Справа № 521/4605/26
Номер провадження:1-кс/521/1502/26
27 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 и про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026162470000437 від 25.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України -
Прокурором Хаджибейської окружної прокуратури ОСОБА_3 подано клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026162470000437 від 25.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
З клопотання вбачається, що 24.03.2026 о 08:15 годин в м. Одеса водій ОСОБА_4 , 1985 р.н. керуючи автомобілем "Toyota Prius", д.р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі вул. Івана та Юрія Лип, наближаючись до перехрестя з вул. Ак. Філатова, не надав перевагу в русі мотоциклу марки "BMW S 1000RR" д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , 2006 р.н., (курсант 3-го курсу Одеської військової академії), який рухався по вул. Ак. Філатова. В результаті ДТП водій мотоциклу ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями доставлено до КНП "МКЛ №10" ОМР.
24.03.2026 слідчим з метою швидкого виявлення доказів у кримінальному провадженні було прийнято рішення про проведення огляду місця події, як самого місця ДТП за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова кут вул. Івана та Юрія Лип, так і транспортного засобу - автомобіля марки "Toyota Prius", д.р.н. НОМЕР_1 , та мотоциклу марки "BMW S 1000RR" д.р.н. НОМЕР_2 , який під час огляду місця події слідчим вилучено та направлено до майданчику тимчасового тримання ТЗ, розташованого за адресою: Одеська область, Одеський р-н., с. Міжлиманське, вул. Квіткова, 36.
Автомобіль марки "Toyota Prius", д.р.н. НОМЕР_1 , та мотоцикл марки "BMW S 1000RR" д.р.н. НОМЕР_2 , згідно ч. 2 ст. 167 КПК України відноситься до речей, які зберегли на собі сліди скоєння кримінального правопорушення.
25.03.2026 автомобіль марки "Toyota Prius", д.р.н. НОМЕР_1 , та мотоцикл марки "BMW S 1000RR" д.р.н. НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , слідчим визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.
Зазначені автомобілі вилучено та направлено до майданчику тимчасового тримання ТЗ, розташованого за адресою: Одеська область, Одеський р-н., с. Міжлиманське, вул. Квіткова, 36.
Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище вказаного факту, а також наявністю достатніх підстав вважати, що вищевказаний вилучений предмет є предметом злочину, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Прокурор направив до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання просив задовольнити.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Частиною 2 статті 163 КПК України, передбачено, що якщо сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що прокурор своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання дізнавача.
Відповідно до п. 4 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. Отже, наведеною вимогою законодавства передбачено зазначення в ухвалі слідчого судді лише заборони та обмеження щодо розпорядження або користування майном, тому слідчий суддя із врахуванням вимог клопотання слідчого про арешт майна із забороною користування, розпорядження та відчуження, приходить до висновку про зазначення в ухвалі слідчого судді заборони користування та розпорядження майном.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному проваджені 12025162470001027 від 03.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на автомобілі які 24.03.2026 у ході проведення огляду місця ДТП виявлено та вилучено:
-автомобіль марки «Toyota Prius» р.н. НОМЕР_1 , 2015 року випуску, який на підставі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , належить ОСОБА_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .,
-мотоцикл марки «BMW S 1000RR» р.н. НОМЕР_2 , 2015 р.в., який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 належить ОСОБА_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заборонити право користування та розпорядження зазначеним майном до прийняття рішення у кримінальному провадженні.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1