Єдиний унікальний номер 728/3088/25
Номер провадження 2/728/88/26
19 березня 2026 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді - Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивачів - не з'явилися,
представника позивачів - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Бахмацької міської ради Ніжинського району (вул. Соборності, буд. 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 04061702) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 27.11.2025 № 728/3088/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі також - Позивач 1, Позивач 2 відповідно, а разом - Позивачі), представництво інтересів яких здійснює адвокат Бурнос Олександр Валерійович, з позовом до Бахмацької міської ради Ніжинського району (далі також - Відповідач), за змістом якого просять визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_2 , по 1/2 частині за кожним, а саме: за позивачем 1 на праві спільної сумісної власності, за позивачем 2 в порядку спадкування, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , батька, ОСОБА_3 .
2. Згаданою ухвалою Суду також призначено проведення підготовчого судового засідання на 11 годину 00 хвилин 07 січня 2026 року у приміщенні Суду та вирішено питання про витребування доказів у порядку визначеному положеннями статті 84 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України).
3. У подальшому підготовче засідання, призначене на 07.01.2026 о 10 год 30 хв було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, його проведення призначене повторно 09.02.2026 о 10 год 00 хв.
4. Ухвалою Суду від 09.02.2026 № 728/3088/25 підготовче засідання у справі закрито та призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті на 10 годину 00 хвилин 19 березня 2026 року у приміщенні Суду.
5. У призначене судове засідання з розгляду справи по суті належним чином повідомлені сторони не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.
6. Однак від представника Позивачів, адвоката Бурноса О.В. 19.03.2026 надійшла заява б/н, за змістом якої останній просив судовий розгляд здійснювати без його участі та участі Позивачів.
7. Також Відповідач направив до Суду заяву № 03-16/3551, за змістом якої просив судові засідання проводити без його участі представника.
8. У зв'язку із неявкою в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України).
ІІ. Позиції учасників справи.
9. У поданій позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог Позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько та чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, до спадкового майна, окрім іншого входить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а інша частина будинку належить позивачу 1 на праві спільної сумісної власності.
10. Позивач2 є спадкоємцями за законом та прийняли спадщину відповідно до чинного законодавства після померлого ОСОБА_3 .
11. Перешкодою Позивачам у реалізації своїх прав після померлого ОСОБА_3 в передбаченому законодавством нотаріальному порядку є наявність самочинного будівництва, внаслідок чого нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно.
12. Як на правову підставу своїх вимог посилалися на відповідні положення статей 328, 392, 1218, 1262 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) та статтей 60,63 Сімейного кодексу України.
13. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, але направив до суду заяву (пункт 7 цього рішення) за змістом якої проти задоволення позовних вимог не заперечував.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом.
14. Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 14) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15. Згідно з довідкою Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області від 29.10.2024 № 2486 (а.с. 15) померлий був зареєстрований до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті спадкодавця разом з ним були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 .
16. Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 , яка його пережила, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 (а.с. 38).
17. Позивач ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 37).
18. Відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.07.2003 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.07.2025 № 435910970 ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с. 16, 17).
19. Відповідно до довідки Комунального підприємства “Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 23.04.2025 № 467 (а.с. 24) за даними технічної інвентаризації станом на 31.12.2012 року за адресою АДРЕСА_2 , зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі продажу житлового будинку від 29.07.2003 року.
20. Згідно з довідкою Комунального підприємства “Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 23.04.2025 № 468 (а.с. 25) за даними технічної інвентаризації ТОВ “Прилуцьке БТІ» станом на 18.04.2025 за адресою АДРЕСА_2 , встановлена наявність будівель і споруд А1-1, а2-1 житловий будинок, прибудова загальною площею 77,4 кв.м., житлова 36,9 кв.м., Б1-1, б2-1, б3-1 сарай, сарай, сарай, №1-5 огорожа, №6 - колодязь. Дозвільні документи на будівництво прибудови а2-1, сараю б2-1 не надані.
21. Згідно з довідкою Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області від 18.07.2025 № 03-18/2187 (а.с. 34) самочинно збудовані об'єкти, а саме: прибудова а2-1, розміром 9,00 х 8,56 м. , сарай б2-1, розміром 4,00-3,40м на земельній ділянці з кадастровим номером 7430310100:00:002:0457 за адресою АДРЕСА_2 , знаходиться у межах земельної ділянки і не суперечить вимогам державних будівельних норм.
22. У відповідності до звіту про проведення технічного обстеження від 23.04.2025 № 2304, проведеного ФОП ОСОБА_4 , прибудова а2-1, сарай б2-1 по АДРЕСА_2 , може надійно і безпечно експлуатуватися (а.с.30-33).
23. Згідно з технічним паспортом на будинок АДРЕСА_2 (а.с. 19-23) та звіту про незалежну оцінку майна (а.с. 39-44) дане будинковолодіння збудоване у 1973-2021 роках на відведеній в законному порядку земельній ділянці. Його оціночна вартість становить 281 583,00 грн.
24. Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Зацерковного М.М. 29.11.2024 за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 заведена спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Переживша дружина померлого, ОСОБА_1 звернулася із заявою про видачу їй Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя яке видається у разі смерті одного з подружжя. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 до нотаріуса не зверталися (а.с. 55).
24. Як вбачається із копії спадкової справи наданої приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Зацерковним М.М. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 була відкрита 29.11.2024 за № 50/2024 за заявою про прийняття спадщини - ОСОБА_2 та заявами про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, яке видається у разі смерті одного з подружжя. У справі заповіту немає. Було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.07.2025 за № 502 на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 7420310100:00:002:0457, розташовану за адресою АДРЕСА_2 .(а.с. 51-76).
25. Позивачі не можуть оформити право власності на спірне будинковолодіння, що підтверджується листом приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Зацерковного М.М. від 28.05.2025 № 25/01-16 (а.с. 36) у зв'язку з наявністю самочинного будівництва. та листом начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг» Борзнянської міської ради Чернігівської області у зв'язку з відсутністю документу, що посвідчує право спільної сумісної власності на спірний житловий будинок(а.с.18).
ІV. Оцінка Суду.
26. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
27. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
28. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
29. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
30. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
31. Також Суд враховує, що за загальним правилом право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).
32. Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).
33. Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
34. Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
35. Відповідно до частини другої статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
36. Згідно з пунктами 7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
37. Для реєстрації об'єкта та одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до органу, зокрема, документ, що посвідчує право забудовника (замовника) на користування (власність земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт (будова); рішення відповідної ради народних депутатів про погодження будівництва або державного виконавчого органу в разі делегування йому радою своїх повноважень в цьому питанні; затверджену в установленому порядку проектно кошторисну документацію та висновок відповідного місцевого органу у справах містобудування і архітектури про узгодження проектної документації відповідного будівництва.
38. Згідно зі статтею 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
39. Отже, відсутність дозволу на будівництво, проєктної документації або порушення будівельних норм і правил призводить до визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.
40. Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).
41. Право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають ні особи, які здійснили це будівництво, ні їхні спадкоємці. Таке майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу.
42. Однак у відповідності до частини п'ятої статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
43. У свою чергу, на переконання Суду, це означає, що у розумінні положень статті 1225 ЦК України Позивач 2 у порядку спадкування також набув право користування земельною ділянкою, на якій розміщено зазначений житловий будинок, та, відповідно, право вимоги згідно частиною п'ятою статті 376 ЦК України.
44. Також Суд нагадує, що згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 “Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
45. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
46. Враховуючи, що, на переконання Суду, Позивачем 2 доведено факт прийняття спадщини в установленому законом порядку, а також можливість безпечної і надійної експлуатації самочинно збудованих об'єктів, але отримати свідоцтво про право на спадщину у порядку спадкування за законом на вказане будинковолодіння в нотаріальній конторі він не може, то його право підлягає захисту, а позовні вимоги - задоволенню.
47. Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України «Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом».
48. Відповідно до статті 328 ЦК України «Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлене судом».
49. Згідно частини першої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
50. Статтею 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
51. Відповідно до статті 63 Сімейного кодексу дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
52. Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
53. Вищевказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 12.06.2019 року, за наслідком розгляду цивільної справи №336/4527/17 та у постанові від 23.01.2019 року, за наслідком розгляду цивільної справи №761/2180714, які у відповідності до вимог ст.263 ЦПК України судом враховуються при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
54. У постанові Великої Палати Верховного Суду від «21» листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
55. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від «24»травня 2017 року у справі №6-843цс17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від «06» лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від «05» квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.
56. Зазначеному кореспондують положення статей 15, 16 ЦК України і статті 4 ЦПК України, якими передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
57. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
58. Враховуючи, що, на переконання Суду, Позивачем 1 факт набуття права власності на 1/2 частину спірного будинковолодіння, як співвласника у спільному майні подружжя, її право підлягає захисту, а позовні вимоги - задоволенню.
59. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на житловий будинок та надвірні будівлі не порушує права та законні інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат.
60. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із судового збору.
61. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
62. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
63. Згідно з частиною сьомою статті 6 згаданого Закону у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
64. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданої фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
65. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнює 3 028,00 грн.
66. Згідно із квитанціями АТ КБ “ПРИВАТБАНК» від 20.11.2025 Позивачами сплачено судовий збір у розмірі 1 408,00 грн кожним, що становить 1 відсоток ціни позову.
67. Підсумовуючи наведене, з урахуванням задоволених позовних вимог, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем у повному розмірі - по 1 408,00 грн кожному з Позивачів.
68. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, -
1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бахмацької міської ради про визначення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - задовольнити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , як співвласника у спільному майні подружжя.
3. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованим за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 у порядку спадкування після померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 , батька, ОСОБА_3 .
4. Стягнути з Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. Соборності, буд. 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 04061702) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 408,00 грн (одну тисячу чотириста вісім гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
5. Стягнути з Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області (вул. Соборності, буд. 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 04061702) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 408,00 грн (одну тисячу чотириста вісім гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
Відповідач: Бахмацька міська рада Ніжинського району Чернігівської області, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, буд. 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, індекс 16500, код ЄДРПОУ 04061702.
Суддя Є.М. Сороколіт