Справа № 320/6582/25
про залишення апеляційної скарги без руху
26 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» до Головного управління ДПС у м. Києві, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдинг продакт компані», Державна податкова служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 вперше подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» (далі - позивач, ТОВ «Укрінформтрейд») у лютому 2026 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку із ненаданням документу про сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Укрінформтрейд» вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його повністю та задовольнити позов у повному обсязі. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім іншого, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції від 30.01.2026 позивач отримав в електронному кабінеті 03.02.2026 о 13:42, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 03.02.2026. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України було 05.03.2026. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 23.03.2026, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ТОВ «Укрінформтрейд» посилається на те, що недоліки вперше поданої апеляційної скарги були усунуті своєчасно, однак через ймовірну помилку представника підприємства при поданні заяви про усунення недоліків квитанція про сплату судового збору не була до неї прикріплена. Крім того, зазначає, що невідкладно, після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, позивачем було подано її вдруге з усунутими недоліками.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ТОВ «Укрінформтрейд» апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 у зв'язку з несплатою судового збору, яку позивач отримав в електронному кабінеті 03.03.2026 о 07:41, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 03.03.2026. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 19.03.2026, яку позивач отримав в електронному кабінеті 20.03.2026 о 17:39, повернув ТОВ «Укрінформатрейд» вперше подану апеляційну скаргу з підстав ненадання документа про сплату судового збору. При цьому, на переконання суду, апелянт, подавши до суду апеляційної інстанції 05.03.2026 заяву про усунення недоліків та маючи доступ до матеріалів електронної справи, мав можливість у строк до 19.03.2026 перевірити фактичне усунення ним недоліків, оскільки вказана заява від 05.03.3026 не містить серед додатків документ у вигляді квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому, як вже було наголошено вище, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас, на переконання суду апеляційної інстанції, подання на виконання вимог ухвали про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху заяви про усунення недоліків, до якої не було додано квитанцію про сплату судового збору та не відображено її у додатках до неї, свідчить про те, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене не об'єктивними чи непереборними обставинами, а суб'єктивними чинниками, які, у свою чергу, не належать до поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Не впливає на цей висновок і сплата позивачем судового збору 04.03.2026 згідно з квитанцією №2589-9445-0370-0409, оскільки така, як вже було наголошено вище, до заяви від 05.03.2026 не додавалася.
Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ТОВ «Укрінформтрейд» не зазначено.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень і зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є однією вимогою немайнового характеру.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 3 633,60 грн (3 028 х 150% х 0,8).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги додано квитанцію від 04.03.2026 №2589-9445-0370-0409 про сплату судового збору на суму 1 453,44 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини його пропуску визнані не поважними, а також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установленому Законом розмірі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ТОВ «Укрінформтрейд» строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних причин для його поновлення;
- надання документу про доплату судового збору у розмірі 2 180,16 грн на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» до Головного управління ДПС у м. Києві, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдинг продакт компані», Державна податкова служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк