Справа № 732/139/26
Провадження № 2/732/253/26
26 березня 2026 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді - Бойко А. О., за участю секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» через адвоката Пархомчука С. В. звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 2085238 від 30.06.2021 у розмірі 16070,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 11070,00 грн. Також адвокат Пархомчук С. В. просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 30 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2085238 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 5000,00 грн; дата надання кредиту - 30.06.2021; строк кредиту - 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,90 % на добу. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
24 грудня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24 грудня 2021 року до договору факторингу №02-24122001 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Станом на 24.11.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16070,00 грн, який складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 11070,00 грн. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом
Ухвалою судді від 20 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а. с. 64), уповноважений представник в судове засідання не з'явився. У позовній заяві представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 11).
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
20.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, в якій позивач просить стягувати з відповідача 10500,00 грн витрат на професійну правову допомогу, а також документи, які стосуються витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги. У заяві позивач не заперечує проти винесення заочного рішення та просить розгляд заяви про розподіл судових витрат здійснювати без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місця його реєстрації відповідно до відомостей Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 09 від 12.02.2026: АДРЕСА_2 (а. с. 60). Згідно із відмітками поштового відділення поштове відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання не отримане адресатом, згідно із трекінгом АТ «Укрпошта» наявна відмітка, що «невдала спроба вручення інші причини» (а. с. 79).
Від відповідача відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, 30 червня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2085238, (а. с. 36-48).
Згідно з п. 1.1. договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу в особистий кабінет. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС Товариства.
Згідно з п.1.2. договору сторони погодили, що на умовах, встановлених договором, Товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти у гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) - 5000,00 грн.
Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені у договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених у розділі 4 цього договору (пункт 1.3. договору).
Відповідно до п.1.4. договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% на день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.3 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п. 4.1 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація відповідно до п. 4.2 договору. Знижена процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується відповідно до умов, вказаних у п. 1.4.2. договору.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41 % річних, за зниженою ставкою 24079,41 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 7850,00 грн, за зниженою ставкою - 7850,00 грн (п.1.5.,1.6. договору).
Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.3 договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до розділу 4 договору, де проценти нараховуються і в дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів, і в нову дату повернення. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п.3.1., 3.2. договору).
Кредит надається Товариством в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1. договору).
У додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2085238 від 30.06.2021 міститься Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором (а. с. 31).
Договір підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором К724, який направлявся останньому 30.06.2021 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_4 , зазначений в кредитному договорі та довідці про ідентифікацію.
Також, ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, (стандартизована форма), в якому
містяться інформація та контактні дані сторін, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (тип, сума кредиту, строк кредитування, мета його отримання тощо), інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (вид, тип процентної ставки, застереження щодо обчислень тощо), порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. (а.с. 32-35).
Суд, дослідивши умови та зміст договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2085238 від 30.06.2021, дійшов висновку, що за своєю правовою природою правовідносини, які виникли між відповідачем у цій справі та ТОВ «Лінеура Україна» є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм § 2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 глави 71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору.
30.06.2021 позивач видав відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн, шляхом перерахування коштів за кредитним договором №2085238 від 30.06.2021 на його банківську картку № НОМЕР_5 , що підтверджується інформацією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №33336-0403 від 04.03.2024 щодо здійснення транзакції в системі iPay.ua, номер транзакції - 95641730, та свідчить про виконання позивачем своїх зобов'язань своєчасно та в повному обсязі (а. с. 56).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 2085238 від 30.06.2021 станом на 24 листопада 2025 року становить 16070,00 грн, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 11070,00 грн - прострочена заборгованість за процентами (а. с. 50).
24 грудня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (а. с. 19-25).
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2024 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 2085238 від 30.06.2021 на загальну суму 16070,00 грн, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11070,00 грн - прострочена заборгованість за процентами (а. с. 51).
24.11.2025 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на адресу відповідача направлялась вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором №2085238 від 30.06.2021 в сумі 16070,00 грн у строк до 30 днів з дати отримання цієї вимоги. Вимога відповідачем не виконана, борг не погашено.
Отже, позивач як правонаступник має право вимоги до відповідача щодо стягнення нарахованої заборгованості.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статтями 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Факт прострочення сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором №2085238 від 30.06.2021 не спростовано, доказів оплати відповідачем заборгованості суду не надані.
Згідно із вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (статті 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Доказів розірвання або визнання недійсним договору №2085238 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.06.2021 (на підставі якого виникло зобов'язання у відповідача перед первісним кредитором щодо сплати кредиту) та/або до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 (на підставі якого від ТОВ «Лінеура Україна» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним договором) в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 ЦК України зазначені договори є обов'язковими для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.
Водночас суд зазначає, що за змістом ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що сума кредиту за умовами договору № 2085238 від 30.06.2021 становить 5000,00 грн, строк кредитування 30 днів, розмір процентів - 1,90 % за добу (а. с. 37).
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що істотними умовами кредитного договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. З урахуванням цього, досягнутої сторонами ціни договору при його укладенні, до стягнення з відповідача належить сума невиконаного зобов'язання за умовами договору за обумовлений сторонами строк.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право первісного кредитора та позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припинилося після спливу визначеного договором строку надання кредиту, тобто після 29 липня 2021 року, а тому з 30.07.2021 ані первісний кредитор не мав права нараховувати передбачені кредитним договором відсотки, а мав право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, але таких вимог не заявляв, тому суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним кредитним договором у розмірі 2850,00 грн за період з 30 червня 2021 по 29 липня 2021 року включно (5000,00 грн (сума кредиту) х 1,90 % (процентна ставка в день) х 30 днів (строк кредитування).
Згідно із ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на те, що відповідач не виконав умов кредитного договору та не повернув вчасно кредит і нараховані відсотки, суд дійшов висновку про те, з відповідача на користь позивача, як правонаступника кредитодавця, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2085238 від 30.06.2021 в сумі 7850,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами за період
30.06.2021 по 29.07.2021 в розмірі 2850,00 грн. Оскільки доказів пролонгації кредитного договору позивачем суду не надано, а тому проценти, які нараховувалися первісним кредитором після закінчення строку дії договору, тобто після 29.07.2021, нараховані безпідставно, і стягненню з відповідача не підлягають, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3 10641 від 16.01.2026, керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1300,32 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правову допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано Договір про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року (а. с. 14-17), укладений між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», надалі - клієнт, та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем, надалі - адвокат, Додаткову угоду № 2 від 29.12.2025 до вказаного договору (а. с. 18), свідоцтво про право на зайняття Пархомчуком С. В. адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019 (а. с. 29), Акт про отримання правової допомоги від 09.03.2026 (а. с. 73), рахунок на оплату від 09.03.2026 (а. с. 76), платіжну інструкцію №3 10855 від 09.03.2026 (а. с. 74).
Як вбачається з Акту про отримання правової допомоги адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 2085238 від 30.06.2021, згідно наведеного розрахунком обсягу та вартості послуг з правової допомоги адвокатом, а саме: 1. Зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору № 2085238 від 30.06.2021, кількість годин - 1 година, вартість однієї години - 2000,00 гривень (п. 3.1 договору про надання правової допомоги), загальна сума - 2000,00 гривень; 2. складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики, кількість годин - 2,5 годин, вартість однієї години - 2000,00 гривень, загальна сума - 5000,00 гривень; 3. Інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів,
моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи, кількість годин - 1,5 годин, вартість однієї години - 2000,00 гривень, загальна сума - 3000,00 гривень; 4. Канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштою кореспонденції, загальна сума - 500,00 гривень. Всього 10500,00 гривень.
Відповідно до платіжної інструкції №3 10855 від 09.03.2026, платник ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», отримувач ОСОБА_2 , призначення платежу: оплата за правничу допомогу згідно рахунку 09.032026-93 від 09.03.2026, договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, сума 10500,00 гривень (а. с. 74).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат представник позивача (адвокат) подав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснені витрати, необхідні для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів (договорів, рахунків). При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 та у додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо необґрунтованості та неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн, на переконання суду, є розумним та таким, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Оскільки вказані витрати є документально підтвердженими, були понесені фактично, а їх сума детально описана та обґрунтована адвокатом у наданих документах, враховуючи, що клопотання щодо зменшення їх розміру від відповідача не надходило, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 516, 517, 536, 549, 629, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 133, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 2085238 від 30 червня 2021 року у розмірі 7850,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - простроченої заборгованості за сумою кредиту та 2850,00 грн - простроченої заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у розмірі 1300,32 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення складене та підписане 26.03.2026.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ).
Суддя А. О. Бойко