вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
23.03.2026м. ДніпроСправа № 904/6982/25
За позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Дніпро
до ОСОБА_1 , м. Синельникове Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове", с. Георгіївка Дніпропетровської області
про стягнення 1 740 138,29грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Большакова А.О.
Представники:
Від позивача: Юріна В.О., адвокат, ордер серії АЕ №1465629 від 19.01.2026
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 прострочену заборгованість за договором кредитної лінії №1081/2023 від 13.04.2023, укладеним між Товариством з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" та Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" у розмірі 1 740 138,28грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поруки №2501 від 13.04.2023 та договором кредитної лінії №1081/23 від 13.04.2023 укладеним між позивачем та Товариством з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове".
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 справу №904/6982/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 15.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.01.2026.
У підготовчому засіданні 19.01.2026 судом оголошено перерву до 09.02.2026.
Ухвалою суду від 09.02.2026 закрито підготовче провадження у справі №904/6987/25, призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 02.03.2026.
З 02.03.2026 розгляд справи відкладено на 23.03.2026.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 138-141).
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 187 ГПК України).
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У підготовчі засідання 19.01.2026, 09.02.2026 та судові засідання 02.03.2026, 23.03.2026, відповідач та третя особа не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Ухвали суду від 19.01.2023, від 09.02.2026 отримані відповідачем 26.01.2026, 18.02.2026, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №R068053878818, №R068061445858, які повернулися до суду (а.с. 150, 169).
Направлена судом на адресу відповідача ухвала суду від 02.03.2026 повернута підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 177-179).
Ухвалу суду від 02.03.2026 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету третьої особи 03.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 176).
Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 23.03.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
13 квітня 2023 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк, позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" (далі - позичальник) укладений договір кредитної лінії №1081/2023 (далі - договір) за державними програмами "Доступні кредити 5-7-9%", "Державні гарантії на портфельній основі на 2022 рік" (а.с. 9-22).
Відповідно до п. 2.1 договору Банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 розділу 3 (Умови кредитування) договору сума та валюта Максимального ліміту кредитування - 4 200 000грн (чотири мільйони двісті тисяч гривень 00 копійок). Кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 12 квітня 2026 року.
Графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування: до 11 лютого 2026 року (включно) - 4 200 000грн; 12 лютого 2026 року - 11 березня 2026 року (включно) - 2 800 000грн; 12 березня 2026 року - 12 квітня 2026 року (включно) - 1 400 000грн.
Пунктом 3.19 договору передбачено, що з метою виконання зобов'язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з рахунку(-ів) позичальника або випадків, коли для сплати частини процентів списується з рахунку ескроу). Виконання зобов'язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку № НОМЕР_1 (код Банку 305482) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов'язанням.
08 серпня 2023 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" укладено додатковий договір №1 до додаткового договору №1 від 13.04.2023 до договору кредитної лінії №1081/2023 від 13.04.2023 (а.с. 27).
Сторони доповнили п. 2.7 статті 2 "Загальні положення" другим абзацом в наступній редакції: "Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,499% (нуль цілих чотириста дев'яносто дев'ять тисячних) відсотків від суми максимального ліміту кредитування помножену на ставку індивідуальної гарантії, одноразово зі сплатою в день укладання Додаткового договору № 1 від 08.08.2023 до Додаткового договору № 1 від 13.04.2023 до Кредитного договору".
22 серпня 2024 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" укладено Додатковий договір №2 про реструктуризацію до договору кредитної лінії №1081/2023 від 13.04.2023 (далі - договір про реструктуризацію) (а.с. 28-41).
Так, відповідно до п. 3.3 договору про реструктуризацію сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:
- до 21.08.2024 (включно) - 4 200 000,00грн;
- з 22.08.2024 по 11.10.2024 (включно) - 3 667 832,71грн;
- з 12.10.2024 по 11.11.2024 (включно) - 3 056 532,71грн;
- з 12.11.2024 по 11.12.2024 (включно) - 2 445 232,71грн;
- з 12.12.2024 по 11.01.2025 (включно) - 1 833 932,71грн;
- з 12.01.2025 по 11.02.2022 (включно) - 1 783 932,71грн;
- з 12.02.2025 по 11.03.2025 (включно) - 1 733 932,71грн;
- з 12.03.2025 по 11.04.2025 (включно) - 1 683 932,71грн;
- з 12.04.2025 по 11.05.2025 (включно) - 1 633 932,71грн;
- з 12.05.2025 по 11.06.2025 (включно) - 1 583 932,71грн;
- з 12.06.2025 по 11.07.2025 (включно) - 1 533 932,71грн;
- з 12.07.2025 по 11.08.2025 (включно) - 1 483 932,71грн;
- з 12.08.2025 по 11.09.2025 (включно) - 1 433 932,71грн;
- з 12.09.2025 по 11.10.2025 (включно) - 1 233 932,71грн;
- з 12.10.2025 по 11.11.2025 (включно) - 1 033 932,71грн;
- з 12.11.2025 по 11.12.2025 (включно) - 783 932,71грн;
- з 12.12.2025 по 11.01.2026 (включно) - 533 932,71грн;
- з 12.01.2026 по 11.02.2026 (включно) - 383 932,71грн;
- з 12.02.2026 по 12.04.2026 (включно) - 233 932,71грн.
Відповідно до п.п. 3.5.1 п. 3.5 договору про реструктуризацію за користування кредитом позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за базовою процентною ставкою (БСП), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням такої формули:
БПС = Індекс UIRD (3m) + Маржа, де
БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
- Індекс UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного Банківського дня в системі Тhоmsоn Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 (три) місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет (на дату укладання цього договору за посиланням: http://www.bank.gov.ua/files/UIRD.xls), а також в системі Тhоmsоn Reuters. У випадку розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації, перевага надається значенню ставки UIRD, що оприлюднена в системі Тhоmsоn Reuters;
Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 4% (чотири цілих процентів).
Згідно з п.п 3.5.2 п. 3.5 договору про реструктуризацію станом на 22 серпня 2024 року, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UIRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п.п. 3.5.1 цього договору, розмір Базової процентної ставки становить 16,97% (шістнадцять цілих дев'яносто сім сотих) процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої Базової процентної ставки у відповідності до п.п. 3.5.3 цього договору.
Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в п.п. 3.5.1 договору формули розмір БПС становитиме значення, яке перевищує 23% (двадцять три цілих процентів) річних БПС нараховуватиметься в розмірі 23% (двадцять три цілих процентів) річних (Максимальна процентна ставка).
Пунктом 3.16 договору про реструктуризацію передбачено, що позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну сплату Банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на Основну суму боргу за строк правомірного користування Основною сумою боргу.
Відповідно до п. 3.16.2 договору про реструктуризацію умови та порядок сплати процентів, нарахованих за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії договору.
З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії, між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач) було укладено договір поруки №2501 від 13.04.2023 (далі - договір поруки) (а.с. 44-54).
Згідно з п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.
Підпунктом 3.1.1 договору поруки унормовано, що поручитель зобов'язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов'язання перед кредитором та у разі виявлення неможливості вчасно здійснити черговий платіж у відповідності з кредитним договором, поручитель забезпечує надсилання боржником письмового повідомлення про це поручителю та кредитору не пізніше ніж за 3 (три) банківські дні до моменту настання строку виконання зобов'язання.
Згідно з умовами п.п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 п. 3.2 договору поруки поручитель зобов'язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов'язання перед кредитором та у разі виникнення зобов'язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов'язання.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу (п.п. 3.2.4 договору поруки).
Відповідно до п. 3.2.6 договору поруки порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором.
Підпунктами 3.2.7 - 3.2.8 договору поруки визначено, що у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором.
Відповідно до п.п. 3.3.5 договору поруки виконання зобов'язання здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора. Зобов'язання поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок кредитора визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання сторонами (п. 10.1.1 договору поруки).
До всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов'язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 10 років (п. 10.1.2 договору поруки).
Дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 (десять) років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням) (п. 10.3.1 договору поруки).
Позичальник шляхом надання до Банку письмової заяви від 06.04.2023 ініціював отримання забезпечення за кредитом у вигляді державної гарантії на портфельній основі.
