Постанова від 11.03.2026 по справі 910/15598/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2026 р. Справа№ 910/15598/19 (910/636/19)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

Від Київської обласної ради: Титикало Р.С.- за довіреністю № 338/08-03 від 19.02.2024,

Від Київської обласної прокуратури: Гончарова О.В - за посвідченням №082275 від 04.09.2025,

від ТОВ «Ді-Ві-Транс»: Берковська О.М. - за ордером серії АА № 0038149 від 15.02.2024,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) (суддя Івченко А.М., повний текст рішення складено та підписано - 07.12.2023)

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Київської обласної ради

до 1) Головного управління ДПС у м. Києві

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс»

4) Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство»

5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлін»

за участю Київської обласної прокуратури

про визнання недійсними цільового аукціону з продажу майна платника податків, протоколу цільового аукціону, договору купівлі-продажу, витребування нежилого будинку

в межах справи № 910/15598/19

про банкрутство Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство»

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У проваджені Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/15598/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Автогосподарства" до Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Автогосподарства» (далі - ТОВ «Трудовий колектив Автогосподарства», позивач) звернулося з позовом (з урахуванням заяву про зміну підстав позову) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (замінено на Головне управління Державної податкової інспекції у м. Києві ухвалою від 13.01.2020) (далі - ГУ ДПС у м. Києві, Управління, відповідач 1), Української універсальної біржі (відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» (далі - ТОВ «Ді-Ві-Транс», відповідач 3), у якому просило:

- визнати недійсним цільовий аукціон з продажу майна платника податків Комунального підприємства Київської обласної ради (далі - КП КОР) «Автогосподарство» (далі - КП КОР «Автогосподарство», Автогосподарство), проведений Українською універсальною біржою 28.02.2018 із реалізації нежилого будинку Автогосподарства площею 3916,70 кв.м., який розташований у м. Києві на Кудрявському узвозі № 3 (літера А) (далі - спірне майно);

- визнати недійсним та скасувати протокол цільового аукціону з продажу майна платника податків КП КОР «Автогосподарство» виданий 28.02.2018, видавник: Українська універсальна біржа, із реалізації спірного майна;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного майна, виданий 13.03.2018;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44032222 від 14.11.2018 11:26:23, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Наталією Григорівною, яким зареєстровано право власності на 1/3 частки спірного майна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 42365980000, номер запису права власності: 28905794;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44030210 від 14.11.2018 10:48:40, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Наталією Григорівною, яким зареєстровано право власності на 2/3 частки спірного майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 42365980000, номер запису права власності: 28903889.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 залучено до участі у справі третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Київську обласну раду та КП КОР «Автогосподарство».

Київська обласна рада звернулася до суду з позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві, Української універсальної біржі, ТОВ «Ді-Ві-Транс, ТОВ «Меркурій Партнерс» про:

- визнання недійсним звіту ТОВ «Меркурій Партнерс» від 29.01.2018 про незалежну оцінку нежитлового будинку (літера А);

- визнання недійсним цільового аукціону з продажу майна платника податків КП КОР «Автогосподарство», проведеного Українською універсальною біржею 28.02.2018 із реалізації спірного майна;

- визнання недійсним та скасування протоколу цільового аукціону з продажу майна платника податків КП КОР «Автогосподарство», серія та номер: 1, виданий 28.02.2018, видавник: Затверджено головою Біржового комітету Української універсальної біржі із реалізації жилого будинку автогосподарства площею 3916,70 кв.м.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого будинку КП КОР «Автогосподарство» площею 3916,70 кв.м., який розташований у м. Києві на вулиці Кудрявський узвіз № 3 (літера»), серія та номер: б/н, виданий 13.03.2018.

В позовній заяві (з урахування заяви про зміну підстав позову) Київська обласна рада навела підстави, аналогічні тим, що зазначені в заяві про зміну підстав позову, поданій ТОВ "Трудовий колектив Автогосподарства".

Київська обласна рада зазначала про порушення порядку проведення цільового аукціону з продажу майна.

При цьому, вказувала, що саме Київська обласна рада є власником спірного майна. Натомість КП КОР "Автогосподарство" не є власником цього майна, а тому, з урахуванням норм законодавства, контролюючий орган не міг безальтернативно використати цей об'єкт нерухомості, який належить на праві спільної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст Київської області, як джерело погашення податкового боргу КП КОР "Автогосподарство".

Відтак контролюючий орган зобов'язаний був звернутися до органу місцевого самоврядування - Київської обласної ради з відповідним поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків чи іншого рішення для якомога результативнішого та економічно вигідного для держави врегулювання даного питання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) (суддя Івченко А.М., повний текст рішення складено та підписано - 07.12.2023) у задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Київської обласної ради до 1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс», 4) Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство», 5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлін»; за участю Київської обласної прокуратури; про визнання недійсними цільового аукціону з продажу майна платника податків, протоколу цільового аукціону, договору купівлі-продажу, витребування нежилого будинку відмовлено повністю; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19).

Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:

- за наявності чинного рішення суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу КП КОР «Автогосподарство» за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, у тому числі нежилого будинку автогосподарства (літ. А), загальною площею 3916,7 кв.м, розташованого за адресою: Кудрявський узвіз, 3, м. Київ, що належить територіальній громаді сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, у суду відсутні підстави ставити під сумнів правомірність дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо винесення майна на реалізацію;

- за приписами норми пункту 96.1 статті 96 ПК України звернення ДФС у м. Києві до Київської обласної ради з поданням про виділення коштів місцевого бюджету для погашення податкового боргу чи прийняття іншого рішення може мати місце лише у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму податкового боргу. Отже, таке звернення не є передумовою реалізації майна, а є наслідком недостатності коштів після продажу майна, тобто ця процедура може бути застосована тільки після продажу майна;

- враховуючи подальше направлення КП КОР «Автогосподарство» на адресу Головного управління ДФС у м. Києві листів про неврахування направленого раніше Звіту-2 та направлення отриманих від реалізації майна коштів на погашення заборгованості, а решти на рахунок підприємства, суд не вбачає порушень в діях Головного управління ДФС у м. Києві при визначенні початкової вартості продажу майна на цільовому аукціоні згідно Звіту-1 в розмірі 4 801 419,60 грн з урахуванням ПДВ;

- недоведеними є твердження Київської обласної ради про можливу пов'язаність між собою учасників оскаржуваного цільового аукціону - ТОВ «Ді-Ві-Транс» та ТОВ «Охоронна компанія «Титан Безпека» позаяк до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження доводів про встановлення учасниками оскаржуваного аукціону будь-яких порушень законодавства у сфері економічної конкуренції та визнання органами Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції щодо продажу спірного майна на цільовому аукціоні 28.02.2018;

- вирок Солом'янського райсуду міста Києва від 10.11.2020 у справі №760/23565/20, ухвалений на підставі угоди за результатами розгляду кримінального провадження №52020000000000282 від 24.04.2020, не прийнято судом як доказ фактів чи обставин, оскільки його преюдиційне значення обмежується відсутністю повного та всебічного дослідження доказів у межах судової процедури, а тому в даному випадку факт заниження вартості майна відноситься до обставин, які підлягають доказуванню у даній господарській справі;

- висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса №15222 від 30.01.2020 є недопустимим та неналежним доказом на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, оскільки одержаний з порушенням закону, бо це дослідження проводилось у межах кримінального провадження № 42018000000000637 на виконання ухвали слідчого судді Кушнір С.І. від 19.06.2019, а не в межах цієї господарської справи, натомість в матеріалах справи відсутній дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зокрема, на використання цього Висновку;

- відсутні підстави враховувати земельний компонент при проведенні ринкової оцінки спірного нерухомого майна, оскільки відсутні документи, які б підтверджували речове право КП КОР «Автогосподарство» на земельну ділянку, на якій це майно розташоване;

- відсутність передбачених ст.ст. 387, 388 ЦК України підстав для витребування майна у ТОВ «Шарлін» через його добросовісність у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Київська обласна рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд, рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити; визнати недійсним цільовий аукціон з продажу майна платника податків Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство», проведеного Українською універсальною біржею 28.02.218 із реалізації спірного майна; визнати недійсним та скасувати протокол цільового аукціону з продажу майна платника податків Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство», серія та номер: 1, виданий 28.02.2018, видавник: Затверджено головою Біржового комітету Української універсальної біржі з реалізації жилого будинку автогосподарства площею 3616,70 кв.м.; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство» площею 3616,70 кв.м., який розташований у м. Києві на вулиці Кудрявський узвіз № 3 (літера»), серія та номер: б/н, виданий 13.03.2018; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлін» на користь Київської обласної ради нежилий будинок Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство» (літ. А) площею 3616,70 кв.м., який розташований у м. Києві на вулиці Кудрявський узвіз № 3.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки наведені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, та є таким, що постановлено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, на думку скаржника, під час нового розгляду справи господарський суд першої інстанції відійшов від вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 року та вдався до переоцінки доказів, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник не згоден саме з наданою судом оцінкою доказів, що містяться у справі, і не погоджується з мотивами їх прийняття чи відхилення, а саме: на думку апелянта, місцевий господарський суд не прийняв та не надав оцінки вироку Солом?янського районного суду м. Києва від 10.11.2020 у справі Nє 760/23565/20, ухваленого за результатами кримінального провадження №52020000000000282 від 24.04.2020; наголошується на тому, що продаж майна було здійснено за суттєво заниженою ціною, а експертами не взято до уваги земельний компонент; судом першої інстанції не взято до уваги поданий Національним антикорупційним бюро України висновок експерта №15222 від 30.01.2020 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

16.02.2024 через віддід документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Ді-Ві-Транс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд апеляційну скаргу третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору - К иївської областної ради відхилити, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/696/19(910/15598/19) - залишити без змін.

26.02.2024 через систему «Електронний суд» від Київської обласної прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд апеляційну скаргу Київської обласної ради задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/636/19(910/15598/19) скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Київської обласної ради до Головного управління ДПС у м. Києві, Української універсальної біржі, ТОВ «Ді-Ві-Транс», ТОВ «Шарлін» задовольнити у повному обсязі.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» від Київської обласної ради до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення щодо висновку експертів та питання до судового експерта від учасників справи.

27.03.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Ді-Ві-Транс» до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву (пояснення) представника Київської обласної ради щодо питань експерту.

29.03.2024 через систему «Електронний суд» від Київської обласної ради до Північного апеляційного господарського суду надійшло пояснення та питання для судових експертів Державного науково-дослідного експерно-криміналісничного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олени Сергіївни щодо висновку експерта № СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020.

06.05.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Державного науково-дослідний експертно-криміналістичний центру МВС України надійшли пояснення експертів на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/636/19(910/15598/19).

13.05.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Ді-Ві-Транс» надійшла заява щодо пояснень судових експертів за заперечення на клоптання представника Київської обласної ради про призначення повторної експертизи.

06.03.2026 через систему «Електронний суд» від Київської обласної ради до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення щодо висновку експертів від 30.12.2025 №8219/24-42 наданих за результатами проведення повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи у справі № 910/15598/19(910/636/19).

10.03.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Ді-Ві-Транс» до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення щодо висновку експертів № 8219/24-42 від 30.12.2025 за результатами проведення повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи та клопотання про поновлення строку на їх подання.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 апеляційну скаргу Київської обласної ради передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2024 у справі № 910/15598/19(910/636/19) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15598/19 (910/636/19) за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Київської обласної ради до 1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс», 4) Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство», 5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлін»; за участю Київської обласної прокуратури; про визнання недійсними цільового аукціону з продажу майна платника податків, протоколу цільового аукціону, договору купівлі-продажу, витребування нежилого будинку; в межах справи № 910/15598/19 про банкрутство Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство». Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

25.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/15598/19 (910/636/19).

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/380/24 від 30.01.2024 у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15598/19 (910/636/19).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 апеляційну скаргу Київської обласної ради передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19), поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19; розгляд апеляційної скарги Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 призначено на 06.03.2024.

16.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач-3 просить суд, апеляційну скаргу третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору - Київської обласної ради відхилити, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 залишити без змін.

Також, до вищевказаного відзиву на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» долучено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та поновлення строку на їх подання.

19.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшла довідка (на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19).

27.02.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

01.03.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання з додатками.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №910/15598/19(910/636/19) оголошено перерву у даній справі до 03.04.2024; викликано судових експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олену Сергіївну в судове засідання, яке призначене на 03.04.2024 о 15:30 з метою надання пояснень стосовно висновку експерта № СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020; запропоновано учасникам справи, завчасно, а саме до 13.03.2024, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати питання для судових експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олени Сергіївни щодо висновку експерта № СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної ради надійшли письмові пояснення щодо висновків експертів та питання до судового експерта від учасника справи.

Супровідним листом № 09.1-18/312/24 від 15.03.2024 було скеровано до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України належним чином засвідчену копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) та копію письмових пояснень Київської обласної ради щодо висновків експертів та питання до судового експерта від учасника справи.

27.03.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та поновлення строку на їх подання.

Також, 27.03.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшли заперечення на заяву (пояснення) представника Київської обласної ради щодо питань експерту.

01.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної прокуратури надійшли пояснення та питання для судових експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олени Сергіївни щодо висновку експерта № СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020.

03.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної ради надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) оголошено перерву у даній справі до 15.05.2024; зобов'язано судових експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олену Сергіївну завчасно, а саме до 07.05.2024 (включно), через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати письмові відповіді стосовно висновку експерта № СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020 на наступні питання:

- яку роботу експертом було виконано з пошуку інформацій та які джерела інформацій (бази даних) досліджувалися?

- чому висновок експерта не містить посилання на досліджувані джерела інформації (бази даних)?

- з яких мотивів експерт відмовився від використання порівняльного підходу для визначення вартості майна?

- якими критеріями корисності об'єкта керувався експерт при дослідженні та визначенні вартості майна?

- з яких міркувань експерт обмежився визначеним ним критеріями корисності при визначення вартості майна?

- з яких міркувань судовий експерт усунувся від застосування обов'язкових правових позицій, що висловлені Верховним Судом у постановах від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15, від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16 згідно до яких вартість земельного компоненту повинна бути врахована при проведенні оцінки об'єкту нерухомого майна?

- які причини вибору остаточного результату оцінювання об'єкта за дохідним підходом замість порівняльного?

- чому у висновку від 18.09.2020 № CE-19-20/13057-ОБ викладено позицію про відсутність можливості знайти інформацію про об?єкти нерухомості для порівняння?

- чи звертались до організацій/установ, які безпосередньо займаються продажем аналогічної нерухомості, за інформацією про встановлення фактів та надання відповідної інформації щодо вартості продажу аналогічних об'єктів нерухомості? У разі позитивної відповіді, надати відповідні документи (запити/відповіді/інші докази), які можуть підтвердити висновки, що такої інформації неможливо встановити;

- чому при виборі способу дослідження «дохідний підхід» не включено дохід від можливого перепродажу об'єкта та його інвестиційну вартість, а також інші види вартості, які ґрунтуються на принципі корисності, зокрема ліквідаційна вартість, вартість ліквідації тощо, враховуючи зручне та доступне місце розташування в центрі столиці?

- яким чином розрахунок вартості об'єкта у сумі 4 624 851,43 грн шляхом аналізу ринку оренди складських приміщень, паркінгів, наведений в табл. 6 на сторінці 65-66 експертного висновку, обґрунтовує вартість щодо об'єкта дослідження для його продажу?

Попереджено судових експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олену Сергіївну про те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд має право стягувати в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; попереджено судових експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олену Сергіївну про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; запропоновано учасникам справи, завчасно, а саме до 13.05.2024 (включно), через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати письмові пояснення/заперечення щодо отриманих відповідей від судових експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олени Сергіївни на питання представника Київської обласної ради та Київської обласної прокуратури.

19.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної ради надійшло клопотання про призначення повторної оціночно-будівельної експертизи, згідно з яким остання просить суд, призначити у справі повторну оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6); на вирішення експерта поставити питання:

- яка ринкова вартість об'єкта нерухомого майна: нежитлового будинку автогосподарства (літ. А), загальною площею 3916,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3, станом на лютий 2018 року, зокрема, на 28.02.2018?

06.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича надійшов супровідний лист з додатком на виконання вимог ухвали суду від 03.04.2024 у справі 910/15598/19 (910/636/19) щодо відповіді експертів Лемешка А.В. та Грабовенко О.С. на поставлені в ухвалі суду питання.

13.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшла заява щодо пояснень судових експертів та заперечення на клопотання представника Київської обласної ради про призначення повторної судової оціночно-будівельної експертизи.

13.05.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи та поновлення строку на їх подання (ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.04.2024 у справі № 991/2642/24).

15.05.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка мотивована проведенням невідкладних слідчих дій у іншому (кримінальному) провадженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) оголошено перерву у даній справі до 05.06.2024; запропоновано учасникам справи, завчасно, а саме до 03.06.2024 (включно), через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати письмові пояснення/заперечення щодо:

- долученого Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» до відзиву на апеляційну скаргу клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та поновлення строку на їх подання;

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» про приєднання доказів до матеріалів справи та поновлення строку на їх подання, яке надійшло до суду 27.03.2024;

- клопотання Київської обласної ради про приєднання до матеріалів справи, яке надійшло до суду 03.04.2024;

- клопотання Київської обласної ради про призначення повторної оціночно-будівельної експертизи, яке надійшло до суду 19.04.2024;

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» про приєднання до матеріалів справи та поновлення строку на їх подання (ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.04.2024 у справі № 991/2642/24).

Запропоновано учасникам справи, завчасно, а саме до 03.06.2024 (включно), через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати питання, які необхідно поставити судовому експерту у разі можливого призначення повторної оціночно-будівельної експертизи.

05.06.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшла заява про долучення доказів.

Також, 05.06.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлін» надійшло клопотання, згідно з яким останнє просить суд, надати додатковий строк на подання письмових пояснень по справі та відкласти розгляд справи. Дану вимогу суд приймає за клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19), поміж іншого, задоволено клопотання Київської обласної ради про призначення повторної оціночно-будівельної експертизи; призначено у справі № 910/15598/19 (910/636/19) повторну оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; зупинено апеляційне провадження у справі № 910/15598/19 (910/636/19) за апеляційною скаргою Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) до одержання судом висновку судової експертизи.

04.09.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшло клопотання про повідомлення заявника щодо стану проведення експертизи, необхідності у поданні додаткових матеріалів, а також орієнтовні терміни проведення експертизи.

02.10.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання № 910/15598/19 (910/636/19)/09.1-18/72/24 від 16.07.2024 про погодження строків експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19), зокрема, поновлено провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) призначено на 16.10.2024.

14.10.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлін» надійшла заява щодо погодження термінів проведення експертизи, відповідно до якої останнє заперечує проти погодження термінів проведення експертизи понад 90 днів, оскільки це затягне розгляд справи, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарлін» несе витрати по утриманню спірного майна і наполягає на розгляді справи протягом розумного строку та просить суд, відмовити у задоволенні клопотання експертів КНДІСЕ.

Також, 14.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» надійшла заява щодо клопотання експертів про погодження строку проведення експертизи, згідно з якою останнє просить суд, зокрема, погодити виконання повторної судової оціночної будівельної експертизи у строк, що не перевищує 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дня надходження матеріалів справи до експертної установи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) зокрема, задоволено клопотання заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження строків; погоджено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України більший розумний строк для проведення повторної оціночно-будівельної експертизи, призначеної ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) понад 90 днів; зупинено апеляційне провадження у справі № 910/15598/19 (910/636/19) за апеляційною скаргою Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) до одержання судом висновку судової експертизи.

04.03.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єкту дослідження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) поновлено провадження у даній справі; розгляд клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єкту дослідження за апеляційною скаргою Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) призначено на 26.03.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі № 910/15598/19 (910/636/19), серед іншого, залишено клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єкту дослідження без розгляду.

25.04.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єкту дослідження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) поновлено провадження у справі № 910/15598/19 (910/636/19); розгляд клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єкту дослідження за апеляційною скаргою Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) призначено на 11.06.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) задоволено Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об'єкту дослідження; зобов'язано всіх учасників даної справи забезпечити експерту безперешкодний доступ до об'єкту дослідження - нежитлового будинку автогосподарства, загальною площею 3 916,7 кв.м., що розташований за адресою місто Київ, Кудрявський узвіз 3, обстеження якого відбудеться 02.07.2025 о 11:00; зупинено апеляційне провадження у справі № 910/15598/19 (910/636/19) за апеляційною скаргою Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) до одержання судом висновку судової експертизи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/400/26 від 05.02.2026 у зв'язку із перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15598/19 (910/636/19).

Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/15598/19 (910/636/19) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 поновлено провадження у справі № 910/15598/19 (910/636/19), розгляд апеляційної скарги Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) призначено на 11.03.2026.

Явка представників учасників справи

11.03.2026 у судове засідання з'явились представники Київської обласної ради, Київської обласної прокуратури та ТОВ «Ді-Ві-Транс».

Інші представники учасників справи до суду не з'явились, про час і дату судового засідання повідомлялись належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представників Київської обласної ради, Київської обласної прокуратури та ТОВ «Ді-Ві-Транс».

Клопотання/заяви учасників справи

В судовому засіданні 11.03.2026 року колегією суддів на розгляд було винесено наступні клопотання, а саме:

- клопотання Київської обласної ради про приєднання до матеріалів справи, яке надійшло до суду 03.04.2024;

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» про поновлення строку на подання письмових документів суду, яке надійшло до суду 10.03.2026;

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» про приєднання до матеріалів справи та поновлення строку на їх подання (рішення Київської міської ради (витяг) від 16.11.2022; адвокатський запит та відповідь ТОВ «Шарлін» від 10.03.2026 з фото- об'єкта), яке надійшло до суду 11.03.2026.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу частини другої статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однією з форм реалізації принципу диспозитивності є самостійне визначення позивачем на стадії подання позову обсягу доказів, якими він планує підтвердити наявну у нього матеріально-правову вимогу до відповідача.

При цьому відповідно до положень частини третьої, четвертої, п'ятої статті 80 ГПК України відповідач, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Суд зазначає, що правила, які встановлені у статті 80 ГПК України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності, в силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Слід зауважити, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник може затягувати розгляду судом по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.

Колегія суддів, в судовому засіданні 11.03.2026 заслухавши пояснення представників учасників справи з приводу вказаних вище клопотаннь, дійшла до висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на подання клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс», що надійшли до суду 10.03.2026 та 11.03.2026, оскільки зазначені клопотання подані з пропуском установлених процесуальним законом строків, а наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин їх пропуску, а тому колегія суддів дійшла до висновку, що вказані клопотання підлягають залишенню без розгляду.

Разом з тим, колегія суддів зазначила, що клопотання учасників справи про долучення документів, подані у 2024 році, подані в межах установлених процесуальних строків, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, а відповідні документи - долученню до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні 11.03.2026 представник Київської обласної ради заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки до судових дебатів.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши усне клопотання представника Київської обласної ради про відкладення розгляду справи, зазначає таке.

Відповідно до положень статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що узгоджується з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно зі статтею 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Колегія суддів зазначає, що апеляційне провадження у справі № 910/15598/19 (910/636/19) було відкрито ще 31.12.2024. З 05.06.2024 по 09.02.2026 апеляційне провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням, за клопотанням позивача, повторної оціночно-будівельної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Також колегія суддів зазначає, що висновок експерта № 8219/24-42 від 30.12.2025 за результатами проведення повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи наявний в електронному вигляді та був доступний для ознайомлення позивачем з 29.01.2026.

Провадження у справі було поновлено ухвалою Північного апеляційного господарського суду 09.02.2026, а розгляд апеляційної скарги Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) призначено на 11.03.2026. Ухвалу про поновлення провадження у справі було доставлено в електронний кабінет позивача 10.02.2026.

Тобто представник позивача, будучи обізнаним із предметом апеляційного розгляду та беручи участь у попередніх судових засіданнях у даній справі, мав достатній строк, а саме один місяць, для належної підготовки до судових дебатів.

Отже, з урахуванням того, що заявнику було надано повну можливість реалізувати свої процесуальні права шляхом подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв та клопотань, а також з метою дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні усного клопотання про відкладення розгляду справи.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 11.03.2026 представники Київської обласної ради та Київської обласної прокуратури просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представник ТОВ «Ді-Ві-Транс» в судовому засіданні 11.03.2026 просив рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/15598/19 (910/636/19) залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.11.2011 Київською обласною радою прийнято рішення "Про управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області", згідно з яким за КП КОР "Автогосподарство" на праві господарського відання закріплено будинок автогосподарства, що розташований в м. Києві на Кудрявському узвозі, 3, як об'єкт нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

28.12.2012 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності (том 1, арк. справи 112), яким посвідчено, що нежилий будинок автогосподарства площею 3 916,70 кв.м, який розташований в м.Києві на Кудрявському узвозі № 3 (літера А), належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради та закріплений на праві господарського відання за комунальним підприємством Київської обласної ради "Автогосподарство".

Будівля розташована на земельній ділянці площею 9 199,9 кв.м. Рішення про відведення земельної ділянки площею біля 1,0 га по вул. Кудрявський спуск № 3 Київському обласному комітету Комуністичної партії України під будівництво автопарку службових машин прийнято виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих 15.08.1967.

Станом на січень 2018 року КП КОР "Автогосподарство" продовжило здійснювати правомочності господарського відання стосовно нежитлового будинку автогосподарства площею 3 916,7 кв.м, розташованого в м. Києві на Кудрявському узвозі 3 (літера А).

21.09.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено опис майна у податкову заставу платника податків - КП КОР "Автогосподарство", про що складено акт № 10/26-15-17-11-15 опису майна від 21.09.2017.

У подальшому ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до КП КОР "Автогосподарство" та Київської обласної ради про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

13.12.2017 Київський апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі № 826/1681/17, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнив повністю; надав дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу КП КОР "Автогосподарство" за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, у тому числі нежилого будинку автогосподарства (літ. А), загальною площею 3 916,7 кв.м, розташованого за адресою: Кудрявський узвіз, 3, м. Київ, що належить територіальній громаді сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради. Київський апеляційний адміністративний суд зазначив, що податковим законодавством не передбачено заборони щодо вилучення органом стягнення та подальшого продажу майна, яке перебуває в режимі господарського відання, для погашення податкового боргу платника.

27.12.2017 ГУ ДФС у м. Києві ухвалило рішення № 7/26-15-17-06-29 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, - КП КОР "Автогосподарство".

28.12.2017 ГУ ДФС у м. Києві у листі № 43632/10/26-15-17-06-30 запропонувало КП КОР "Автогосподарство" звернутись до суб'єкта оціночної діяльності з метою проведення експертної оцінки майна, яке перебуває в податковій заставі, та надати відповідь щодо розгляду цього листа або відповідний висновок про проведення експертної оцінки в термін, передбачений нормами ПК України.

КП КОР "Автогосподарство" у листі вих. № 01/01-01 від 02.01.2018 повідомило ГУ ДФС у м. Києві про власний намір звернутися до суб'єкта оціночної діяльності з метою проведення експертної оцінки майна, яке перебуває в податковій заставі.

Відповідно до звіту про оцінку майна (нежилий будинок автогосподарства (літера А), загальною площею 3 916,7 кв.м, двоповерхова будівля-склад (літера Б-2), загальною площею 58,4 кв.м, будівля для охорони (літера В), загальною площею 9,5 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3), який складений ТОВ "Українська експертна група", 09.01.2017 між ТОВ "Українська експертна група" та КП КОР "Автогосподарство" укладено договір про проведення незалежної оцінки № 1320. Також у Звіті-1 зазначено, що ТОВ "Українська експертна група" здійснює свою діяльність на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 1176/17 від 05.12.217, виданого Фондом державного майна України (копія сертифіката додана до Звіту-1), що свідчить про неузгодженість дати укладення договору (09.01.2017) з дозволом на право здійснення оціночної діяльності (05.12.2017). З цього приводу суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що в тексті Звіту-1 наявна описка щодо року укладення договору - помилково замість "2018" зазначено "2017".

У Звіті-1 визначено ринкову вартість вказаного вище майна станом на 16.01.2018. Оцінювач дійшов висновку прийняти за остаточний результат значення вартості об'єкта оцінки з врахуванням земельного компонента, отриманого за порівняльним підходом, що найбільш повно враховує найбільш ефективне використання - 17 403 969,00 грн. Оцінювач для визначення вартості об'єкта оцінки застосував класичні методичні підходи оцінки нерухомості - порівняльний та дохідний. У Звіті-1 зазначено, що оцінка вартості дохідним підходом заснована на тому, що потенційний покупець не заплатить за об'єкт суму більшу, ніж поточна вартість майбутніх прибутків. Цей підхід найбільш допустимий при обліку інвестиційних інтересів, коли покупця цікавить не набір конкретних активів, а прибутки, які він буде отримувати від їх використання. При оцінці об'єкта дохідним методом оцінювач застосував метод прямої капіталізації, дійшовши висновку, що ринкова вартість об'єкта оцінки, визначена дохідним підходом, становить 17151731,00 грн. Оцінка вартості порівняльним підходом ґрунтується на тому припущенні, що всі суб'єкти ринку здійснюють купівлю-продаж нерухомості або обладнання, посилаючись на дійсні ціни, зафіксовані при аналогічних угодах, за аналогічних за даного ринку умов продажу. Цей підхід в своїй основі передбачає, що розважливий покупець за виставлену на продаж нерухомість заплатить не більшу суму, чим та, за яку можна придбати аналогічну по якості і придатності іншу нерухомість. При визначенні вартості порівняльним підходом оцінювач враховував витрати, що здійснюються відразу після купівлі, місце розташування об'єкта, його цілісність (частку прав на нього).

ГУ ДФС у м. Києві отримало Звіт-1 07.02.2018, про що свідчать дані реєстрації вхідної кореспонденції на листі КП КОР "Автогосподарство" від 17.01.2018 №17/01-02, додатком до якого є Звіт-1. До отримання ГУ ДФС у м. Києві Звіту-1 до нього 22.01.2018 надійшов лист КП КОР "Автогосподарство" № 01/01, що датований 18.01.2018, в якому Комунальне Підприємство зазначило про відсутність змоги звернутись до суб'єкта оцінювальної діяльності з метою проведення експертної оцінки майна, яке перебуває в податковій заставі, внаслідок відсутності коштів на розрахунковому рахунку.

Відповідно до звіту про оцінку (нежилий будинок автогосподарства (літера А), загальною площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3) (далі - Звіт-2), 24.01.2018 Головне управління ДФС у м. Києві уклало договір № 02/05-24.01.2018 з суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Меркурій Партнерс", про надання послуг щодо проведення незалежної оцінки. Об'єктом оцінки за цим договором був нежилий будинок автогосподарства (літера А), загальною площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3.

У Звіті-2, виконаному від імені ТОВ "Меркурій Партнерс", його виконавцями зазначені оцінювачі Гуменюк К.М. і Пархоменко О.В. Звіт-2 містить інформацію про те, що оцінка проведена станом на 29.01.2018 і ринкова вартість об'єкта оцінки становить 4 001 183,00 грн. Також на Звіт-2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" складена рецензія, яка датована 01.02.2018. У рецензії зазначено, що Звіт-2 у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

07.02.2018 між ГУ ДФС у м. Києві (довіритель) та Українською універсальною біржею (повірений) укладено договір доручення на організацію проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно із вказаним договором довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, організувати та провести аукціон з продажу майна (нежитлового будинку автогосподарства, літера "А", розташованого за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3, площа - 3 916,7 кв.м, вартість майна з урахуванням ПДВ - 4 801 419,60 грн), яке відповідно до положень статей 89 та 95 ПК України перебуває в податковій заставі та знаходиться на балансі КП КОР "Автогосподарство" (заставодавець), що описане в податкову заставу згідно з актом опису від 21.09.2017 № 26-15-17-11-15, яке підлягає реалізації в рахунок погашення його податкового боргу згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі № 826/1681/17, та перерахувати кошти від реалізації такого майна на розподільчий рахунок Держказначейства. Початкова (стартова) ціна продажу визначена відповідно до ринкової вартості, зазначеної у висновку незалежної експертної оцінки від 29.01.2018.

12.02.2018 у Всеукраїнському рекламно-інформаційному щотижневику "Біржовий вісник" (№ 7 (865)) опубліковано оголошення про те, що Українська універсальна біржа 28.02.2018 о 13.30 год. за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 55, проводить цільовий аукціон з продажу майна платника податків КП КОР "Автогосподарство", вартість майна з урахуванням ПДВ - 4 801 419,60 грн, розташування майна: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, площа - 3 916,7 кв.м.

Також, інформацію про проведення Українською універсальною біржею 28.02.2018 о 13.30 год. цільового аукціону з продажу майна платника податків КП КОР "Автогосподарство", вартість майна з урахуванням ПДВ - 4 801 419,60 грн, розташування майна: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, площа - 3 916,7 кв.м, розміщено на веб-сайті Української універсальної біржі.

28.02.2018 Українська універсальна біржа провела цільовий аукціон з продажу майна платника податків - КП КОР "Автогосподарство" із реалізації нежитлового будинку автогосподарства, літера "А", який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 3, площею 3 916,70 кв.м, результати якого оформлені протоколом № 1 проведення цільового аукціону (податкова застава) (том 3, арк. справи 85-86). Відповідно до зазначеного протоколу участь в аукціоні взяли ТОВ "Ді-Ві-Транс" та ТОВ "Охоронна компанія "Титан Безпека"; переможцем аукціону стало ТОВ "Ді-Ві-Транс", ціна продажу - 4897 448,00 грн з ПДВ.

13.03.2018 ГУ ДФС у м. Києві, від імені якого діяло ТОВ "Укрбізнес капітал" (продавець), та ТОВ "Ді-Ві-Транс" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлового будинку автогосподарства, літера "А", площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3. Продаж майна здійснено за визначеною 28.02.2018 цільовими аукціоном ціною - 4 897 448,00 грн. Договір підписано зі сторони продавця представником ТОВ "Укрбізнес капітал", а зі сторони покупця - представником ТОВ "Ді-Ві-Транс". Договір також підписано представником Головного управління ДФС у м. Києві як контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності двох понятих. Підписання договору представником Головного управління ДФС у м. Києві у присутності двох понятих зумовлено приписами ст. 95.14 ПК України та пов'язане з відмовою платника податків - боржника КП КОР "Автогосподарство" від підписання договору.

13.03.2018 ГУ ДФС у м. Києві передало ТОВ "Ді-Ві-Транс" спірний нежитловий будинок автогосподарства, про що свідчить відповідний акт прийому-передачі нерухомого майна.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 22.03.2018 ТОВ "Ді-Ві-Транс" уклало договори купівлі-продажу 1/3 та 2/3 частин нежилого будинку автогосподарства (літ. А), площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3. 14.11.2018 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер: 44032222, за ТОВ "Ді-Ві-Транс" на 1/3 нежилого будинку автогосподарства (літ. А), площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3. Цього ж дня державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер: 44030210, за ТОВ "Ді-Ві-Транс" на 2/3 нежилого будинку автогосподарства (літ. А), площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3. Рішення прийняті у зв'язку з розірванням договорів купівлі-продажу частини нежилого будинку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 закрито провадження у справі № 910/636/19 в частині позовних вимог Київської обласної ради до ТОВ «Меркурій Партнерс» про визнання недійсним звіту ТОВ «Меркурій Партнерс» від 29.01.2018 про незалежну оцінку нежитлового будинку (літера А), розташованого за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі № 910/636/19 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Трудовий колектив Автогосподарства"; задоволено частково позов Київської обласної ради - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до Головного управління ДПС у м. Києві, Української універсальної біржі, ТОВ "Ді-Ві-Транс"; визнано недійсним цільовий аукціон з продажу майна платника податків КП КОР "Автогосподарство", проведений Українською універсальної біржою 28.02.2018 із реалізації нежитлового будинку автогосподарства площею 3 916,70 кв.м, який розташований у м. Києві на Кудрявському узвозі № 3 (літера А), результати якого оформлені протоколом цільового аукціону з продажу майна платника податків КП КОР "Автогосподарство" серія та номер: виданим 28.02.2018 Українською універсальною біржою; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового будинку автогосподарства площею 3 916,70 кв.м, який розташований у м. Києві на Кудрявському узвозі № 3 (літера А), укладений 13.03.2018 ГУ ДФС у місті Києві, від імені якого діяло ТОВ "Укрбізнес капітал" та ТОВ "Ді-Ві-Транс"; відмовлено в іншій частині позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі №910/636/19 скасовано в частині задоволення позову та передано в цій частині справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу № 910/636/19 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 справу № 910/636/19 в частині позовних вимог Київської обласної ради - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до 1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) ТОВ "Українська універсальна біржа", 3) ТОВ "Ді-Ві-Транс", за участю Київської обласної прокуратури про визнання недійсними цільового аукціону з продажу майна платника податків, протоколу цільового аукціону, договору купівлі-продажу та рішень про державну реєстрацію прав прийнято до провадження. Справу № 910/636/19 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.12.2022.

08.11.2022 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-3 надійшли клопотання про передачу справи № 910/636/19 до розгляду в межах справи № 910/15598/19 про банкрутство Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство".

