Справа №303/2434/25
1-кп/303/289/25
24 березня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024070000000384 від 06.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні Мукачівського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження №12024070000000384 від 06.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів з визначенням застави у розмірі двісті прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на тяжкість кримінальних правопорушеннь, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , суворість передбаченого покарання у разі визнання останнього винуватим, при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 було підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не втратили своєї актуальності та не зменшилися.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що на даному етапі судового розгляду допитані свідки, обвинувачений не має наміру продовжувати протиправну діяльність, прагне стати на шлях виправлення, у зв'язку з чим ризики, зазначені в клопотанні прокурора, не підтверджуються, погіршення фізичного стану ОСОБА_4 у зв'язку з довготривалим перебуванням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку адвоката ОСОБА_5 .
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до слідуючого висновку.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 02.02.2026 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 01.04.2026 року включно.
За ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.
Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При продовженні застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 частиною 1 статті 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтвердженням чого є тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; можливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів для уникнення покарання за вчинення тяжких злочинів; можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, оскільки не виключено, що він може володіти інформацією щодо виробників та постачальників психотропних речовин, широким колом осіб, які схильні до вживання зазначених речовин.
На даний час ризики, які служили підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою своєї актуальності не втратили та продовжують існувати. Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено.
За таких обставин, суд вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, про що просить сторона захисту, не відповідатиме ступеню суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, не забезпечить у повній мірі досягнення мети запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України, та не сприятиме запобіганню ризикам, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, який несе за собою великий суспільний інтерес, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.
З урахуванням вищевикладеного, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства та того, що строк тримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі розумного, даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання спробам переховуватися від суду, доцільно продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з попередньо визначеною заставою у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800,00 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень,
що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст.ст.177, 314, 315, 316, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 травня 2026 року включно з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800,00 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з-під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до суду;
- не відлучатися з м.Мукачево без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування з свідками, спеціалістами, експертами в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до уповноваженого підрозділу ДМС України свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності.
Розгляд кримінального провадження №12024070000000384 від 06.08.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України, відкласти на 10 год. 30 хв. 08 квітня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1