підготовче засідання на 10.02.2026.
10.02.2026 суд відкрив підготовче засідання. У підготовчому засіданні 10.02.2025 суд ухвалив з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, для належної підготовки справи по суті, уникаючи надмірного формалізму та беручи до уваги, що позивач реалізував своє право на подання відповіді на відзив, на підставі статті 119 ГПК України продовжити відповідачу строк подання відзиву у справі та установив відповідачу додатковий строк для подання доказів; продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів; закрив підготовче провадження у справі № 912/2875/25; призначив справу № 912/2875/25 до розгляду по суті на 10.03.2026.
У судовому засіданні 10.03.2026 брали участь уповноважені представники сторін.
10.03.2026 у судовому засіданні оголошено перерву перерву до 19.03.2026.
19.03.2026 суд продовжив судове засідання.
Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в позові з підстав, наведених у відзиві.
19.03.2026 суд перейшов у стадію ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення рішення до 27.03.2026.
У судовому засіданні 27.03.2026 суд ухвалив рішення, проголосив його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив обставини, які є предметом доказування у справі.
16.04.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - військова частина, замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АА-ТАШИР" (далі - ТОВ "АА-ТАШИР", підрядник, відповідач) було укладено договір підряду № 91/48 (далі - Договір, т.1, а.с. 21-27), за умовами якого:
- в порядку, строки та на умовах, визначених цимДдоговором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з будівництва об'єкту: "Нове будівництво військових, інженерно - технічних і фортифікаційних споруд на 10 позицій відділень в Харківській області" (з 38 по 47) (далі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (пункт 1.1. договору);
- склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до програми фінансування, та на підставі розробленої та затвердженої встановленим порядком проєктної документації по об'єкту, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками. Джерелом фінансування проведення робіт є Державний бюджет України згідно з планом фінансування (Додаток 5);
- роботи виконуються в терміни, обумовлені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4), що є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.4);
- вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) складає 34413304,46 грн, в тому числі ПДВ 5735 540,74 грн (пункт 2.1);
- договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 2.3);
- строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 4) та встановлюються до "30" червня 2025 року включно (пункт 3.1);
- підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після підписання договору підряду (пункт 3.2);
- строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до умов Розділу 14 Договору (пункт 3.3);
- після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акта готовності Об'єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом з представниками підрядника (пункт 3.4);
- замовник зобов'язаний протягом 10-денного терміну з дати надання підрядником проєкт виконання робіт, у разі його відповідності вимогам ДБН А.31-5:2016 "Організація будівельного виробництва", надати підряднику об'єкт (фронт робіт). У разі незгоди, за наявності невідповідностей чи порушень вимог чинного законодавства в галузі будівництва, повернути підряднику проєкт виконання робіт для доопрацювання (пункт 4.2.1);
- замовник зобов'язаний прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених договором (із додатками та змінами до нього) (пункт 4.2.3. договору);
- замовник зобов'язаний забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об'єкта в порядку, установленому чинним законодавством та договором (пункт 4.2.4. договору);
- підрядник зобов'язаний розробити проєкт виконання робіт протягом 10-денного терміну підписання договору та надати його на затвердження замовнику (пункт 4.4.1);
- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об'єкта за актом у визначений договором строк (пункт 3.1. договору) (пункт 4.4.2);
- підрядник зобов'язаний завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менше ніж за 10 (десять) днів) (пункт 4.4.15);
- забезпечення робіт проєктною документацією покладається на замовника (пункт 6.1);
- підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (додаток 4) та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт (пункт 8.2);
- приймання та передача виконаних робіт здійснюються Сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання Сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3. До складу Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в включається підсумкова відомість ресурсів (пункт 10.1);
- акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином Підрядником у двох примірниках і надаються для підписання Замовнику (пункт 10.2);
- замовник повинен розглянути та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання цих документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений Замовником строк є обов'язковим для Підрядника (пункт 10.3);
- розрахунки за виконані роботи з будівництва Об'єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, протягом 10 (десяти) календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання Підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій, виконавчих схем затверджених інженером технічного нагляду. Після виконання Підрядником робіт з будівництва Замовник приймає виконану роботу та протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об'ємам виконаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються Підряднику для усунення зауважень та коригування (пункт 11.1);
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавством України (пункт 13.1. договору; тут і далі посилання на положення розділу 13 договору наводяться в редакції додаткової угоди від 18.04.2025 № 2, т.1, а.с 38);
- підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по Об'єкту, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (пункт 13.2);
- за порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1. договору) підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% (нуль цілих одну десятих відсотка) договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 10 (десяти) календарних днів. Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово (пункт 13.3);
