Справа № 524/3718/25 Номер провадження 11-кп/814/1203/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 березня 2026 року м. Полтава
Я, суддя-доповідач колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 лютого 2026 року,
Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за ч.4 ст.186, ч.1 ст.71 КК України на 7 (сім) років 3 (три) місяці позбавлення волі.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 1591,80 грн.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам, що визначені законом, до форми і змісту апеляційної скарги, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху, виходячи з такого.
Так, процесуальним законодавством України, а саме п.18 ч.3 ст.42 КПК України, передбачено, що обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та, в разі необхідності, користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
Разом з тим, якщо апеляційна скарга складена неукраїнською мовою, апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження не зобов'язаний самостійно залучати перекладача у провадженні для перекладу поданої на його розгляд скарги. За цих обставин забезпечення рівності прав осіб у судовому процесі за мовною ознакою і гарантування права на користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника провадження) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов'язок суду приймати такі документи до розгляду.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 521/12324/18 зробила висновок про те, що апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.
З матеріалів провадження видно, що особа, яка подає апеляційну скаргу - ОСОБА_3 є уродженцем та мешканцем м. Кременчук Полтавської області, має громадянство України.
В апеляційній скарзі не наведено будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 не володіє або недостатньо володіє державною мовою, або є громадянином іншої держави.
Під час розгляду кримінального провадження стосовно нього судом першої інстанції перекладач також не залучався.
У зв'язку з наведеним, викладення обвинуваченим скарги неукраїнською мовою перешкоджає вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження.
Частиною 1 ст. 399 КПК України визначено, що суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення.
Оскільки апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.396 КПК України, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.399 та ст.418 КПК України,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 лютого 2026 року залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_2