Справа № 592/4629/26
Провадження № 1-кс/592/2176/26
24 березня 2026 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Сумської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024202540000009 від 15.01.2024 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 366 КК України
з участю учасників кримінального провадження:
слідчого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 , -
установив:
Заступник начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 42024202540000009 від 15.01.2024 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 366 КК України звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно вилучене 20.03.2026 в ході проведення обшуку житлового приміщення (квартири) за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме:
- мобільний телефон OPPO Reno 12 5G, модель СРН2625, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 ;
- грошові кошти належні ОСОБА_7 , а саме: 467400 грн (412 купюр номіналом по 1000 грн.; 99 купюр номіналом по 500 грн.; 59 купюр номіналом по 100 грн., кожна); 750 Євро (13 купюр номіналом 50 Євро, 5 купюр номіналом по 20 Євро); 37 000 доларів США (369 купюр по 100 доларів США, 2 купюри по 50 доларів США).
Клопотання обґрунтовує тим, що згідно даних досудового розслідування посадові особи лікувального закладу КНП "Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника" Лебединської міської ради, здійснюють привласнення коштів сплачених Національною службою здоров'я України, в рамках укладених договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, шляхом внесення недостовірних відомостей до Електронної системи охорони здоров'я (далі за текстом - ЕСОЗ) щодо обсягу наданих послуг пацієнтам протягом 2021-2024 років за пакетами медичних послуг №24 «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям» та №23 «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям», яким фактично такі послуги в даному закладі не надавались.
Відповідно до висновку спеціаліста Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області встановлена матеріальна шкода (збитки) на суму 4673777,00 гривень.
Окрім цього, встановлено, що привласнення бюджетних коштів здійснюється шляхом фіктивного направлення пацієнтів для проведення лабораторних, інструментальних, ультразвукових, цитологічних та інших видів дослідження, які здійснюють суб'єкти господарської діяльності на комерційній основі, в той час як зазначені дослідження входять до пакетів за програмами медичних гарантій, які оплачуються НСЗУ. В подальшому суб'єкти господарської діяльності проводять конвертацію отриманих коштів.
У ході досудового розслідування здійснено заходи, передбачені главою 21 КПК України та отримано інформацію, яка свідчить про вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні працівники КНП «Лебединська лікарня ім. лікарня К.О. Зільберника» Лебединської міської ради: директор - ОСОБА_7 , медичний директор - ОСОБА_8 , головний бухгалтер - ОСОБА_9 ; завідуючий відділенням паліативної та хоспісної допомоги ОСОБА_10 ; старша медична сестра відділення паліативної та хоспісної допомоги ОСОБА_11 .
Відповідно до судової комплексної комісійної економічної та комп'ютерно-технічної експертизи № 1647/39/40 від 09.01.2026 встановлено, що матеріальна шкода (збиток) у сумі 4673777 грн підтверджується документально з врахуванням встановленого досудовим розслідуванням фактичного не отримання медичних послуг 27-ма пацієнтами у КНП «Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника» Лебединської міської ради.
20.03.2026 в період часу з 07:24 по 10:14 на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми проведено обшук житлового приміщення (квартири) за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти та мобільний телефон.
Постановою від 20.03.2026 року вилучені предмети та речі визнано речовими доказами по матеріалам кримінального провадження.
Крім того 20.03.2026 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 і ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 і ч. 3 ст. 28 і ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27 і ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 366 КК України.
Під час досудового розслідування отримані достовірні дані, що вилучені предмети та речі під час обшуку житлового приміщення (квартири) за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , є речовими доказами, оскільки мобільний телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, а грошові кошти були набуті кримінально протиправним шляхом.
Мета накладення арешту: задля забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В судовому засіданні слідча підтримала клопотання, зазначивши, що просить накласти арешт на мобільний телефон з метою збереження речових доказів, оскільки на ньому могли зберегтись сліди злочину, а на грошові кошти з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної злочином.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що за місцем мешкання ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні вже були проведені обшуки в кінці 2024 року та був вилучений мобільний телефон та грошові кошти на які був накладений арешт та через деякий час вони були повернуті ухвалою слідчого судді. Вилучені грошові кошти у переважні більшості є грошовими коштами на які вже був накладений арешт, а мобільний телефон придбаний після вчинення дій за якими підозрюється ОСОБА_7 . Крім того заначив, що ОСОБА_7 є неналежним відповідачем за цивільним позовом, оскільки йому інкримінується вчинення злочинів під час виконання посадових обов'язків, тому шкода, заподіяна Національній службі здоров'я України, має бути відшкодована КНП.
Вислухавши думку слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання на надані сторонами докази, перевіривши доводи учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку наявність підстав для часткового задоволення клопотання слідчого.
В провадженні Сумського РУП ГУНП Сумської області перебуває кримінальне провадження № 42024202540000009 від 15.01.2024 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 366 КК України.
20.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.03.2026 (справа №592/4366/26) був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 де фактично мешкає ОСОБА_7 в ході якого було тимчасово вилучене зазначене в клопотанні слідчого майно.
В цей же день ОСОБА_7 був повідомлений про підозру за . 3 ст. 27 і ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 і ч. 3 ст. 28 і ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27 і ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 366 КК України. Відомостей про те, що будь-якій особі повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України матеріали клопотання не містять.
21.03.2026 слідчий звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Згідно ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вилучений в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів у складі організованої групи і на ньому може зберігатись інформація щодо вчинення інкримінованих йому або аналогічних злочинних дій.
Доводи захисника про те, що телефон використовувався після часу, коли були вчинені дії у вчиненні яких підозрбвється ОСОБА_7 не свідчать про відсутність на телефоні відомостей, що мають значення для досудового розслідування.
