Справа № 577/1518/26
Провадження № 1-кп/577/290/26
"27" березня 2026 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200450000005 від 02 січня 2026 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,-
23 березня 2026 року до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з Конотопської окружної прокуратури Сумської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою суду від 23 березня 2026 року кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Прокурор прохає призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 не заперечують проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Під час підготовчого судового засідання обговорені питання, визначені ч. 2 ст. 315 КПК України щодо дати та місця проведення судового розгляду, порядку, в якому необхідно проводити судовий розгляд, з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, розглянуті клопотання учасників судового провадження.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 серед іншого обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, та нижня межа санкції якого перевищує п'ять років позбавлення волі, то досудова доповідь у кримінальному провадженні, згідно ст. 314-1 КПК України, не складається.
Відповідно до ухвали слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2026 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн 00 коп на строк до 29 березня 2026 року до 24 год 00 хв.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці з раніше визначеним розміром застави, посилаючись на те, що ризики, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжують мати місце і на даний час.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти продовження застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечує.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 підтримує позицію свого підзахисного.
Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, приходить висновку, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, небезпека ризику переховування від суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю інформації про матеріальний, соціальний стан особи та інше. Так у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування».
ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст 307 КК України.
Вказані злочини є кримінальними правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших правопорушень проти здоров'я населення.
Вищевказані обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_5 має підвищену суспільну небезпеку для оточуючих.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів та за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Крім того, ОСОБА_5 ніде не працює, не має законного джерела доходу, є наркозалежною особою, з 12 липня 2018 року перебуває на обліку лікаря-нарколога поліклініки для обслуговування дорослого населення КНП КМР «Конотопська ЦРЛ імені академіка М. Давидова» із діагнозом «Опійна наркоманія. Хронічний алкоголізм», на замісній підтримувальній терапії не перебував.
За таких обставин суд вважає доведеним існування на даний час ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду.
Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконного впливу на свідка, то суд враховує, що ОСОБА_5 знайомий зі свідком у кримінальному провадженні - ОСОБА_6 .
Суд також приймає до уваги встановлену КПК України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту свідка слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, то суд враховує, що ОСОБА_5 у кримінальному провадженні інкримінуються 2 епізоди злочинів, вчинених з корисливих мотивів.
За таких обставин, суд приходить висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, продовжують мати місце і на даний час, а тому застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Керуючись ст. ст. 176-178, 314-316, п. 2 ч. 1, п 1-1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України,-
Судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 12026200450000005 від 02 січня 2026 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, призначити 06 квітня 2026 року на 12 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні.
Про час і місце розгляду кримінального провадження повідомити прокурора.
В судове засідання викликати обвинуваченого, його захисника та свідків, зазначених у Реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Розгляд кримінального провадження буде здійснюватися одноособово суддею Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 .
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, продовжити до 24 травня 2026 року до 24 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена прокурором, обвинуваченим та його захисником безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
СуддяОСОБА_1