Іменем України
27 березня 2026 року м. Кропивницький
справа № 391/523/25
провадження № 22-з/4809/31/26
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузь Олександр Миколайович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування та державного реєстратора, припинення прав на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, -
встановив:
У липні 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області № 5951 від 23.12.2021 про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора ЦНАПу Компаніївської селищної ради Кіровоградської області № 63225312 від 31.01.2022 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522883800:02:000:0191;
- визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522883800:02:000:0191.
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2025 року залишено без змін.
13.02.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кузь О.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42160 грн.
Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно із частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Установлено, що правничу допомогу відповідачу ОСОБА_1 надавав адвокат Кузь О.М.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просив стягнути з позивача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35000 грн.
У відповіді на відзив представник позивача просила відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 , у зв'язку з їх необґрунтованістю.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею витрати на правничу допомоги в розмірі 42160 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надані такі докази: договір № 102 про надання правової допомоги від 18 липня 2025 року; ордер; заявку 2-102/25 від 10.10.2025, відповідно до якої сторони договору узгодили приблизний розрахунок гонорару, який складає 45000 грн; Акт № 1-102/523/26 про прийняття професійної правничої допомоги від 13.02.2026, квитанцію № 195202 про оплату професійної допомоги.
Зі змісту Акту наданих послуг від 13.02.2026 вбачається, що на підставі вище вказаного договору, Адвокатом були надані наступні види правової допомоги, а саме: ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги - 2500 грн, ознайомлення з відповіддю на відзив на апеляційну скаргу - 1500 грн, складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення в частині вимог майнового характеру - 8000 грн; складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення в частині вимог немайнового характеру - 5000 грн; складання заперечень на відповідь на відзив на рішення в частині вимог майнового характеру - 8000 грн;
складання заперечень на відповідь на відзив на рішення в частині вимог немайнового характеру - 5000 грн; відправка процесуальних документів до суду - 160 грн; участь представника в суді - 2000 грн.
Апеляційний суд відзначає, що такі складові надання правової допомоги, як «ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги», «складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення в частині вимог майнового характеру», «складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення в частині вимог немайнового характеру», «відправка процесуального документа до суду» охоплюються послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, отже, не підлягають виокремленню. Теж саме стосується і поданих адвокатом заперечень на відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Разом з тим, подання такого виду процесуального документа, як заперечення на відповідь на відзив на стадії апеляційного перегляду справи процесуальним законом не передбачено.
Відтак, ураховуючи критерії реальності, розумності та співмірності адвокатських витрат, з огляду на предмет та підстави спору, характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, конкретні обставини даної справи, заперечення сторони позивача, колегія суддів дійшла висновку, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі за перегляд справи у суді апеляційної інстанції є завищеним та необґрунтованим, а тому підлягає частковому відшкодуванню в сумі 10 000 грн, яка складається з таких адвокатських послуг: подання відзиву на апеляційну скаргу - 8000 грн. та участь у судовому засідання в суді апеляційної інстанції - 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270,382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузь Олександр Миколайович, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А. Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич