вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.03.2026м. ДніпроСправа № 904/6938/25
за позовом Фізичної особи -підприємця Прохорова Віктора Семеновича, м. Кривий Ріг
до Акціонерного товариства "Акцент-Банк", м. Дніпро
про спонукання виконати певні дії
Суддя Ліпинський О.В.
Секретар судового засідання Перебийніс О.О.
Представники:
від позивача: Щербачов А.П.
від відповідача: Омельченко Є.В.
Фізична особа - підприємець Прохоров Віктор Семенович (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - Відповідач) про зобов'язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку, шляхом розблокування та поновлення фінансових операцій по рахунку.
Заявлені вимоги мотивовано тим, що Відповідач зупинив видаткових операцій по рахунку Позивача без достатньої правової підстави, чим порушив умови договору та вимоги чинного законодавства.
Зокрема, Позивач зазначає, що підстав для зупинення видаткових операцій, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», не було, а отже, вимоги про розблокування рахунку та поновлення фінансових операцій підлягають задоволенню.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2025 року відкрито провадження у справі №904/6938/25, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що в процесі здійснення перевірки та моніторингу фінансових операцій Позивача було встановлено факт розірвання відносин АТ «Райффайзен Банк» з ФОП Прохоров В.С. по ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в зв'язку з чим, Позивачу було направлено комунікацію та запитано підтверджуючу інформацію щодо проведених операцій.
У зв'язку з ненаданням клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки документів та відомостей, відповідно до ст.ст. 9, 11, 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», з урахування Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, яке затверджене Постановою Правління НБУ 65 від 19.05.2020 року, банк направив Позивачу повідомлення від 02.12.2025 року про припинення ділових відносин та запропонував заповнити форму для переведення залишку коштів на рахунок клієнта в іншому банку.
В поданих суду додаткових поясненнях, Позивач посилається на відсутність доказів існування ризику, на який Банк посилається як на підставу для вжиття заходу обмеження видаткових операцій по рахунку Позивача, а також відсутності жодного обґрунтування пропорційності вжитого заходу.
26.02.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 17.03.2026 року.
В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 17.03.2026 року оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Як убачається зі змісту позовної заяви, з метою здійснення господарської діяльності, 09.07.2025 року Позивачем відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК», відповідно п. 2 ч. 1 ст. 63 та п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги».
24.09.2025 року до банку надійшов платіж в сумі 62 422,13 грн. з рахунку в АТ "Райффайзен Банк" 260022345337, який належить ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_3 (який належить ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 ) з призначенням: "Перерах. залишків коштів при закритті рахунку у звз припин. діл. відносин зг.ст.15 ЗУ Про ПВК/ФТкл . ОСОБА_1 іпн НОМЕР_2 ".
Як стверджує Позивач, 08.10.2025 року АТ "АКЦЕНТ-БАНК" по рахунку № НОМЕР_1 ФОП Прохорову Віктору Семеновичу заблоковано можливість користування, розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на вказаному поточному рахунку. При цьому, за доводами Позивача, обґрунтованих правових підстав (відповідно до законодавства) з блокування рахунку у своєму розпорядженні Банк не має та не надав.
Позивач наголошує, що йому надані права як вільного розпорядження коштами на своєму рахунку так і право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків відповідачем, а також застосовувати форми розрахунків відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору. Позивач вважає, що Відповідач мав право відмовити клієнту у здійсненні платіжних операцій лише мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України.
Як убачається з матеріалів справи, у зв'язку з виявленням факту розірвання відносин між ФОП Прохоровим В.С. та АТ "Райффайзен Банк" по ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Позивачу було направлено комунікацію у застосунку А-24, за змістом якої запитано підтверджуючі документи/інформацію щодо проведених операцій, а також, повідомлено, що проведення витратних операцій по рахунках обмежено.
21.10.2025 року Позивачем надано пояснення та документи.
Для отримання додаткових пояснень та документів щодо причин розірвання ділових відносин з АТ "Райффайзен Банк" по ст. 15 закону ПВК/ФТ, 21.10.2025 року Позивачу було направлено додаткову комунікацію та запитано підтверджуючі документи/інформацію щодо проведених операцій.
24.10.2025 року Позивачем пояснення та документи.
25.10.2025 та 31.10.2025 Позивачу було направлено додаткові комунікації, на які клієнт не відреагував, документи не надав.
02.12.2025 року у зв'язку з ненаданням клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей, Банк направив комунікацію про розірвання ділових відносин, та запропонував Клієнту заповнити заяву для переведення залишку коштів на його рахунок в інший банк.
Позивач зазначає, що Відповідач не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, що і стало причиною виникнення спору.
Згідно з частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно положень частин першої та третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до частини першої статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Частиною першою статті 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Згідно з частинами першою та третьою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 1075 ЦК України банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі:
- відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку;
- наявності підстав, передбачених Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту;
- наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.
Слід зазначити, що Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Статтею 6 Закону визначено, що суб'єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема, банки.
Частиною першою статті 7 Закону передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону критерії ризиків визначаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно: Національним банком України - для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, зокрема, забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб'єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов'язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).
У силу приписів частини сьомої статті 11 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі, зокрема встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
У випадках, передбачених цією частиною, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.
З огляду на вказані вище норми права, Банк, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами в разі ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей.
Як вище встановлено судом, рішення про розірвання ділових відносин з клієнтом прийнято Банком 02.12.2025 року, а отже, в силу положень ст.ст. 651, 653 ЦК України, укладений сторонами договір банківського рахунку є відповідно розірваним з 02.12.2025 року.
З огляду на викладене, вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача до розблокування рахунку та поновлення фінансових операцій по ньому, слід визнати безпідставними, адже здійснення відповідних фінансових операцій (крім завершальної операції в зв'язку із закриттям рахунку) можливо виключно за наявністю між банком та клієнтом діючого договору банківського рахунку.
Зважаючи на те, що оскарження односторонньої відмови Відповідача від договору банківського рахунку, не являються предметом заявленого позову, суд не надає оцінку правомірності діями Банку щодо розірвання ділових відносин з Позивачем.
Ні підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позовні вимоги підлягають відхиленню в повному обсязі.
У складі судових витрат Відповідач просить стягнути з Позивача витрати на правничу допомогу, розмір яких за попереднім (орієнтованим) розрахунком, що наведений у відзиві на позов становить 5 000,00 грн.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В підтвердження витрат на правничу допомогу, Відповідачем подано до матеріалів справи:
- ордер серія АЕ №1251198 від 22.01.2024 року;
- договір про надання правничої допомоги №2812-1/2023 від 28.12.2023 року;
- додаткову угоду № 2від 31.12.2024 року;
- свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4257;
Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що Відповідачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи.
В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зважаючи на відсутність заперечень Позивача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає зазначені витрати обґрунтованими в заявленому розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 123, 126, 129, 202, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Прохорова Віктора Семеновича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.03.2026
Суддя О.В. Ліпинський