01.12.2022 на адресу суду від Київської обласної ради надійшли письмові пояснення по справі із урахуванням висновків Верховного Суду, в яких позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

07.12.2022 через канцелярію суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло клопотання про передачу справи № 910/636/19 за підсудністю для її подальшого розгляду в межах справи № 910/15598/19 про банкрутство Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство".

Суд відклав підготовче засідання у справі на 02.02.2023 та відклав розгляд клопотань ТОВ "Ді-Ві-Транс" та арбітражного керуючого Демчана О.І. про передачу справи № 910/636/19 за підсудністю для її подальшого розгляду в межах справи № 910/15598/19 про банкрутство Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство".

31.01.2023 на електронну пошту суду від представника Київської обласної ради надійшло клопотання про залучення до участі у справі № 910/636/19 в якості співвідповідача Комунальне підприємство Київської обласної ради "Автогосподарство". Подане клопотання обґрунтоване правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 28.09.2022, за наслідками якої справу № 910/636/19 в частині позовних вимог Київської обласної ради - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до 1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) ТОВ "Українська універсальна біржа", 3) ТОВ "Ді-Ві-Транс", за участю Київської обласної прокуратури про визнання недійсними цільового аукціону з продажу майна платника податків, протоколу цільового аукціону, договору купівлі-продажу та рішень про державну реєстрацію прав було передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 клопотання Київської обласної ради про залучення до участі у справі №910/636/19 в якості співвідповідача Комунальне підприємство Київської обласної ради "Автогосподарство" - задоволено; залучено до участі у розгляді справи № 910/636/16 в частині позовних вимог Київської обласної ради - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якості співвідповідача - Комунальне підприємство Київської обласної ради "Автогосподарство" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 3; код ЄДРПОУ 04012477); клопотання ТОВ "Ді-Ві-Транс" та арбітражного керуючого Демчана О.І. про передачу справи № 910/636/19 за підсудністю для її подальшого розгляду в межах справи № 910/15598/19 про банкрутство Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" - задоволено; справу № 910/636/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Автогосподарства" (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) до 1) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (замінено на Головне управління Державної податкової інспекції у м. Києві ухвалою від 13.01.2020), 2) Української універсальної біржі, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Ві-Транс" про визнання недійсними цільового аукціону з продажу майна платника податків, протоколу цільового аукціону, договору купівлі-продажу та рішень про державну реєстрацію прав та за заявою Київської обласної ради - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до 1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) ТОВ "Українська універсальна біржа", 3) ТОВ "Ді-Ві-Транс", за участю Київської обласної прокуратури про визнання недійсними цільового аукціону з продажу майна платника податків, протоколу цільового аукціону, договору купівлі-продажу та рішень про державну реєстрацію прав передано до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/15598/19 про банкрутство Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство".

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2023 справу № 910/636/19 передано судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 прийнято справу № 910/636/19 до розгляду в межах справи № 910/15598/19; позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 29.03.23; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням ст. 166 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 клопотання Київської обласної ради про залучення співвідповідача задоволено; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Шарлін" ( ідентифікаційний код 45135522, адреса: 01011, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 19) у справу у якості співдоповідача; зобов'язано позивача направити на адресу залученої особи копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду; запропоновано залученій особі надати суду та позивачу пояснення, відзив; відкладено розгляд справи на 19.07.23.

17.07.2023 від Київської обласної ради надійшла заява про зміну предмета позову.

17.07.2023 від Київської обласної ради надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 заяву про забезпечення позову задоволено; застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилий будинок автогосподарства (Літ. А), об'єкт житлової нерухомості загальною площею 3916,7 кв.м., розташований за адресою: місто Київ, Кудрявський узвіз, 3, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 42365980000).

За наслідками нового розгляду справи в скасованій частині, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Київської обласної ради не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, 24.11.2011 Київською обласною радою прийнято рішення "Про управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області", згідно з яким за КП КОР "Автогосподарство" на праві господарського відання закріплено будинок автогосподарства, що розташований в м. Києві на Кудрявському узвозі, 3, як об'єкт нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

28.12.2012 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності, яким посвідчено, що нежилий будинок автогосподарства площею 3 916,70 кв.м, який розташований в м. Києві на Кудрявському узвозі № 3 (літера А), належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради та закріплений на праві господарського відання за комунальним підприємством Київської обласної ради "Автогосподарство".

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №826/1681/17 набрала законної сили та є чинною і на момент розгляду судом цієї справи.

Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Правовідносини щодо продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, щодо яких виник спір у цій справі, врегульовані статтею 95 ПК України та Порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518 (далі - Порядок №518).

Згідно з п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

В силу приписів п. 95.7 ст. 95 ПК України продаж нерухомого майна платника податків здійснюється на публічних торгах, при цьому об'єкти нерухомого майна підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на біржах.

За наявності чинного рішення суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу КП КОР "Автогосподарство" за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, у тому числі нежилого будинку автогосподарства (літ. А), загальною площею 3916,7 кв.м., розташованого за адресою: Кудрявський узвіз, 3, м. Київ, що належить територіальній громаді сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, у суду відсутні підстави ставити під сумнів правомірність дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо винесення майна на реалізацію.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно відхилив посилання Київської обласної ради на нібито порушення Головним управлінням ДФС у м. Києві норм пункту 96.1 статті 96 ПК України через відсутність звернення останнього до Київської обласної ради з поданням про виділення коштів місцевого бюджету для погашення податкового боргу чи прийняття іншого рішення, оскільки за приписами цієї норми таке звернення може мати місце лише у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму податкового боргу. Отже, таке звернення не є передумовою реалізації майна, а є наслідком недостатності коштів після продажу майна, тобто ця процедура може бути застосована тільки після продажу майна.

Головне управління ДФС у м. Києві при виконанні своїх повноважень щодо вирішення питання погашення податкового боргу КП КОР "Автогосподарство" шляхом продажу майна, що перебуває в податковій заставі, діяло в повній відповідності з передбаченим чинним законодавством порядком.

Згідно з п. 95.10 ст. 95 ПК України для визначення початкової ціни продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п. 95.12 ст. 95 ПК України платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

Головне управління ДФС у м. Києві, надіславши КП КОР "Автогосподарство" повідомлення про можливість самостійно залучити суб'єкта оціночної діяльності для оцінки майна, що перебуває в податковій заставі, та отримавши письмову відповідь про неможливість звернення для проведення такої оцінки в зв'язку з відсутністю коштів, самостійно замовило проведення відповідної оцінки ТОВ «Меркурій Партнерс», що повністю відповідає вимогам пункту 95.12 ст. 95 ПК України та не може вважатися порушенням порядку підготовки до проведення оскаржуваного цільового аукціону.

На виконання приписів пунктів 95.10, 95.12 ст. 95 ПК України та беручи до уваги вищезазначений лист КП КОР "Автогосподарство" № 01/01 від 18.01.2018 (вх. № 3465/10 від 22.01.2018) про неможливість здійснення платником податків самостійно експертної оцінки вартості майна, Головним управлінням ДФС у м. Києві 24.01.2018 було укладено договір №02/05-24.01.2018 про проведення незалежної оцінки з суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Меркурій Партнерс".

24.01.2018 Головне управління ДФС у м. Києві уклало договір з суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Меркурій Партнерс», про надання послуг щодо проведення незалежної оцінки № 02/05-24.01.2018. Об'єктом оцінки за цим договором був нежилий будинок автогосподарства (літера А), загальною площею 3916,7 кв.м., який розташований за адресом м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3.

Зі змісту наявного в матеріалах справи звіту про оцінку (нежилий будинок автогосподарства (літера А), загальною площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3) (далі - Звіт-1, том 10, арк. справи 42-82), виконаному ТОВ "Меркурій Партнерс" на замовлення Головного управління ДФС у м. Києві, слідує, що оцінка була проведена станом на 29.01.2018 і ринкова вартість об'єкта оцінки становить 4 001 183,00 грн.

Також на Звіт-1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" була складена рецензія, яка датована 01.02.2018. У рецензії зазначено, що Звіт-1 у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

В свою чергу, 09.01.2017 між КП КОР "Автогосподарство" та ТОВ "Українська експертна група" було укладено договір про проведення незалежної оцінки № 1320. Об'єктом оцінки за цим договором був нежилий будинок автогосподарства (літера А), загальною площею 3 916,7 кв.м., двоповерхова будівля-склад (літера Б-2), загальною площею 58,4 кв.м., будівля для охорони (літера В), загальною площею 9,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3.

Згідно з наявним в матеріалах справи звітом про оцінку майна (нежилий будинок автогосподарства (літера А), загальною площею 3 916,7 кв.м, двоповерхова будівля-склад (літера Б-2), загальною площею 58,4 кв.м, будівля для охорони (літера В), загальною площею 9,5 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3), який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" на замовлення КП КОР "Автогосподарство" (далі - Звіт-2, том 4, арк. справи 95-172), слідує, що оцінка була проведена станом на 16.01.2018 і ринкова вартість об'єкта оцінки становить 17 403 969,00 грн.

Головне управління ДФС у м. Києві отримало Звіт-2 07.02.2018, про що свідчать дані реєстрації вхідної кореспонденції на листі КП КОР "Автогосподарство" від 17.01.2018 № 17/01-02, додатком до якого був Звіт-2.

В той же час, в матеріалах справи також міститься адресований Головному управлінню ДФС у м. Києві лист КП КОР "Автогосподарство" від 09.02.2018 з проханням залишити без розгляду лист КП КОР "Автогосподарство" від 17.01.2018 № 17/01-02, до якого було додано Звіт-2, оскільки фактично оцінка не проводилась. Також в матеріалах справи міститься адресований Головному управлінню ДФС у м. Києві лист КП КОР "Автогосподарство" № 9/02 від 01.03.2018 з проханням отримані від реалізації майна, що перебуває в податковій заставі, кошти направити на погашення податкового боргу підприємства, а решту коштів перерахувати за указаними в цьому ж листі реквізитами КП КОР "Автогосподарство".

Продаж майна платника податків здійснюється, зокрема, на публічних торгах та/або через торгівельні організації у порядку, передбаченому пунктом 95.7 статті 95 ПК України. Зокрема, об'єкти нерухомого майна підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах (підпункт 95.7.3 пункту 95.7 статті 95 ПК України).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №518 щодо підготовки до проведення цільового аукціону передбачено, що цільовий аукціон проводиться на підставі відповідного договору, який укладається контролюючим органом з уповноваженою товарною біржою. До договору додаються завірена контролюючим органом копія акта опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Майно, яке підлягає продажу на цільовому аукціоні, виставляється на аукціон за початковою ціною, що визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна, складеного відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (пункт 2 Розділу ІІІ Порядку №518).

07.02.2018 між Головним управлінням ДФС у м. Києві (довіритель) та Українською універсальною біржею (повірений) укладено договір доручення на організацію проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із вказаним договором довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, організувати та провести аукціон з продажу майна (нежитлового будинку автогосподарства, літера "А", розташованого за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3, площа - 3 916,7 кв.м, вартість майна з урахуванням ПДВ - 4 801 419,60 грн), яке відповідно до положень статей 89 та 95 ПК України перебуває в податковій заставі та знаходиться на балансі КП КОР "Автогосподарство" (заставодавець), що описане в податкову заставу згідно з актом опису від 21.09.2017 № 26-15-17-11-15, яке підлягає реалізації в рахунок погашення його податкового боргу згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі № 826/1681/17, та перерахувати кошти від реалізації такого майна на розподільчий рахунок Держказначейства.

Початкова (стартова) ціна продажу майна визначена відповідно до ринкової вартості, зазначеної у висновку незалежної експертної оцінки від 29.01.2018 (Звіт-1).

Щодо визначення початкової ціни продажу майна на аукціоні відповідно до Звіту-1 на рівні 4 001 183,00 грн. при умові того, що 07.02.2018 останнім також було отримано від КП КОР "Автогосподарство" Звіт-2 з зазначенням ринкової вартості майна на рівні 17 403 969,00 грн., суд виходить з такого.

Як вже зазначалося, отримавши від КП КОР "Автогосподарство" листа про неможливість здійснення платником податків експертної оцінки вартості майна по причині відсутності коштів, Головним управлінням ДФС у м. Києві було самостійно замовлено проведення такої оцінки та отримано Звіт-1. З огляду на наведене, подальше направлення КП КОР "Автогосподарство" на адресу Головного управління ДФС у м. Києві Звіту-2 суперечить попередній заяві КП КОР "Автогосподарство" та свідчить про недобросовісність дій відповідної особи по відношенню до Головного управління ДФС у м. Києві.

Враховуючи подальше направлення КП КОР "Автогосподарство" на адресу Головного управління ДФС у м. Києві листів про неврахування направленого раніше Звіту-2 та направлення отриманих від реалізації майна коштів на погашення заборгованості, а решти на рахунок підприємства, суд не вбачає порушень в діях Головного управління ДФС у м. Києві при визначенні початкової вартості продажу майна на цільовому аукціоні згідно Звіту-1 в розмірі 4 801 419,60 грн з урахуванням ПДВ.

Організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення цільового аукціону оприлюднює відповідне оголошення в засобах масової інформації та на власній вебсторінці (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку №518). Оголошення, що розміщуються у друкованому засобі масової інформації та на вебсторінці організатора аукціону, повинні містити відомості, визначені в пунктах 5-8 розділу ІІІ Порядку №518.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що доводи Київської обласної ради про порушення порядку проведення цільового аукціону у зв'язку з не оприлюдненням оголошень не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається за результатами проведених торгів. Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов'язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих (підпункт 95.7.14 пункту 95.7 статті 95 ПК України).

Порядок проведення цільового аукціону, оформлення аукціонних документів та проведення розрахунків врегульований, відповідно, розділами IV і V Порядку №518.

Зокрема, пунктом 6 розділу V Порядку №518 також передбачено, що договір купівлі-продажу майна, який укладається за результатами проведених торгів, обов'язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

28.02.2018 Українська універсальна біржа провела цільовий аукціон з продажу майна платника податків - КП КОР "Автогосподарство" із реалізації нежитлового будинку автогосподарства, літера "А", який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 3, площею 3 916,70 кв.м, результати якого оформлені протоколом № 1 проведення цільового аукціону (податкова застава). Відповідно до зазначеного протоколу участь в аукціоні взяли ТОВ "Ді-Ві-Транс" та ТОВ "Охоронна компанія "Титан Безпека"; переможцем аукціону стало ТОВ "Ді-Ві-Транс", ціна продажу - 4 897 448,00 грн з урахуванням ПДВ.

13.03.2018 Головне управління ДФС у м. Києві, від імені якого діяло ТОВ "Укрбізнес капітал" (продавець), та ТОВ "Ді-Ві-Транс" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлового будинку автогосподарства, літера "А", площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3. Продаж майна здійснено за визначеною 28.02.2018 цільовими аукціоном ціною - 4 897 448,00 грн. Договір підписано зі сторони продавця представником ТОВ "Укрбізнес капітал", а зі сторони покупця - представником ТОВ "Ді-Ві-Транс". Договір також підписано представником Головного управління ДФС у м. Києві як контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності двох понятих.

13.03.2018 Головне управління ДФС у м. Києві передало ТОВ "Ді-Ві-Транс" спірний нежитловий будинок автогосподарства, про що свідчить відповідний акт прийому-передачі нерухомого майна.

14.11.2018 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер: 44032222, за ТОВ «Ді-Ві-Транс» на 1/3 нежитлового будинку автогосподарства, літера «А», площею 3916,70 кв.м., який розташований у м. Києві на Кудрявському узвозі, будинок № 3. Цього ж дня державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер: 44030210, за товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» на 2/3 нежитлового будинку автогосподарства, літера «А», площею 3916,70 кв.м., який розташований у м. Києві на Кудрявському узвозі, будинок № 3. Рішення прийнято у зв'язку з розірванням раніше укладених ТОВ «Ді-Ві-Транс» договорів купівлі-продажу частини нежитлового будинку.

Підписання договору представником Головного управління ДФС у м. Києві у присутності двох понятих зумовлено виконанням приписів п. 95.14 ст. 95 ПК України та пов'язане з відмовою платника податків-боржника КП КОР "Автогосподарство" від підписання такого договору.

Наведені обставини повністю спростовують твердження Київської обласної ради про порушення процедури укладення договору купівлі-продажу за результатами проведеного аукціону у зв'язку з нібито не підписанням договору купівлі-продажу від 13.03.2018 боржником КП КОР "Автогосподарство".

Також суд першої інстанції відхилив як недоведені твердження Київської обласної ради про можливу пов'язаність між собою учасників оскаржуваного цільового аукціону - ТОВ «Ді-Ві-Транс» та ТОВ «Охоронна компанія «Титан Безпека».

Статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції», узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики.

Стаття 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкретної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Для визнання органами Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

В той же час на підтвердження своїх доводів Київською обласною радою не надано належних доказів встановлення учасниками оскаржуваного аукціону будь-яких порушень законодавства у сфері економічної конкуренції та визнання органами Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції щодо продажу спірного майна на цільовому аукціоні 28.02.2018.

Також під час розгляду даної справи Київська обласна рада стверджувала, що вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі № 760/23565/20 було встановлено обставину підроблення звіту про оцінку майна, виконаного ТОВ «Меркурій Партнерс» на замовлення Головного управління ДФС у м. Києві (Звіту-1). Тому, за твердженням Київської обласної ради, оскільки оскаржуваний цільовий аукціон було проведено з визначенням початкової вартості ціни продажу майна на підставі підробленого звіту про оцінку майна, це є безумовною підставою для визнання такого аукціону недійсним.

Здійснюючи оцінку вищевказаним аргументам Київської обласної ради суд виходить з такого.

Як слідує зі змісту наявного в матеріалах даної справи витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень вироку Солом'янського райсуду міста Києва від 10.11.2020 у справі №760/23565/20, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона, будучи оцінювачем та суб'єктом оціночної діяльності, здійснюючи керівництво підконтрольною юридичною особою суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 достовірно знаючи встановлений в Україні порядок документального посвідчення фактів, що мають юридичне значення, а так само про відповідальність за підроблення документів, на порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001, «Методики оцінки майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_20 та ОСОБА_21, з мотивів отримання матеріальної винагороди, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи реальну ринкову вартість об'єктів оцінки на дату оцінки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, способом: упередженого збору та аналізу інформації, маніпулювання методичними підходами, методами оцінки та оціночними процедурами, викладу необґрунтованих припущень, необ'єктивного підбору у межах вибраного порівняльного підходу для визначення вартості об'єктів оцінки в якості аналогів таких об'єктів порівняння, що обґрунтовують та відкидання тих, що спростовують спрямовані на приведення до заздалегідь обговореної вартості розрахунки оцінювача; умисного неврахування цін продажу/пропонування майна/майнових прав, які були об'єктом оцінки, розміщених на сайтах забудовника та на інших інформаційних джерелах; нездійснення аналізу таких інформаційних джерел та угод щодо подібного майна, іншої істотної інформації, зокрема:

- протягом третьої декади січня 2018 року, перебуваючи у м. Києві (більш точного часу і місця слідством не встановлено), шляхом безпосереднього внесення ОСОБА_5 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо величини ринкової вартості об'єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на відповідну дату оцінки, підроблення останньою підписів оцінювача ОСОБА_18 і керівника ОСОБИ_6 ОСОБА_11 склала та видала завідомо підроблений офіційний документ: «Звіт про оцінку нежилого будинку автогосподарства (літера А), загальною площею 3 916,7 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3 », який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об'єкта оцінки, закріпленого за комунальним підприємством Київської обласної ради «Автогосподарство», станом на 29.01.2018 у сумі 4 001 183 грн. при дійсній ринковій вартості не менше 61491190 грн.;

- протягом травня 2018 року, перебуваючи у м. Києві (більш точного часу і місця слідством не встановлено), діючи з метою приховання раніше вчиненого нею злочину щодо складання та видачі Звіту про оцінку нежилого будинку автогосподарства та запобігання викриття своєї злочинної діяльності, реалізуючи єдиний злочинний намір на вчинення продовжуваного злочину, за попередньою змовою із залученою нею (ОСОБА_5) до вчинення злочину оцінювачем ОСОБА_6 шляхом безпосереднього внесення останньою у невстановленому слідством місці за вказівкою ОСОБА_5 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо: дати складання таких документів нібито 29.01.2018, величини ринкової вартості об'єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на відповідну дату оцінки, рецензування ОСОБА_6 відповідного Звіту про оцінку майна як такого, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; підроблення ОСОБА_5 підписів оцінювача ОСОБА_19 і керівника ОСОБИ_6 ОСОБА_11 у Звіті про оцінку майна, склала та видала завідомо підроблені офіційні документи: «Звіт про оцінку нежилого будинку автогосподарства (літера А), загальною площею 3916,7 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3 », який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об'єкта оцінки, закріпленого за комунальним підприємством Київської обласної ради «Автогосподарство», станом на 29.01.2018 у сумі 4 001 183 грн. при дійсній ринковій вартості не менше 61 491 190грн., та умовно позитивну рецензію на вказаний звіт.

Тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, - складання та видача оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права і звільняють від обов'язків, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що вона, будучи оцінювачем, достовірно знаючи встановлений в Україні порядок документального посвідчення фактів, що мають юридичне значення, а так само про відповідальність за підроблення документів, на порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001, «Методики оцінки майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5 , на виконання вказівок та завдань останньої, реалізуючи єдиний злочинний намір на вчинення продовжуваного злочину, з мотивів отримання матеріальної винагороди, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи реальну ринкову вартість об'єктів оцінки на дату оцінки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, способом: упередженого збору та аналізу інформації, маніпулювання методичними підходами, методами оцінки та оціночними процедурами, викладу необґрунтованих припущень, необ'єктивного підбору у межах вибраного порівняльного підходу для визначення вартості об'єктів оцінки в якості аналогів таких об'єктів порівняння, що обґрунтовують та відкидання тих, що спростовують спрямовані на приведення до заздалегідь обговореної вартості розрахунки оцінювача; умисного неврахування цін продажу/пропонування майна/майнових прав, які були об'єктом оцінки, розміщених на сайтах забудовника та на інших інформаційних джерелах; нездійснення аналізу таких інформаційних джерел та угод щодо подібного майна, іншої істотної інформації, зокрема:

- протягом травня 2018 року, діючи з метою приховання раніше вчиненого ОСОБА_5 злочину щодо складання та видачі Звіту про оцінку нежилого будинку автогосподарства та запобігання викриття злочинної діяльності останньої, шляхом безпосереднього внесення нею (ОСОБА_6) за вказівкою ОСОБА_5 у невстановленому слідством місці до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо: дати складання таких документів нібито 29.01.2018, величини ринкової вартості об'єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на відповідну дату оцінки, рецензування ОСОБА_6 відповідного Звіту про оцінку майна як такого, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; підроблення ОСОБА_5 підписів оцінювача ОСОБА_19 і керівника ОСОБИ_6 ОСОБА_11 у Звіті про оцінку майна, склала та видала завідомо підроблені офіційні документи: «Звіт про оцінку нежилого будинку автогосподарства (літера А), загальною площею 3916,7 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3 », який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об'єкта оцінки, закріпленого за комунальним підприємством Київської обласної ради «Автогосподарство», станом на 29.01.2018 у сумі 4 001 183 грн. при дійсній ринковій вартості не менше 61 491 190 грн., та умовно позитивну рецензію на вказаний звіт.

Тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, - складання та видача оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права і звільняють від обов'язків, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Також, з цього вироку Солом'янського райсуду міста Києва від 10.11.2020 у справі №760/23565/20, ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження №52020000000000282 від 24.04.2020 слідує, що цим вироком було затверджено угоду про визнання винуватості від 21.10.2020, укладену прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_5 з іншого боку. ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання. Цим же вироком затверджено угоду про визнання винуватості від 21.10.2020, укладено прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6. ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, вирок суду в кримінальному провадженні є обов'язковим для господарського суду лише щодо правових наслідків дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок та лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

У той же час, цей вирок ухвалений на підставі угоди між прокурором та обвинуваченими. Угода у кримінальному провадженні є спільною домовленістю сторін кримінального провадження, спрямованою на досягнення згоди щодо узгодженого покарання особі, котра винна у вчиненні кримінального правопорушення, з покладенням на неї додаткових зобов?язань за умовами укладеної угоди. Особливість вироків, ухвалених на підставі угоди, полягає в тому, що обставини вчинення злочину у вироку на підставі угоди не встановлюються на підставі повного та всебічного дослідження доказів у межах змагальної процедури за участю всіх фігурантів правопорушення, а набувають значення правової презумпції в силу визнання цих обставин сторонами угоди та затвердження її судом (правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року (справа № 759/10575/16-к), постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року (справи № 639/2837/19).

