25 березня 2026 року
м. Київ
справа № 640/8980/20
адміністративне провадження № К/990/12788/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №640/8980/20 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, у якому просив стягнути з Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у сумі 15 045,37 грн (у тому числі 13 101,36 грн невиплаченої частини заробітної плати за роботу у вихідні дні у період з 18 січня 2018 року до 25 березня 2019 року; 780,00 грн добових за відрядження у вихідні дні; 1164,01 грн інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з невиплатою заробітної плати за роботу у вихідні дні); стягнути з Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на користь ОСОБА_1 середній заробіток до моменту фактичного розрахунку з розрахунку, що його середньоденний заробіток складає 339,02 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399 цю справу передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року справу прийнято до провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за роботу у вихідні дні у період з 18 січня 2018 року до 25 березня 2019 року. Зобов'язано Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату невиплаченої частини заробітної плати за роботу у вихідні дні у період з 18 січня 2018 року до 25 березня 2019 року, з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строк плати за роботу у вихідні дні у період з 18 січня 2018 року до 25 березня 2019 року за весь час затримки виплати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
20 березня 2026 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №640/8980/20.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В той же час, Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац перший частини восьмої статті 18 КАС України).
Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Із матеріалів касаційної скарги слідує, що вона надіслана Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим на електронну адресу суду касаційної інстанції.
При цьому, заявником сформовано та надіслало касаційну скаргу на адресу суду касаційної інстанції не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Суд зауважує, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №640/8980/20 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Білак