Справа № 320/16224/25
25 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Беспалова О.О., Мельничука В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, суддя Жукова Є.О., у справі за адміністративним позовом Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-
Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі НОМЕР_1 від 24.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Також позивач вказує на відсутність правових підстав для проведення моніторингу процедури закупівлі, складання висновку, відсутність порушень процедури закупівлі, посилаючись на наступне.
1) Рішення про проведення моніторингу підписане неуповноваженою особою, що свідчить про незаконність висновку за результатом такого моніторингу.
2) Ані в висновку, ані в наказі про початок моніторингу не зазначено опису та чітко визначеної підстави для здійснення моніторингу. У вказаних рішеннях не міститься посилань на конкретні положення законодавства, порушення яких виявлено.
За наведених підстав, на переконання позивача, моніторинг процедури закупівлі проведено безпідставно, оскаржуваний висновок не відповідає вимогам закону, неналежно оформлений, підписаний неуповноваженою особою, а сам моніторинг процедури закупівлі проведений безпідставно, поза межами імперативних строків та без рішення посадової особи про його початок.
3) В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі не вимагався документ який би мав підтвердити, що саме Учасник повинен звертатись до Центрального управління та отримувати від нього відповідний документ. Учасником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» надано документ про представництво виробника (файл «Лист від ІНФОРМАЦІЯ_11 ПРЕДСТАВНИК ІНФОРМАЦІЯ_3.pdf»). Учасник не повинен надавати документ, який підтверджує стосунки з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», оскільки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4» не є виробником запропонованого товару.
Окрім того, позивач зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, надані у складі пропозиції Учасника закупівлі, які не вимагалися умовами оголошення про проведення закупівлі, не розглядаються замовником, а також їх невідповідність вимогам чинного законодавства та умовам оголошення не є підставою для відхилення пропозиції учасника закупівлі.
Згідно вимог пункту 2 Додатку № 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, відсутня вимога, що документ повинен бути виданий на звернення (ім'я юридичної особи) Учасника. Вимога пункту 2 Додатку №3 передбачає надання копії документу, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 у разі, якщо розробником технічної документації не є ІНФОРМАЦІЯ_6) про те, що запропонований до постачання товар відповідає нормативно-технічній документації ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідна нормативно-технічна документація зазначена у Додатку № 3 до Оголошення). Оскільки запропонований товар, є товар виробництва ІНФОРМАЦІЯ_7, Учасник надає документ, саме на ІНФОРМАЦІЯ_7. Як вказує позивач, порушення вимог оголошення зі сторони Учасника в цій частині відсутні.
4) Виходячи з аналізу приписів розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Мінфіну від 08.09.2020 №552, з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести детальний опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Також позивач посилається на ту обставину, що оспорюваний висновок є неконкретизованим, невизначеним, не відповідає як акт індивідуальної дії критеріям обґрунтованості, вмотивованості, що є самостійною та достатньою підставою для його скасування.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 лютого 2025 року Державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» як службою державного замовника оголошено закупівлю за ідентифікатором НОМЕР_1 за предметом закупівлі: «ІНФОРМАЦІЯ_8)».
Відповідно до рішення Уповноваженої особи державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2», оформлене протоколом від 24.02.2025 № 2402-1 визначено ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" переможцем спрощеної Закупівлі.
Державною аудиторською службою України видано наказ від 28.02.2025 №67 про початок моніторингу процедур закупівель/закупівель.
03 березня 2025 року в електронній системі закупівель опубліковано рішення Державної аудиторської служби України про початок моніторингу процедури закупівель.
У межах проведення моніторингу спрощеної закупівлі товару «ІНФОРМАЦІЯ_9)» (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: НОМЕР_1) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Держаудитслужбою сформовано запит щодо надання замовником пояснень (інформації та документів), зокрема, надати інформацію та розрахунки з підтвердними документами (комерційні пропозиції від потенційних учасників, посилання на сайти, на яких здійснювався попередній моніторинг цін на товар, що є предметом даної закупівлі, тощо) на підставі яких здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість; пояснень з наданням документального підтвердження, яким чином переможцем спрощеної закупівлі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» під час укладання договору виконано вимоги частини другої статті 41 Закону; з яких причин ДП «ІНФОРМАЦІЯ_10», не встановив в оголошені про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до вимог Закону.
10 березня 2025 року надано відповідь на запит за моніторингом НОМЕР_2 (НОМЕР_1).
12 березня 2025 року Держаудитслужбою сформовано запит замовнику на пояснення у межах проведення моніторингу спрощеної закупівлі товару «ІНФОРМАЦІЯ_9)» (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: НОМЕР_1) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, а саме:
1. Надати пояснення та відповідні документи (вказати файл та сторінку) щодо виконання учасником закупівлі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» умов пункту 2 Додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі в частині надання копії документу, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 у разі, якщо розробником технічної документації не є ІНФОРМАЦІЯ_6) про те, що запропонований до постачання товар відповідає нормативно-технічній документації ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідна нормативно-технічна документація зазначена у ДОДАТКУ № 3 до Оголошення).
2. Надати пояснення та відповідні документи (вказати файл та сторінку) щодо виконання учасником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» умов пункту 1 Додатку № 4 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі в частині підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного(их) договору(ів) протягом останніх трьох років (36 календарних місяців, що передують місяцю оголошення закупівлі) із загальним обсягом постачання (за вартістю договору) не менше 30% від очікуваної вартості закупівлі, а саме, копію(ї) ДОГОВОРУ(ІВ) з додатковими угодами, що стосуються зміни обсягів постачання та/або зміни ціни договору, копію ВІДГУКУ(ІВ) від контрагента(ів), що підтверджує(ють) належне виконання такого договору(ів), із зазначенням НОМЕРУ, ДАТИ, ПРЕДМЕТУ, фактичної СУМИ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ(ІВ) або копії АКТІВ або ВИДАТКОВИХ або ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ, які підтверджують ФАКТ ВИКОНАННЯ АНАЛОГІЧНОГО(ИХ) ДОГОВОРУ(ІВ) у обсязі не менше 30% від очікуваної вартості, передбаченої умовами закупівлі (частини предмета закупівлі (лота) у разі поділу предмета закупівлі на частини).
3. Надати пояснення та відповідні документи (вказати файл та сторінку) щодо виконання учасником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» умов пункту 2 Додатку № 4 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі в частині підтвердження наявності доходу (виручки) за 2023 рік або останній проміжний період поточного року на суму не менше 30 % від очікуваної вартості закупівлі, а саме, ФІНАНСОВОЇ звітності учасника за 2023 рік або останній проміжний період 2024 року з підтвердженням про надання фінансового звіту до державних органів із відповідною відміткою про прийняття (або копією квитанції № 2).
4. Надати пояснення та відповідні документи, щодо врахування Закону України від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності під час розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» з врахуванням довідки щодо ліцензії від 18.02.2025 вих. № 18-02-25-7 відповідно якої учасник ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» є Дистриб'ютором.
5. Надати пояснення та відповідні документи (вказати файл та сторінку) щодо виконання учасником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» умов пункту 10 Додатку № 1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі в частині надання Ліцензії або наказ/витяг з наказу, видана (-ий) МВС України Учаснику на провадження господарської діяльності з продажу спеціальних засобів індивідуального захисту.
17 березня 2025 року надана відповідь замовника на пояснення на запит за моніторингом НОМЕР_2 (НОМЕР_1):
?1. Згідно пункту 2 Додатку № 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, Учасник надає копію документу, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 у разі, якщо розробником технічної документації не є ІНФОРМАЦІЯ_6) про те, що запропонований до постачання товар відповідає нормативно-технічній документації ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідна нормативно-технічна документація зазначена у ДОДАТКУ № 3 до Оголошення).
ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» надано документ про представництво виробника (файл «Лист від ІНФОРМАЦІЯ_11 ПРЕДСТАВНИК ІНФОРМАЦІЯ_3 .pdf»). Також ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ціновій пропозиції зазначило виробником запропонованого товару компанію ІНФОРМАЦІЯ_7. (файл «Додаток № 2 Форма Цінова пропозиція ІНФОРМАЦІЯ_15 10тис.pdf»).
Оскільки виробником запропонованого товару є товар ІНФОРМАЦІЯ_7., ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» було надано лист від Центрального управління розвитку матеріального забезпечення № 220/61/2314 від 30.11.2024 (файл "ЛИСТ ІНФОРМАЦІЯ_12 804-0000000000-20241130-000220--61--2314-1-00.pdf"), де зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_13, є виробництва ІНФОРМАЦІЯ_7, що відповідає вимогам технічної специфікації ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_14). Зауважимо, що згідно вимог пункту 2 Додатку № 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, відсутня вимога, що документ повинен бути виданий на звернення (ім'я юридичної особи) Учасника.
2. Згідно з Додатком № 4 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі у випадку, якщо учасник закупівлі представляє інтереси виробника, дозволяється надання підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям з боку такого виробника. У такому випадку, учасник повинен у складі пропозиції надати належним чином завірений документ про представництво виробника.
ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" надано документ про представництво виробника (файл "Лист від ІНФОРМАЦІЯ_11 ПРЕДСТАВНИК ІНФОРМАЦІЯ_3 .pdf"). Також ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" у ціновій пропозиції зазначило виробником запропонованого товару компанію ІНФОРМАЦІЯ_7. (файл «Додаток № 2 Форма Цінова пропозиція ІНФОРМАЦІЯ_15 10тис.pdf »).
Оскільки, ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" підтверджує кваліфікаційні критерії від виробника, Учасником надано документи для підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) від ІНФОРМАЦІЯ_7., які викладені у файлі «ДОВІДКА АНАЛОГІЧНІ ДОГОВОРИ ІНФОРМАЦІЯ_11 ІНФОРМАЦІЯ_15 10 тис_compressed.pdf ».
Згідно з Додатком № 1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі у разі ненадання документу, що не передбачений законодавством для учасника, учасник надає у складі пропозиції лист-роз'яснення щодо ненадання даного документу з посиланням на законодавство.
Оскільки документи для підтвердження кваліфікаційних критеріїв ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" надає від виробника ІНФОРМАЦІЯ_7., то у складі пропозиції було надано лист-роз'яснення (файл «ДОВІДКА АНАЛОГІЧНІ ДОГОВОРИ ІНФОРМАЦІЯ_11 ІНФОРМАЦІЯ_15 10 тис_compressed.pdf»), в якому міститься ІНФОРМАЦІЯ_16, де зазначено, що замовлення на придбання є юридичним договором, що зобов'язує сторони, які є учасниками комерційної угоди, а також, що відповідно до законодавства держави Ізраїль стосовно договорів замовлення на придбання становить формальну пропозицію, зміст якої є погоджений двома сторонами, і, таким чином, являє собою договір, що підлягає виконанню.
На підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів у складі пропозиції ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" було надано рахунки-фактури та договір купівлі продажу від 11.02.2022 року № 110222, а на підтвердження виконання зазначених договорів надано платіжні повідомлення, рекомендаційний лист від 01.09.2022 року та експортну накладну, що відповідає вимогам оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
За результатами оцінки наданих документів було встановлено, що ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" відповідає вимогам, викладеним в Додатку № 4 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
3. Згідно з Додатком № 4 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі у випадку, якщо учасник закупівлі представляє інтереси виробника, дозволяється надання підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям з боку такого виробника. У такому випадку, учасник повинен у складі пропозиції надати належним чином завірений документ про представництво виробника.
ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" надано документ про представництво виробника (файл "Лист від ІНФОРМАЦІЯ_11 ПРЕДСТАВНИК ІНФОРМАЦІЯ_3 .pdf"). Також ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" у ціновій пропозиції зазначило виробником запропонованого товару компанію ІНФОРМАЦІЯ_7. (файл «Додаток № 2 Форма Цінова пропозиція ІНФОРМАЦІЯ_15 10тис.pdf »).