Таким чином, вирок, ухвалений на підставі угоди, не був прийнятий судом першої інстанції як доказ фактів чи обставин, оскільки його преюдиційне значення обмежується відсутністю повного та всебічного дослідження доказів у межах судової процедури.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав оскаржуваним аукціоном Київська обласна рада стверджує про те, що продаж майна було здійснено за заниженою ціною, в підтвердження чого посилається на наявні в матеріалах даної справи звіт про оцінку, виконаний ТОВ «Українська експертна група» від 17.01.2018, відповідно до якого вартість спірного майна становить 17 403 969 грн.; висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса № 15222 від 30.01.2020, відповідно до якого ринкова вартість спірного майна станом на 29.01.2018 становить 17 494 089 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 ГПК України).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом (ст. 13 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

В даному випадку факт заниження вартості майна відноситься до обставин, які підлягають доказуванню у даній справі.

Таким чином, вартість майна може підтверджуватись висновком експерта, тобто, результатами відповідного дослідження. Особа, яка проводить таке дослідження, повинна мати необхідний обсяг знань і кваліфікацію, а також бути обізнаною про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Одним із засобів доказування відповідно до ст. 73 ГПК України є висновок експерта.

Статтею 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Місцевий госопдарський суд вірно вказав, що звіт про оцінку майна, виконаний ТОВ «Українська експертна група», не є таким дослідженням і не є висновком експерта, та як письмовий доказ не відповідає критеріям належності і достовірності, бо містить відомості з інтернет-сайтів, датовані 05.02.2018, у той час як сам звіт датований 17.01.2018. До того ж, предметом оцінки цього звіту був не лише нежилий будинок автогосподарства (літера А), загальною площею 3916,7 кв. м, а й інше майно, зокрема: двоповерхова будівля-склад (літера Б-2), загальною площею 58,4 кв. м, будівля для охорони (літера В), загальною площею 9,5 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 3, тобто, в даному випадку оцінювався комплекс будівель.

Щодо висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса № 15222 від 30.01.2020, суд першої інстанції зазначив, що це дослідження проводилось у межах кримінального провадження № 42018000000000637 на виконання ухвали слідчого судді Кушнір С.І. від 19.06.2019, а не в межах цієї справи. Висновок складений в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження.

Відтак, для використання матеріалів кримінального провадження в обставинах господарської справи має вирішальне значення наявність дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування. (Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 20.10.2021 у справі № 910/10222/19, від 30.09.2021 у справі № 927/741/19, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18(910/4866/21), від 30.11.2021 у справі №910/21182/15 (910/16832/19)).

Порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення передбачений ст.221 КПК України; таке ознайомлення може бути забезпечене лише слідчим, дізнавачем, прокурором за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії (ч.2 ст.221 КПК).

Разом з тим, згідно норми ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Отже, ст.222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу. (Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18(910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022 у справі №914/1979/18).

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутній дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, зокрема, на використання Висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса № 15222 від 30.01.2020 під час звернення до господарського суду або інші відомості, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг відомостей, що можуть бути розголошені.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наданий позивачем висновок експерта є недопустимим та неналежним доказом на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а тому правомврно не був прийнятий місцевим господарським судом, оскільки одержаний з порушенням закону.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 101 ГПК, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Користуючись вищенаведеним правом, учасниками цієї справи було подано до суду певні висновки експертних досліджень щодо визначення ринкової вартості спірного майна на момент проведення оскаржуваного аукціону, а саме:

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» поданий висновок експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження № 13461/19-42/16691-16693/19-42 від 06.06.2019, відповідно до якого ринкова вартість нерухомого майна, а саме нежилого будинку автогосподарства (літера А), що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, становила 4334194 грн. з урахуванням ПДВ;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив «Автогосподарство» висновок експерта відокремленого структурного підрозділу «Центр судової експертизи та експертних досліджень» державного підприємства «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України № 002-ВВВ/19 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи від 10.12.2019, відповідно до якого вартість цього ж об'єкта станом на 29.01.2018 орієнтовно становила 20 190 000 грн., а станом на 28.02.2018 - 19 058 000 грн.;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Ві-Транс» поданий висновок судового експерта Свістунова Ігоря Сергійовича № 860/01-2020 за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи від 31.01.2020, відповідно до якого ринкова вартість нежилого будинку автогосподарства (літера А), що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, станом на 16.01.2018, 29.01.2018 та 28.02.2018 становила 4 507 560 грн.

З огляду на наявність в матеріалах справи різних висновків експертних досліджень та визначеними ними різними ринковими вартостями спірного майна, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі № 910/636/19 було призначено комісійну оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру.

Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020 ринкова вартість об'єкта нерухомого майна: нежитлового будинку автогосподарства (літ. А), загальною площею 3916,7 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3, станом на 28.02.2018 не може бути коректно визначена відповідно до вимог національних стандартів оцінки майна, а тому за результатами проведеного дослідження судовими експертами визначений орієнтир вартості даного майна станом на 28.02.2018, який міг складати 4 625 000 грн з ПДВ.

Водночас, слід зазначити, що висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020 фактично не містить чіткої відповіді на питання, яке було поставлене на вирішення експерту у відповідності до ухвали Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі № 910/636/19.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19), поміж іншого, з метою надання пояснень стосовно висновку експерта №СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020 було викликано судових експертів Державного науково-дослідного експерно-криміналісничного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олену Сергіївну в судове засідання, яке призначене на 03.04.2024.

03.04.2024 у судовому засіданні судові експерти Державного науково-дослідного експерно-криміналісничного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешко Андрій Володимирович та Грабовенко Олена Сергіївна надали усні відповіді на питання Київської обласної ради та Київської обласної прокуратури.

В подальшому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/15598/19 (910/636/19), зокрема, зобов'язано судових експертів Державного науково-дослідного експерно-криміналісничного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича та Грабовенко Олену Сергіївну завчасно, а саме до 07.05.2024 (включно), через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) надати письмові відповіді стосовно висновку експерта № СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020 на наступні питання:

- чому висновок експерта не містить посилання на досліджувані джерела інформації (бази даних)?

- з яких мотивів експерт відмовився від використання порівняльного підходу для визначення вартості майна?

- якими критеріями корисності об'єкта керувався експерт при дослідженні та визначенні вартості майна?

- з яких міркувань експерт обмежився визначеним ним критеріями корисності при визначення вартості майна?

- які причини вибору остаточного результату оцінювання об'єкта за дохідним підходом замість порівняльного?

- чому у висновку від 18.09.2020 № CE-19-20/13057-ОБ викладено позицію про відсутність можливості знайти інформацію про об'єкти нерухомості для порівняння?

- яким чином розрахунок вартості об'єкта у сумі 4 624 851,43 грн шляхом аналізу ринку оренди складських приміщень, паркінгів, наведений в табл. 6 на сторінці 65-66 експертного висновку, обґрунтовує вартість щодо об?єкта дослідження для його продажу?

06.05.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від судового експерта Державного науково-дослідного експерно-криміналісничного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешка Андрія Володимировича надійшов супровідний лист з додатком на виконання вимог ухвали суду від 03.04.2024 у справі 910/15598/19 (910/636/19) щодо відповіді експертів Лемешка А.В. та Грабовенко О.С. на поставлені в ухвалі суду питання.

Проте, судові експерти Державного науково-дослідного експерно-криміналісничного центру Міністерства внутрішніх справ України Лемешко Андрій Володимирович та Грабовенко Олена Сергіївна, як усно так і в письмовому вигляді не надали чітких та вичерпних відповідей на поставлені перед ними питання.

Разом з тим, у наявних в матеріалах справи висновках експертів зазначена різна ринкова вартість об'єкта нерухомого майна: нежитлового будинку автогосподарства (літ. А), загальною площею 3916,7 кв.м., що розташованого за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3, станом на час продажу - лютий 2018 року, застосовані різні методологічні підходи (порівняльний та витратний).

При цьому, визначення ринкової вартості об'єкта нерухомого майна: нежитлового будинку автогосподарства (літ. А), загальною площею 3916,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3, станом на лютий 2018 року, є тими обставинами, що входять до предмету доказування і є спірними обставинами, а тому з урахуванням наявності сумнівів у учасників справи щодо правильності та повноти висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19-20/13057-ОБ від 18.09.2020, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у даній справі, зокрема, призначено у справі № 910/15598/19 (910/636/19) повторну оціночно-будівельну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім'ї, будинок 6); попереджено судових експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України) та відмову без поважних причини від виконання покладених на експерта обов'язків (ст. 385 КК України); на вирішення експертів були поставлені наступне запитання:

Для належного проведення судової експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України були надіслані матеріали справи № 910/15598/19 (910/636/19) та було забезпечено умови праці судового експерта за місцезнаходженням об'єкту дослідження.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно ч. 1 ст. 103 ГПК, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

В силу ст. 98 ГПК України:

1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

3. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

4. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

5. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

6. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

7. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

29.01.2026 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експертів №8219/24-42 від 30.12.2025 за результатами проведення повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, в якому зазначено, що ринкова вартість об'єкта нерухомого майна - нежитлового будинку автогосподарства під літерою «А», загальною площею 3916, 7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3, станом на лютий 2018, зокрема, на 28.02.2018, без врахування вартості земельного компоненту, виходячи із наданих на дослідження матеріалів, становила 4 438 000 грн. з урахуванням ПДВ.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши висновок експертів №8219/24-42 від 30.12.2025, який складено кваліфікованими судовими експертами відповідно до вимог законодавства, вважає його повним, вичерпним, обґрунтованим та таким, що узгоджується з іншими матеріалами справи.

При цьому, судові експерти Пасько Роман Миколайович та Гунявий Віктор Сергійович про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок та за ст. 385 КК України за відмову від виконання покладених на них обов'язків експертів попереджені.

Крім того, з вказаного вище висновку вбачається, що порядок проведення та оформлення експертизи проводився відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 №4038-ХІІ та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних дослідженб, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (зі змінами).

Дослідження проводилось наступними методами:

- опису, спрямованого на визначення і письмового перелічення істотних (кількісних чи якісних) ознак, властивостей об?єкта дослідження (оцінки) в певній послідовності;

- порівняння, з метою співставлення даних досліджених матеріалів провадження та додатково представленої документації і характеристик об?єкта дослідження (оцінки);

- фотографування (використання прийомів орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної зйомки об?єкта дослідження / оцінки - нерухомого майна);

- розрахунку ринкової вартості об?єкта дослідження (оцінки) з врахуванням його місця розташування в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах розселення, з врахуванням технічного стану конструктивних елементів об?єкта дослідження (оцінки), а також інших факторів, які впливають на формування вартості, з врахуванням вимог нормативно-правових актів з оцінки майна, що діяли станом на дати оцінки.

Дослідження виконувалося в межах наданих матеріалів. Достовірність наданих на дослідження матеріалів та вихідних даних не встановлювалася.

Визначення ринкової вартості об?єкта дослідження проводилось з урахуванням:

- пояснення постанови Пленуму Верховного Суду України, де сказано: «…Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості»;

- пункту 3 Національного стандарту №1, де зазначено: «Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об?єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу».

Отже, експерти зазначили, що найбільш вірогідною ринковою вартістю, за якою об?єкт можливо оцінити, являється грошова сума, за яку передбачається перехід майна з рук в руки на дату оцінки в результаті комерційної операції між добровільним покупцем та добровільним продавцем після адекватного маркетингу. При цьому передбачається, що кожна із сторін діяла компетентно, обачливо і без примушень, об?єкт оцінки представлено на відкритий ринок у формі публічної оферти.

У вказаному висновку експерти вказали, що дане дослідження є «ретроспективним», тобто таким, що проводилось на дату оцінки яка є «давньою» по відношенню до дати її призначення і до дати складання (завернення) екпертного висновку.

Оцінювання на ретроспективну дату передбачає, що експерт, здійснюючи розрахунки, спирається на прогнози, виходячи з ринкових очікувань на дату ректорспективної оцінки, але аж ніяк не на реальні події, що відбулись після дати оцінки, багато з яких у той час ніхто не передбачував. Тому оцінювач, який працював за ттих умов, міг тільки припускати, прогнозувати ті чи інші події, дивлячись на об'єкт типового інвестора.

Так, об'єктом дослідження був нежитловий будинок автогосподарства (літ. «А»), загальною площею 3 916,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3.

Згідно з матеріалами технічної інвентаризації, складеними Київським міським бюро технічної інвентаризації за станом на 13.12.2006 (том 1, арк. 174- 183), призначення досліджуваного нежитлового будинку автогосподарства під літерою «А» - гараж, рік побудови - 1972.

За даними Оціночного акту матеріалів технічної інвентаризації встановлено, що нежитловий будинок автогосподарства під літерою «А» є двоповерховим, а також містить підвальний поверх та антресоль.

Згідно проведеного натурного обстеження, експерти зазначили, що станом на дату проведення дослідження частина конструкцій стін та перекриття зруйновано.

Виходячи із результатів проведеного обстеження та з урахуванням положень п. 5.3.4 ДСТУ і Методичних рекомендацій, експерти вказали, що досліджуваний об?єкт станом нам момент проведення обстеження належить до категорії технічного стану « 4» - аварійний.

3 «Технічного звіту «Візуальне обстеження технічного стану основних несучих конструкцій нежитлової будівлі автогосподарства по вул. Кудрявський узвіз, 3 в Подільському районі м. Києва для можливості її подальшої експлуатації (попередньо)» (19-18-Т3), який у 2018 році виконаний ТОВ НВЦ «БАМ ПРОЕКТ» (том 7, арк. 140-166), встановлено:

«У відповідності до ДСТУ-НБВ.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення їх технічного стану» залежно від стану несучих та огороджуючих конструкцій технічний стан будівлі на вул. Кудрявський узвіз, 3 в м. Києві непридатний для нормальної експлуатації - категорія « 3».

Конструкції категорії « 3» мають дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності.

Причини виникнення дефектів та пошкоджень в конструкціях будівлі

Руйнування зовнішнього опорядження стін:

- агресивної дії зовнішнього середовища (кислотне, лужне і сольове),

- експлуатація та відсутність планового ремонту за період експлуатації,

- механічні впливи.

Причиною погіршення стану дерев?яних вікон є їх експлуатація та відсутність ремонту і заміни за період експлуатації.

Рекомендації щодо вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації об?єкта.

Внаслідок атмосферних опадів та зовнішнього впливу на будівлю, конструкції будівлі можуть ще більш втратити свою несучу здатність та експлуатаційну спроможність і набути аварійний стан - категорія « 4».

Рекомендовано терміново виконати комплексне технічне обстеження будівлі із інструментальними замірами на основі якого виконати проектні рішення щодо підсилення конструкцій будівлі для забезпечення безпечної та надійної подальшої її експлуатації».

Враховуючи наведене вище, екперти зазначили, що технічний стан об?єкта дослідження станом на 28.02.2018 приймається як незадовільний.

Із Рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.08.1967 (том 7, арк. 214) встановлено, що зазначений Виконавчим комітетом було відведено земельну ділянку площею біля 1,0 га по вул. Кловський спуск, 3 в Шевченківському районі Київському Обласному Комітету Комуністичної Партії України під будівництво автопарку службових машин.

Відповідно до Витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 07.11.2007 (том 1, арк. 172-173), досліджуваний нежитловий будинок автогосподарства під літерою «А» розташований на земельній ділянці площею 9 199,9 кв.м.

Інших документів, що могли б підтвердити наявність прав або інших пов'язаних із цією земельною ділянкою правовідносин, зокрема, актів, договорів чи рішень органів влади, що встановлюють такі права, у матеріалах справи експертами не виявлено.

Крім того, експерти зазначили, що станом на дату визначення вартості досліджуваний нежитловий будинок не був єдиним об?єктом нерухомого майна, розташованим у межах земельної ділянки площею 9 199,9 кв. м.

Зокрема, в матеріалах господарської справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 23.10.2017 з номером інформаційної довідки 101210685 (том 1, арк. 167-171), яка містить відомості про такі об?єкти нерухомого майна адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3:

реєстраційний номер тро?єкта нерухомого майна: 279019780000;

- об?єкт нерухомого майна: двоповерхова будівля-склад (літ. Б-2"), об?єкт житлової нерухомості: ні;

- опис об?єкта: загальна площа (кв.м): 58,4;

- форма власності: комунальна;

- розмір частки: 1;

-власники: Територіальні громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради;

реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 278748280000

- об?єкт нерухомого майна: будівля для охорони (літ. В), об?єкт житлової нерухомості: ні;

- опис об?єкта: загальна площа (кв.м): 9,5;

- форма власності: комунальна;

- розмір частки: 1;

- власники: Територіальні громади сіл, селиш, міст Київської області в особі Київської обласної ради;

реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 4236598000

- об?єкт нерухомого майна: нежитловий будинок автогосподарства (літ.А), об?єкт житлової нерухомості: ні;

- опис об?єкта: Загальна площа (кв.м): 3916,7;

- форма власності: комунальна;

- розмір частки: 1;

- правовий режим майна: право господарського відання;

- власники: Територіальні громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради та закріплений на праві господарського відання за комунальним підприємством Київської обласної ради «Автогосподарство».

Експерти вказали, що визначення розміру земельної ділянки, на яку може претендувати власник будівлі - об?єкта дослідження, - повинно здійснюватися з урахуванням положень Земельного кодексу України (у редакції, чинній на дату оцінки), зокрема відповідно до статті 120, яка встановлює:

1. Перехід права користування земельною ділянкою

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на такі об?єкти до нового власника переходить право користування цією земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що й у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 3КУ).

2. Кадастровий номер як істотна умова договору

Істотною умовою договору, що переібачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв?язку з набуттям права власності на відповідний об?єкт (ч. 6 ст. 120 ЗКУ).

3. Умови переходу права на частину земельної ділянки

Укладення договору, що передбачає перехід права на частину земельної ділянки, можливе лише після її виділення в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Таким чином, експерти дійшли до висноку, що під час відчуження досліджуваного нежитлового будинку договір про набуття права власності, який передбачав би перехід права на частину земельної ділянки, було укладено без виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та без присвоєння їй окремого кадастрового номера.

При виборі варіантів найкращого та найбільш ефективного використання оцінюваної нерухомості експертами врахувались наступні критерії і фактори: фізична можливість об'єкта нерухомості, юридична дозволеність, економічна доцільність та максимальна ефективність.

Після аналізу факторів і критерії, що впливають на вартість об'єкта дослідження (оцінки), експерти дійшли до висновку, що використання об'єкта дослідження в якості авто майстерні з гаражем є найкращим та найбільш ефективним використанням, тобто таким, що забезпечує найвищий сукупний дохід на дату оцінки при загальному характері споживчих переваг і існуючих юридичних, містобудівних, фізичних, фінансових і інших обмеженнях.

Таким чином, екперти зазначили, що на дату оцінки найкращим на найбільш ефективним використанням об'єкта дослідження є його існуюче використання після виконання ремонтно-будівельних робіт.

В процесі роботи над визначенням вартості об?єкта дослідження експерти дійшли до висновку, що використання двох з трьох існуючих підходів (порівняльного та доходного) є некоректним. Тому експерти прийняли рішення відмовитися від використання цих підходів при розрахунку величини вартості об?єкта дослідження і використати тільки один - витратний підхід.

Порівняльний (ринковий) підхід базується на співставленні та порівняльному аналізі цін продажу об?єктів, що подібні до об?єкта оцінки, та шляхом проведення відповідного коригування з метою врахування відмінності між цими об?єктами і об?єктом оцінки та подальше визначення вартості об?єкта нерухомості. Для тих об?єктів нерухомості, які часто продаються і купуються, метод ринкового порівняння продаж є найбільш прямим і систематичним підходом до визначення вартості.

Технічний стан об?єкта дослідження на дату оцінки, згідно предтавлених на дослідження матеріалів - незадовільний, пропозицій з продажу подібних об?єктів аналогів в центральній частині міста на дату оцінки експертами не встановлено. Таким чином, підбір об?єктів-аналогів подібних об?єкту дослідження, для застосування порівняльного підходу вкрай обмежений, що унеможливило застосування даного підходу.

Також, експерти зазначили, що статус земельної ділянки та її цільове призначення на встановлену дату не визначений, можливість відчуження земельних поліпшення без сформованої земельної ділянки є обмеженою.

Беручи до уваги вагомість приведених вище аргументів проти використання порівняльного підходу, експерти прийняли рішення відмовитися від використання порівняльного підходу в рамках даного дослідження.

У свою чергу, в основі дохідного підходу покладено принцип очікування, який говорить, що всі вартості сьогодні є віддзеркаленням майбутніх переваг. В ході застосування даного підходу аналізується можливість нерухомості генерувати певний дохід, який, як правило, виражається у формі доходу від експлуатації і доходу від мржливого продажу наприкінці періоду використання.

Основними ж чинниками, які змусили експертів в рамках даного дослідження відмовитися від використання дохідного підходу є:

- ретроспективність даного оціночного дослідження, що значно ускладнює, а подекуди і взагалі унеможливлює процес пошуку достовірної і абсолютно повної ринкової інформації про відповідний сегмент ринку оренди комерційної нерухомості;

- технічний стан об?єкта дослідження на дату оцінки не дозволяє з достатньою точністю оцінити величину орендної ставки для даних приміщень, а також визначити розмір операційних витрат на їх утримання.

Витратний підхід ґрунтується на принципі заміщення, який говорить, що покупець не заплатить за нерухомість більше тієї суми, яку потрібно буде витратити на придбання земельної ділянки і будівництва на ній об?єкту, аналогічного по своїх споживчих характеристиках об?єкту дослідження. Іншими словами, витратний підхід дозволяє визначити вартість об?єкта виходячи з даних про вартість будівництва аналогічного об?єкта на сучасному етапі.

Відповідно до п. 6 Національного стандарту №2 витратний підхід доцільно застосовувати для проведення оцінки нерухомого майна, ринок купівлі-продажу або оренди якого є обмеженим, спеціалізованого нерухомого майна, у тому числі нерухомих пам?яток культурної спадщини, споруд, передавальних пристроїв тощо. Для визначення ринкової вартості інших об?єктів оцінки витратний підхід застосовується у разі, коли їх заміщення або відтворення фізично можливе та (або) економічно доцільне.

Відповідно до листа ФДМУ: «Витратний підхід для оцінки земельних поліпшень доцыльно застосовувати, якщо ринок купівлі-продажу або оренди подібного нерухомого майна є обмеженим, тобто відсутні достатньо репрезентативні вихідні дані або інша інформація про подібні об?єкти, що не дає змоги застосувати дохідний та (або) порівняльний підходи, для отримання достовірного результату ринкової вартості об?єкта оцінки».

Таким чином, на думку експертів, враховуючи функціональне використання об?єкту оцінки та його технічний стан, відсутність сформованої земельної ділянки, найбільш раціональним та доцільним для визначення дійсної (ринкової) вартості об?єкта дослідження, є використання витратного методичного підходу, який, виходячи із зазначених умов, найбільш точно відображає цінність об?єкта на дати оцінки, найбільш повно характеризує даний об?єкт дослідження і дає найбільш коректний (реальний) результат.

У відповідності до Національного стандарту №1, поняття «кошторисної» вартості відсутнє. В рамках даного дослідження, експерти визначали вартість будівництва нового об?єкта, подібного до об?єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною за вирахуванням усіх видів зносу, тобто залишкову вартість заміщення. Залишкова вартість заміщення визначається в рамках витратного методичного підходу.

Таким чином, експерти дійшли до висновку про неможливість визначення вартості будівництва досліджуваного об?єкту методом відтворення, а вважають за можливе визначення вартості методом заміщення.

Здійснивши розрахунок вартості об'єкта нерухомого майна, що є предметом дослідження, виконаного витратним методичним підходом, експерти дійшли до висновку, що залишкова вартість заміщення нежитлового приміщення будинку автогосподарства під літерою «А», загальною площею 3 916,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, без урахування вартості земельного компоненту, визначена в рамках витратного методичного підходу, станом на 28.02.2018 становить (із заокругленням до цілих одиниць): 4 438 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Для визначення вартості земельної ділянки експертами було обрано методичний підхід, що базується на зіставленні цін продажу подібних земельних ділянок (порівняльний/ринковий підхід), оскільки на дати, наближені до дати оцінки, у відкритих джерелах наявні репрезентативні дані про ринкові пропозиції продажу землі у місті Києві.

Здійснивши розрахунок прав власності із земельною ділянкою, експерти дійшли до висноку, що ринкова вартість 1 сотки земельної ділянки, на якій розташований нежитловий будинок автогосподарства під літерою «А» станом на лютий 2018 року, зокрема на 28.02.2018, становила 631 639 грн.

