24 березня 2026 року
м. Харків
справа №646/4559/25
провадження №22-ц/818/2923/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на рішення Основ'янського районного суду м. Харкова від 12 січня 2026 року,-
Рішенням Основ'янського районного суду м. Харкова від 12 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.
На вказане судове рішення, 18 лютого 2026 року через підсистему «Електронний Суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» Лисенко Д.В. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 березня 2026 року апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на рішення Основ'янського районного суду м. Харкова від 12 січня 2026 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав та відповідних доказів для його поновлення та сплати судового збору.
16 березня 2026 року на виконання вимог вищевказаної ухвали від 09 березня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» Лисенко Д.В. подав клопотання, в обґрунтування якого зазначив, що справу розглянуто за відсутності учасників справи. Копію оскаржуваного рішення від 12 січня 2026 року представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» Лисенку Д.В. не було направлено через підсистему «Електронний суд» до електронного кабінету, про наявність вищевказаного рішення суду йому стало відомо лише 16 лютого 2026 року. Також вказує, що через ворожу агресію Російської Федерації проти України у період із 16.02.2026 року на території Київської області зокрема будинки у Вишгородському районі Київської області, місто Вишгород було достатньо обмежене електропостачання, через руйнацію обладнання, у зв'язку з чим вважає, що строки на оскарження представником Товариства були пропущені із поважних підстав.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у провадженні Основ'янського районного суду м. Харкова знаходилася цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Основ'янського районного суду м. Харкова від 12 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.
Матеріали справи свідчать про те, що оскаржуване судове рішення ухвалено 12 січня 2026 року за відсутності учасників справи. Апеляційна скарга подана до суду лише 18 лютого 2026 року.
Згідно відомостейЄдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказане судове рішення надіслано судом до реєстру 12 січня 2026 року та забезпечено надання загального доступу 14 січня 2026 року (https://reestr.court.gov.ua/Review).
Також з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» та його представник Дідух Є.О. копію оскаржуваного судового рішення отримали через підсистему «Електронний Суд» 13.01.2026 року. (а.с.214-215).
Посилання представника апелянта щодо неможливості вчасно подати апеляційну скаргу у зв'язку з ненаправленням судом першої інстанції копії оскаржуваного рішення до електронного кабінету представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» Лисенка Д.В. та на відсутністю електропостачання через ворожу агресію Російської Федерації проти України є безпідставними.
Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» отримано копію оскаржуваного рішення через підсистему «Електронний Суд» 13.01.2026 року, підстав для відправлення копії рішення суду усім представникам цього товариства не вбачається.
Судова колегія зазначає, що позивач/ апелянт є юридичною особою із відповідним юридичним відділом, тому посилання на те, що один з представників товариства не був повідомлений про результат розгляду справи, а також посилання на перебої в електропостачанні є безпідставними. Крім того з 13.01.2026 року по 12.02.2026 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» був достатній проміжок часу для підготовки та подання апеляційної скарги.
Зазначені підстави не є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження у розумінні вимог чинного законодавства.
Даних про наявність поважних причин пропуску строку апелянтом на адресу апеляційного суду не надано.
Підстав для поновлення строку не встановлено.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
З урахуванням вищевказаного колегія судів вважає що, наявні підставі для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на рішення Основ'янського районного суду м. Харкова від 12 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ч.2 ст. 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на рішення Основ'янського районного суду м. Харкова від 12 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова