ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2026Справа № 910/16620/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріанна Фудз» (вул. Михайлівська, 21-Б, офіс 34, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 39291083)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі Трейд» (вул. Миколи Амосова, 4, м. Київ, 03141; ідентифікаційний код 38931560)
про стягнення 1 945 542, 25 грн,
Представники сторін:
від позивача: Любочка Наталя Борисівна
від відповідача: Багрій Ігор Олександрович
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фріанна Фудз» (далі за текстом - ТОВ «Фріанна Фудз», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі Трейд» (далі за текстом - ТОВ «Сафарі Трейд», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 68/10/17 від 04.10.2017 (далі за текстом - Договір) в розмірі 1 230 042, 95 грн, пені - 355 330, 76 грн, 30 % річних - 347 782, 01 грн, інфляційні втрати - 12 386, 53 грн.
В обґрунтування заявленого позову Позивач зазначає, що ним здійснено поставку товару, за яку Відповідач розрахувався не у повному обсязі чим допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, що стало підставою для нарахування пені, 30 % річних, інфляційних втрат та звернення до суду з позовом.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Відповідачем не заперечується факт існування боргу за Договором однак зазначається про поважність причин такої несплати, що на переконання сторони свідчить про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 02.03.2026.
У підготовчому засіданні 02.03.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.03.2026.
12.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
12.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 розгляд заяви Позивача про забезпечення позову призначено на 16.03.2026.
16.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача на подану заяву про забезпечення позову.
17.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Позивача на заяву про відстрочення виконання рішення.
У судовому засіданні 16.03.2026 судом оголошено перерву до 18.03.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 відмовлено у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову.
У судовому засіданні 18.03.2026 представник Позивача просив суд задовольнити позов та відмовити у відстрочення його виконання.
Представник Відповідача просив суд задовольнити подане ним клопотання про відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 18.03.2025 відповідно до статті 219 та 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
04.10.2017 між ТОВ «Фріанна Фудз» (Постачальник) та ТОВ «Сафарі Трейд» (Покупець) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати окремими оптовими партіями продукти харчування, далі - товар, у власність покупця, визначений у пункті 1.2 договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, приймати та оплачувати даний товар.
Згідно пункту 4.2 Договору Покупець зобов'язується здійснити оплати вартості окремої партії товару протягом 1-го календарного дня від дати підписання сторонами видаткової накладної.
У випадку порушення Покупцем строків оплати вартості окремої партії товару, Покупець зобов'язується сплатити на користь Постачальника суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми (пункт 5.1 Договору).
У випадку порушення Покупцем строків оплати вартості окремої партії товару, Покупець зобов'язується сплатити на користь Постачальника пеню на залишок суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період існування заборгованості, зо кожен календарний день прострочення платежу (пункт 5.2 Договору).
Строк дії Договору згідно пункту 6.3 в редакції додаткової угоди від 30.12.2022 - до 31.12.2024 (включно).
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем поставлено на адресу Відповідача товар згідно видаткової накладної № 1036 від 13.01.2026 на суму 2 128 260 грн (з ПДВ).
Вказана видаткова накладна підписана сторонами Покупця та Постачальника без зауважень та претензій, однак оплачена лише в розмірі 898 217, 05 грн з ПДВ, в силу чого решта суми у розмірі 1 230 042, 95 грн є боргом Покупця перед Постачальником.
В матеріалах справи відсутні заперечення в частині розміру здійсненої оплати та розмір існуючого боргу.
Натомість, згідно позиції Відповідача ним визнається сума існуючого боргу.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із листом - претензією № Л-2025-11-047 від 19.11.2025 з вимогою здійснити оплату існуючого боргу на суму 1 230 042, 95 грн.
Відповідачем у відповіді від 17.12.2025 № 17122005-1 на лист претензію № Л-2025-11-047 від 19.11.2025 зазначено, що Постачальник не відмовся від виконання грошового зобов'язання за Договором однак зазначив, що останнє не може бути ним виконане з огляду на настання форс-мажорних обставин.
При цьому судом встановлено, що матеріали справи не містять відзиву Відповідача з належним та достатнім обґрунтуванням виникнення у нього форс-мажорних обставин при виконанні Договору.
Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач просить суд стягнути з Відповідача існуючу суму боргу, нараховану пеню, 3 % річних та інфляційні втрати згідно наданого суду розрахунку.
Водночас, Відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік з моменту його ухвалення.
Так, в обґрунтування поданої заяви Відповідач зазначає, що юридичною адресою ТОВ «Сафарі Трейд» є м. Київ, вул. Миколи Амосова, 4, однак для здійснення господарської діяльності використовувалось приміщення за адресою м. Київ, вул. Гетьмана Кирила Розумовського, 27, яке орендувалось у ПрАТ «ЕСМА» на підставі Договору оренди № 0124/1 від 01.01.2024, відповідно до пункту 2.1 якого ПрАТ «ЕСМА» передає, а ТОВ «Сафарі Трейд» приймає в тимчасове платне користування наступні об'єкти оренди загальною площею 1520,00 кв.м.
Додатковою угодою від 18.11.2024 дію договору оренди продовжено до 31.12.2025.
12.04.2025 військовими формуваннями РФ здійснено повітряний обстріл території України та зокрема м. Києва, орієнтовно о 04 год. 28.хв., орендоване ТОВ «Сафарі Трейд» складське приміщення площею 1 520 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Гетьмана Кирила Розумовського, 27 разом з усією наявною продукцією та основними засобами, які знаходились всередині повністю зруйноване пожежою, яка виникла внаслідок влучання БпЛА (дрону-камікадзе) невстановленого типу.
Внаслідок пожежі повністю знищено холодильні установки, товари, продукція, ноутбуки, орг-техніка, меблі, електрообладнання.
Вказані обставини підтверджуються: листом Святошинського районного управління Головного управління ДСНС України у м. Києві № 71 25 02-738/71 25 від 28.05.2025, Актом про пожежу від 12.04.2025, Висновком про причини виникнення пожежі від 15.04.2025 з додатками (фототаблиця за результатами огляду місця пожежі та план-схема місця виникнення пожежі).
Як простежується з Акта про пожежу від 12.04.2025 причиною пожежі стало загоряння горючих елементів внаслідок влучання БПЛА невстановленого типу.
Відповідно до пункту 18 Висновку про причини виникнення пожежі, причина виникнення пожежі - загорання внаслідок влучання БПЛА (дронів-камікадзе) невстановленого типу.
По вказаним фактам Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000488 від 12.04.2025 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 110 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що 12.04.2025 збройними силами РФ здійснено обстріл з використанням БПЛА території м. Києва. Внаслідок влучання виникла пожежа в складському приміщенні по вул. Гетьмана Кирила Розумовського 27 в м. Києві.
Постановою про визнання потерпілим та залучення представника потерпілого від 08.05.2025 ТОВ «Сафарі Трейд» у даному кримінальному провадженні визнано потерпілим.
З метою встановлення розміру завданих збитків ТОВ «Сафарі Трейд» проведено інвентаризацію та здійснено звернення до суб'єкта оціночної діяльності.
Проведеною суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Дельта-Консалтинг» на замовлення ТОВ «Сафарі Трейд» оцінкою реальних збитків встановлено, що розмір завданих Відповідачу збитків становить 29 938 410 грн., або за курсом НБУ на дату оцінки (01.12.2025) 708 333,0 дол. США.
Розмір матеріальних збитків внаслідок втрати основних засобів: рухомого майна складає 3 985 644 грн., або за курсом НБУ на дату оцінки 94 299 дол. США.
Розмір матеріальних збитків внаслідок втрати товарно-матеріальних цінностей складає 25 952 766,0 грн., або за курсом НБУ на дату оцінки 614 034,0 дол. США.
В силу викладеного вище, Відповідач стверджує, що знищення майнового комплексу підприємства є достатньою підставою стверджувати про існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у відповідності до частини 3 статті 331 ГПК України.
Крім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що він не відмовляється від виконання грошових зобов'язань, яких стосується даний позов, натомість останній намагався в досудовому порядку визначити прийнятний для обох сторін порядок погашення боргу, з урахуванням виняткових обставин, в яких опинився Відповідач.
Можливість здійснення погашення боргу за Договором в подальшому Відповідач пов'язує з отриманими коштами за результатами розгляду справи № 910/1734/26 про стягнення збитків з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації в розмірі 29 938 410 грн, що еквівалентно 708 333 доларів США.
Заперечуючи щодо відстрочення виконання рішення суду, Позивач посилається на те, що очікування репарацій не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду оскільки такі виплати є гіпотетичними, а відстрочення виконання рішення порушить права Позивача в частині отримання плати за поставлений товар.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів, суд дійшов висновку, що вони за своєю правовою природою є договорами поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом вище, пунктом 4.2 Договору закріплено обов'язок Відповідача здійснити оплату вартості окремої партії товару протягом 1-го календарного дня від дати підписання сторонами видаткової накладної.
Враховуючи, що видаткова накладна № 1036 підписана сторонами 13.01.2026, зобов'язання з оплати у Відповідача є таким, що настало 14.01.2026.
Як встановлено судом вище, Відповідачем в межах виконання грошового зобов'язання за вказаною видатковою накладною сплачено 898 217, 05 грн в силу чого станом на дату звернення до суду з позовом борг Відповідача становить 1 230 042, 95 грн., який ним не заперечується.
Оскільки докази сплати Відповідачем суми 1 230 042, 95 грн. на користь Позивача в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача в частині стягнення суми основного боргу.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Враховуючи викладене вище та межі позовних вимог, суд вказує, що Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання станом на 15.01.2025 на суму 1 230 042, 95 грн.
Судом перевірено здійснені Позивачем нарахування інфляційних втрат за період з 15.01.2025 по 24.12.2025 та встановлено вірність арифметичних розрахунків в розмірі 12 386, 53 грн.
Натомість, за підрахунками суду обґрунтованими та правомірними нарахуваннями 30 % річних є в розмірі 347 782, 01 грн, тобто в меншому розмірі ніж заявлено стороною Позивача.
Що стосується суми нарахованої пені за період з 15.01.2025 по 24.12.2025, суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду із застосування частини шостої статті 232 ГК України у подібних правовідносинах, цим приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Такий підхід до застосування частини шостої статті 232 ГК України разом з умовами договору, де міститься положення про нарахування штрафних санкцій за кожний день прострочення, відображено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17.
Суд вказує, що станом на дату виникнення спірних правовідносин норми ГК України були чинними до 27.08.2025, оскільки 28.08.2025 втратили чинність, а відтак і перестали діяти 6-ти місячні обмеження.
В силу зазначеного, правомірним буде нарахування пені за період з 15.01.2025-15.07.2025; з 28.08.2025 по 24.12.2025 на суму 1 230 042, 95 грн, що за підрахунками суду становить 310 408, 92 грн, що свідчить про часткове задоволення вимог Позивача в цій частині.
Що стосується клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до частини 1 та частини 4 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.
З урахуванням балансу інтересів сторін, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку, що подана Відповідачем заява є необґрунтованою, оскільки, по - перше, порушення грошового зобов'язання за Договором допущено стороною Відповідача до моменту настання обставин, які стали підставою для заподіяння збитків.
Так, станом на 15.01.2025 Відповідач здійснював повноцінну господарську діяльність (докази зворотного відсутні) однак свідомо не здійснював розрахунки з Позивачем.
По - друге, суд погоджується з аргументами Позивача, що посилання Відповідача на ймовірну можливість виконання даного рішення суду за рахунок стягнутих коштів з Російської Федерації, є досить гіпотетичним оскільки таке виконання не має визначеного часового проміжку.
По -третє, із наданих Відповідачем доказів вбачається заподіяння йому шкоди однак при цьому не доведено відсутність коштів для сплати боргу, а тим самим не підтверджено неможливість чи ускладнення виконання рішення суду у даній справі.
В сукупності зазначеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Відповідача та відстрочення виконання рішення суду.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено факт порушення Відповідачем виконання грошового зобов'язання, а відтак і правомірність нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат в силу чого позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору за звернення до суду із позовом відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріанна Фудз» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі Трейд» (вул. Миколи Амосова, 4, м. Київ, 03141; ідентифікаційний код 38931560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріанна Фудз» (вул. Михайлівська, 21-Б, офіс 34, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 39291083) основний борг - 1 230 042 (один мільйон двісті тридцять тисяч сорок дві ) грн 95 коп, пеню - 310 408 (триста десять тисяч чотириста вісім) грн 92 коп, 30 % річних - 347 782 (триста сорок сім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн 01 коп, інфляційні втрати - 12 386 (дванадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн 53 коп та судовий збір - 22 807 (двадцять дві тисячі вісімсот сім) грн 45 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі Трейд» про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 26.03.2026
Суддя Антон ПУКАС