Справа №766/2716/26
н/п 3/766/1443/26
23.03.2026 року ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е. розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'янка Тростянецького району Сумської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відносно ОСОБА_1 , 02.03.2026 року складено протокол серії ВАД № 766206 за змістом якого останній, 02.03.2026 року? о 13-20 год. перебуваючи за адресою: м. Херсон, вул. Комкова поблизу буд № 83 на території ринку «Житлоселищний», здійснював торгівлю горілкою з рук без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушила вимоги п.7 ч.2 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від18.06.2024№ 3817-IX». Об'єм горілки 10 літрів.
Дії? ? ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 3ст. 156 КУпАП, а саме: торгівля алкогольними напоями з рук.
У судові засідання призначені на 09.03.2026, 23.03.2026 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, Повідомлення про виклик останнього в судові засідання було направлено шляхом смс-повідомлень, довідки про отримання яких наявні в матеріалах справи та шляхом? ? розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду.
Вимогами ч.1 ст.268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого, суд розгляне справу. Передусім, такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас, протягом такого строку, особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі, з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи, щодо неї, полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін, при розгляді справи, покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 766206 було складено у присутності ОСОБА_1 , отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами, ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, у тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
У свою чергу, відсутність особи, що притягується до відповідальності, під час розгляду адміністративних матеріалів, за жодних обставин не може виступати, як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Так вина ОСОБА_1 , особою уповноваженою на складання протоколу, обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 766206 від 02.03.2026 в якому викладено обставини, інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: дата та час (02.03.2026 року? о 13-20 год), місце (м. Херсон, вул. Комкова, поблизу буд № 83 на території ринку «Житлоселищний») та дії вчинені останнім (здійснював торгівлю горілкою з рук без марок акцизного податку встановленого зразка);
- поясненнями ОСОБА_1 , відповідно яких пояснив, що вживав горілку з тетропака, разом з товаришем;
- рапортом;
- фото світлиною на якій зображено тетропак.
Інших доказів матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Оцінюючи обсяг досліджених судом доказів суд приходить до таких висновків.
Положеннями ч.3 ст. 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Відповідно до п. п. 7, 9 ч. 2 ст. 71 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №3817-IX від 18.06.2024, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: з рук, лотків; у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).
Для наявності складу вказаного правопорушення необхідним є доведення як факту торгівлі, так і факту того, що предметом торгівлі були, крім іншого, алкогольні напої, а також те, що торгівля ними здійснювалась з рук, лотків, у невизначених для цього місцях.
Разом з тим, відомості, долучені до протоколу, не містять жодної інформації, яка би підтверджувала фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та доводили б наявність у діях ОСОБА_1 , складу інкримінованого йому правопорушення за ч. 3 ст. 156 КУпАП, оскільки не вбачається, що він здійснював реалізацію алкогольних виробів.
Так, торгівля - це процес обміну товарів на гроші з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку, проте до протоколу не додано жодних доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 грошей за реалізацію алкогольних напоїв, не надано акт вилучення грошових коштів за реалізовані товари тощо.
Покази свідків або відеофіксація правопорушення до матеріалів про адміністративне правопорушення також не долучені.
Отже, матеріали справи містять лише «візуальне спостереження» інспектора поліції. Однак, таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі№ 338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власним спостереженням) поліцейського ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 , зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення дій з роздрібної торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку, з рук суду надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП хоча і є самостійним видом доказу, проте без обґрунтування іншими матеріалами є лише констатацією обставин, встановлених працівником поліції. За таких обставин дійти висновку про вчинення незаконних дій ОСОБА_1 не можливо, а всі сумніви щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 156 КУпАП необхідно тлумачити на його користь.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст. 156 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, ч.4 ст.156, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучений тетропак, об'ємом 10 літрів з горілкою без марок акцизного податку - повернути? -? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяВ. Е. Дорошинська