- за порушення підрядником строків завершення окремих видів робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт (додаток 4), на термін, більший ніж 10 (десять) календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово (пункт 13.4);
- у разі несвоєчасного усунення (у строки, погоджені сторонами недоліків (дефектів). виявлених при виконанні робіт, прийманні-передачі закінчених робіт та протягом гарантійного строку, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) договірної ціни за кожний день такого прострочення з дати погодження строку на усунення недоліків (пункт 13.5);
- за порушення строків завершення будівництва по договору підрядник сплачує замовникові пеню в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) договірної ціни за кожен день такого прострочення понад тридцять днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості (пункт 13.6);
- штрафні санкції підлягають стягненню в повному обсязі незалежно від відшкодування збитків. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань (пункт 13.8);
- закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов (пункт 13.13);
- підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за договором, якщо таке порушення сталося не з його вини (пункт 13.14);
- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна зі Сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе за Договором обов'язків, якщо невиконання їх стало наслідком дії обставин непереборної сили. Обставинами непереборної сили визначаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь, терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно; а також - обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення Уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо було усунути діями Сторін (пункт 14.1);
- сторона, виконанню обов'язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов'язана: не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх настання письмово повідомити про це іншу Сторону; протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх настання надати іншій Стороні належні підтвердні документи, видані компетентними (уповноваженими) органами. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин має містити дані про час настання і характер обставин непереборної сили. Підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) засвідчується відповідним документом компетентного (уповноваженого) органу згідно з чинним законодавством із зазначенням у ньому строку дії цих обставин та обґрунтованого строку усунення їх наслідків. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) або регіональною торгово - промисловою палатою (далі - регіональна ТПП) та інформація про внесення сертифікату до Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), надана ТПП України. Сертифікат надається в межах строку повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 14.2);
- сторона, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), як на причину неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором, звільняється від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання зобов'язань тільки у разі, якщо ті обставини, на які посилається Сторона, виникли після укладення цього договору, їх виникнення викликано подіями, що не залежать від волі цієї Сторони, цією Стороною було вжито усіх необхідних заходів для того, щоб уникнути або усунути негативні наслідки таких обставин (пункт 14.3);
- у разі виникнення обставин непереборної сили строк виконання Сторонами зобов'язань за Договором переноситься відповідно до часу, упродовж якого діяли ці обставини або їх наслідки (пункт 14.4);
- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення другої Сторони Стороною, для якої стало неможливим виконання зобов'язань за Договором через настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють її від відповідальності, позбавляє її права посилатися на ці обставини та вимагати зміни (перенесення) строку виконання своїх зобов'язань (пункт 14.6);
- сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчиняться Сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об'єктів Сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом (пункт 14.8);
- договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим Договором (пункт 17.2);
- усі повідомлення між Сторонами здійснюються в письмовій формі, направляються адресатові рекомендованим або цінним листом або вручаються під розписку (пункт 18.3);
- будь-які повідомлення, претензії, що направляються Сторонами у зв'язку з даним Договором, повинні надаватися належним чином відповідній Стороні виключно в письмовому (паперовому) вигляді. Сторони досягли згоди, що датою повідомлення належним чином Сторін одна одної є день отримання Стороною-адресатом за її адресою, що зазначена у реквізитах Сторін, поштового рекомендованого відправлення (факт отримання якого адресатом підтверджує відповідний документ від підприємства поштового зв'язку) або день вручення повідомлення (кур'єром чи особисто) уповноваженому представнику Сторони (що підтверджується відповідним підписом представника, який прийняв повідомлення) (пункт 18.10).
Невід'ємною частиною цього Договору є: Додаток № 1 - Договірна ціна, Додаток № 2 - Підсумкова відомість ресурсів, Додаток № 3 - Зобов'язання, Додаток № 4 - Календарний графік виконання робіт, Додаток № 5 - План фінансування.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Календарним графіком виконання робіт сторони погодили строки виконання робіт (т. 1, а.с. 34-36).
Додатковою угодою № 1 від 17.04.2025 до договору (далі - додаткова угода № 1, т. 1, а.с. 37 на звороті) сторони внесли зміни в пункт 9.4 договору щодо попередньої оплати .
Додатковою угодою № 2 від 18.04.2025 до договору (далі - додаткова угода № 2, т. 1, а.с. 38) сторони внесли зміни в розділ 13 договору та виклали його в новій редакції.
Додатковою угодою № 3 від 16.05.2025 до договору (далі - додаткова угода № 3, т. 1, а.с. 39 - 44) сторони, посилаючись на пункт 48 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, пункт 2.3. договору, проєктну документацію по об'єкту та зменшення обсягу робіт, зменшили вартість робіт по Договору та виклали пункт 2.1. договору у такій редакції: "2.1. Вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає: 29999754,16 грн. (Двадцять дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири грн. 16 коп.), в тому числі ПДВ 4999959,03 грн. та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкта.".
