ЄУН: 336/2212/26
Провадження №: 2-о/336/177/2026
27 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,
11.03.2026 до суду через підсистему надійшла вищезазначена заява.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
За положеннями ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
За приписами ч. 2 ст 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви (заяви).
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Заява оформлена російською мовою.
У частині першій статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частинами першою та другою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України"Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першоюстатті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
За статтею 14 Закону України«Про засади державної мовної політики», судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьоїстатті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018Закон України «Про засади державної мовної політики'від 03 липня 2012 року № 5029-VI визнаний неконституційним та втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.
Отже, Закон України «Про засади державної мовної політики'на момент складання цивільного позову, його подання та безпосередньо вирішення судом питання щодо відкриття провадження у справі, є нечинним. Тобто чинне законодавство України не дозволяє подавати до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені недержавною мовою.
Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті10 Конституції України).
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, заява повинна бути викладена державною (українською) мовою.
При цьому суд зауважує, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року (справа № 21-227а14), ухвалі Верховного Суду від 21.01.2019 (справа № 761/42431/17) тощо.
У разі, якщо позивач не володіє українською мовою, суд зауважує, що соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися за правовою допомогою до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із визнанням обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються визнанням обставин. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника (постанова Верховного Суду у справі № 638/4/19 від 07.04.2020 року, провадження № 61-18132св19).
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Судом встановлено, що заявник просить суд встановити факт смерті свого сина, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До заяви було долучено свідоцтво про народження померлої дитини, де у графі батько зазначено ОСОБА_2 . Однак заявниця не зазначає ОСОБА_2 як заінтересовану особу, не вказує і відомості про його місця проживання (перебування), його РНОКПП тощо задля залучення ОСОБА_2 як заінтересовану особу до участі у справі судом самостійно.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Всупереч вищезазначеної норми, заявником не засвідчені копії документів, які були долучені до заяви.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - тобто у розмірі 665,60 грн.
Однак у матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору.
Виходячи з наведеного та враховуючи,що заява не відповідає вимогам ст.175,177ЦПК України,то таку слід залишити без руху та надати заявнику строк,який не може перевищувати пяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.С. Боєв