25 березня 2026 року
м. Київ
справа №440/9993/24
адміністративне провадження № К/990/11856/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №440/9993/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період із 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року згідно вимог Закону України №1282-12 «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови КМУ від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період із 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року згідно вимог Закону України № 1282-12 «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови КМУ від 17 липня 2003 року №1078;
- визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення у період із 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року;
- зобов'язати здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №440/9993/24 залишено без руху. Надано військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом: сплати судового збору в розмірі 2906,88 грн та направлення доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної скарги або квитанції про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС. Роз'яснено військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до частини п'ятої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2026 року продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду шляхом: направлення доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної скарги або квитанції про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №440/9993/24 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
16 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №440/9993/24. Заявник просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, передати справу до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у справі №440/9993/24 без руху суд апеляційної інстанції зазначив про ненадання до апеляційної скарги документу про сплату судового збору та докази направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Відповідачем на виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху через систему «Електронний суд» надіслав платіжну інструкцію №231 від 11 лютого 2026 року на суму 1453,44 грн, №250 від 20 лютого 2026 року на суму 1453,44 грн.
Проте, вимоги ухвали від 16 лютого 2026 року в частині надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної скарги або квитанції про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС, відповідачем не виконано, у зв'язку з чим, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Згідно довідки про доставку електронного листа військовою частиною НОМЕР_1 отримано копію ухвали про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги 25 лютого 2026 року о 18:35 год, що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення ухвали є 26 лютого 2026 року.
У встановлений судом строк, особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не надано.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, апеляційний суд на підставі частини другої статі 298 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернув апеляційну скаргу відповідачу.
Верховний Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосування є очевидним, застосування та тлумачення зазначених норм процесуального права не викликають сумніву, а доводи касаційної скарги не спростовують мотивів суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи викладене, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №440/9993/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
С.А. Уханенко