Справа № 766/4265/25
н/п 2/766/2601/26
(ЗАОЧНЕ)
17.02.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участі секретаря Сивкович О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Представник позивача - адвокат Пацалова Т.В. звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 05.02.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, за реєстровим №3943 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором, а також стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.03.2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем, було відкрито виконавче провадження № 61531695 на підставі виконавчого напису № 3943 від 05.02.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київсього міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», яке є правонаступником усіх прав та особов'язків ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/0398/82/0143388 від 19.10.2012 року в сумі 19838,65 грн., з яких: 12394,95 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7143,70 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 300,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Вважає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства. Так, нотаріус не перевірив безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. До того ж, позивач не отримував вимоги про повернення кредиту, у зв'язку із чим накладення нотаріального напису по кредитному договору є неможливим у разі відсутності доказів отримання позичальником листа з вимогою про повернення заборгованості.
Посилаючись на викладене, позивач просить про задоволення позову.
24.03.2025 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява за підписом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову.
25.03.2025 року через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла заява за підписом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про повернення заяви про забезпечення позову від 24.03.2025 року, у зв'язку із необхідністю доопрацювання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2025 року задоволено заяву представника позивача про відкликання заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2025 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження була направлена сторонам по справі. У зазначений в ухвалі термін від сторін не надійшло заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
31.03.2025 року через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла заява за підписом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.04.2025 року заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.
03.04.2025 року через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла заява за підписом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.04.2025 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни від 05.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3943, в частині стягнення суми заборгованості за ВП № 61531695 у розмірі 22222,52 грн. в межах зведеного виконавчого провадження № 72389103.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Представник позивача надав на адресу суду заяву про проведення розгляду справи без участі представника позивача і позивача, за наявними в справі доказами, просила задовольнити позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду за адресою реєстрації місцезнаходження юридичної особи.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору відповідач не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст.130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст.280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3943, яким нотаріусом стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №014/0398/82/0143388 від 19.10.2012 року, який було укладено з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» в сумі 19838,65 грн., з яких: 12394,95 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7143,70 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 300,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
13.03.2020 року Приватним виконавцем Виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61531695 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 3973, виданого 05.02.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 19838,65 грн.
26.02.2025 року Приватним виконавцем Виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 61531695, якою постановлено здійснювати відрахування з доходів боржника у відповідності до чинного законодавства у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 22222,52 грн.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідно до висновку Верховного Суду у справі № 750/3781/20 (постанова від 19 березня 2021 року), для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі і установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17.
Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.
Частиною першою статті 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт - оскаржуються до суду.
Відповідно до п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (п.3.2 Порядку), відповідно до п.1 якого такими документами є: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно до п.3.5. Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (далі - Перелік № 1172).
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
У постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року викладена правова позиція, відповідно до якої суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком №1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам викладеним у раніше ухвалених постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/166/16-ц (провадження №14-84цс19), від 02 липня 2019 року справа №916/3006/17 (провадження №14-278ГС18) з подібних правовідносин.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20 червня 2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Відповідно до ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, на підтвердження безспірності заборгованості, ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» не надало доказів, направлення листа-повідомлення з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позивачем такого листа.
Крім того, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту подання ним, як стягувачем, нотаріусу документів, що засвідчують безспірність заборгованості ОСОБА_1 . Такі документи мають відповідати вимогам Переліку документів, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Більше того, відповідач не надав суду і самих документів, на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис. Водночас сам по собі факт існування виконавчого напису не може вважатися належним та достатнім доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача, оскільки не підтверджує ані їх обґрунтованості, ані їх беззаперечності.
Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; чи повідомлялася позивач про наявність такої заборгованості (направлення вимоги про усунення порушень).
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши позицію представника позивача, викладену в позовній заяві, прийшов до висновку щодо наявності достатніх та обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі
Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог : у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
По даній справі позивачем було заявлено вимогу немайнового характеру про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даною позовною заявою, а позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.
До того ж, позивачем сплачено судовий збір при поданні заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись, ст.ст. 2,5,12,19, 76-82, 89, 95, 141, 247,258-259, 263-265, 267, 278-279,352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 05.02.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, за реєстровим № 3943 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №014/0398/82/0143388 від 19.10.2012 року, який було укладено з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» в сумі 19838,65 грн., з яких: 12394,95 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7143,70 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 300,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЄДРПОУ 42642578) на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок в рахунок відшкодування судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», місцезнаходження юридичної особи: 01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, буд. 14, оф. 301, ЄДРПОУ 42642578.
Текст рішення складено 17.02.2026 року.
СуддяЯ. В. Шестакова