Оскільки, ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" підтверджує кваліфікаційні критерії від виробника, то Учасником у складі пропозиції надано документи для підтвердження наявності фінансової спроможності від ІНФОРМАЦІЯ_7., які викладені у файлі «ДОВІДКА фінансовоі? спроможності ІНФОРМАЦІЯ_11 ІНФОРМАЦІЯ_15 з ДОДАТКАМИ _compressed.pdf ».
Згідно з пунктом 2 Додатку № 4 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі у разі, якщо учасник є нерезидентом України, дозволяється надання документів, які є аналогічними до зазначених вище, передбачених відповідно до вимог законодавства країни нерезидента.
Оскільки документи для підтвердження кваліфікаційних критеріїв ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" підтверджує від виробника ІНФОРМАЦІЯ_7., то у складі пропозиції було надано аналогічні документи, які містяться у файлі «ДОВІДКА фінансовоі?? спроможності ІНФОРМАЦІЯ_11 ІНФОРМАЦІЯ_15 з ДОДАТКАМИ _compressed.pdf ».
За результатами оцінки наданих документів встановлено, що ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" відповідає вимогам, встановленим у Додатку № 4 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
4. Згідно з пунктом 9 Додатку № 1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі Учасник має надати Ліцензія або документ дозвільного характеру, видана (-ий) виробнику запропонованого товару, на провадження господарської діяльності з виробництва спеціальних засобів індивідуального захисту.
У разі, якщо відповідно до норм законодавства держави реєстрації виробництва видача ліцензії або документа дозвільного характеру не передбачена, то учасник у складі пропозиції надає лист-роз'яснення в довільній формі від виробника запропонованого товару за підписом уповноваженої особи виробника та завірений печаткою (у разі наявності), в якому мають бути вказані законодавчо обґрунтовані підстави ненадання таких документів із посиланням на відповідні норми законодавства держави реєстрації виробництва.
Таким чином, згідно з умовами пункту 9 Додатку № 1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі документи надаються виключно від виробника.
Оскільки, ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" у ціновій пропозиції зазначило виробником запропонованого товару компанію ІНФОРМАЦІЯ_7. (файл «Додаток № 2 Форма Цінова пропозиція ІНФОРМАЦІЯ_15 10тис.pdf ») та надано документ про представництво виробника (файл "Лист від ІНФОРМАЦІЯ_11 ПРЕДСТАВНИК ІНФОРМАЦІЯ_3 .pdf"), Учасником у складі пропозиції було надано документи від виробника запропонованого товару (файл «ДОВІДКА ЩОДО ЛІЦЕНЗУВАННЯ ВИРОБНИЦТВО ІНФОРМАЦІЯ_15 ІНФОРМАЦІЯ_11 з ДОДАТКАМИ_compressed.pdf" ), а саме лист-роз'яснення в довільній формі за підписом уповноваженої особи виробника та завірений печаткою від 30 грудня 2024 року, де зазначено, що «Ізраїльська влада видає ліцензії на виробництво та збут виключно для вогнепальної зброї. Оскільки ліцензії не видаються або не потрібні для інших галузей, ІНФОРМАЦІЯ_11 АРМОР не може отримати таку ліцензію.»
5. На виконання умов пункту 10 Додатку № 1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" надано документ файл "nakaz-mvs-vid-03032023-148 ІНФОРМАЦІЯ_3.pdf", яка засвідчує видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з торгівлі ІНФОРМАЦІЯ_17 невійськового призначення, ІНФОРМАЦІЯ_18; продажу спеціальних засобів, ІНФОРМАЦІЯ_19.
24 березня 2025 року в електронній системі закупівель опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за ідентифікатором № НОМЕР_1 (Висновок).
Згідно з пунктом 1 Констатуючої частини Висновку під час моніторингу проаналізовано: оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі, затверджене рішенням уповноваженої особи Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» (далі - ДП «ІНФОРМАЦІЯ_10») від 11.02.2025 року № 1102-2 (далі - Оголошення), пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_3» (далі - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3»), протокол уповноваженої особи від 24.02.2025 №2402-1, повідомлення про намір укласти договір, державний контракт (договір) про закупівлю № НОМЕР_3, пояснення Замовника, отримані через електронну систему закупівель 10.03.2025, 17.03.2025.
Відповідно до пункту 2 Констатуючої частини Висновку за результатами аналізу питання щодо розгляду пропозиції учасника закупівлі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» встановлено порушення вимог пункту 1 частини 13 статті 14 Закону. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимогам Закону та Особливостей № 1275, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам пропозиції переможця - порушень не установлено.
Відповідно до пункту 3 Констатуючої частини Висновку з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач, вважаючи висновок про результати моніторингу процедури закупівлі НОМЕР_4 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року за № 922-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 922-VIII).
Згідно статті 1 Закону № 922-VIII електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (пункт 7); замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи (пункт 11); моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14); Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 36).
Частиною першою статті 5 Закону № 922-VIII передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з частиною першою статті. 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII встановлено рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частин третьої - шостої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною сьомою вказаної статті становлено, у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Згідно з частиною 19 статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини 1 ст. 13 Закону № 922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Так, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу. (п. 3-7 Розділу X Закону № 922-VIII).
Також у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.(п.3-8 Розділу X Закону № 922-VIII).
У разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену пунктами 10 і 11 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах, що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (надалі за текстом - Особливості №1275).
Пунктом 8 Особливостей №1275 встановлено державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб'єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.
Згідно з п. 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною першої статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас, пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
За змістом статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 за № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241, затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі Порядок № 552).
Згідно з розділом І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження;
- у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість;
- у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу;
- у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» процедур закупівель застосовано замовником;
- у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі;
- у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;
Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.
Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.
Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення);
- у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися;
- разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до ст. 8 Закону № 922-VII. У разі виявлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель складається висновок за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 за № 552.
Як свідчать матеріали справи, Держаудитслужбою проведено моніторинг процедури закупівлі № НОМЕР_1 у порядку, установленому статтею 8 №922- VII, та на підставі наказу Держаудитслужби від 28.02.2025 № 67.
Так, наказ від 28.02.2025 №67 виданий відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, та згідно з пунктом 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, з урахуванням наказу Держаудитслужби від 11 лютого 2025 року № 31-в «Про відпустку ОСОБА_1.», за підписом заступника Голови ОСОБА_2.
03 березня 2025 року в електронній системі закупівель опубліковано рішення Державної аудиторської служби України про початок моніторингу процедури закупівель. Підстави для прийняття рішення про початок моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
При цьому, наказ від 28.02.2025 №67, оголошення про початок моніторингу процедури закупівель, підстави для прийняття рішення про початок моніторингу опубліковані в електронній системі закупівель у відповідності до вимог статті 8 Закону № 922-VII.
Окрім того, Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № НОМЕР_1 від 24.03.2025 складено та заповнено відповідно до форми, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 за № 552.
Висновок підписаний головним державним аудитором ОСОБА_3, затверджений заступником Голови ОСОБА_4.
Так, згідно з поясненнями відповідача підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Положення Порядку № 552 не регламентує процесу оприлюднення висновку в електронній системі закупівель, а лише визначає дії, що вчиняють посадові особи органу державного фінансового контролю відповідно до регламентів внутрішніх процесів проведення та реалізації результатів моніторингу процедур закупівель в Держаудитслужбі. Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 552 для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі. Отже, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі НОМЕР_1 підписаний посадовою особою органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі (головним державним аудитором відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту моніторингу закупівель Державної аудиторської служби України ОСОБА_3), відповідно до регламентів внутрішніх процесів проведення та реалізації результатів моніторингу процедур закупівель в Держаудитслужбі та належним чином оприлюднений в електронній системі закупівель з чітким дотриманням вимог пункту 5 розділу І Порядку № 552.
