вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"27" березня 2026 р. Справа № 911/474/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Лишиленко Людмили Михайлівни
про ухвалення додаткового рішення,
подану за результатами розгляду апеляційної скарги Красятицького споживчого товариства
на рішення Господарського суду Київської області від 18.11.2025
у справі №911/474/25 (суддя - Заєць Д.Г.)
за позовом Красятицького споживчого товариства
до Фізичної особи-підприємця Лишиленко Людмили Михайлівни
про виселення.
У січні 2025 року Красятицьке споживче товариство звернулося з позовом Фізичної особи-підприємця Лишиленко Людмили Михайлівни про зобов'язання звільнити та передати (повернути) Красятицькому споживчому товариству шляхом виселення нежитлове приміщення загальною площею 97,7 м2, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 71, с. Радинка, Київська обл., 07024.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.11.2025 у справі №911/474/25 у задоволенні позову Красятицького споживчого товариства відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Красятицьке споживче товариство подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2025 апеляційну скаргу у справі №911/474/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №911/474/25, призначено її до розгляду на 27.01.2026, а також встановлено відповідачці строк на подання відзиву.
29.12.2025 до суду Фізичною особою-підприємцем Лишиленко Людмилою Михайлівною подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідачка просила відмовити у її задоволенні в повному обсязі. До відзиву також додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідачка понесла та очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що становить 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідачка зазначила, що докази на підтвердження розміру витрат будуть надані суду впродовж п'яти днів після ухвалення рішення.
В судовому засіданні 27.01.2026 оголошено перерву до 17.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи до 10.03.2026.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 апеляційну скаргу Красятицького споживчого товариства залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 18.11.2025 у справі №911/474/25 залишено без змін.
13.03.2026 до суду у встановлений строк від представника Фізичної особи-підприємця Лишиленко Людмили Михайлівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з Красятицького споживчого товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 заяву прийнято до розгляду, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено Красятицькому споживчому товариству строк до 23.03.2026 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Ухвалу від 16.03.2026 про прийняття до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення доставлено до електронного кабінету Красятицького споживчого товариства 17.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 18.03.2026.
Разом з цим, в межах встановленого процесуального строку позивач заперечень щодо розміру судових витрат до суду не подав, що у свою чергу не є перешкодою для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по суті.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Фізична особа-підприємець Лишиленко Людмила Михайлівна просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Суд зазначає, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Разом з тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2025 між адвокатом Гунченко Інною Юріївною (адвокат) та Фізичною особою-підприємцем Лишиленко Людмилою Михайлівною (клієнт) укладений договір про надання правової допомоги №13, згідно з п. 1.1 якого у відповідності до Конституції України та чинного законодавства України клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу, яка включає в себе:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
- складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
- представництво інтересів клієнта у судах всіх інстанцій під час здійснення цивільного, кримінального, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), в тому числі і при виконанні судових рішень в органах Державної виконавчої служби України усіх рівнів;
- усі інші види адвокатської діяльності, передбачені ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Також, між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, пунктами 2 та 3 якої узгоджено, що гонорар адвоката у господарській справі становить 35000,00 грн. Гонорар за надану правову допомогу сплачується в розрахунку 35000,00 грн за результатами надання відповідних конкретних правових послуг.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди правова допомога включає в себе:
- консультування клієнта з правових питань;
- складання процесуальних документів;
- подання до суду процесуальних документів;
- копіювання документів;
- ознайомлення адвоката з матеріалами справи;
- участь у судових засіданнях при розгляді справи;
- інші види правової допомоги.
Згідно з п. п. 5-7 додаткової угоди гонорар за конкретну правову послугу обраховується з урахуванням Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2500,00 грн за 1 годину роботи адвоката. Оформлення наданих послуг здійснюється актами про надані правові послуги. Одночасно зі складанням акту про надані правові послуги сторонами оформлюється прибутковий касовий ордер (Типова форма №КO-1), що підтверджує фактичну оплату.
Пунктом 8 додаткової угоди встановлено, що вартість конкретної правової послуги погоджена сторонами та становить:
- консультування клієнта з правових питань - 1 година = 2500,00 грн;
- складання процесуальних документів - 1 година = 2500,00 грн;
- подання до суду процесуальних документів - 1 година = 2500,00 грн;
- копіювання документів клієнта - 20 грн 1 аркуш;
- ознайомлення адвоката з матеріалами господарської справи - 1 година = 2500,00 грн;
- участь у судових засіданнях при розгляді господарської справи. У випадку, якщо судове засідання не відбулося, прибуття в судове засідання обраховується як 1 година участі в судовому засіданні - 1 година = 2500,00 грн;
- представництво інтересів клієнта перед третіми особами - 1 година = 2500,00 грн;
- інші послуги в рамках господарської справи - 1 година = 2500,00 грн.
На виконання договору та додаткової угоди за результатами надання послуг адвокатом складено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також 11.03.2026 між сторонами підписано акт про надані правові послуги на суму 35000,00 грн.
Згідно акту адвокат надав, а клієнт прийняв конкретні правові послуги в рамках представництва інтересів та захисту клієнта на суму 35000,00 грн, що включають в себе:
- консультування клієнта (відповідача) з питань, що виникають у зв'язку з розглядом справи - 4 год. вартістю 10000,00 грн (2500 грн/1 год.);
- ознайомлення адвоката з матеріалами апеляційної скарги - 2 год. вартістю 5000,00 грн (2500 грн/1 год.);
- складання процесуальних документів (відзив на апеляційну скаргу, клопотання про долучення доказів, заперечення на клопотання) - 5 год. вартістю 12500,00 грн (2500 грн/1 год.);
- участь у судових засіданнях при розгляді господарської справи (27.01.2026, 17.02.2026, 10.03.2026) - 3 год. вартістю 7500,00 грн (2500 грн/1 год.).
Також представником відповідачки надано копію прибуткового касового ордеру №1 від 10.03.2026 на підтвердження факту оплати послуг в сумі 35000,00 грн.
Представництво інтересів відповідачки в апеляційному суді здійснювала адвокат Гунченко І.Ю. на підставі ордеру серія АІ №2042586 від 22.12.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №11238/10 від 28.08.2023.
З огляду на викладене, наданими в сукупності доказами підтверджується надання відповідачці професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 35000,00 грн.
Як було зазначено вище, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Однак, позивачем у встановлений строк не подано до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись вказаними процесуальними приписами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково витрат, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З урахуванням викладеного у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічний висновок наведений у додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України (позиція, викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19).
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього кодексу).
Колегія суддів вказує на те, що оскільки заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи і наданими адвокатом послугами, заява Фізичної особи-підприємця Лишиленко Людмили Михайлівни підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки апеляційна скарга Красятицького споживчого товариства залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалене на користь відповідачки, витрати Фізичної особи-підприємця Лишиленко Людмили Михайлівни на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 35000,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Лишиленко Людмили Михайлівни про ухвалення додаткового рішення у справі №911/474/25 задовольнити.
2. Стягнути з Красятицького споживчого товариства (07053, Київська обл., Поліський р-н, селище міського типу Красятичі, вулиця Жовтнева, будинок 61, ідентифікаційний код 30053727) на користь Фізичної особи-підприємця Лишиленко Людмили Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 35000 (тридцять п'ять тисяч),00 грн.
3. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко