ЄУН 235/2867/24
Провадження №2/932/1766/25
про залишення позову без розгляду
26.03.2026 місто Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
представників відповідачів Пономарьова А.О. (ТУ ДБР), Матвєєнко Г.М. (МОУ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства оброни України, Державного бюро розслідувань, Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями органів влади,
Цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства оброни України, Державного бюро розслідувань, Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями органів влади надійшла до суду внаслідок зміни підсудності судових справ Димитровського міського суду Донецької області.
Ухвалою суду від 15.05.2025 справу було прийнято до провадження та призначено в ній підготовче засідання.
Ухвалою від 10.07.2025 задоволене клопотання представника позивача ОСОБА_2 про участь в розгляді справи в режимі відеоконференції.
В підготовчі засідання до 15.09.2025 сторона позивача не з'являлася.
Ухвалою суду від 15.09.2025 закрите підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті на 20.11.2025.
В судові засідання 03.02.2026, 26.03.2026 позивач та її представник не з'явилися, представник позивача ОСОБА_2 шляхом відеоконференції не приєднався, будучи повідомленим про час та місце проведення засідання шляхом доставлення судових повісток до електронного кабінету. Клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності сторона позивача суду не надавала.
Місцем проживання позивача ОСОБА_1 за матеріалами справи зазначено АДРЕСА_1 .
Загально відомим є факт того, що в м. Мирнограді Донецької області ведуться активні бойові дії, звідти здійснено та завершено евакуацію цивільного населення. Іншої адреси для листування позивач суду не повідомила, тому викликалася до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади.
В судовому засіданні представники відповідачів вважали наявними підстави для залишення позову без розгляду через неявку позивача та його представника.
Суд також вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №558/9/18 (провадження №61-13892св20).
Також в постанові від 28.03.2023 у справі №711/7486/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі №645/5856/13-ц).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», від 16.02.2017 у справі «Каракуця проти України»).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна як учасниця зазначеної Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
У частині п'ятій статті 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв'язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме, ч.5 ст.223 і п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону Верховний Суд виходить з того, що п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України у контексті ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.
Аналіз положень ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні
Процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика.
Дана справа розглядається судами з 2024 року, тобто понад розумний строк, а процесуальна пасивність позивача та його представника свідчить про фактичну втрату ними інтересу до розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд, встановивши наведені вище обставини, доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для залишення позову без розгляду. За викладених обставин виправданих приводів для чергового відкладення розгляду справи суд не знаходить.
Згідно з ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст.233,257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства оброни України, Державного бюро розслідувань, Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, військової частини НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями органів влади - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 26.03.2026 та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.С. Салькова