Справа № 521/2417/26
Номер провадження:1-кс/521/1385/26
Дата і місце постановлення ухвали:
23 березня 2026 року, м. Одеса.
Назва та склад суду, секретар судового засідання:
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі слідчого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження:
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №72025161020000031 від 19.09.2025 року.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення:
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 212 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
ОСОБА_3 ; представник власника майна - ОСОБА_4
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєї ініціативи воно розглядається:
До Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся представник власника майна адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з клопотанням про скасування арешту з майна.
Представник власника майна у судовому засіданні просив скасувати арешт з майна, наводячи доводи на підтримку своєї позиції.
Детектив у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання, наводячи доводи на підтримку своєї позиції.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів:
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2025 року було накладено арешт, в тому числі, на грошові кошти у сумі 40000 Євро із забороною розпорядження та користування майном.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.02.2026 року рішення слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2025 року залишено без змін.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався:
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №72025161020000031 від 19.09.2025 року вбачається, що досудове розслідування проводиться у зв'язку з неправомірною діяльністю посадових осіб ТОВ «Одеспассервіс», які ухиляються від сплати податків.
Необхідно зазначити, що під час здійснення досудового розслідування в кримінальних провадженнях використовується стандарт доказування «достатності підстав», на відміну від стандарту доказування в цивільному провадженні, а саме «балансу вірогідностей».
Так, відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт на майно може бути накладено за наявності достатніх підстав.
Виходячи з вищевикладеного вбачається, що сторона обвинувачення повинна надати докази на підтвердження «достатності підстав» для накладення арешту на майно.
На даний час стороною обвинувачення не надано доказів достатності підстав для продовження накладення арешту на майно.
При цьому, необхідно зазначити, що на ранніх стадіях кримінального провадження накладення арешту на майно, з метою перевірки його причетності до кримінального провадження відповідало «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», щодо забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Проте, необхідно зазначити, що з моменту накладення арешту на грошові кошти, а саме 11.12.2025 року пройшло більше трьох місяців та до цього часу органом досудового розслідування не надано будь-яких нових доказів, щодо причетності грошових коштів до кримінального провадження.
При цьому, в ухвалі Одеського апеляційного суду від 03.02.2026 року зазначено, що зв'язок вилученого майна (в тому числі грошових коштів у сумі 40000 Євро) із предметом доказування у кримінальному провадженні підлягає перевірці з боку органу досудового розслідування.
Таким чином, зі сплином часу «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства (щодо здійснення досудового розслідування) вже не перевагає над вимогами захисту основоположних прав особи.
Крім того, необхідно зазначити, що вказане кримінальне провадження здійснюється за ст. 212 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КПК України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст. 96-2 КК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження не вбачається, що ОСОБА_5 або ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення.
Крім того, необхідно зазначити, що досудове розслідування здійснюється щодо ймовірної неправомірної діяльності посадових осіб ТОВ «Одеспассервіс», які ухиляються від сплати податків. Вказане також зазначено в ухвалі Одеського апеляційного суду від 03.02.2026 року.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначене правопорушення було вчинено у зв'язку з господарською діяльністю ТОВ «Одеспассервіс».
Відповідно до матеріалів кримінального провадження не вбачається, що вказані грошові кошти були отримані в результаті зняття грошових коштів з рахунків ТОВ «Одеспассервіс».
При цьому, необхідно зазначити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 користувалися банківським сейфом.
Необхідно зазначити, що доведення нелегальності походження грошових коштів покладається на сторону обвинувачення.
Як вже було зазначено раніше, з моменту вилучення грошових коштів та накладення арешту на них пройшло більше трьох місяців.
За три місяці, сторона обвинувачення, в межах наданих їй повноважень щодо здійснення досудового розслідування, повинна була встановити причетність вилучених грошових коштів до вчинення кримінального правопорушення.
Необхідно зазначити, що власник майна має право на вільне володіння своїми грошовими коштами. Доведення причетності грошових коштів до вчинення кримінального правопорушення покладається саме на сторону обвинувачення. Сторона обвинувачення відповідно до вимог кримінального процесуального закону повинна довести достатність підстав для накладення арешту на майно.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та скасувати арешт з майна, так як з моменту накладення арешту на майно не було доведено його причетність до скоєння кримінального правопорушення.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
Висновки суду:
Клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування арешту з майна за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за №72025161020000031 від 19.09.2025 року за ч.3 ст. 212 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2025 року, а саме на грошові кошти у сумі 40000 Євро, що є підставою для виконання дій, передбачених ч.3 ст. 173 КПК України, а саме повернення майна.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1