Таким чином, посиланням позивача на порушення відповідачем процедури призначення та проведення моніторингу не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій.
Окрім того, порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №825/2328/16.
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Щодо висновку про результати моніторингу процедури закупівлі НОМЕР_4 в частині встановлених порушень, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 2 Констатуючої частини Висновку за результатами аналізу питання щодо розгляду пропозиції учасника закупівлі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» встановлено порушення вимог пункту 1 частини 13 статті 14 Закону.
Пунктом 1 частини 13 статті 14 Закону № 922-VIII встановлено, що замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Відповідно до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі за предметом: ІНФОРМАЦІЯ_8), технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі наведено у Додатку № 3 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Згідно з Додатком № 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, для підтвердження відповідності товару технічним, якісним та кількісним характеристики предмета закупівлі Учасник має завантажити наступні документи у складі пропозиції:
1. Гарантійний лист в довільній формі щодо відповідності запропонованого товару вимогам до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі згідно з Додатком № 3 до Оголошення.
2. Копію документу, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 у разі, якщо розробником технічної документації не є ІНФОРМАЦІЯ_6) про те, що запропонований до постачання товар відповідає нормативно-технічній документації ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідна нормативно-технічна документація зазначена у Додатку № 3 до Оголошення).
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» надано документ про представництво виробника (файл «Лист від ІНФОРМАЦІЯ_11 ПРЕДСТАВНИК ІНФОРМАЦІЯ_3.pdf»).
Згідно вказаного документу ІНФОРМАЦІЯ_7 (ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_20») (юридична адреса: АДРЕСА_1), що створена і діє згідно чинного законодавства Держави Ізраїль, як виробник ІНФОРМАЦІЯ_21 (Зразка еталону №10 відповідно до Лист 220/61/2314 від 30.11.2024 виданого Центральним управління розвитку матеріального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1), цим листом підтверджує, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФОРМАЦІЯ_3» (Юридична адреса: АДРЕСА_2) є комерційним представником, дистриб'ютором та продавцем повного асортименту продукції та всіх супутніх аксесуарів компанії ІНФОРМАЦІЯ_7 включаючи ІНФОРМАЦІЯ_22 (Зразок еталон №10 відповідно до Лист 220/61/2314 від 30.11.2024 виданого Центральним управління розвитку матеріального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1) на території Україна, у зв'язку із чим уповноважується на прийняття участі в публічних закупівлях, зокрема, в спрощеній закупівлі: ІНФОРМАЦІЯ_8) ID: НОМЕР_1.
ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ціновій пропозиції зазначило виробником запропонованого товару компанію ІНФОРМАЦІЯ_7. (файл «Додаток № 2 Форма Цінова пропозиція ІНФОРМАЦІЯ_15 10тис.pdf»).
Уповноваженим органом з розробки технічної специфікації ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.11.2021р. № 344 визначено Центральне управління розвитку та супроводження ІНФОРМАЦІЯ_23.
Технічні та якісні характеристики до предмету закупівлі визначені в технічній специфікації ІНФОРМАЦІЯ_1. Розроблені технічні специфікації за напрямком ІНФОРМАЦІЯ_24 оприлюднені на офіційному сайті Уповноваженого органу з розробки технічної специфікації Партнер ІНФОРМАЦІЯ_1.
ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» було надано лист від Центрального управління розвитку матеріального забезпечення № 220/61/2314 від 30.11.2024, де зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_13, є виробництва ІНФОРМАЦІЯ_7, що відповідає вимогам технічної специфікації ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_14).
Так, з листа Центрального управління розвитку матеріального забезпечення від 30.11.2024 №220/61/2314 слідує, що він виданий постачальнику ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», на вимогу та на ім'я ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4».
