Справа № 589/1503/24
Провадження № 2-а/589/31/24
18 грудня 2024 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Прачук О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову № 926 від 25.03.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначив, що 24 березня 2024 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол № 926 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу, військовозобов'язаний ОСОБА_1 01.11.2023 о 09-00 год. не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив, чим порушив ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Крім того, позивача було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яка відбудеться о 11-00 год. 25.03.2024. Надалі зі слів співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 йому стало відомо, що 25.03.2024 буде оформлена постанова щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн. Копія оскаржуваної постанови йому не видавалась.
Вважає це рішення незаконним та не обґрунтованим, оскільки фабула справи викладена не конкретно, не зазначено, який саме вид порушення йому інкримінується, що унеможливлює його правову кваліфікацію. Крім того, позивач зазначає, що він виключений з військового обліку по досягненню граничного віку перебування в запасі за чинним на той час законодавством, тому не відноситься до категорій громадян, перелічених в ч.10 ст.1 Закону №2232, і на нього не поширюється обов'язок виконувати норми ч.10 ст.1 Закону №2232. Також вважає, що при складанні протоколу та оскаржуваної постанови була порушена процедура оповіщення призовників, оскільки йому не була вручена повістка про явку за викликом до ТЦК. Враховуючи вищевикладене просить суд скасувати дану постанову, а провадження закрити.
08 травня 2024 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову останній зазначає, що 24 жовтня 2023 року ПрАТ «Лакталіс Суми» було отримано розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4/6559 про необхідність оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити їх прибуття 01 листопада 2023 року о 09 год. 00 хв. На виконання зазначеного розпорядження ПрАТ «Лакталіс Суми» 24 жовтня 2023 року було видано наказ № 214 та ознайомлено відповідних військовозобов'язаних під підпис. Згідно наказу № 214, ОСОБА_1 , був ознайомлений з наказом про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 01 листопада 2023 року о 09 год. 00 хв. про що поставив свій підпис. Однак в зазначену дату та час, а саме 01 листопада 2023 року, ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, про причини неприбуття у будь-який спосіб не повідомляв. За даним фактом щодо позивача 24.03.2024 року складено протокол, у якому його повідомлено про розгляд справи 25.03.2024 року та зі змісту якого його було ознайомлено. Вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, а тому у задоволенні позову просить відмовити
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про задоволення позову на підставі наступного:
Відповідно до протоколу № 926 про адміністративне правопорушення від 24.03.2024, військовозобов'язаний ОСОБА_1 01.11.2023 о 09-00 год. не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив, чим порушив ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Крім того, позивача було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яка відбудеться о 11-00 год. 25.03.2024, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З 24.02.2022 відповідно до Указу Президента № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, що охоплюється дією особливого періоду.
Відповідно до п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані: видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки; вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю); письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні; забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.
Згідно ст. 5 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Частиною другою ст. 210-1 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Стаття 210-1 КУпАП України є бланкетною, та відсилає до законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Абзацом 7 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що підприємства, установи і організації зобов'язані забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин.
Відповідно до частини 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Аналізуючи положення статей 21,22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вбачається, що обов'язок з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах покладається на військовозобов'язаних. На підприємство покладається обов'язок належним чином повідомити військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку підприємства, про таку явку.
Пунктом 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2023 року (далі Порядок № 1487) встановлено, що у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;
- вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);
- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження № 4/6559 ІНФОРМАЦІЯ_2 та наказу № 214 ПрАТ «Лакталіс Суми» ОСОБА_1 був зобов'язаний з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 01 листопада 2023 року о 09-00 год. (а.с.41,43)
При цьому протокол та оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про вручення позивачу належної повістки встановленої форми про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 01.11.2023р. о 09:00 год.
Натомість Відповідач посилається лише на розпорядження від 24.10.2023 року № 4/6559 та наказ №214 ПрАТ «Лакталіс Суми».
Слід наголосити, що ознайомлення із наказом про оповіщення (за абз.2 п.47 Порядку №1487) має передувати врученню повістки (за абз.3 п.47 Порядку №1487), однак не заміняє вручення повістки встановленої форми як такого.
25 березня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 926 про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Приписом ч. 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: п. 1 - відсутність події і складу адміністративного правопорушення; п. 7 - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу
З правового аналізу вказаних положень закону вбачається, що застосування ст. 38 КУпАП можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу правопорушення.
Відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні зазначеного правопорушення, про що повинно бути зазначено в постанові.
Реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку з чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими обставини, за яких має місце винуватість особи, але з передбачений законом підстав вона звільняється від адміністративної відповідальності.
При цьому, поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає па права та інтереси особи.
Ст. 38 КУпАП визначає принципи та порядок накладення адміністративного стягнення, у тому числі і строки накладення стягнення.
На особу, яка не вчинила адміністративного правопорушення не може бути накладено адміністративне стягнення, а тому до неї не може застосовуватись положення вказаної статті.
Однак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 926 від 24 березня 2024 року уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_3 не в повному обсязі та не конкретизовано зазначила суть порушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 .
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В даному випадку підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення № 926 від 24 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП стало порушення останнім вимоги ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», що було виявлено 01 листопада 2023 року, коли останній не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення.
Також слід зазначити, що нормою ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі як відсутності події і складу адміністративного правопорушення так і закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За вищезазначених обставин суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову від 25 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесено на підставі матеріалів, складених та розглянутих з істотним порушенням вимог КУпАП, у зв'язку з чим вбачає правові підстави для скасування вказаної постанови та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати в розмірі 605,60 грн. по сплаті судового збору за позовну заяву.
Щодо відшкодування витрат за переклад документа в сумі 492,00 грн заявлених позивачем, то слід зазначити наступне.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
На підтвердження витрат, пов'язаних із перекладом на українську мову документів, складених російською мовою позивач надає копії наступних документів: акт надання послуг № 145 від 28.03.2024; рахунок на оплату по замовленню № 166 від 28.03.2024 та платіжну інструкцію від 28.03.2024 на суму 492,00 грн.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на послуги письмового перекладу документів в сумі 492,00 грн.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 132, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 926 про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1097 грн 60 коп. судових витрат.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук