25 березня 2026 року
м. Київ
справа №160/4829/24
адміністративне провадження №К/990/21186/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради під час проведення сорок п'ятої чергової сесії міської ради VIII скликання, що виявилась у нерозгляді та невинесені на голосування питання місцевої ініціативи від 02 грудня 2023 року «Про внесення змін до Бюджету міста на 2024 рік та зупинення проведення подальших тендерів щодо рекламно-маркетингових послуг за рахунок місцевого бюджету». Зобов'язав Дніпровську міську раду на наступному засіданні сесії міської ради розглянути питання, що подані в порядку місцевої ініціативи від 02 грудня 2023 року «Про внесення змін до Бюджету міста на 2024 рік та зупинення проведення подальших тендерів щодо рекламно-маркетингових послуг за рахунок місцевого бюджету», з винесенням вказаного питання на розгляд сесії міської ради та прийняттям відповідного рішення ради по суті питання, внесеного на розгляд шляхом місцевої ініціативи. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
3. 02 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білокінь С.С. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/4829/24.
4. Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 10 січня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білокінь С.С. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/4829/24 задовольнив. Встановив судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року в справі №160/4829/24. Зобов'язав Дніпровську міську раду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року в справі №160/4829/24 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали. Попередив керівника Дніпровської міської ради, що відповідно до частини десятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
5. Не погодившись із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, за якою Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 лютого 2025 року відкрив апеляційне провадження.
6. Ухвалою від 15 квітня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у справі №160/4829/24.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги і рух справи у суді касаційної інстанції
7. Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/4829/24, поданої ОСОБА_1 02 січня 2025 року.
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 20 травня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради в частині оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року в справі №160/4829/24. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в справі №160/4829/24 залишив без руху.
9. Ухвалою від 18 червня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в справі №160/4829/24.
10. Касаційна скарга Дніпровської міської ради в частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в справі №160/4829/24 мотивована тим, що ця ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою апеляційним судом із порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 7, 305 КАС України, що призвело до безпідставного закриття апеляційного провадження, та не застосував норми частини третьої статті 293 КАС України, якою передбачено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Скаржник указує, що системний аналіз положень статей 294, 382 КАС України свідчить про те, що ухвала про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є процесуальним рішенням з питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 КАС України. Відповідно, можна зробити висновок, що ухвала суду про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення також відноситься до ухвал з питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 КАС України, та підлягає оскарженню.
Дніпровська міська рада зазначає, що, постановляючи ухвалу від 15 квітня 2025 року, апеляційний суд не врахував правову позицію Верховного Суду щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції щодо інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 КАС України, викладену у постановах від 11 липня 2019 року в справі №676/7339/18, від 26 листопада 2020 року в справі №160/8471/18, від 07 грудня 2020 року в справі №187/279/17, від 11 серпня 2021 року в справі №200/10018/19-а, від 21 жовтня 2021 року в справі №160/7943/19, від 10 січня 2023 року в справі №760/9306/17.
11. ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не подала.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 24 березня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 25 березня 2026 року.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
13. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №160/4829/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України (ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження), та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
14. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
15. Як убачається з матеріалів справи №160/4829/24, не погодившись із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у цій справі, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, за якою Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 лютого 2025 року відкрив апеляційне провадження, а ухвалою від 15 квітня 2025 року закрив апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою.
16. Закриваючи ухвалою від 15 квітня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року, апеляційний суд виходив із того, що ухвала суду першої інстанції від 10 січня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у справі №160/4829/24, не підлягає оскарженню, тобто така ухвала суду першої інстанції не може бути предметом апеляційного перегляду, і, як наслідок, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у справі №160/4829/24, підлягає закриттю, як помилково відкрите.
17. Серед основних засад судочинства, визначених статтею 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).
18. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судового рішення гарантує право на звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження.
19. Відповідно до частини другої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
20. Згідно із пунктом 25 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу.
21. У частині першій статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
22. За наслідками розгляду заяви (про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення) суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 382-1 КАС України).
23. Відповідно до частини п'ятої статті 382-1 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
24. За приписами частини шостої статті 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу, якою визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
25. Таким чином, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року, якою встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року в справі №160/4829/24 та зобов'язано Дніпровську міську раду подати звіт про виконання цього судового рішення, апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на цю ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.
26. За таких обставин, постановляючи оскаржувану ухвалу від 15 квітня 2025 року, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року не підлягає апеляційному оскарженню.
27. Правова позиція Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, не є застосовною у цьому випадку, оскільки відповідна позиція сформована Верховним Судом у наведених скаржником постановах до внесення Законом України від 21 листопада 2024 року №4094-IX (набрав чинності 19 грудня 2024 року) до КАС України змін, якими удосконалено положення про судовий контроль за виконанням судових рішень. Чинні положення КАС України не передбачають можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. На таку ухвалу може бути включене заперечення до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.
28. Отже, з'ясувавши після відкриття апеляційного провадження, що провадження викрито на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 305 КАС України постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження.
29. Стаття 305 КАС України визначає перелік підстав для закриття апеляційного провадження, але вона не передбачає можливості закриття апеляційного провадження з підстави його помилкового відкриття. Водночас помилкове відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, або на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, не створює законних підстав для їх перегляду. При цьому після відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вже не може вирішити питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України (апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню) чи повернення апеляційної скарги за приписами частини третьої статті 293 КАС України (у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику). Тож у цьому випадку апеляційний суд не мав можливості прийняти інше процесуальне рішення, окрім як закрити ухвалою апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у справі №160/4829/24, як помилково відкрите. Така процесуальна дія була спрямована на виправлення помилки щодо відкриття апеляційного провадження, яке не мало бути відкрите судом апеляційної інстанції. При цьому необхідно також урахувати, що Дніпровська міська рада не позбавлена можливості на включення заперечення на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.
30. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
31. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Дніпровської міської ради без задоволення, а оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в справі №160/4829/24 - без змін.
ІV. Судові витрати
32. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в справі №160/4829/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В. М. Соколов
С. А. Уханенко