вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
26.03.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/20/26)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"
про відшкодування моральної шкоди
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
01.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.01.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (904/20/26).
Згідно Розпорядження № 4 від 05.01.2026 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/2684/25 (904/20/26) з огляду на те, що суддю Мартинюка С.В. відраховано зі штату.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 справу № 904/2684/25 (904/20/26) передано на розгляд судді Примака С.А.
Ухвалою господарського суду від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.03.2026.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Враховуючи вказане, ухвала суду від 19.01.2026 була направлена учасникам справи засобами електронного зв'язку, а саме:
- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 19.01.2026 вважається врученою відповідачу 22.01.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Так, ухвалою суду від 19.01.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (22.01.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 06.02.2026.
Отже, станом на 26.03.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.03.2026 прийнято рішення.
Позиція позивача
Позивач працював на підприємстві відповідача, де у зв'язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, які характеризувалися наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищували гранично-допустимі норми, через недосконалість робочого місця, з вини Відповідача, я отримав хронічні професійні захворювання. У зв'язку із заподіянням з вини відповідача шкоди здоров'ю позивача, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер рішення 125/25/2073/В, дата прийняття рішення 26.11.2025), позивачу було визначено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 75% з 29.09.2025 р., без дати повторного оцінювання відсотка непрацездатності та 2 група інвалідності з 03.11.2025 р. без дати повторного оцінювання.
Позивач зазначає, що у зв'язку з шкідливими і тяжкими умовами праці та недосконалістю робочого місця з вини відповідача він отримав хронічне професійне захворювання, що спричинило значне погіршення стану здоров'я, фізичні страждання та обмеження у повсякденному житті і трудовій діяльності. За твердженням позивача, внаслідок отриманого професійного захворювання його постійно турбують задишка, кашель, біль у грудях, головний біль, запаморочення, біль у хребті та суглобах, оніміння рук, судоми, загальна слабкість, швидка втомлюваність та інші порушення здоров'я, що не дають можливості тривалий час виконувати фізичну роботу та нормально функціонувати. Позивач також зазначає, що змушений постійно перебувати під наглядом лікарів, проходити лікування та медичні обстеження, приймати медикаменти, що пов'язано з тривалим процесом лікування професійного захворювання. Отримане ушкодження здоров'я призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, позбавило можливості вести повноцінний спосіб життя, спричинило постійні фізичні страждання, біль, психологічний дискомфорт, почуття тривоги, дратівливість, порушення сну та інші моральні переживання.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Позивач здійснював трудову діяльність на підприємстві відповідача, що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.06.1990. За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4, затвердженого Т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В. від 29.09.2025 встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин: працюючи гірником очисного забою на шахті «Козацька» ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» у період з 07.06.2010 по 04.11.2024, ОСОБА_1 оглядав та приводив робоче місце до безпечного стану (перевіряв заземлення лебідки, електродвигуна, пускових приладів, стан підтримуючих та кінцевих блоків або шківів, міцність кріплень лебідки та шківа, засобів пилоподавлення); перевіряв роботу електродвигуна за звуком, нагрівом та напрямом обертання; налагоджував освітлення; підключав скреперну лебідку; здійснював розкайловку та підкидку гірничої маси на скреперну доріжку; змащував, опробовував та усував дрібні несправності скреперної лебідки; розтягував та навішував канати, сточував та оброблював кінці тросу, зв'язував трос; випускав гірничу масу з дучок за допомогою спеціального металевого лому і дробив негабаритні шматки вручну за допомогою відбійного молотка; ліквідував затори в дучках вручну.
Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив концентрацій аерозолів фіброгенної дії та вібрації локальної, які перевищували нормативні значення.
В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, що перешкоджає їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням.
Працюючи раніше у періоди:
- з 11.11.2002 по 12.12.2003 - гірником підземним дільниці №7 на шахті «Октябрська» відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», підпадав під вплив фізичного навантаження, концентрацій аерозолів фіброгенної дії, що перевищували нормативні значення.
