вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" березня 2026 р. Справа № 911/122/26
Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В., розглянувши матеріали
заяви боржника ОСОБА_1 , Київська область, с. Корніївка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
встановив:
До господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою від 14.01.2026 р. б/н (вх. № 8634, 14.01.2026 р.) про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Зазначену заяву, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 р., передано до розгляду судді Лопатіну А.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2026 р. прийнято заяву боржника - ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду; проведення підготовчого засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у даній справі призначено на 04.02.2026 р.; викликано в судове засідання, яке відбудеться 04.02.2026 р., Крамаренка Т.М., явку останнього визнано обов'язковою; вжито заходи для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати майно.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2026 р. проведення підготовчого засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у даній справі відкладено на 25.02.2026 р.; повторно викликано в судове засідання, яке відбудеться 25.02.2026 р., ОСОБА_1 , явку останнього визнано обов'язковою; попереджено заявника, що суд може залишити заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2026 р. проведення підготовчого засідання суду та розгляд заяви арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у даній справі відкладено на 25.03.2026 р.; викликано ОСОБА_1 в судове засідання, яке відбудеться 25.03.2026 р. з можливістю його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції; попереджено заявника, що суд може залишити заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В судове засідання 25.03.2026 р. боржник, належним чином повідомлений про місце, дату та час даного судового засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Водночас, з огляду на неявку боржника у судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини такої неявки, а також необхідність дотримання процесуальної дисципліни, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною першою ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Книга четверта Кодексу України з процедур банкрутства містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга п'ята - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Частиною першою ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до частин першої, другої ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною третьою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Як встановлено судом, явка боржника у судові засідання визнавалась судом обов'язковою, про що останній був належним чином повідомлений ухвалами суду від 20.01.2026 р., 04.02.2026 р. та 25.02.2026 р. У зазначених ухвалах судом прямо зверталася увага боржника на необхідність забезпечення його особистої участі у судових засіданнях, а також роз'яснювалися правові наслідки повторної неявки без поважних причин, зокрема можливість залишення заяви без розгляду.
Крім того, з урахуванням об'єктивних обставин, пов'язаних із безпековою ситуацією в державі, суд не обмежував боржника у реалізації його процесуальних прав та забезпечив можливість участі у судових засіданнях дистанційно.
У зв'язку з цим ухвалою суду від 25.02.2026 р. окремо було зазначено про можливість участі боржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів із дотриманням вимог процесуального законодавства, а також роз'яснено порядок подання відповідного клопотання.
Однак, незважаючи на належне повідомлення та створені судом умови для участі у розгляді справи, боржник не виявив належної процесуальної активності: у жодне із призначених судових засідань не з'явився, із заявами (клопотаннями) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції або про відкладення розгляду справи до суду не звертався, причин неявки суду не повідомив, що свідчить про його пасивну процесуальну поведінку.
У свою чергу суд зазначає, що явка боржника у підготовче засідання є обов'язковою з огляду на наступне.
Із системного аналізу ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 КУзПБ вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги V, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Як вбачається з приписів частини першої ст. 116 КУзПБ обов'язку додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності не передбачено, на відміну від приписів ст. 34 КУзПБ, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися у підготовчому засіданні, слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Суд зауважує, що з моменту відкриття справи про неплатоспроможність правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон тощо).
Відповідно до приписів частин сьомої, восьмої ст. 123, ст. 124, частини восьмої ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
З моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
З наведеного вбачається, що суд зобов'язаний встановити особу боржника, щодо якого в подальшому будуть накладені передбачені КУзПБ обмеження.
Разом з цим існують обов'язки боржника, зумовлені завданням процедур банкрутства, які потребують особистої участі (при проведенні інвентаризації і виявленні майна, підготовці плану реструктуризації тощо). Без особистої участі боржника контроль за його діями та діями керуючого реструктуризацією, виявлення майна боржника, його інвентаризація, перевірка достовірності даних щодо доходів та майна боржника, у тому числі у разі їх знаходження (отримання) за межами країни, фактично неможливі. Тобто проведення процедури неплатоспроможності за відсутності боржника не є можливим.
Особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи, наміру застосування до нього передбачених законодавством обмежень та можливості брати участь у процедурі є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами та виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає брати участь у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку відповідних судових процедур, які включають, зокрема, допуск арбітражного керуючого до майна такої особи з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
У даному випадку під майном слід вважати усі види майнових активів боржника, у тому числі гроші, нерухоме і рухоме майно, цінні папери, майнові права тощо.
Без з'ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкривати провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 частини третьої ст. 2 ГПК України).
Згідно частини першої ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Такі наслідки настають незалежно від причин неявки, які можуть бути поважними, а зазначена норма дисциплінує заявника-боржника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи.
Отже, у випадку зобов'язання відповідною ухвалою суду заявника до явки у судове засідання безпосередньо до приміщення суду, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати подану заяву боржника без розгляду, оскільки саме такі процесуальні наслідки передбачені положеннями ГПК України.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2024 р. у справі № 910/12482/23 та у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21.
Разом з тим, суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства не містить у собі положень, які б регулювали наслідки не вчинення боржником дій, які полягають у невиконанні покладених на нього обов'язків в частині явки у підготовче засідання та (або) не подання витребуваних доказів, а відтак, у даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 11 ГПК України.
Згідно із частиною десятою ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі № 2-591/11).
Отже, з огляду на неявку заявника (боржника) у судове засідання (втретє), неповідомлення ним причин такої неявки, а також неможливість розгляду справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У зв'язку із залишенням зазначеної заяви без розгляду, заява арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі про банкрутство боржника також підлягає залишенню без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що стали підставою для такого залишення, має право повторно звернутися до суду.
Керуючись ст.ст. 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 4 частини першої ст. 226, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без розгляду.
2. Заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у даній справі про банкрутство залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Дата підписання 27.03.2026 р.
Суддя А.В. Лопатін