Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/233/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 405/6583/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
23.03.2026 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 13 лютого 2026 року в кримінальному провадженні № 12025121010001929 від 25 липня 2025 року, якою обвинуваченим:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровограда, громадянину України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-06 червня 2018 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна;
-03 березня 2020 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.1 ст.391 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців з конфіскацією майна. 20 жовтня 2023 року ОСОБА_9 на підставі ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 10 місяців,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Кіровограда, громадянину України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою,
На розгляді в Подільському районному суді м. Кропивницького перебуває кримінальне провадження № 12025121010001929 від 25 липня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.125 КК України
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_11 звернулася до суду з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри останніх у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину та ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 13 лютого 2026 року обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 продовжено строк тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 13 квітня 2026 року.
Рішення суду мотивовано наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , інших менш суворих запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою, оскільки за висновком суду, обвинувачені перебуваючи на свободі, під тяжкістю покарання, яке їм загрожує у разі доведеності їх винуватості у вчиненні інкримінованих їм тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, можуть переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, вказуючи на відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі він буде переховуватись від слідства та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
При таких обставинах, вважає, що висновки судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому на його думку відсутні законні підстави для подальшого тримання його під вартою.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою йому обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказуючи на те, що висновки суду про продовження строку тримання під вартою є незаконними та необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
З посиланням на ряд рішень Європейського суду з прав людини та норми кримінально процесуального закону обвинувачений ОСОБА_10 стверджує про відсутність законних підстав для подальшого його тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги обвинувачених та просили суд їх задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 задоволенню не підлягають за таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.125 КК України.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 13 лютого 2026 року обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з продовженням існуванням ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків.
Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, поєднаного із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, у зв'язку з чим суддя районного суду під час розгляду клопотання прокурора дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що обвинувачений ОСОБА_9 раніше неодноразово судимий, однак на шлях виправлення не став, не працює, немає сталого джерела доходу, тобто не має міцних соціальних зв'язків, ОСОБА_10 не працює, немає сталого джерела доходу, перебував у розшуку, вчинив особливо тяжкий злочин, тому згідно з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» та «Мацнеттер проти Австрії» існує можливість ухилення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо незаконності їх подальшого утримання під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.
Зокрема, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є підстави вважати наявним ризик незаконного впливу на свідків, з метою зміни останніми своїх показань, або відмови від таких, оскільки на даний час вони судом ще не допитані.
Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та визнає за реальну небезпеку можливість їх ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує можливість обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під тяжкістю покарання зникнути з місця проживання, ухилятися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, можливість вчинити нове кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Окрім того, у цьому кримінальному провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і продовжив строк тримання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 13 лютого 2026 року в кримінальному провадженні № 12025121010001929 від 25 липня 2025 року про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 строку тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4