номер провадження справи 24/170/25
про закриття провадження у справі
23.03.2026 справа № 908/3551/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3551/25
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ “ФАРМАТРОН» (69096, м. Запоріжжя, вул. Івана Гутніка-Залужного, буд. 23, ЄДРПОУ 13624392)
про надання документів
за участю представників:
від позивача: Бойко М.С., адвокат, посвідчення ЗП 002070 від 12.03.2019
від відповідача: Штабовенко Д.В., адвокат, ордер АР № 1250848 від 22.08.2025
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ “ФАРМАТРОН» про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 для ознайомлення документи, що необхідні для розрахунку вартості частки ОСОБА_1 та доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для розрахунку вартості її частки в статутному капіталі Товариства.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.11.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3551/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 до 23.08.2025 була учасником ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ФАРМАТРОН» з часткою 12,68 % Статутного капіталу. 23.08.2025 було проведено державну реєстрацію виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства. 06.10.2025 позивачем було отримано від відповідача повідомлення про вартість частки ОСОБА_1 в розмірі 9145 547,24 грн, також до повідомлення було додано розрахунок частки, фінансовий звіт на 22.08.2025, довідки про оцінку нерухомості, фрагмент висновку про оцінку майна. Жодних інших документів, які б давали можливість перевірити обґрунтованість розрахунку саме такого розміру частки надано не було. Отже, 28.10.2025 позивачем було направлено лист з вимогою надати всі необхідні документи. Однак, зазначений лист не було отримано відповідачем і повернувся за закінченням строків зберігання. За таких обставин, позивач, як колишній учасник товариства, якому передбачена виплата розміру частки, має право на отримання копій документів, на підставі яких можна здійснити визначення розміру такої частки та перевірити розрахунок відповідача. Також позивач вказує, що між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія Радник» укладено договір про надання правової допомоги від 22.08.2025. Загальний розмір витрат які наразі поніс позивач у зв'язку з поданням позову складає 8000,00 грн, що сплачені позивачем. В той же час, позивач повідомляє суд, що докази понесення витрат на правничу допомогу як на стадії підготовки та подання позову, так і в процесі розгляду справи, будуть подані протягом 5 днів після постановлення судом рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3551/25 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/170/25. Підготовче засідання призначено на 23.12.2025.
В судовому засіданні 23.12.2025, за клопотанням сторін, закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
В судових засіданнях оголошувалася протокольна перерва до 15.01.2026, до 29.01.2026, до 16.03.2026 та до 23.03.2026.
13.03.2026 позивачем подана суду заява, в якій повідомив про добровільне виконання відповідачем частини позовних вимог та просить суд покласти на відповідача судові витрати за розгляд цієї справи у розмірі сплаченого судового збору за подання позовної заяви та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25500,00 грн.
19.03.2026 відповідачем подані суду заперечення на заяву представника позивача від 13.03.2026 щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25500,00 грн, в якій ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ФАРМАТРОН» не погоджується з вимогою позивача в цій частині з наступних підстав. Так, у зв'язку із виходом ОСОБА_1 зі складу учасників та у відповідь на Вимогу від 25.08.2025, отриману підприємством 02.09.2025 за вихідним №69 від 30.09.2025 ОСОБА_1 направлено повідомлення на виконання вимог ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у якому наведено обґрунтований розрахунок вартості частки ОСОБА_1 станом на 22.08.2025, виходячи з ринкової вартості майна товариства, та надано копії підтверджуючих документів. Будь-яких інших листів від ОСОБА_1 або її представників Товариство не отримувало, тому не мало відомостей щодо незгоди з обсягом наданих для розрахунку вартості її частки документів. Про незгоду колишнього учасника Товариства Волошиної Н.М. з обсягом наданих документів Товариству стало відомо лише з ухвали Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі 908/3551/25 від 03.12.2025, тому фактично Товариство було позбавлено можливості вирішити питання надання додаткових документів для розрахунку вартості частки ОСОБА_1 у досудовому порядку та добровільно надало усі затребувані документи до винесення судового рішення у справі. Таким чином, вважає вимогу у сумі 25500,00 грн. та судові витрати за розгляд цієї справи у розмірі сплаченого судового збору такими, що не підлягають задоволенню.
20.03.2026 позивачем через систему «Електронний суд» подані суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що наразі, в процесі розгляду справи судом, відповідачем було надано всі документи, які позивач просив надати. Щодо заперечень відповідача проти задоволення заяви про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу послався на останню актуальну практику Верховного суду з цього питання та вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі. Одночасно звертає увагу, що відповідач не клопотав про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 23.03.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали справи, суд ухвалив закрити провадження у справі, стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу та судовий збір, виходячи з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як встановлено судом, в процесі розгляду справи відповідачем було надано всі документи для розрахунку вартості частки ОСОБА_1 та доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для розрахунку вартості її частки в статутному капіталі Товариства, які були предметом позову у справі № 908/3551/25.
Позивач не підтримав свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем в процесі розгляду справи по суті.
Таким чином, наразі відсутній предмет даного спору.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 908/2551/25 слід закрити, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Суд роз'яснює сторонам, що згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 4 ст. 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За приписами ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Позивачем 13.03.2026 подана суду заява, в якій просить покласти на відповідача судові витрати за розгляд цієї справи у розмірі сплаченого судового збору за подання позовної заяви та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25500,00 грн.
