Справа № 545/5427/25 Номер провадження 22-ц/814/2253/26Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
24 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів: Дорош А.І., Одринської Т.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу -
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2026 року позов задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що укладений та зареєстрований 31 грудня 2021 року виконавчим комітетом Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за актовим записом №20 розірвано.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу змінено на дошлюбне « ОСОБА_4 ».
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши 02 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» (документ сформовано у системі 27 лютого 2026 року), до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2026 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 було відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з відсутністю сплати судового збору, та надано строк для усунення наведених недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали.
На адресу суду 19 березня 2026 року надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, яка аргументоване тим, що від має статус інваліда ІІІ групи з дитинства, також скаржника звільняли від сплати судового збору під час подання інших позовів, вказує на скрутне матеріальне становище, а також на підтвердження незадовільного стані здоров'я надає ряд медичних документів.
Вирішуючи вказане клопотання, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною другою статті 133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з тим, положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказують про необхідності вирахування 5 відсотків розміру річного доходу.
До вище вказаного клопотання надано скріншоти про зарахування певних сум коштів на певні рахунки, копію пенсійного посвідчення на ім'я скаржника, з якого вбачається, що йому встановлена інвалідність ІІІ групи та ряд медичних виписок.
При визначенні майнового стану особи для цілей вказаних в частині другій статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина третя статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Крім цього, передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Тобто, для вирішення клопотання про звільнення суд сплати судового збору суд має встановити майновий стан сторони.
Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Частиною п'ятою статті 136 ЦПК України визначено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року в справі № 338/158/19 зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо) (див., зокрема, ухвали Верховного Суду від 13 січня 2026 року в справі № 446/1561/24 та від 15 січня 2026 року в справі № 756/189/22).
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору апеляційний суд урахував, що зазначені обставини не є безумовними підставами для задоволення клопотання, оскільки, з наданих скріншотів зарахування сум грошових коштів у сумі 2595,00 грн за 08 січня 2026 року, 05 лютого 2026 року та 11 березня 2026 року дійсно встановлено, що їх перераховував УСЗН, але неможливо встановити хто отримувач вище вказаних коштів, що, в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір», не дає підстав для звільнення від сплати судового збору.
При цьому, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що скаржник має ряд захворювань, але дана обставина, сама по собі, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Крім іншого суд апеляційної інстанції зауважує, що звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в іншій справі, не є приюдиційним рішенням для справи, яка перебуває на розгляді апеляційного суду.
З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги належить відмовити, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційна скарга подана в системі «Електронний суд», сплаті підлягає судовий збір у сумі 1453,44 грн (1211,20 х 150% х 0,8 = 1453,44).
Таким чином, оплаті апелянтом підлягає судовий збір у розмірі 1453,44 грн оригінал квитанції повинен бути наданий суду.
Банківські реквізити для оплати витрат для сплати судового збору:
за ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»,
символ звітності 206, відомча ознака 80,
Номер рахунку UA528999980313111206080016719,
Код за ЄДРПОУ 37959255,
Отримувач ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101,
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.
Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладені особою, яка подала апеляційну скаргу доводи, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 слід надати додатковий строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2026 року, надавши строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
В разі невиконання вимог ухвали апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.П. Пікуль
Судді А.І. Дорош
Т.В. Одринська