27 березня 2026 року м. Чернівці
справа № 760/25841/24
Суддя судової палати в цивільних справах Чернівецького апеляційного суду Перепелюк І. Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
встановила:
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2026 року позов ТОВ «Столичний комфорт» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Столичний комфорт» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2023 до 30.09.2024 у розмірі 20269,70 грн. з яких: 17555,07 грн. - сума боргу за спожиті житлово-комунальні послуги; 1793,71 грн. - інфляційних втрат; 920,92 грн. - 3% річних, а також: 3028,00 грн. - судові витрати по сплаті судового збору; 4000,00 грн. - судові витрати на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання скаржниця послалася п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», зазначивши, що її дохід за 2025 рік становить 64,94 грн., у зв'язку з чим сума судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу.
На підтвердження наведених обставин скаржником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.02.2026 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.
Вирішуючи подане клопотання, апеляційний суд виходить з такого.
Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко свідчить, що законодавець, застосувавши конструкцію: «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 29 постанови від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Разом з тим, надані ОСОБА_1 документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору є недостатніми для встановлення обставин, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки вони не містять даних про реальний дохід скаржника та відомостей щодо наявності чи відсутності інших джерел доходу.
Інших доказів, які б підтверджували обставини, передбачені статтею 8 Закону України «Про судовий збір», скаржником не надано.
За таких обставин, підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні.
Частиною 1 ст.4 Закону «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду має складати 150 відсотків ставки, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено мінімальний та максимальний граничний розмір ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, зокрема за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою.
Враховуючи викладене, апелянт за подання апеляційної скарги повинен сплатити судовий збір у розмірі 4542 грн. (3028 грн. х 150%).
Отже судовий збір в сумі 4 542 грн підлягає сплаті за наступними реквізитами: Рахунок: UA258999980313161206080024405Одержувач: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101 Код отримувача: 37836095 Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) МФО: 899998 Код класифікації доходів бюджету: 22030101 Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Чернівецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених вище недоліків подавши до апеляційного суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст.185,356,357,381 ЦПК України, суддя
постановила:
Відмовити у задоволенні клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2026 року залишити без руху.
Для усунення недоліків надати ОСОБА_1 десять днів, з моменту отримання цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Б. Перепелюк