Умови програми визначено Порядком надання державних гарантій на портфельній основі у 2022 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 та укладеним між Міністром фінансів України та Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/74 від 05.05.2022.
Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2022 році є:
агент - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;
банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених порядком, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;
гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;
- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов'язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (надалі-гарант) та Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (надалі - банк - кредитор) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/74 від 05.05.2022 (а.с. 61-71).
31 березня 2023 року між гарантом та АТ "Ощадбанк" укладено договір №13110-05/74-5 про внесення змін до договору гарантії (а.с. 72).
28 травня 2024 року між гарантом та АТ "Ощадбанк" укладено договір №13110-05/74-6 про внесення змін до договору гарантії (а.с. 73-81).
За умовами пункту 6 договору гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Гарантія вважається наданою, на користь банку-кредитора з дати укладання цього договору (п. 8 договору гарантії).
Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується на дату, яка випадає через кількість років, визначену в пункті 5 Порядку (пп. 28 п. 1 договору гарантії).
Строк дії державної гарантії на портфельній основі не може перевищувати: 10 років - для забезпечення боргових зобов'язань за кредитами, що надаються з метою відбудови основних засобів, зруйнованих частково або повністю внаслідок військової агресії; п'яти років - для інших категорій кредитів (п. 5 Порядку).
За портфелем 80/80 граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі не може перевищувати 80 відсотків суми зобов'язань з основного боргу за кожним окремим кредитом і 80 відсотків суми зобов'язань з основного боргу за портфелем таких кредитів (із урахуванням суми простроченої заборгованості перед бюджетом за такими кредитами) (п. 14 Порядку).
За портфелем 50/70 граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі не може перевищувати 70 відсотків суми зобов'язань з основного боргу за кожним окремим кредитом і 50 відсотків суми зобов'язань з основного боргу за портфелем таких кредитів (із урахуванням суми простроченої заборгованості перед бюджетом за такими кредитами) (п. 15 порядку).
Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може
перевищувати граничний обсяг державних гарантій за портфелем, визначений пунктами 14 та 15 Порядку (п. 11 договору гарантії).
У разі настання гарантійного випадку гарант зобов'язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією" цього договору (п. 12 договору гарантії).
Гарантійний випадок - це нездійснення позичальником планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів (пп. 7 п. 1 договору гарантії).
З метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до відповідного портфеля (в тому числі ті, що вже включені до портфеля) (п. 16 договору гарантії).
Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Станка індивідуальної гарантії за кредитом встановлюється банком-кредитором на підставі відповідного рішення банку-кредитора. Позичальник має бути проінформований про поточний розмір ставки індивідуальної гарантії (п. 17 договору гарантії).
Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру (п. 18 договору гарантії).
У разі настання гарантійного випадку банк-кредитор протягом
строку дії гарантії має право надіслати гаранту вимогу (з копією агенту). Вимоги, отримані після 10 числа місяця, вважаються отриманими до 10 числа наступного місяця. Агент перевіряє вимогу (щодо правильного; розрахунку сум, що належать до сплати гарантом, розміру встановленої відсоткової ставки, наявності у кредитній документації положень що вимагаються Порядком, та наявності іншого забезпечення за кредитом) та за результатами перевірки інформує гаранта) щодо сплати за гарантією до 20 числа місяця, в якому були отримані вимоги (п. 30, 31 договору гарантії).
Гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання від агента підтвердження щодо сум, що належать до сплати гарантом) (п. 33 договору гарантії).
У разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку (рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки (п. 35 договору гарантії).
З метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника на виконання статті 17 бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується, зокрема, здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім обмежень зазначених в даному пункті договору гарантії) в судах.
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності). Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 78, 79 договору гарантій)
Позивач зазначає, що на момент укладення договору позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до Банку письмової заяви від 06.04.2023 отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії на умовах, визначених Порядком №1151 та договором гарантії.
За таких обставин, кредит був включений АТ "Ощадбанк" до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією, зі ставкою індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, та з метою виконання умов програми, 13.04.2023 Банк уклав з позичальником додатковий договір №1 (далі - Додатковий договір 1) до договору кредитної лінії №1081/2023 від 13.04.2023, в якому сторони доповнили останній додатковими запевненнями і гарантіями позичальника.
Так, згідно п. 2.2 додаткового договору №1 додатковими запевненнями і гарантіями позичальника зокрема є:
- позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед Банком зі сплати Основної суми боргу за кредитом будуть частково забезпечені гарантією у випадку кредиту по портфелю (пп. 2.2.1.1 додаткового договору 1);
- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п.п. 2.2.1.2 додаткового договору 1);
- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії (п.п. 2.2.1.3 додаткового договору 1);
- позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості позичальника перед державою нараховується (за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої заборгованості) пеня у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний день прострочення (п.п. 2.2.1.4 додаткового договору 1);
- позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку, положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені (п.п. 2.2.1.5 додаткового договору 1);
Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум та нарахованої пені до моменту повного повернення (відшкодування) сум сплачених за гарантією сум до моменту повної сплати нарахованої пені (п.п. 2.2.1.6 додаткового договору 1);
Пунктом 2.7 додаткового договору 1 передбачено, що в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за здійснення Банком операції з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,001% (нуль цілих одна тисячна) відсотків від суми Максимального ліміту кредитування помножену на ставку індивідуальної гарантії, одноразово в день укладення цього додаткового договору.
На виконання умов договору Банк надав позичальнику кредит перерахувавши 17.04.2023 кошти в розмірі 4 200 000,00грн на поточний рахунок позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів, що підтверджується платіжною інструкцією (МО) № 6450251905 (#1246450251905) (а.с. 60).
Підпунктом 3.11 договору про реструктуризацію передбачено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період.
Згідно з п.п. 3.13, 3.13.5 договору про реструктуризацію Банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитися від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь - якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), зокрема у випадку, якщо розпочата процедура визнання позичальника та/або поручителя та/або майнового поручителя банкрутом та/або судом прийнято рішення, що визнає позичальника та/або поручителя та/або майнового поручителя банкрутом або підтверджує його (їх) неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (ідентифікаційний код 36348550) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 відкрито провадження у справі №904/5051/24 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 у справі №904/5051/24 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" частково у розмірі 3282286,00грн - вимоги, забезпечені заставою, 325540,84грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 4844,80грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів (судовий збір). У решті грошових вимог у розмірі 53 331,82грн - відмовлено.
Відповідно до інформації зі справи про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" зборами кредиторів прийнято рішення про відмову у схваленні плану санації та переходу до процедури погашення боргів боржника.
Пунктами 3.14, 3.15 договору про реструктуризацію встановлено порядок відкликання кредиту, а саме: відкликання Банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13 цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова Банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору.
Після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 25 (двадцяти п'яти) банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку відповідно до умов цього договору.
Позивач зазначає, що саме через неналежне виконання позичальником умов договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу, процентів за користування кредитом та комісії у встановлений п.п. 3.11, 3.16 договору строк, Банк скористався передбаченим пунктом 3.13 договору правом на відкликання кредиту.
Так, 23.01.2025 Банк направив на адресу позичальника вимогу № 103.40/385-16/18 про відкликання кредиту, якою повідомлено позичальника про необхідність протягом 25 банківських днів з дати направлення Банком цієї вимоги, здійснити повернення всієї суми кредиту, платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та комісії у загальній сумі 3 607 826,84 грн. На Вимозі міститься напис ОСОБА_1 про ознайомлення з вказаною вимогою 24.01.2025 (а.с. 108).
Позивач стверджує, що вказана вимога залишена позичальником без будь-якого задоволення та/або реагування.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, позивач звернувся до гаранта (з копією агенту - АТ "Укрексімбанк") з вимогою №164 від 12.03.2025 про сплату за гарантією суми в розмірі 1 740 138,29грн, що складає 50% від простроченої суми основного боргу за кредитом в розмірі 3 480 276,57грн (а.с. 109).
Відповідно до платіжної інструкції №1914627137101 (#1914630322905) від 12.05.2025 гарант перерахував Банку суму у розмірі 1 740 138,29грн для відшкодування за кредитною операцією (а.с. 110).
