Житомирський апеляційний суд
Справа № 279/7608/25Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.
Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.
24 березня 2026 рокум. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч1. ст.130 КУпАП, та з врахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605, 60 грн судового збору.
Згідно з постановою судді місцевого суду 26.11.2025 о 13 год. 40 хв. в с. Поліське, по вул. Жмаченка, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «Mercedes-Benz 300 D», д.н.з. « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку. Від керування транспортного засобі відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1№524209 від 26.11.2025).
Окрім того, 26.11.2025 о 14 год. 33 хв. в м. Коростень, по вул. Грушевського, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем «Mercedes-Benz 300 D» д.н.з. « НОМЕР_1 », в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком КНП Коростенська ЦМЛ, № 98 від 26.11.2025, чим порушив пункт 2.9.а Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП (протокол серії ЕПР1№524326 від 26.11.2025).
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що судом під час розгляду справи не з'ясовано усі обставини, що мають значення для справи, зокрема, факт керування транспортним засобом, підстави зупинки транспортного засобу, яким чином поліцейські проводили перевірку на ознаки наркотичного сп'яніння, чи пропонувалось проходження огляду на місці зупинки, як того вимагає Закон та Інструкція, чи проводилися лабораторні дослідження стану сп'яніння. Звертає увагу на те, що результати огляду отримані за допомогою експрес тесту. Вважає, що суд не забезпечив його права на ознайомлення з матеріалами справи, безпідставно позбавив його права на захист та участь у судовому процесі, оскільки жодних судових повісток про дату та час розгляду справи йому не надсилали. Також вважає, що з нього безпідставно стягнуто судовий збір, оскільки він є учасником бойових дій.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що розгляд справи проведено без його участі, жодних судових повісток про дату та час розгляду справи йому не надсилали. Оскаржувану постанову він отримав на пошті лише 14 лютого 2026 року, що підтверджується копією конверту з рекомендованим повідомленням (а.с.74).
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. За змістом частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Оскільки ОСОБА_1 був вчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло, про поважність причин неявки учасники суд не повідомляв, апеляційний суд приходить до висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12 Розділу ІІ Інструкції).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортним засобом в стані сп'яніння та відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові у проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524209 від 26.11.2026 ОСОБА_1 26.11.2025 року о 13 год. 40 хв. в с. Поліське, по вул. Жмаченка, керував транспортним засобом - автомобілем «Mercedes-Benz 300 D» д.н.з. « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортного засобі відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; постановах про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6227226 від 26.11.2025 наявними в матеріалах справи відеозаписами.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, зокрема, по протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524209 від 26.11.2026, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно факту керування транспортним засобом спростовується належними та допустимими доказами, зокрема, відеозаписами обставин події з відеореєстратора нагрудних камер поліцейського. На відео зафіксовано, що біля авто перебувають поліціянти та ОСОБА_1 , уповноважені особи здійснюють поверхневу перевірку авто та водія. Біля транспортного засобу перебував лише ОСОБА_1 . Під час спілкування уповноважена особа зазначає, що ви керували автомобілем без посвідчення водія, на що ОСОБА_1 відповів «я зроблю», «я хотів здати на права». Отже, як вбачається з відеозапису, факт керування ОСОБА_1 визнав особисто, зокрема, жодних заперечень стосовно не керування ним транспортним засобом на місці зупинки не надавав та зазначив «я їду з лікарні, жінку завіз до лікарні, фотографії вам показати», просив щоб не складали матеріали.
Доводи скарги щодо підстав зупинки транспортного засобу, не приймаються до уваги, оскільки зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням останнім ПДР, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення (а.с.8).
Крім того, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння. Вказані ознаки відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та висловлені особі.
Відповідно до п.2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, про що і вноситься запис у протоколи та направлення на огляд. При цьому, зазначені уповноваженими особами ознаки наркотичного сп'яніння не повинні підтверджуватися або доводитися матеріалами справи, оскільки огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не пропонувалося проходження огляду на місці зупинки, як того вимагає Закон та Інструкція, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Проте, слід зауважити, що вищевказані нормативно-правові акти та КУпАП передбачають, що огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише у лікарем закладу охорони здоров'я, на підставі чого виноситься висновок про перебування чи не перебування особи в стані наркотичного сп'яніння. На підставі висновку працівник поліції складає протокол. Тому, у разі виявлення працівниками поліції ознак наркотичного сп'яніння особі пропонується пройти огляд у медичному закладі, оскільки огляд на місці зупинки нормативно-правовими актами не передбачений.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд не забезпечив його права на ознайомлення з матеріалами справи, безпідставно позбавив його права на захист та участь у судовому процесі, жодних судових повісток про дату та час розгляду справи йому не надсилали. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що судом вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання. Судові засідання відкладалися неодноразово за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та для реалізації можливості скористатись правовою допомогою ( а.с.25, 31-32, 42, 44, 51,54).Факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність адміністративного провадження, що буде розглядатись Коростенським міськрайонний судом Житомирської області є беззаперечним, а правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, не входить до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги про те, щоз нього безпідставно стягнуто судовий збір, оскільки він є учасником бойових дій, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.
Так, до апеляційної скарги ОСОБА_1 долучена копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Розгляд вказаної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП не пов'язаний із захистом його порушених прав саме як учасника бойових дій.
Саме така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), де зроблено правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відтак, судовий збір при винесенні постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року підлягає сплаті на загальних підставах, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи в межах протоколу серії серії ЕПР1 №524209 від 26.11.2026року суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524326 від 26.11.2025 ОСОБА_1 26.11.2025 року о 14 год. 33 хв. в м. Коростень, по вул. Грушевського керував транспортним засобом - автомобілем «Mercedes-Benz 300 D» д.н.з. « НОМЕР_1 », в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком КНП Коростенська ЦМЛ, № 98 від 26.11.2025 року, чим порушив пункт 2.9.а. Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.12).
Частинами 2-5 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 6,7,8 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи (Пункт 8 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025).
Крім цього, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 690 внесено зміни до п.10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок), згідно з яким визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Тобто, виходячи із положень Інструкції та Порядку, керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння може бути встановлено виключно на підставі лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, а результати огляду на стан наркотичного сп'яніння за допомогою швидких тестів на вміст наркотичного засобу обов'язково мають бути підтверджені лабораторним дослідженням.
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 26.11.2025, та відеозапису вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився лікарем за допомогою експрес-тесту.
Матеріали справи не містять доказів проведення лабораторних досліджень біологічного середовища ОСОБА_1 на підтвердження результатів «експрес-тесту».
З урахувань положень ч.5 ст.266 КУпАП, вимог пунктів 6,7,8 Розділу ІІІ Інструкції та п.10 Порядку суд доходить висновку, що процедура медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння не була проведена до кінця відповідно до встановлених вимог, тому результати такого огляду не можуть бути визнані достатнім доказом для констатації факту перебування у стані наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 №524326 від 26.11.2025.
З урахуванням положень ст.ст.251, 252 КУпАП, у зв'язку з вище викладеним, відеозапис та протокол про адміністративне правопорушення також не є достатніми доказами вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до змісту частини сьомої статті 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вище викладених обставин апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за епізодом протоколу серії ЕПР1 №524326 від 26.11.2025. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються достатніми доказами у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право , зокрема, скасувати постанову та закрити провадження у справі.
З урахуванням викладеного, постанова суду в частині визнання ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст. 130 КУпАП за епізодом протоколу серії ЕПР1 №524326 від 26.11.2025 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. В іншій частині постанова залишається без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року скасувати в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в межах розгляду протоколу серії ЕПР1 №524326 від 26.11.2025,провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із чим виключити з мотивувальної та резолютивної частин посилання на ст.36 КУпАП.
В частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за протоколом серії ЕПР1№524209 від 26.11.2025 тазастосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, та стягнення 605, 60 грн судового збору постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. Скітневська