Додатковою угодою № 4 від 21.10.2025 до договору (далі - додаткова угода № 4, т. 1, а.с. 45 - 50) сторони, посилаючись на пункт 48 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, пункт 2.3. договору, проєктну документацію по об'єкту та корегування проєктної документації по об'єкту з метою виключення неіснуючих обсягів робіт, зменшили вартість робіт по Договору та виклали пункт 2.1. договору у такій редакції: "2.1. Вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає: 28160695,76 грн. (Двадцять вісім мільйонів сто шістдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять грн. 76 коп.), в тому числі ПДВ 4693449,29 грн. та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкта".
Додаткові угоди підписано сторонами та скріплено печатками.
21.04.2025 між Сторонами було підписано Акт приймання-передачі будівельного майданчика до Договору № 91/4D від 16.04.2025 (т. 1, а.с. 51).
Надалі сторони підписали довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3:
- за травень 2025 року (дата підпису обома сторонами зазначена як 16.05.2025, т.1, а.с. 52);
- за червень 2025 року (7 довідок, в яких дата підпису зазначена підрядником як 30.06.2025, замовником - 02.07.2025; 1 довідка, в якій дата підписання підрядником зазначена як 30.06.2025, замовником - 02.06.2025; 2 довідки, в яких дата підписання обома сторонами зазначена як 19.06.2025, т.1, а.с. 53-62).
Сторони підписали акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ - 2в на загальну суму 27 433 019,22 грн (т. 1, а.с. 63-195):
- № 1 за травень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата вказана як 16.05.2025);
- № 2 за травень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата вказана як 16.05.2025);
- № 3 за травень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата вказана як 16.05.2025);
- № 4 за травень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата вказана як 16.05.2025);
- № 5 за травень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата вказана як 16.05.2025);
- № 7 за травень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата вказана як 16.05.2025);
- № 8 за травень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата вказана як 16.05.2025);
- № 9 за травень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання замовником і інженером вказана як 16.05.2025, підрядником дата підписання не зазначена);
- № 38.2 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання акта підрядником вказана як 30.06.2025, замовником - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025, т.1, а.с. 103-109);
- № 39.2 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання акта підрядником вказана як 30.06.2025, замовником - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025, т. 1, а.с. 110-118);
- № 40.2 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання акта підрядником вказана як 30.06.2025, замовником - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025, т. 1, а.с. 119-124);
- № 41.2 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання акта підрядником вказана як 30.06.2025, замовником - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025, т. 1, а.с. 125-134);
- № 42.2 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання акта підрядником вказана як 30.06.2025, замовником - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025, т. 1, а.с. 135-143);
- № 43.1 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання вказана як 19.06.2025);
- № 44.2 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання акта підрядником вказана як 30.06.2025, замовником - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025, т. 1, а.с. 155-164);
- № 45.2 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання акта підрядником вказана як 30.06.2025, замовником - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025, т. 1, а.с. 165-174);
- № 46.2 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання акта підрядником вказана як 30.06.2025, замовником - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025, т.1, а.с. 175-184);
- № 47.1 за червень 2025 року (акт підписано та скріплено печатками сторін та інженера з технічного нагляду, дата підписання вказана як 19.06.2025).
Позивач, посилаючись на платіжні інструкції № 303 від 27.05.2025, № 304 від 27.05.2025, № 513 від 23.06.2025, № 514 від 23.06.2025, № 713 від 07.07.2025, № 714 від 07.07.2025, № 715 від 07.07.2025, № 716 від 07.07.2025, № 717 від 07.07.2025, № 718 від 07.07.2025, № 719 від 07.07.2025 та № 737 від 07.07.2025 (т. 1, а.с. 196-207), зазначає, що будівельні роботи були оплачені ним повністю. Вказану обставину відповідач не заперечив.
Матеріали справи свідчать, що 14.07.2025 позивачу від відповідача надійшли Повідомлення про закінчення виконання робіт від 01.07.2025 № 01/07-8, 01/07, 01/07-1, 01/07-2, 01/07-4, 01/07-3, 01/07-6, 01/07-7, 01/07-9 (т.1, а.с. 208 на звороті - 211, 212-213), у яких відповідач, посилаючись на пункт 3.4 договору, повідомив позивача про те, що роботи на позиціях відділень № 46, 38, 39, 40, 42, 41, 44, 45 47 в повному обсязі завершено 30.06.2025. Об'єкти готові до введення в експлуатацію. Дата надходження позивачу зазначених Повідомлень підтверджується відбитком штампу вхідної реєстрації позивача (вхідні № 1739, 1731, 1732, 1733, 1734, 1735, 1737, 1738, 1740 від 14.07.2025).
14.07.2025 позивачу від відповідача надійшло Повідомлення про закінчення виконання робіт від 01.07.2025 № 01/07-5 (т.1, а.с. 211 на звороті), в якому відповідач, посилаючись на пункт 3.4. договору, повідомив про те, що роботи на позиції відділення № 43 в повному обсязі завершено 19.06.2025. Об'єкт готовий до введення в експлуатацію. Дата надходження позивачу зазначеного Повідомлення підтверджується відбитком штампу вхідної реєстрації позивача, вхідний № 1736 від 14.07.2025.