Позивач зазначає, що спрямував отримані від гаранта кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив на рахунку № НОМЕР_2 виникнення простроченої заборгованості Товариства з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" перед державою в сумі 1 740 138,29грн.
У зв'язку з тим, що позичальником допущено порушення зобов'язання за договором кредитної лінії №1081/2023 від 13.04.2023, за твердженнями позивача, станом на 30.10.2025 загальна заборгованість перед Банком за договором становить 1 914 980,28грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 1 740 138,28грн; проценти за користування кредитом - 148 697,00грн; комісія - 26 145,00грн.
Відповідно до умов п.п. 3.2.1 п. 3.2 договору поруки поручитель зобов'язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов'язання перед кредитором та у разі виникнення зобов'язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов'язання.
Враховуючи, що поручитель ( ОСОБА_1 ) є директором Товариства з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" (позичальника), то їй було відомо про невиконання зобов'язання за кредитним договором перед позивачем.
При цьому кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково. У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі (п.п.п.п. 3.2.3, 3.2.7 п. 3.2 договору поруки).
Матеріалами справи підтверджується, що Банк направив вимогу №55/5.4-02/112480/2025 від 02.09.2025 до поручителя, однак 18.09.2025 лист повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті та виписка по номеру трекінгу (поштового відправлення № 4910700150837) з офіційного сайту АТ "Укрпошта" (дата повернення -18.09.2025) (а.с. 112-116).
У зв'язку із здійсненням гарантом виплати суми за наданою державною гарантією на портфельній основі, позивач, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 договору гарантії, звернувся з даним позовом про стягнення суми заборгованості перед державою, яка виникла внаслідок сплати гарантом суми за гарантією в розмірі 1 740 138,28грн.
Доказів сплати зазначеної заборгованості перед державою відповідач до суду не надав.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, що діяв на час виникнення спірних відносин).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Приписами частини другої статті 346 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.
Гарантійне зобов'язання - це зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб'єктом його зобов'язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію (п. 151 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Згідно положень частини першої статті 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами фінансової державної підтримки є зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва (ч. 2 ст. 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні").
Державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України. Державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом (ч. 1, 3 ст. 17 Бюджетного кодексу України).
У разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради, міської, селищної чи сільської територіальної громади) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами (ч. 8 ст. 17 Бюджетного кодексу України).
У разі надання державної (місцевої) гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання податкові органи стягують всю суму простроченої заборгованості за таким кредитом (позикою) з подальшим перерахуванням кредитору частини стягнутої суми пропорційно до негарантованої частини зобов'язань за кредитом (позикою).
Прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб'єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою (ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України).
Всупереч наведених приписів закону, положень укладеного між позивачем та позичальником договору, позичальник своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом та комісії належним чином не виконав.
Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Матеріалами справи підтверджується, що Банк направив вимогу №55/5.4-02/112480/2025 від 02.09.2025 до поручителя, яка залишена без задоволення (а.с. 112-116).
При цьому, поручитель ОСОБА_1 є директором Товариства з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" (позичальника), а відтак їй було відомо про невиконання зобов'язання за кредитним договором.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи те, що позичальник не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом та комісії, які забезпечені порукою, яка не припинена в порядку статті 559 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача (поручителя) заборгованості у розмірі 1 740 138,28грн, сплаченої гарантом за наданою державною гарантією на портфельній основі.
Відповідач доводів позивача не спростував.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26 102,07грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2762 від 04.11.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 124, 129).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 26 102,07грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Агротехсервіс-Синельникове" про стягнення 1 740 138,29грн - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (ідентифікаційний код 00032129; вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001) в особі Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (ідентифікаційний код 09305480; просп. Науки, буд. 115, м. Дніпро, 49107) заборгованість за договором кредитної лінії №1081/2023 від 13.04.2023, що станом на 30.10.2025 становить 1 740 138,28грн (один мільйон сімсот сорок тисяч сто тридцять вісім гривень 28коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 26 102,07грн (двадцять шість тисяч сто дві гривні 07коп.), видати наказ.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено - 27.03.2026.
Суддя Н.М. Євстигнеєва