Крім того, експерти зазначили, що зважаючи на те, що станом на зазначену дату правовий статус земельної ділянки та її цільове призначення не визначені, а також враховуючи, що вказана площа ділянки не відображає розміру землі, необхідного для експлуатації інших будівель і споруд, розташованих у її межах, така площа не може бути коректно використана для подальших вартісних розрахунків, у зв?язку з чим останні зазначили, що визначити точну ринкову вартість земельної ділянки саме в частині, що стосується об?єкта дослідження, неможливо.

А тому, експерти вказали, що ринкова вартість об?єкта нерухомого майна - нежитлового будинку автогосподарства під літерою «А», загальною площею 3 916,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3, станом на лютий 2018, зокрема на 28.02.2018, може бути визначена без урахування вартості земельного компоненту.

Враховуючи вищенаведене, експерти дійшли до висноку, що ринкова вартість об'єкта нерухомого майна - нежитлового будинку автогосподарства під літерою «А», загальною площею 3916, 7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 3, станом на лютий 2018, зокрема, на 28.02.2018, без врахування вартості земельного компоненту, виходячи із наданих на дослідження матеріалів, становила 4 438 000 грн. з урахуванням ПДВ.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновок експертів за результатами повторної експертизи підтверджує, що стан об'єкта був незадовільний, вартість майна при продажу на спірному аукціоні занижена не була, а відповідно, не було порушено право третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - Київської обласної ради.

В свою чергу, доводи Київської обласної ради щодо неналежності та необґрунтованості висновку повторної судової експертизи судом до уваги не приймаються, оскільки вони ґрунтуються виключно на суб'єктивному тлумаченні результатів експертного дослідження та фактично зводяться до незгоди з його висновками. При цьому жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про неповноту дослідження, порушення експертами методики оцінки або невідповідність висновку поставленим судом питанням, скаржником не надано. Самі по собі припущення щодо можливості застосування інших підходів до оцінки майна не спростовують достовірності експертного висновку та не є підставою для його відхилення судом.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах (прилюдних торгах), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких аукціонів, складання за результатами їх проведення відповідного документа про їх проведення є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання недійсними правочинів, які укладені за результатом аукціону, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених чинним законодавством.

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, а правочину недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення таких торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію майна; розміщення оголошення; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів, тощо).

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення; а такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала (зокрема в постановах від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, від 28.09.2022 у справі №483/448/20), що правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 виснувала, що торги є правочином і, якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Водночас у постанові від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Зокрема, за висновком Великої Палати Верховного Суду, вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі №11/19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність врахування впровадженого Законом України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" стандарту доказування "вірогідності доказів" у господарському процесі. Зокрема, про це йдеться у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 24.09.2020 у справі №922/2665/17, від 01.10.2020 у справі №910/16586/18. Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

В ході розгляду даної справи позивачем не було доведено достатніми доказами порушень встановленої законодавством процедури проведення 28.02.2018 цільового аукціону з продажу майна боржника КП КОР "Автогосподарство", що перебувало у податковій заставі (нежилого будинку автогосподарства площею 3 916,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, літ. А), а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог Київської обласної ради про визнання недійсним цільового аукціону, визнання недійсним та скасування протоколу цільового аукціону з продажу майна платника податків КП КОР "Автогосподарство", а також визнання недійсним укладеного за результатами проведеного цільового аукціону договору купівлі-продажу майна.

В той же час, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час розгляду даної справи 14.02.2023 року право власності на нежитловий будинок площею 3916,70 кв.м., який розташований у м. Києві на вулиці Кудрявський узвіз, будинок 3, було зареєстровано за ТОВ «Шарлін» (код ЄДРПОУ 451355522) на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав.

Враховуючи дану обставину, Київською обласною радою було змінено предмет позову та заявлено позовну вимогу про витребування у ТОВ «Шарлін» на користь Київської обласної ради відповідного майна.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 зробила висновок, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, від волевиявлення власника щодо вибуття майна, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, а також від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

При цьому, право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном недобросовісним набувачем передбачено статтею 387 ЦК України.

Водночас при розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 26.09.2018 року у справі № 909/206/17).

Предмет доказування у справах за віндикаційним позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (постанова Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі № 910/9924/19)

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 02.11.2021 по справі №925/1351/19 відзначила, що предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

При оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, придбаного у такий спосіб.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 звернула увагу на те, що метою реалізації майна на прилюдних торгах є продаж майна за найвищою ціною внаслідок конкуренції покупців; для успішної конкуренції покупців необхідно, щоб добросовісні покупці були впевнені в тому, що в разі перемоги на прилюдних торгах вони отримають майно вільним від обтяжень і вимог інших осіб. Тому в разі якщо право власності належало не боржнику, а іншій особі, це не може бути протиставлене покупцю (навіть якщо майно вибуло з володіння такої особи поза її волею), але лише за умови добросовісності покупця.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

При цьому, не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема пов'язана особа (близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 61) та від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 55)).

В пункті 10.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, викладено висновок, що добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість".

Водночас у пункті 9.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19 в розвиток добросовісності як стандарту поведінки застосовано доктрину "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Як встановлено місцевим господарським судом, будинок автогосподарства, що розташований в м. Києві на Кудрявському узвозі, 3, як об'єкт нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області на підставі рішення Київської обласної ради від 24.11.2011 було закріплено на праві господарського відання за КП КОР "Автогосподарство".

В подальшому, у зв'язку з наявністю податкового боргу, вказане нерухоме майно з урахуванням наданого постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №826/1681/17 дозволу на погашення суми податкового боргу було реалізовано ГУ ДФС у м. Києві на цільовому аукціоні.

Як вже зазначалося вище, в ході розгляду даної справи судом не було встановлено порушень при проведенні 28.02.2018 цільового аукціону з продажу нежилого будинку автогосподарства (літ. А), площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3.

Як наслідок, ТОВ «Ді-Ві-Транс» на підставі оплатного договору купівлі-продажу було набуто у власність нежилий будинок автогосподарства (літ. А), площею 3 916,7 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 3, тобто дана особа стала добросовісним набувачем такого майна.

В подальшому, право власності на дане майно на підставі оплатного договору перейшло від ТОВ «Ді-Ві-Транс» до ТОВ «Шарлін», який також став добросовісним набувачем такого майна.

Зважаючи на викладені вище обставини та відповідні їм норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених статтями 387, 388 ЦК України підстав для витребування майна у ТОВ «Шарлін».

На підставі вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовна заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, з висновком якого погоджується і суд апеляційної інстанції.

Стосовно доводів апеляційної скарги аколегія суддів зазначає, що в ході нового розгляду справи №910/636/19 ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 було залучено до участі у розгляді справи в частині позовних вимог Київської обласної ради - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якості співвідповідача - Комунальне підприємство Київської обласної ради «Автогосподарство», а справу№ 910/636/19 було передано для розгляду в межах справи №910/15598/19 про банкрутство Комунального підприємства Київської обласної ради «Автогосподарство».

Також в ході нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарлін» у справу у якості співдоповідача, 17.07.2023 від Київської обласної ради надійшла заява про зміну предмета позову, в якій Київська обласна рада заявила вимогу про витребування у ТОВ «Шарлін» на свою користь спірного майна.

Судова колегія вважає, що при новому розгляді справи судом першої інстанції у повному обсязі досліджені надані сторонами докази, а у судовому рішенні відображені мотиви їх прийняття чи відхилення. До участі у розгляді справи були залучені, як вказано вище, у якості відповідачів Комунальне підприємство Київської обласної ради «Автогосподарство», а також ТОВ «Шарлін», тобто, були усунуті недоліки щодо визначення складу учасників справи, допущені судами при її первісному розгляді.

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що в оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом було проаналізовано правову природу процедури реалізації майна на аукціонах (прилюдних торгах), застосовано відповідні норми матеріального права, посилання на які містяться у рішенні, вирішено питання наявності/відсутності підстав недійсності правочину у відповідності до цивільного та господарського законодавства, також застосовано відповідні норми матеріального права, що регулюють захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене (шляхом віндикаційного позову). Отже, дану справу вирішено у відповідності до вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2022 року.

В свою чергу, інші твердження апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків, викладених в рішенні Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19), а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, належним чином з'ясував обставини, що мають значення для справи, а відтак належить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19).

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування або зміни не вбачається, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/15598/19 (910/636/19) залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 910/15598/19 (910/636/19) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 25.03.2026.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков

Попередній документ

135187872

Наступний документ

135187874

Інформація про рішення:

№ рішення:	135187873
№ справи:	910/15598/19
Дата рішення:	11.03.2026
Дата публікації:	30.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (09.02.2026)
Дата надходження:	28.12.2023
Предмет позову:	визнання недійсними цільового аукціону з продажу майна платника податків, протоколу цільового аукціону, договору купівлі-продажу, витребування нежилого будинку

Розклад засідань:

Минулі засідання (84)

07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2026 02:32	Північний апеляційний господарський суд
04.02.2020 14:00	Північний апеляційний господарський суд
07.04.2020 10:10	Господарський суд міста Києва
11.06.2020 10:50	Господарський суд міста Києва
16.07.2020 10:40	Господарський суд міста Києва
21.10.2020 16:15	Північний апеляційний господарський суд
12.11.2020 14:00	Північний апеляційний господарський суд
25.11.2020 13:50	Північний апеляційний господарський суд
23.12.2020 14:45	Північний апеляційний господарський суд
27.01.2021 11:45	Касаційний господарський суд
01.02.2021 12:30	Господарський суд міста Києва
17.02.2021 12:40	Господарський суд міста Києва
24.02.2021 11:45	Касаційний господарський суд
20.05.2021 14:30	Північний апеляційний господарський суд
03.06.2021 17:00	Північний апеляційний господарський суд
19.07.2021 13:00	Господарський суд міста Києва
18.08.2021 12:10	Господарський суд міста Києва
29.09.2021 11:15	Касаційний господарський суд
27.10.2021 11:15	Касаційний господарський суд
15.12.2021 09:20	Господарський суд міста Києва
15.12.2021 09:30	Господарський суд міста Києва
22.02.2022 14:30	Північний апеляційний господарський суд
23.02.2022 10:15	Північний апеляційний господарський суд
13.04.2022 10:20	Північний апеляційний господарський суд
14.09.2022 10:40	Північний апеляційний господарський суд
28.09.2022 09:45	Північний апеляційний господарський суд
15.11.2022 14:00	Північний апеляційний господарський суд
15.11.2022 14:15	Північний апеляційний господарський суд
16.11.2022 12:40	Північний апеляційний господарський суд
30.11.2022 10:30	Північний апеляційний господарський суд
13.12.2022 11:10	Північний апеляційний господарський суд
13.12.2022 11:30	Північний апеляційний господарський суд
22.02.2023 10:45	Касаційний господарський суд
08.03.2023 10:00	Касаційний господарський суд
15.03.2023 12:00	Господарський суд міста Києва
10.05.2023 10:00	Господарський суд міста Києва
10.05.2023 11:10	Господарський суд міста Києва
17.05.2023 11:20	Господарський суд міста Києва
24.05.2023 10:15	Господарський суд міста Києва
31.05.2023 10:30	Господарський суд міста Києва
14.06.2023 10:15	Господарський суд міста Києва
05.07.2023 14:00	Північний апеляційний господарський суд
05.07.2023 14:20	Північний апеляційний господарський суд
19.07.2023 14:30	Господарський суд міста Києва
02.08.2023 13:45	Північний апеляційний господарський суд
02.08.2023 13:50	Північний апеляційний господарський суд
06.09.2023 14:40	Північний апеляційний господарський суд
06.09.2023 15:00	Північний апеляційний господарський суд
13.09.2023 11:00	Господарський суд міста Києва
13.09.2023 11:15	Господарський суд міста Києва
27.09.2023 09:20	Господарський суд міста Києва
18.10.2023 09:40	Господарський суд міста Києва
22.11.2023 11:00	Господарський суд міста Києва
06.03.2024 15:40	Північний апеляційний господарський суд
10.04.2024 11:00	Господарський суд міста Києва
01.05.2024 12:00	Господарський суд міста Києва
15.05.2024 14:00	Північний апеляційний господарський суд
22.05.2024 10:20	Господарський суд міста Києва
05.06.2024 16:00	Північний апеляційний господарський суд
10.07.2024 14:30	Господарський суд міста Києва
28.08.2024 10:45	Господарський суд міста Києва
18.09.2024 10:00	Господарський суд міста Києва
16.10.2024 16:15	Північний апеляційний господарський суд
18.12.2024 09:40	Господарський суд міста Києва
26.03.2025 16:10	Північний апеляційний господарський суд
11.06.2025 14:00	Північний апеляційний господарський суд
11.03.2026 11:10	Північний апеляційний господарський суд