ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про передачу справи за підсудністю
27.03.2026Справа № 910/3268/26
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позовної заяви Київської окружної прокуратури міста Харкова (м. Харків) в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (м. Київ)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансенерджі» (м. Київ)
2) Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (м. Харків)
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 2 429 054,30 грн
До Господарського суду міста Києва звернулася Київська окружна прокуратура міста Харкова (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі - позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансенерджі» (далі - відповідач-1), Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі - відповідач-2) про визнання недійсної додаткової угоди № 5 від 19.07.2024 до договору № 1-ХПІ від 25.12.2023 та стягнення з ТОВ «Глобалтрансенерджі» грошових коштів у сумі 2 429 054,30 грн.
Розглянувши подані матеріали, суд встановив, що вказана справа не підсудна Господарському суду міста Києва з огляду на наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
За загальним правилом, перебаченим ч. 1 статті 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.
У той же час відповідно до ч. 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з ч. 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив'язка об'єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і їх розглядати необхідно у сукупності.
Поряд з цим Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 зробив висновок про те, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна і стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Отже слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.
Як вбачається із матеріалів поданого позову, предметом розгляду спору є визнання недійсною додаткової угоди та стягнення з ТОВ «Глобалтрансенерджі» надмірно сплачених коштів за придбання електроенергії за договором № 1-ХПІ від 25.12.2023, за яким надавалися послуги з постачання електричної енергії до об'єктів нерухомого майна (учбових корпусів) НТУ «ХПІ», що розташовані у м. Харкові та Харківській області.
Відповідно до п. 2.7 договору місце поставки (передачі) електроенергії: об'єкти в м. Харкові та Харківській області (за адресами учбових корпусів в м. Харкові та Харківській області) згідно додатку 3, що є невід'ємною частиною договору.
Тобто спір між учасниками справи виник з правовідносин щодо виконання договору постачання електричної енергії споживачу безпосередньо до об'єктів нерухомого майна - приміщень учбових корпусів НТУ «ХПІ» (м. Харків, Харківська область).
За таких обставин переданий на вирішення спір має розглядатися у Господарському суді Харківської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.
Також складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.
На підставі викладеного Господарський суд міста Києва вважає за необхідне передати позовну заяву Київської окружної прокуратури міста Харкова до Господарського суду Харківської області за територіальною підсудністю для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Отже, керуючись ст. 27, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалтрансенерджі», Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 2 429 054,30 грн передати за підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.
Суддя Головіна К.І.