18.07.2025 позивачу від відповідача надійшло Повідомлення про закінчення виконання робіт від 01.07.2025 № 01/07-8 (т.1, а.с. 208), в якому відповідач, посилаючись на пункт 3.4. договору, повідомив про те, що роботи на позиції відділення № 46 в повному обсязі завершено 30.06.2025. Об'єкт готовий до введення в експлуатацію. Дата надходження позивачу зазначеного Повідомлення підтверджується відбитком штампу вхідної реєстрації позивача, вхідний № 1778 від 18.07.2025.
06.08.2025 заступник командира військової частини - головний інженер звернувся до командира військової частини з рапортом (т.1, а.с. 214-222, вхідний № 950 від 06.08.2025), в якому повідомив про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, що є підставою для організації претензійної роботи. До рапорту додано відомість щодо обсягів робіт, що не виконані станом на 30.06.2025 по будівництву об'єкту. Відомість підписана заступником командира військової частини - головним інженером, який подавав рапорт.
11.08.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію № 34/289 від 09.08.2025 про сплату штрафних санкцій на суму 1 029 093,46 грн. До претензії додано розрахунок штрафних санкцій (пені) (т. 2, а.с. 78 - 83).
Претензія залишилася без відповіді та задоволення.
Розглядаючи спір між сторонами, господарський суд виходить з такого.
Щодо доводів відповідача про неналежність, недостовірність та недопустимість поданих позивачем доказів, а саме: рапорту заступника командира військової частини-головного інженера від 06.08.2025 з додатком - складеною ним відомістю про обсяг невиконаних робіт, та розрахунку пені і штрафу, доданого до позовної заяви.
Відповідач подав до суду клопотання про визнання зазначених документів неналежними та недопустимими доказами, мотивоване тим, що вони створені на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення та не відповідають статті 78 ГПК України, а тому не можуть братися до уваги судом. Відповідач також вказав, що рапорт мотивований посиланням на відсутність актів приймання будівельних робіт та актом огляду будівельного майданчика, тоді як акти огляду будівельного майданчика до справи не надано, а станом на 30.06.2025 позивач мав на руках акти приймання робіт по всіх роботах. На переконання відповідача, визначення строків у розрахунку штрафних санкцій є припущеннями позивача.
За статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд зазначає, що право військовослужбовця подавати рапорти передбачене чинним законодавством, зокрема, з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника) (пункт 2 розділу І Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 № 531).
За такого, вважаючи наявними підстави для проведення претензійної роботи на захист прав позивача у зв'язку з порушенням підрядником договору підряду, заступник командира військової частини-головний інженер мав право звернутися до командира військової частини з відповідним рапортом, додавши до нього виконані ним розрахунки.
Рапорт від 06.08.2025 з додатком є належним доказом на підтвердження обставини звернення заступника командира військової частини - головного інженера до командира військової частини з питань, належних до його компетенції.
Водночас суд зазначає, що сам по собі рапорт підтверджує лише позицію особи, яка його подає, та факт повідомлення про обставини, які на переконання особи, яка подає рапорт, потребують реагування, і не доводить своєчасності або несвоєчасності виконання відповідачем як підрядником робіт за договором.
Суд також зауважує, що в судовому засіданні представник позивача пояснив, що вказівка в рапорті на акт огляду будівельного майданчика є опискою, та звернув увагу на те, що рапорт мотивований також відсутністю станом на 30.06.2025 актів приймання виконаних будівельних робіт на зазначений обсяг робіт.
Щодо розрахунку пені та штрафу, доданого до позовної заяви, суд вказує, що такий розрахунок є арифметичним обґрунтуванням розміру заявлених позовних вимог та не є самостійним доказом порушення відповідачем умов договору. Наявність розрахунку сум, заявлених до стягнення (зазначеного в позовній заяві або оформленого як окремий додаток до неї) є прямою вимогою до змісту позовної заяви, передбаченою пунктом 3 частини 3 статті 162 ГПК України.
Відповідач має право заперечувати проти розрахунку позовних вимог, наводити відповідні аргументи, подавати до суду контррозрахунок позовних вимог. У цій справі заперечень проти виконаного позивачем розрахунку позовних вимог відповідач не навів, натомість вказав, що заперечує проти позову в цілому, вважає роботи виконаними своєчасно, а підстави для стягнення штрафних санкцій відсутніми.
Підсумовуючи сказане, суд зазначає, що вищевказані документи (рапорт від 06.08.2025 з додатком, розрахунок позовних вимог) є такими, що підлягають оцінці судом сукупно з іншими доказами, а клопотання відповідача про визнання їх неналежними і недопустимими доказами задоволенню не підлягає.
Щодо суті спору між сторонами суд виходить з такого.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши зміст укладеного сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду.