Разом з тим, у складі пропозиції ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» відсутнє підтвердження/документу, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 у разі, якщо розробником технічної документації не є ІНФОРМАЦІЯ_6) ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» про те, що запропонований до постачання товар відповідає нормативно-технічній документації ІНФОРМАЦІЯ_1.
Щодо посилань позивача на те, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі не вимагався документ який би мав підтвердити, що саме Учасник повинен звертатись до Центрального управління та отримувати від нього відповідний документ, то судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до вимог пункту 8 Додатку 1 до Оголошення встановлено, якщо учасник не є виробником продукції або пропонує до постачання продукцію інших виробників надати скановані копії документів, які підтверджують стосунки із виробником або дилером/дистриб'ютором/представником виробника тощо: договір з виробником або дилером/дистриб'ютором/представником виробника тощо; або сертифікат дилера/дистриб'ютора/представника; або лист виробника/дилера/дистриб'ютора/представника виробника про представництво його інтересів учасником; або інший документ (документи), що підтверджує (підтверджують) повноваження учасника щодо постачання продукції.
У разі надання документів, які підтверджують стосунки з дилером/дистриб'ютором/представником виробника тощо, додатково у складі Пропозиції надаються документи, які підтверджують співпрацю такого представника з виробником.
Фактично, переможцем до складу пропозиції надано підтвердження відповідності товару нормативно-технічній документації ІНФОРМАЦІЯ_1, яке видано сторонньому суб'єкту господарювання. При цьому, документів, які підтверджують відносини із таким суб'єктом господарювання, як це встановлено Додатком №1 до Оголошення, не додано, що вказує на те, що відповідне підтвердження відповідності товару до пропозиції ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» не надано, відтак, пропозиція переможця не відповідала умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, учасник ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» не підтвердив (не надав) документ відповідно до вимог пункту 2 Додатку 3 Оголошення, а ДП «ІНФОРМАЦІЯ_10» не відхилив зазначену пропозицію.
При цьому, встановлені контролюючим органом під час проведеного моніторингу порушення вимог пункту 1 частини 13 статті 14 Закону № 922-VIII не спростовані позивачем, а тому висновок моніторингу процедури закупівлі як щодо обставин цих порушень, так і їх правової кваліфікації, є вірним та підтверджується матеріалами справи.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що на сьогодні важливим питанням є ефективне використання фінансового ресурсу держави. Відповідно до чинного законодавства Держаудитслужба та її структурні підрозділи управління є контролюючими органами в системі закупівель та здійснюють державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Частиною першою статті 5 Закону №922-VIII визначено принципи здійснення публічних закупівель, зокрема, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель (пункт 3 частини першої статті 5 Закону №922-VIII).
Так, публічна закупівля у зв'язку із нагальною потребою не повинна суперечити принципам здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону №922-VIII.
Ураховуючи вимоги абзацу 1 частини п'ятої статті 8 Закону №922-VIII та підпункту 4 пункту 13 Особливостей, колегія суддів дійшла висновку про те, що у випадку, коли закупівля відбулася у зв'язку із нагальною потребою без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, надання пояснень, інформації та документів на вимогу органу фінансового контролю, є обов'язком замовника, що у свою чергу забезпечить прозорість та відкритість процедури закупівлі, надасть змогу виявити та/або завадити порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Щодо визначення Державною аудиторською службою України в оскаржуваному висновку моніторингу способу усунення виявленого порушення, слід зазначити таке.
Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII та Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Із приписів Закону №922-VIII вбачається, що на відповідача покладений обов'язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо припинення договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Так, у постанові від 24.02.2024 у справі № 160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об'єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.
У вказаній справі Верховний Суд з аналізу повноважень державного фінансового контролю виснував, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень, а, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Аналогічні висновки в частині оцінки способу усунення порушення, виявленого моніторингом, були висловлені Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, від 31.10.2024 у справі № 160/18653/22, висновки у яких є релевантними до обставин цієї справи.
За цих обставин, спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.
З огляду на вищевикладені доводи та обґрунтування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підста для задоволення позовних вимог Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Беспалов О.О.
Мельничук В.П.