Дата документу 26.03.2026
Справа № 334/781/26
Провадження № 3/334/466/26
26 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.164 ч.1 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 244/12 від 26.01.2026 року, за результатами отриманої податкової інформації відповідно до п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України, встановлено, що ОСОБА_1 проводив господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкт господарювання, а саме: з метою отримання прибутку та згідно отриманої податкової інформації (лист ДПС України від 15.12.2025 року № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.12.2025 року № 4888/8) (додатки) із даними з Системи обліку реєстраторів розрахункових операцій в період з 01.05.2025 року по 31.07.2025 року з використанням послуг (сервісів) ТОВ «Нова Пей», АТ «Укрпошта», в частині операцій з приймання коштів, а саме: отримано 13 грошових переказів на загальну суму 38 900,00 грн., що вказує на систематичне здійснення господарської діяльності та порушення п. 2 ст. 50 ЦКУ. Вказане свідчить про здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації платником податку-фізичною особою ОСОБА_1 . Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2 ст. 50 ЦКУ та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП, не є обов'язковою.
За таких обставин, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 згідно зі ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме посадова особа, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.
За усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч.1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП носить бланкетний характер, тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Так, за ч.2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб підприємців є відкритою.
У ч.1 ст.2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України (який діяв на час події щодо якої зазначено у протоколі і втратив чинності 28.08.2025 року) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ч.2 ст.3 ГК України(який діяв на час події щодо якої зазначено у протоколі і втратив чинності 28.08.2025 року), господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до ст.42 ГК України(який діяв на час події щодо якої зазначено у протоколі і втратив чинності 28.08.2025 року), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Крім того, відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення, з метою отримання прибутку.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі доведення систематичної діяльності особи, спрямованої на отримання доходу, зокрема, від продажу товарів, при цьому, така діяльність повинна містити саме ознаки господарської (підприємницької) діяльності в розумінні чинного законодавства.
Відповідно до ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, суд, з'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Так, вирішуючи питання наявності/відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходить з необхідності встановлення чи дійсно останній здійснював господарську діяльність, оскільки вказана ознака є складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В той же час, посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області в протоколі про адміністративне правопорушення суть правопорушення викладена не у відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема, не конкретизовано яку саме господарську діяльність здійснював ОСОБА_1 без державної реєстрації як суб'єкт господарювання, що ця діяльність мала систематичний характер, здійснювалась на власний ризик та з метою отримання прибутку, що є основними ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення.
На підтвердження провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, в протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на лист ДПС України від 15.12.2025 за №29469/7/99-00-24-04-01-07, копію якого долучено до протоколу, та згідно з яким за результатами проведеного аналізу інформації з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій з приймання коштів для їх подальшого переказу на адреси платників податків та фізичних осіб, виявлені вказані в додатках випадки. Така інформація направлена для проведення аналізу, та у разі встановлення фактів порушень вимог законодавства, вжиття заходів.
Додаток до такого листа оформлений у вигляді таблиці по операціям з приймання коштів для їх подальшого переказу на адреси платників податків та фізичних осіб, що створювалися ТОВ «НоваПей», АТ «Укрпошта», витяг з якого долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. В цій табліці лише вказано р.н.о.к.п.п. ОСОБА_1 , його прізвище ім'я по батькові, кількість переказів та сума.
В той же час, всупереч листу ДПС України від 15.12.2025 №29469/7/99-00-24-04-01-07, ГУ ДПС у Запорізькій області надану інформацію не перевірив та її аналіз, зокрема аналіз зазначених в додатку грошових переказів, не провів. Надана інформація містить лише відомості про кількість переказів та їх суму, але жодним чином не підтверджує факт здійснення систематичної господарської діяльності ОСОБА_1 .
Сам по собі факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів через сервіси «НоваПей» чи «Укрпошта» без встановлення їх призначення, періодичності, зв'язку з конкретними товарами чи послугами та без підтвердження їх отримання як плати за господарську діяльність, не може свідчити про здійснення останнім господарської діяльності та не підтверджує наявності мети отримання прибутку.
З доданої до протоколу таблиці з відображенням відомостей про отримані ОСОБА_1 в період з січня по жовтень 2025 року, так само не можна зробити висновок про підтвердження обставин, вказаних в протоколі.
Таким чином, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь і відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 164, 245, 247, 251-252, 256, 265, 280, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя: Коломаренко К. А.