За загальним правилом, визначеним в частині 1 статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Укладений у даному випадку між сторонами договір стосується оборонних закупівель, особливості здійснення яких регулюються, у тому числі, нормами спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про оборонні закупівлі" та Особливостями здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.
Суд установив, що у пункті 3.1. договору сторони погодили, що строки виконання робіт за цим договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до 30.06.2025 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 16.04.2025 № 91/4D у передбачені умовами договору строки, позивач заявив до стягнення з відповідача 819 095,18 грн, з яких:
- пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, що становить 315891,99 грн, яка нарахована на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України та статті 121-1 Бюджетного кодексу України;
- штраф у розмірі 7% за прострочення виконання окремих видів робіт на понад 30 днів, що становить 443203,68 грн, нарахований на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України та ст. 121-1 Бюджетного кодексу України;
- пеня у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожний день прострочення завершення будівництва, нарахована на підставі пункту 13.6 договору, становить 59 999,51 грн.
Щодо пені у розмірі 315 891, 99 грн та штрафу у розмірі 443 203,68 грн, нарахованих позивачем на підставі статей 231 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), статті 121-1 Бюджетного кодексу України, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Частиною 2 статті 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За пунктом 13.6. Договору за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу
Відповідно до частин 1, 2 статті 231 Господарського кодексу України (чинною на час спірних правовідносин) законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналогічну норму закріплено в статті 121-1 Бюджетного кодексу України, відповідно до частини 1 якої у разі якщо порушення зобов'язання пов'язане з виконанням державного контракту (договору) постачальником товарів, виконавцем робіт та надавачем послуг та/або виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
За частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд неодноразово вказав на практику застосування статті 231 Господарського кодексу України: за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт. При цьому недотримання проміжних строків календарного графіка (їх пропуск) не можуть бути розцінені як самостійна підстава для застосування відповідальності, оскільки оцінюватися має належне виконання договору у цілому з урахуванням кінцевого строку, визначеного сторонами.
Вказане підтверджується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17 та у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20, а також від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24.
В укладеному сторонами договорі не передбачено відповідальності підрядника у формі штрафу або пені за порушення строків виконання окремих етапів робіт згідно з Календарним графіком.
Натомість договір передбачає інші правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, в пункті 13.4 договору (в редакції додаткової угоди від 18.04.2025 № 2) погоджено, що за порушення підрядником строків завершення окремих видів робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт (додаток 4), на термін, більший ніж 10 (десять) календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово.
Як зазначено вище, частина 2 статті 231 ГК України та частина 1 статті 121-1 Бюджетного кодексу України передбачають відповідальність підрядника у формі сплати пені та штрафу за порушення строків виконання зобов'язань у разі якщо інше не передбачено договором.
Суд вважає, що у справі, що розглядається, укладений сторонами договір підряду в частині правових наслідків порушення підрядником строків виконання окремих етапів робіт передбачає інше, зокрема розірвання замовником договору в односторонньому порядку.
За такого, з огляду на відсутність прямої вказівки в умовах договору на можливість застосування неустойки за порушення строків виконання окремих етапів робіт, частину 2 статті 231 ГК України та частину 1 статті 121-1 Бюджетного кодексу України слід застосовувати як відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання з виконання робіт на об'єкті будівництва в цілому, що кореспондується з положеннями пункту 13.6 договору, який передбачає відповідальність підрядника за порушення строків завершення будівництва в цілому.
У постанові від 15.05.2025 у справі № 910/8552/23 Верховний Суд зазначив, що навіть якщо сторони передбачили неустойку (пеню) за порушення строків виконання одного із договірних зобов'язань, то це не виключає застосування санкцій, передбачених частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі порушення контрагентом строків виконання інших зобов'язань. Втім, це мають бути саме основні зобов'язання, тобто такі, що становлять предмет господарського договору (контракту). Санкції, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, не можуть бути застосовані до проміжних, не основних зобов'язань сторони.
У постанові від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24 Верховний Суд вважав помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо відхилення посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18 (з огляду на формулювання їх щодо зобов'язань за договором будівельного підряду, а не щодо договору підряду), оскільки як для договору підряду, так і для окремих видів договорів підряду (зокрема, будівельного), спільним є основний предмет договору, а саме: результат виконаних підрядником робіт, що свідчить про подібність правовідносин у вказаних справах зі справою, що розглядалася. Верховний Суд вважав релевантними висновки Верховного Суду, викладені у вказаних вище постановах, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення відповідачем виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.
За такого суд вважає, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем основного обов'язку зі здавання завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення виконання окремих видів робіт, які є проміжними роботами у межах основного зобов'язання.
Крім того, варто зауважити, що відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX"Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та не завершені на день набрання чинності цим Законом.
Слід зазначити, що державний контракт (договір підряду) укладений сторонами з урахуванням положень Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", що виключає можливість застосування положень частини 2 статті 231 Господарського кодексу України щодо нарахування 7% штрафу на виконання робіт, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за державним контрактом - договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 46/4D від 04.04.2025.
