Справа № 636/7378/25 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/667/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 1 ст. 190 КК України
Іменем України
23 березня 2026 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_8 ,-
встановила:
Вказаним вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка сул. Малинівка Чугуївського району Харківської області, громадянка України, із середньою освітою, не одружена, не працює, має на утриманні малолітню дитину сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судима,
визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ч. 1 ст. 190 КК України, та призначено їй покарання у виді громадських робіт строком 200 годин.
Також вирішено питання щодо цивільного позову.
Згідно вироку, 12.04.2023 ОСОБА_8 , яка в той час фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , подала заяву до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (ВПО) разом з дитиною.
В заявах ОСОБА_8 вказала адресу місця, куди перемістилась: АДРЕСА_2 , та адресу зареєстрованого місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилась: АДРЕСА_1 .
Сформована заява ОСОБА_8 про взяття її разом з дитиною на облік була передана до інформаційної системи Міністерства соціальної політики України для включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, та щодо яких в автоматичному режимі сформовано довідки про взяття її та дитину на облік внутрішньо переміщеної особи: № 6340-7001761277 від 12.04.2024, № 6340-7001761300 від 12.04.2024.
Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначається Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 ( зі змінами) ( далі - Порядок).
Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщенім особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 року заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний ВЕБ-портал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна, в наслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російською Федерацією.
Чугуївську міську територіальну громаду Харківської області з 26 березня 2022 року включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309. Однак, маючи протиправний умисел направлений на заволодіння бюджетними коштами державної допомоги переміщеним особам на проживання, шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, в повній мірі усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи шляхом обману, внесла у заяві 12.04.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 332 «Деякі низання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради останній було призначено державну соціальну допомогу внутрішньо переміщених осіб, яка продовжувалася в період з квітня 2023 року по травень 2025 року, та за вказаний період ОСОБА_8 була виплачена з Державного бюджету допомога в розмірі 130000,00 гривень, яку вона отримала у травні 2023 року - у розмірі 10000,00 гривень (за квітень та травень 2023 року), у червні 2023 року - у розмірі 5000,00 гривень, у липні 2023 року - у розмірі 5000,00 гривень, у серпні 2023 року - у розмірі 5000,00 гривень, у вересні 2023 року - у розмірі 5000,00 гривень, у жовтні 2023 року - у розмірі 5000,00 гривень, у листопаді 2023 року - у розмірі 5000,00 гривень, у грудні 2023 року - у розмірі 5000,00 гривень, у січні 2024 року - у розмірі 5000,00 гривень, у лютому 2024 року - у розмірі 5000,00 гривень, у травні 2024 року - у розмірі 15000,00 гривень (за березень, квітень та травень 2023 року), у червні 2024 року - у розмірі 5000,00 гривень, у липні 2024 року - у розмірі 5000,00 гривень, у серпні 2024 року - у розмірі 5000,00 гривень, у вересні 2024 року - у розмірі 5000,00 гривень, у жовтні 2024 року - у розмірі 5000,00 гривень, у листопаді 2024 року - у розмірі 5000,00 гривень, у грудні 2024 року - у розмірі 5000,00 гривень, у січні 2025 року - у розмірі 5000,00 гривень, у лютому 2025 року - у розмірі 5000,00 гривень, у березні 2025 року у розмірі 5000,00 гривень, у квітні 2025 року - у розмірі 5000,00 гривень, у травні 2025 року у розмірі 5000,00 гривень та була зарахована на належний їй банківський рахунок АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" НОМЕР_1 , таким чином, шляхом обману, заволоділа коштами Державного бюджету України на загальну суму 130000,00 гривень, спричинила тим самим державі збитків на вказану суму. Отриманими коштами ОСОБА_8 розпорядилась на власний розсуд.
Умисні дії ОСОБА_10 суд першої інстанції кваліфікував як кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном шляхом обману.
Не погодившись з оскаржуваним вироком суду, захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 03.09.2025 у справі за обвинуваченням ОСОБА_8 і закрити провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що 28.08.2025 ОСОБА_8 перебувала у стані стресу під час повідомлення про підозру, оскільки раніше не притягувалась до будь-якої відповідальності, поспішно визнавала свою винуватість, не ознайомилась повністю з матеріалами кримінального провадження, не оспорювала обставин скоєння кримінального правопорушення, викладених стороною обвинувачення, оскільки вважав, що на цьому все закінчиться, бажала скорішого повернення додому з відділу поліції, бо там на неї чекала малолітня дитина, яку вона залишила саму вдома.
Сторона захисту вважав, що склад кримінального правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 190 КК України відсутній, дії ОСОБА_8 не є умисними, злочинними та корисливими. Вона не обізнана з нормами Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженої постановою КМУ № 509 від 01.10.2014, їх зміст до неї ніхто не доводив. Остання зверталась із заявою про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу та вважала, що це тільки одноразово потрібно звертатися із заявою. Відомості, які вказувала у заяві були правдивими.
Сторона обвинувачення не вірно встановила обставини справи, прокурор прийшов до поспішних висновків щодо встановлення обставин події кримінального правопорушення та затвердив обвинувальний акт, спрямовувавши його до суду.
Заслухавши доповідь судді, захисника та обвинуваченої, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, докази на підтвердження встановлених судом обставин суд першої інстанції не досліджував у відповідності до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України.
Згідно заяви обвинуваченої ОСОБА_8 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинувачена беззаперечно визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті, а також ознайомлена з обмеженням її права на апеляційне оскарження вироку у разі розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, без дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Потерпіла сторона - головний спеціаліст відділу організації роботи щодо представництва в судових та інших органах державної влади Юридичного департаменту Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності ОСОБА_11 , згідно її заяви, також не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, із обмеженнями права на апеляційне оскарження ознайомлена.
Колегія суддів звертає увагу на те, що професійний захисник був залучений до участі на стадії досудового розслідування, заяву обвинувачена ОСОБА_8 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, підписувала власноруч у присутності свого захисника. Будь-яких заяв з приводу психологічного тиску або погроз з боку правоохоронних органів на обвинувачену останньою не заявлялося, та матеріали справи таких не містять. Даних про те, що обвинувачена за станом свого здоров'я не розуміла наслідки від підписаної нею заяви, матеріали справи також не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Оскільки захисник в апеляційній скарзі фактично оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, викладені в обвинувальному акті, то колегія суддів вважає, що вирок суду в цій частині перегляду не підлягає.
Звідси, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а оскільки законних підстав для скасування чи зміни судового рішення не встановлено, то вирок слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий -
Судді: