Справа № 320/59945/24
про залишення апеляційної скарги без руху
25 березня 2026 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Осіпова О.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ГУ ПФУ у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ГУ ПФУ у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі № 320/59945/24.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Київській області 30.01.2026 подало апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, а у подальшому ухвалою від 25.02.2026 - повернуто апелянту у зв'язку з неусуненням недоліків. З матеріалів справи вбачається, що зазначена ухвала була доставлена апелянту до електронного кабінету 25.02.2026 о 16:48.
13.03.2026 апелянт повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції, додавши до неї клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження - з дня складення повного судового рішення.
З урахуванням дати ухвалення рішення суду першої інстанції - 14.01.2026, останнім днем подання апеляційної скарги є 13.02.2026.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що оскаржується рішення суду першої інстанції від 14.01.2026, отже, повторно апеляційну скаргу подано 13.03.2026, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.
Суд зазначає, що повернення апеляційної скарги ухвалою суду апеляційної інстанції свідчить про те, що така скарга вважається неподаною, а тому повторне звернення до суду є новим поданням апеляційної скарги, яке має відповідати вимогам щодо дотримання процесуальних строків.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Однак наведені у клопотанні доводи не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку з огляду на таке.
Апелянт обмежився загальними посиланнями на запровадження воєнного стану та практику Верховного Суду щодо можливості поновлення процесуальних строків, не зазначивши жодних конкретних обставин, які об'єктивно унеможливлювали подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.
При цьому у клопотанні не наведено:
обставин, які перешкоджали своєчасній сплаті судового збору;
причин неусунення недоліків апеляційної скарги, поданої 30.01.2026;
обставин, які унеможливлювали повторне подання апеляційної скарги одразу після отримання ухвали про її повернення.
З матеріалів справи вбачається, що судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено апелянтом 27.02.2026, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.02.2026 № 1475, тобто через два дні після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги.
Водночас повторно апеляційну скаргу подано лише 13.03.2026, тобто майже через три тижні після сплати судового збору.
Таким чином, жодних об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції апелянтом не доведено.
Суд наголошує, що саме по собі посилання на воєнний стан без наведення конкретних обставин та без надання належних доказів не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку.
За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості перевірити дотримання апелянтом строку апеляційного оскарження, визначеного ст. 295 КАС України, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
Керуючись ст. ст. 295, 296, 298, 299 КАС України, суддя-доповідач,-
Апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі № 320/59945/24 - залишити без руху.
Надати апелянту строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
Роз'яснити апелянту, що у разі неподання заяви про поновлення строку у встановлений судом строк або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Суддя-доповідач О.О. Осіпова