ЄУН: 336/2698/26
Провадження №: 1-кс/336/240/2026
25.03.26
Іменем України
25 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026082080000302 від 28.02.2026 за ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бердянськ Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні дітей немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:
02.03.2016 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки. 15.04.2019 на підставі ухвали Бердянського міського суду Запорізької області, іспитовий строк скасований та направлений до місця позбавлення волі строком на 5 років. 03.05.2024 звільнений по відбуттю строку покарання,
25.03.2026 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обгрунтування клопотання зазначено, що 14.02.2026 приблизно о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись навпроти 3-го під'їзду, будинку 79-а, по вулиці Деповська в місті Запоріжжі, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 та продовжений до теперішнього часу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з тенісного столу чоловічу сумку, яка належить потерпілому ОСОБА_7 , у якій знаходилось належне йому майно, а саме:
- мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «redmi 9-А», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи складає 1084 гривні 33 копійки, в чохлі якого перебувала банківська картка № НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_5 відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», на ім'я ОСОБА_7 , яка відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-XII від 2 жовтня 1992 року, п. 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-III від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-III від 7 грудня 2000 року, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року № 414, а також примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом, тобто електронним платіжним засобом, у зв'язку з чим у нього виник прямий умисел, спрямований на її викрадення з корисливих мотивів.
Усвідомлюючи, що банківська платіжна картка банківської установи - АТ «Перший Український Міжнародний Банк», є різновидом офіційних документів, а також усвідомлюючи і передбачаючи, що на банківському рахунку сторонньої особи, на ім'я якої видано виявлену ним банківську платіжну картку, як засіб доступу до банківського рахунку, знаходяться грошові кошти, ОСОБА_5 сформував злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення банківської платіжної картки з метою подальшого незаконного її використання для власного збагачення.
В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах дії воєнного стану, отримавши доступ до банківського рахунку банку АТ «Перший Український Міжнародний Банк», яка належить потерпілому ОСОБА_7 , здійснив зміну паролю до входу до мобільного додатку «ПУМБ-24», який був створений в раніше викраденому мобільному телефоні марки «Xiaomi» моделі «redmi 9-А», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , потерпілого ОСОБА_7 , після чого з вищезазначеного банківського рахунку таємно викрав кошти наступним чином:
- 15.02.2026 о 04:35 год. ОСОБА_5 , перебуваючи біля банкомату «BRANCH 10007-0325» АТ КБ «Ощадбанк», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 32, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за допомогою банківської картки № НОМЕР_4 та відповідного ПІН-коду до неї, яка належить потерпілому ОСОБА_7 , шляхом зняття готівки таємно викрав грошові кошти потерпілого у сумі 5 000 гривень 00 копійок;
- 15.02.2026 о 05:04:23 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за допомогою ПІН-коду до мобільного додатку «ПУМБ-24», здійснив переказ грошових коштів в сумі 485 грн. з банківської картки № НОМЕР_4 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на транзитний рахунок «Money Transfer originator»;
- 15.02.2026 о 05:38:49 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за допомогою ПІН-коду до мобільного додатку «ПУМБ-24», здійснив переказ грошових коштів в сумі 485 грн. з банківської картки № НОМЕР_4 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 , на банківську картку № НОМЕР_6 , відкриту на ім'я ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_5 своїми злочинними діями завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 7 026 гривень 33 копійки, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, 14.02.2026 року приблизно о 04 годині 17 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого мешкання, кв. АДРЕСА_3 , тримаючи в руках раніше викрадений мобільний телефон «Xiaomi» моделі «redmi 9-А», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , побачив у чохлі-книжці банківську картку № НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_5 відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», на ім'я ОСОБА_7 .
В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на привласнення офіційного документу, а саме банківської карти. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення банківської картки № НОМЕР_4 , достовірно знаючи, що картка є офіційним документом, використовується для ініціювання переказу коштів з банківського рахунку та за її допомогою можливе зняття грошових коштів з банківського рахунку, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, привласнив офіційний документ, а саме банківську картку № НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_5 відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», яка належить потерпілому ОСОБА_7 .
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
21 березня 2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставою для повідомлення зазначеної підозри ОСОБА_5 є наявність достатніх доказів, а саме:
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_7
- протоколом огляду місця події від 28.12.2026 в ході якого у ОСОБА_5 , був вилучений мобільний телефон, марки «Xiaomi» моделі «redmi 9-А», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , який на праві власності належить потерпілому ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду предмету від 28.02.2026, а саме мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «redmi 9-А», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 , з участю потерпілого ОСОБА_7
- постановою про визнання речовим доказом вилучений мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «redmi 9-А», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , SN: НОМЕР_3 ;
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у власності банку АТ «ПУМБ»;
- протоколом огляду оптичного диску, який був вилучений в ході проведення тимчасового доступу:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 .
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 , скоїв тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.
Зазначено про наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та усвідомлюючи суворість покарання, дає достатні підстави вважати, що з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування (суду) що обґрунтовує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтуванні застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження доцільно покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні, передбачені у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
1) являтись до слідчого, прокурора або суду на його виклик у встановлений термін;
2) не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду задля недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що погоджується із підозрою та визнав свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, а також не заперечував проти обрання йому зазначеного запобіжного заходу.
Захисник не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим відділенням відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026082080000302 від 28.02.2026 за ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
21.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Дослідивши матеріали надані із клопотанням, слідчий суддя вважає, що в ході досудового розслідування здобуто достатньо доказів, які вказують на обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, за вказаних вище обставин.
Крім того, слідчий суддя приходить до висновки, що стороною обвинувачення доведена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, або суд, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також може продовжити вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами розгляду клопотання, враховуючи роз'яснення судом, що за порушення запобіжного заходу до ОСОБА_5 може бути застосований більш суворий запобіжний захід та накладено грошове стягнення, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання може належним чином дисциплінувати підозрюваного до належної процесуальної поведінки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України, одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні є особисте зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , а саме його вік, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що є тяжким злочином, а також обставини та наслідки його вчинення, та на підставі досліджених матеріалів, приходить до висновку про підтвердження у повному обсязі ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні, а також вважає, що особисте зобов'язання, яке є найбільш м'яким запобіжним заходом, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 194, 196, 197, 309, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВвідділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали буде складений 27.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1