З урахуванням наведеного, нарахування позивачем на підставі пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України, статті 121-1 Бюджетного кодексу України штрафу у розмірі 7% та пені у розмірі 0,1% від вартості окремих видів робіт є безпідставним і в задоволенні позовних вимог про стягнення 315891,99 грн пені та 7% штрафу у розмірі 443203,68 грн слід відмовити
Щодо нарахованої позивачем пені в сумі 59 999,51 грн (у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожний день прострочення завершення будівництва на підставі пункту 13.6 договору) за період з 30.06.2025 по 02.07.2025, суд зазначає про таке.
Суд установив, що у пункті 3.1. договору сторони погодили, що строки виконання робіт за цим договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до 30.06.2025 включно.
Обставина дотримання чи недотримання підрядником строку завершення будівництва за договором є спірною у цій справі: позивач письмово та усно зазначає про відсутність у нього як у замовника станом на 30.06.2025 ряду актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року та стверджує, що такі акти були надані йому відповідачем як підрядником 02.07.2025, тобто з пропуском установленого договором строку. Зазначене твердження позивач обґрунтовує датою підписання ним зазначених актів - 02.07.2025, яка збігається з датою підписання таких актів інженером з технічного нагляду.
У матеріалах справи наявні акти № 38.2, № 39.2, № 40.2, № 41.2, № 42.2, № 43.1, № 44.2, № 45.2, № 46.2 за червень 2025 року, в яких дата підписання з боку відповідача вказана як 30.06.2025, з боку замовника - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025.
Відповідач письмово та усно стверджує, що виконав роботи за договором своєчасно, тобто до 30.06.2025, а також надавав вказані вище акти приймання будівельних робіт за червень 2025 року позивачу на руки, без оформлення супровідного листа або іншого документального підтвердження. Відповідач посилається на акти приймання будівельних робіт за червень 2025 року, Повідомлення про закінчення виконання робіт від 01.07.2025, загальні журнали робіт.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.4 договору після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акта готовності об'єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом з представниками підрядника.
Отже, дата закінчення робіт за договором повинна підтверджуватися складеним сторонами актом готовності об'єкту до експлуатації.
Матеріали справи не містять копії акта готовності об'єкту до експлуатації, передбаченого пунктом 3.4. договору.
Водночас у справі наявні копії оформлених відповідачем на виконання пункту 3.4. договору Повідомлень про закінчення виконання робіт.
Зокрема, як установив суд, 14.07.2025 і 18.07.2025 позивачу від відповідача надійшли Повідомлення про закінчення виконання робіт від 01.07.2025, якими відповідач повідомив позивача про те, що роботи на позиції відділення № 43 в повному обсязі закінчені 19.06.2025, а на позиціях відділень № 46, 38, 39, 40, 42, 41, 44, 45 47 - 30.06.2025; об'єкти готові до введення в експлуатацію.
Дати надходження позивачу зазначених Повідомлень (14.07.2025. 18.07.2025) підтверджені відбитком штампу вхідної реєстрації позивача.
Докази направлення/надання/вручення позивачу таких повідомлень раніше за вказані дати (14.07.2025, 18.07.2025) у справі відсутні.
Також відповідач не пояснив, у зв'язку з якими обставинами, в разі закінчення виконання робіт 30.06.2025, як стверджує відповідач, повідомлення про закінчення виконання робіт були надані замовнику 14.07.2025 та 18.07.2025.
У справі наявні копії актів № 38.2, № 39.2, № 40.2, № 41.2, № 42.2, № 43.1, № 44.2, № 45.2, № 46.2 за червень 2025 року (в яких дата підписання з боку відповідача вказана як 30.06.2025, з боку замовника - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025).
За змістом частини 4 статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами та договором підряду (пункт 88); після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання (пункт 89); передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи (пункт 91); підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункт 96).
У пункті 18.3 договору сторони погодили, що усі повідомлення між Сторонами здійснюються в письмовій формі, направляються адресатові рекомендованим або цінним листом або вручаються під розписку.
Доводи відповідача про надання вказаних актів позивачу 30.06.2026 на руки суд не приймає, ураховуючи погоджену сторонами письмову форму взаємодії.
Суд також бере до уваги, що інженер з технічного нагляду підписав зазначені акти та проставив свою печатку так само, як і замовник, 02.07.2025.
Також, відповідно до положень викладених у додатку "А" (обов'язковий) ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", затвердженого Наказом Мінрегіону України від 05.05.2016 № 115 загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва.
Згідно з вимогами ДБН відомості про виконання робіт (з початку і до їх завершення), що включаються в таблицю А.5, є основною частиною журналу. Ця частина журналу містить відомості про початок і закінчення роботи і відображає перебіг її виконання. Опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах об'єкта будівництва з зазначенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються. Наводяться стислі відомості, зокрема, про методи виконання робіт, застосовані матеріали, готові вироби і конструкції, вимушені простої будівельних машин, метеорологічні та інші особливі умови виконання робіт. Загальний журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному аркуші і скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала. Під час здачі завершеного будівництвом об'єкта загальний і спеціальні журнали робіт передаються замовнику.
Надані відповідачем копії загальних журналів робіт (т.2, а.с. 195-244) не підтверджують дат виконання робіт, включених до актів за червень 2025 року, оскільки не містять записів за червень 2025 року.
Зокрема, останні записи в наданих відповідачем копіях загальних журналів робіт датовані травнем 2025 року, водночас на титульних аркушах вказано, що ведення журналів розпочато за одними позиціями 20.04.2025, закінчено - 10.05.2025 (т. 1, а.с. 195-219), за іншими розпочато 10.05.2025, закінчено - 30.05.2025 (т.1. а.с. 220 - 244).
Одночасно, як зазначено вище, матеріали справи містять акти приймання будівельних робіт за червень 2025 року, тоді як копії загальних журналів робіт не містять відомостей про роботи, виконані в червні 2025 року.
У судовому засіданні відповідач повідомив, що вказані журнали передані замовнику, тому відповідач не може надати копії таких журналів у повному обсязі, водночас доказів на підтвердження такої обставини (передання журналів замовнику робіт) не подав.
Також суд зауважив, що дата закінчення ведення журналів зазначена на їх копіях як 10.05.2025 та 30.05.2025, що відповідає їхньому змісту і не створює переконання, що такі журнали велись у червні 2025 року.
За такого надані відповідачем копії загальних журналів робіт не підтверджують своєчасного виконання робіт за договором у повному обсязі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд ураховує, що розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Як зазначалося, позовна заява обґрунтована посиланням на обставину відсутності у позивача станом на 30.06.2025 актів приймання виконаних будівельних робіт на обсяг робіт, від якого позивач нарахував штрафні санкції відповідачу.
Зокрема, йдеться про акти № 38.2, № 39.2, № 40.2, № 41.2, № 42.2, № 43.1, № 44.2, № 45.2, № 46.2 за червень 2025 року (в яких дата підписання з боку відповідача вказана як 30.06.2025, з боку замовника - 02.07.2025, інженером з технічного нагляду - 02.07.2025).
Оцінивши цю обставину на предмет вірогідності на підставі дослідження доданих до позову доказів, суд дійшов переконання, що відповідні акти скоріше НЕ були в розпорядженні позивача станом на 30.06.2025, ніж були.
Отже, повний обсяг робіт за договором переданий замовнику 02.07.2025, тобто з порушенням установленого договором строку на 1 день.
Зокрема, умовами договору сторони погодили, що строки виконання робіт за цим договором встановлюються до 30.06.2025 включно, а тому прострочення виконання починається з 01.07.2025.
Суд зауважує, що пеня може бути нарахована виключно за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання. День фактичного виконання договору не включається до періоду розрахунку пені.
Отже, нарахування пені за день, в який відповідач виконав своє зобов'язання (02.07.2025), є неправомірним.
Ураховуючи викладене, пеня може бути нарахована за один день, за 01.07.2025.
Пункт 13.6 договору, з посиланням на який позивач нараховує пеню в розмірі 59999,51 грн з розрахунку 0,1% договірної ціни (29999754,16 грн згідно з розрахунком позивача), встановлює відповідальність за порушення строків завершення будівництва - тобто відповідальність за несвоєчасне досягнення кінцевого результату робіт.
Як підтверджується матеріалами справи, додатковою угодою № 4 від 21.10.2025 (т.1, а.с. 45) до договору були внесені зміни, зокрема, сторони зменшили вартість робіт за договором до 28160695,76 грн і оформили у відповідній новій редакції додаток 1 до договору - договірну ціну (т.1, а.с. 45 на звороті - 46).
У додатковій угоді № 4 наведене посилання на пункт 48 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та зазначено, що вона укладається у зв'язку з корегуванням проектної документації з метою виключення неіснуючих обсягів робіт.
Зазначене свідчить про те, що договірна ціна за договором, з урахуванням погоджених сторонами обсягів робіт, становить 28160695,76 грн.
Отже, кінцевим результатом робіт за договором є роботи на суму 28160695,76 грн (з урахуванням додаткової угоди № 4), у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування пені, виходячи з попередньої договірної ціни, якою є застосована позивачем для розрахунку пені договірна ціна (29999754,16 грн).
Суд здійснив власний розрахунок пені, враховуючи умови договору, за період з 01.07.2025 по 01.07.2025, виходячи з договірної ціни 28160695,76 грн. За таким розрахунком, пеня становить 28160,70 грн (28 160 695,76 х 0,1% x 1).
Отже, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 28160,70 грн за період з 01.07.2025 по 01.07.2025. У задоволенні позовних вимог на суму 31838,81 грн пені слід відмовити (59999,51-28160,69).