Оскільки вилучений в ході обшуку мобільний телефон ОСОБА_7 може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, його надання разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, є необхідним накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Стосовно вилучених в ході обшуку грошових коштів слід зазначити наступне.
Слідчою долучено до матеріалів клопотання копію позовної заяви прокурора Сумської окружної прокуратури ОСОБА_12 від 23.03.2026 про стягнення солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь Національної служби здоров'я України шкоди, заподіяної злочином в розмірі 4673777 грн.
Зазначена позовна заява була складена прокурором після вилучення грошових коштів та після звернення до суду з клопотанням про арешт майна. Тобто всупереч вимогам ч. 6 ст. 170 КПК України про те, що у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, слідчим заявлена (тільки в резолютивній частині клопотання) підстава для арешту майна, яка не існувала на момент звернення до суду.
Також слід зазначити, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено
В той же час ОСОБА_7 не інкриміновано вчинення будь-яких дій, пов'язаних і незаконним заволодінням грошовими коштами (незважаючи на ту обставину, що досудове розслідування проводиться вже більше 2 років, та понад рік після проведення попередніх обшуків) . Більш того йому інкримінована підозра про вчинення дій в інтересах КНП. Клопотання слідчого не містить жодних доводів про відповідність вилучених грошових коштів вимогам ст. 98 КПК України, так само як не містить таких відомостей і постанова слідчого від 20.03.2026 про визнання їх речовим доказом, зокрема, даних про те які ж саме вони містять відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а сама слідча в судовому засіданні зазначила, що просить накласти арешт на зазначені вилучені під час обшуку грошові кошти на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Тобто, проводячи обшук на підставі ухвали слідчого судді якою надано дозвіл на його проведення з метою відшукання комп'ютерних пристроїв, планшетів, мобільних телефонів, чорнових записів та медичної документації, органом досудового розслідування було тимчасово вилучені грошові кошти, дозвіл на відшукання яких не був наданий ухвалою слідчого судді та які не відповідають вимогам ч. 2 ст. 167 КПК України щодо майна, яке може бути тимчасово вилученим та ч. 1 ст. 234 КПК України щодо мети проведення обшуку.
Також слід зазначити, що 20.03.2026 у даному кримінальному провадженні було проведено ряд обшуків. При цьому відомостей про те що були вилучені будь-які предмети, які містять відомості про обставини кримінального правопорушення, крім мобільних телефонів підозрюваних, матеріали справи не містять, що викликає питання про дійсну мету проведення обшуків, та чому не були вилучені прикраси та інше цінне майно підозрюваного.
Більш того, у вказаному кримінальному провадженні вже були проведені обшуки в ході яких були вилучені грошові ОСОБА_7 кошти в сумі 300600 грн, на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.11.2024 та скасований арешт ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.05.2025 (в апеляційному порядку ухвала оскаржена не була).
Щодо заявленого прокурором цивільного позову слід зазначити, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Обґрунтовуючи необхідність такого представництва прокурор зазначив «так як з листа уповноваженого органу наміру щодо вжиття захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується, вказане розцінюється прокурором як бездіяльність уповноваженого органу».
В той же час згідно листа НСЗУ від 20.03.2026 №7594/2-17-26 (відповідь на лист №50649-2026 від 20.03.2026), адресованого ГУНП в Сумській області (зазначений орган не здійснює досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні) вбачається, що НСЗУ повідомило, що не заперечує щодо подання цивільного позову прокурором. Тобто, незважаючи на ту обставину, що відповідь на лист була отримана в день його складення, відсутність відомостей про більш ранню обізнаність НСЗУ щодо можливого заподіяння шкоди, прокурор на наступний робочий день зробив висновок про його бездіяльність уповноваженого органу.
Слідчий суддя не дає оцінки наявності чи відсутності у прокурора підстав для звернення з цивільним позовом у кримінальному провадженні, оскільки наявність зазначених підстав має бути вирішена судом, який розглядатиме справу після закінчення досудового розслідування, разом з тим, викладені обставини вказують на дійсну мету проведення обшуків.
Також обґрунтованими є доводи захисника про те, що оскільки згідно підозри ОСОБА_7 діяв від імені та в інтересах КНП, заподіяна НСЗУ шкода має бути відшкодована зазначеною організацією. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, а згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Тобто, зважаючи, що КНП «Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника» Лебединської міської ради зобов'язана повернути незаконно отримані від НСЗУ кошти, відсутній будь-який ризик порушення майнових прав потерпілого у цьому кримінальному провадженні. Крім того, підозрювані, до яких цивільний позов заявлений солідарно, (зокрема і сам ОСОБА_7 ) мають рухоме та нерухоме майно, на яке може бути накладений арешт без суттєвого обмеження їх майнових прав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слідчим доведено, що зазначений у клопотанні мобільний телефон в подальшому може бути використаний, як доказ та має суттєве значення у кримінальному провадженні № 42024202540000009 від 15.01.2024, а накладення арешту на нього, зможе запобігти можливості його приховування чи спотворення та не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах будь-яких осіб.
Разом з тим слідчим не доведено, що вилучені грошові кошти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та всупереч вимогам ч. 3 ст. 132 КПК України не доведено що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, тобто слідчим не доведено необхідність такого арешту.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України,
постановив:
Клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_3 задовольнити частково.
Накласти арешт, заборонивши відчуження, розпорядження та користування на вилучений 20.03.2026 в ході проведення обшуку житлового приміщення (квартири) за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 мобільний телефон OPPO Reno 12 5G, модель СРН2625, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Виконання ухвали покласти на заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Згідно з ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_13