У постанові об'єднаної палати ВС КГС від 05.03.2026 по справі № 917/1161/25 суд виснував:
45. Об'єднана палата погоджується з обґрунтуванням, наведеним колегією суддів при передачі справи №917/1161/25 на розгляд Об'єднаної палати щодо поширення дії частини 3 статті 130 ГПК України на випадки закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета позову (у разі виконання відповідачем позовних вимог) виходячи з таких міркувань.
46. Терміни "відмова позивача від позову" та "позивач не підтримує своїх вимог", які використовуються в нормах ГПК України, не є тотожними за їх мовним викладенням, тому не можуть тлумачитись однаково за допомогою мовного способу тлумачення. Відмова позивача від позову передбачає його активну дію, яка проявляється шляхом подання суду відповідної заяви. Непідтримання своїх вимог може проявлятись як у вигляді активної дії з відмови від позову, так і шляхом пасивної поведінки з невчинення дій на підтримання своїх вимог.
47. Якщо застосовувати логічний спосіб тлумачення норм частини третьої статті 130 ГПК України можна дійти висновку, що законодавець умисно застосував різні терміни в нормах першого та другого реченнях цієї частини, оскільки не підтримувати позовні вимоги позивач може як шляхом відмови від позову, так і внаслідок відсутності предмета спору. Дійсний зміст норми другого речення частини третьої статті 130 ГПК України полягає в тому, що таке непідтримання позовних вимог сталось внаслідок їх задоволення відповідачем після пред'явлення позову, а не в тому, в який саме спосіб позивач не підтримує свої позовні вимоги.
48. Системний спосіб тлумачення норм частини третьої статті 130 ГПК України звертає увагу на те, що стаття 130 ГПК України містить назву "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду". При цьому, закриття провадження у справі згідно з частиною першою статті 231 ГПК України здійснюється не лише внаслідок відмови позивача від позову, а й внаслідок відсутності предмету спору. Тому норми частини третьої статті 130 ГПК України мають застосовуватись у разі закриття провадження у справі не лише через відмову позивача від позову, а й через відсутність предмету спору.
49. Об'єднана палата також вважає, що при застосуванні ч.3 ст. 130 ГПК у разі закриття судом провадження за відсутності предмета спору (на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК ГПК) немає значення, ким саме було ініційоване питання про закриття провадження - сторонами, зокрема позивачем, чи судом.
За таких обставин, враховуючи закриття провадження у справі № 908/3551/25 у зв'язку з відсутністю предмета спору, судовий збір у розмірі 3028,00 грн покладається на відповідача.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
З дотриманням вказаних приписів законодавства вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача було заявлено представником позивача - адвокатом Д.В. Штабовенко в позовній заяві, в якій зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складає 8000,00 грн, та вказано те, що докази понесення судових витрат будуть надані суду протягом 5 днів після винесення рішення у справі.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчена копія договору про надання правової допомоги від 22.08.2025, укладений між Волошиною Н.М. та Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія Радник».
Відповідно до п. 1. Додаткової угоди №2 від 19.11.2025 АО зобов'язується надати правову допомогу із складання та подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви в інтересах Волошиної Н.М. до ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ФАРМАТРОН» про зобов'язання надання інформації.
Згідно п. 2. Додаткової угоди, винагорода АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ за пунктом 1 складає 8000,00 грн.
Відповідно до п. 4 Додаткової Угоди, винагорода АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ за пунктом 1.1., 1.2. цієї угоди встановлюється в залежності від часу роботи АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ для підготовки відповідного процесуального документу, із розрахунку одна година роботи = 4000 грн.
19.01.2026 позивачем було подано до суду додаткові пояснення, у зв'язку із поданням відповідачем пояснень щодо неможливості надання позивачу документів. Вартість складання додаткових пояснень склала 3000,00 грн. із розрахунку 4000*0,75 години.
13.03.2026 позивачем було подано до суду заяву, вартість її складання склала 2000,00грн. із розрахунку 4000*0,5 години.
Додатковою угодою до Договору також передбачено, що винагорода АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ складає: 2500 грн. за одне судове засідання у справі, у випадку участі адвокатів в судовому засіданні (в тому числі шляхом відео конференційного зв'язку).
Представники позивача приймали участь у судових засіданнях 23.12.2025, 15.01.2026, 29.01.2026, 16.03.2026, а отже сумарна вартість витрат на правничу допомогу пов'язана із участю у судових засіданнях складає 10000,00грн.
Також у зв'язку із ознайомленням із документами відповідача, вартість послуг була розрахована за аналогією із судовим засіданням - 2500 грн.
Таким чином, загальний розмір витрат які поніс позивач у зв'язку із розглядом справи № 908/3551/25 в суді першої інстанції, складає 25500,00 грн., що сплачені ОСОБА_1 на користь АО «Юридична компанія Радник».
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не надано.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У постанові Верховного Суду від 10.08.2022 у справі №711/1783/20 вказано: «Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Представником позивача не здійснювалось дій по затягуванню справи, зловживанню процесуальними правами, не подавались необґрунтовані заяви та клопотання. Також, внаслідок сукупності професійних дій представника позивача було досягнуто позитивного результату для позивача.
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 25500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 908/3551/25 за відсутністю предмета спору.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ “ФАРМАТРОН» (69096, м. Запоріжжя, вул. Івана Гутніка-Залужного, буд. 23, ЄДРПОУ 13624392) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору та 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. втрат на професійну правничу допомогу.
Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.
Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 27.03.2026.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Суддя Т.А. Азізбекян