Ураховуючи все вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково, в частині стягнення пені за порушення строку завершення робіт за договором, в сумі 28160,70 грн. У задоволенні інших позовних вимог суд відмовляє з наведених вище підстав, зокрема у зв'язку з відсутністю підстав нараховувати штрафні санкції за порушення строків виконання окремих етапів робіт та у зв'язку з некоректним виконанням позивачем розрахунку пені за завершення робіт у цілому.
Суд відхилив наведені у відзиві доводи відповідача щодо звільнення його від відповідальності на підставі пункту 14.3. договору, з таких підстав.
У пункті 3.1. договору сторони погодили, що строки виконання робіт за цим договором встановлюються до 30.06.2025 включно.
Також сторони у розділі 14 Договору погодили: Сторона, виконанню обов'язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) зобов'язана: не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх настання письмово повідомити про це іншу Сторону; протягом 5 календарних днів з моменту їх настання надати іншій Стороні належні підтвердні документи, видані компетентними (уповноваженими) органами. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою та інформація про внесення сертифікату до Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), надана ТПП України. Сертифікат надається в межах строку повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором.
Відповідач подав до суду копію адресованого позивачу листа від 25.06.2025 № 25/06-1 (т.3, а.с. 3), в якому зазначено, що у відповідача виникли обставини непереборної сили, а саме: постачальник будівельних матеріалів на об'єкт повідомив про влучання у його виробничі приміщення, що сповільнило відвантаження будівельних матеріалів; інший контрагент повідомив про затримку у поставці матеріалів за укладеним ним договором у зв'язку з труднощами, пов'язаними з логістикою та виробничими спроможностями. Лист містить посилання на кількість опадів за даними метеорологічної станції та пункти 14.3., 14.4. договору. У листі наведене прохання продовжити строки виконання робіт за договором до 30.07.2025.
Доказів скерування/направлення/вручення відповідачем такого листа позивачу в справі немає.
За пунктами 14.3., 14.4. договору сторона, яка посилається на обставини непереборної сили (форс - мажорні обставини), як на причину неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором, звільняється від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання зобов'язань тільки у разі, якщо ті обставини, на які посилається Сторона, виникли після укладення цього договору, їх виникнення викликано подіями, що не залежать від волі цієї Сторони, цією Стороною було вжито усіх необхідних заходів для того, щоб уникнути або усунути негативні наслідки таких обставин. У разі виникнення обставин непереборної сили строк виконання Сторонами зобов'язань за Договором переноситься відповідно до часу, упродовж якого діяли ці обставини або їх наслідки.
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс - мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс - мажорних обставин, необхідно також довести їхні надзвичайність та невідворотність.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75). Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Таких саме висновків дотримується Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.
Водночас відповідач доказів на обґрунтування настання форс-мажорних обставин позивачу не надавав, не повідомляв позивача про форс-мажорні обставини з наданням відповідного сертифікату, передбаченого пунктом 14.2. договору, у межах строків та в порядку, установлених договором.
Наданий відповідачем до суду висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу № В-294 (т. 3, а.с. 4) не тотожний сертифікату про настання форс-мажорних обставин. При цьому він датований 09.12.2025, тоді як лист відповідача, адресований позивачу про настання форс-мажорних обставин, - 25.06.2025 (т.3, а.с. 3).
За пунктом 13.14. договору підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за договором, якщо ці порушення сталися не з його вини.
У відзиві відповідач посилається на погодні умови на території, де проводилися будівельні роботи, значну кількість повітряних тривог, форс-мажорні обставини у контрагентів відповідача, зокрема ворожі влучання у їхні виробничі приміщення, що спричиняє затримку поставок товару за укладеними з відповідачем договорами.
За статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Суд звертає увагу, що сторони в договорі погодили (пункт 14.8.), що усвідомлюють, що даний договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися Сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об'єктів Сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом.
У справі відсутні докази наявності передбачених у пункті 14.8. договору обставин.
Недодержання обов'язків контрагентами відповідача, в силу статті 617 ЦК України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
Також у справі відсутні обґрунтування та докази того, що саме вказані у відзиві контрагенти за зазначеними у відзиві договорами здійснювали поставки матеріалів, що використовувалися відповідачем для виконання робіт за договором підряду, так само як і докази та обґрунтування неможливості використання матеріалів, залучених за іншими договорами.
За такого посилання відповідача на звільнення його від відповідальності відхиляються судом за недоведеністю.
Суд зазначає, що за положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, господарський суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, у розмірі 28160,70 грн. В іншій частині позовних вимог належить відмовити з викладених вище підстав.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 337,93 грн (28160,70 х 9829,14 / 819095,18 = 337,93) покладається на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АА-ТАШИР" (26411, Кіровоградська область, Благовіщенський район, с. Синьки, вул. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 41601174) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) пеню в розмірі 28 160,70 грн, а також 337,93 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копії рішення надіслати до електронних кабінетів сторін.
Повне рішення складено 27.03.2026.
Суддя Б.М. Кузьміна