- з 03.03.2003 по 30.06.2008 - підземним гірником очисного забою дільниці №19 на шахті «Октябрська» відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», підпадав під вплив фізичного навантаження, концентрацій аерозолів фіброгенної дії та вібрації локальної, що перевищували нормативні значення (пункт 17 акту).
Загальний стаж роботи позивача 27 років 3 місяці, за професією 19 років 8 місяців, у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 14 років 4 місяці (пункт 12 акту).
Згідно з пунктом 14 акту діагноз:
1. Хронічне обструктивне захворювання легень група В (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другого ступеня). Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність другого ступеня (змішаний тип). J 44.
2. Вібраційна хвороба від дії локальної вібрації першої-другої стадії з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії; правобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів R I ст. (ПФ першого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей та трофічними порушеннями. T 75.2.
3. Радикулопатія попереково-крижова L5-S1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на фоні протрузії дисків L1-L2, L3-L5, грижі диска L5-S1, ретролістезу L5, стійким та вираженим больовим і м'язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг; нейродистрофією у вигляді періартрозу колінних суглобів (ПФ першого ступеня), гіпотрофією м'язів лівої гомілки, помірним парезом до грубого лівої стопи, нейрогенна переміжна кульгавість. M 54.1.
Супутній діагноз - відсутній.
Вказаний діагноз та наявність професійного захворювання також підтверджується наявним в матеріалах справи медичним висновком лікарсько-експертної комісії закладу охорони здоров'я, що має право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань, про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 27.08.2025, протокол № 34/503 Відокремленого підрозділу "Науково-практичний медичний центр професійного здоров'я національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика".
Відповідно до пункту 18 акту встановлено, що причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є:
- пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищували гранично-допустиму в середньому у 1,8 рази (3,6 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м3) відповідно до "Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.2024 № 1192.
- вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 1,4-2,0 дБ перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої загальної та локально вібрації" та складав за напрямами по осях X/Y/Z відповідно 77,4/75,5/78,0 дБ при гранично допустимому рівні - 76 дБ.
- важкість праці: періодичне перебування у незручній робочій позі 27% зміни при нормі до 25% за зміну згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248.
Також відповідно до пункту 13 даного акту, вказано висновок про наявність шкідливих умов праці: на підставі даних інформаційної довідки про умови праці від 04.03.2025 № ПС/3.1/4312-25, підготовленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, та згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.04.2014 №248, умови праці гірника очисного забою шахти "Козацька" АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" ОСОБА_1 відносяться:
- за вмістом аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі);
- за показниками мікроклімату - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі);
- за показниками рівня вібрації локальної - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі);
-за показниками важкості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня (шкідливі).
Вказані обставини наявності шкідливих умов праці також підтверджуються наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою від 204.03.2025 № ПС/3.1/4312-25 Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння).
Пунктом 20 акту осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи не встановлено, через тривалий час роботи в умовах дії шкідливих факторів та зміною керівників структурних підрозділів та керівників дільниць.
Вказаний акт місить окрему думку членів комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у Іваніни Юрія Анатоліловича - інспектора (з охорони праці) служби охорони праці АТ "Кривбасзалізрудком" ОСОБА_2 , відповідно до якого зазначено, що виникнення професійних захворювань ОСОБА_1 є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували гранично-допустимий рівень. ОСОБА_1 на протязі всього часу роботи своєчасно забезпечувався протипиловими респіраторами типу «Лепесток-40», ефективність очищення повітря від пилу яких становить 99,9%. Також усе гірниче обладнання, яке в процесі роботи утворює пил, обладнується пиловловлюючими пристроями. Тому за умови постійного використання ЗІЗ шкідливий вплив пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного від 10 до 70% на ОСОБА_1 не відбувався.
Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв'язку з небезпекою для здоров'я або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв'язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці від ОСОБА_1 не надходило. Тому відповідальність за виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 лежить безпосередньо на ньому самому. З метою попередження виникнення професійних захворювань у працівників АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» постійно впроваджуються нові технології, дотримуються основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, ведеться робота з пропаганди безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці. Відповідні заходи підтверджуються Колективним договором АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та іншими документами.
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 125/25/2073/В, дата прийняття рішення 26.11.2025, номер рішення 125/25/2073/Р) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 03.11.2025 (пункти 17.1.5., 17.1.6).
Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: згідно скарг, анамнезу захворювання, даних об'єктивного огляду, лабораторних та інструментальних методів обстежень, встановлено ІІ групу інвалідності безстроково. Встановлено 75% втрати працездатності (в тому числі 30% - хронічне обструктивне захворювання легень, 25% - вібраційна хвороба, 20% - радилукопатія, акт П-4 від 29.09.2025) безстроково. Протипоказана всі види праці в надзвичайних умовах виробництва, переохолодження (пункт 16).
Пунктами 17.2.3- 17.2.5. професійне захворювання, 75%, встановлено з 29.09.2025.
Відповідно до пункт 17.1.8 інвалідність встановлена безстроково.
На підтвердження погіршення стану здоров'я та проходження медичного лікування, позивачем долучено до матеріалів справи результат інструментального методу обстеження, виписний епікриз, виписки з медичної карти, констультаційні висновки спеціалістів та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю
Позивач зазначає, що у зв'язку з шкідливими і тяжкими умовами праці та недосконалістю робочого місця з вини відповідача він отримав хронічне професійне захворювання, що спричинило значне погіршення стану здоров'я, фізичні страждання та обмеження у повсякденному житті і трудовій діяльності. За твердженням позивача, внаслідок отриманого професійного захворювання його постійно турбують задишка, кашель, біль у грудях, головний біль, запаморочення, біль у хребті та суглобах, оніміння рук, судоми, загальна слабкість, швидка втомлюваність та інші порушення здоров'я, що не дають можливості тривалий час виконувати фізичну роботу та нормально функціонувати. Позивач також зазначає, що змушений постійно перебувати під наглядом лікарів, проходити лікування та медичні обстеження, приймати медикаменти, що пов'язано з тривалим процесом лікування професійного захворювання. Отримане ушкодження здоров'я призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, позбавило можливості вести повноцінний спосіб життя, спричинило постійні фізичні страждання, біль, психологічний дискомфорт, почуття тривоги, дратівливість, порушення сну та інші моральні переживання.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо моральної шкоди
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 2 ст.153 Кодекс законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно статті 153 Кодекс законів про працю України та ст. 13 Закону України Про охорону праці, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
У відповідності зі ст.237-1 Кодекс законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпілі на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачу під час виконання трудових обов'язків, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в суттєвому порушенні функцій організму, обмеженні можливості вести звичний спосіб життя, повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, постійному перенесенні страждань у повсякденному житті, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування.
Зазначені негативні явища мають місце в житті позивача у зв'язку з професійним захворюванням, яке призвело до втрати позивачем професійної працездатності та встановлення інвалідності, що підтверджується наявними матеріалами справи, у зв'язку з чим господарський суд приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (Шевченко проти України, Харук та інші проти України, Скордіно проти Італії) і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди господарський суд враховує, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Суд також бере до уваги істотність вимушених негативних змін у житті позивача, тривалість його роботи у шкідливих умовах праці, а також характер і наслідки заподіяного ушкодження здоров'я.
Оцінивши наведені обставини у сукупності та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у вигляді одноразового грошового відшкодування в сумі 536 000,00 грн, що є співмірним заподіяній позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо оподаткування суми моральної шкоди
Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".
Судовий збір
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3328,00 грн.
Отже, за подання даних позовних вимог, належний розмір судового збору складає 8040,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету несплачений судовий збір у розмірі 8040,00 грн.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) моральну шкоду, завдану внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 536 000,00 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 8 040,00 грн - судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.03.2026.
Суддя С.А. Примак