П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/5616/24
Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Березанського районного суду Миколаївської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу,
14 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:
визнати протиправним та скасувати наказ Березанського районного суду Миколаївської області від 19.03.2024 року № 22-ос «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі керівника апарату суду та заступника керівника апарату Березанського районного суду Миколаївської області на 2024 рік» з 25 січня 2024 року;
зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.01.2024 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. На виконання цього Закону, відповідачем видано спірний наказ від 19.03.2024 року № 22-ос, яким встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30%. Позивач вважає, що зазначеним наказом відповідач порушив її право на отримання надбавки за вислугу років у належному розмірі 50%, визначеному ст.ст.50, 52 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до відзиву ТУ ДСА в Миколаївській області, відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає про нарахування позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у встановленому законом розмірі.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Наведені в апеляційній скарзі доводи за суттю та змістом відтворюють позовну заяву. Окремо апелянт зазначає, що оскаржуване рішення суперечить рішенню Верховного суду від 30.05.2025 року у справі №240/7215/24, прийнятому у аналогічному спорі.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року зупинено провадження у справі №400/5616/24 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 240/7215/24.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року поновлено провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно становлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивач працює у Березанському районному суді Миколаївської області з 2005 року, на посаді заступника керівника апарату суду - з 2010 року.
Розмір посадового окладу позивача станом на 2023 складав 14170 грн, а також встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу в сумі 7085грн.
01 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»№ 3460-ІХ, абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
На виконання вимог зазначеного Закону наказом Березанського районного суду Миколаївської області від 19 03.2024 року № 22-ос «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі керівника апарату суду та заступника керівника апарату Березанського районного суду Миколаївської області на 2024 рік» на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» позивачу встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2024 рік (з 25 січня 2024 року) у розмірі 30 відсотків посадового окладу, оскільки вислуга років на державній службі становить 18 років 10 місяці 11 днів.
25.01.2024 року у Березанському районному суді Миколаївської області проведено класифікацію посад державної служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1409 від 29.12.2023 року «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році».
Розмір посадового окладу позивача в 2024 після проведення класифікації посад складає 20 459 грн. Розмір надбавки за вислугу років 30% посадового окладу складає 6137,70грн.
Не погоджуючись правомірністю обмеження надбавки за вислугу років на рівні 30 відсотків посадового окладу, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надбавка за вислугу років у розмірі, передбаченому ч.1 ст.52 Закону України «Про державну службу» протягом 2024 року може застосовуватися виключно щодо посадових окладів у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. В даному випадку, оскільки у відношенні посади позивача проведено класифікацію, обмеження розміру надбавки за вислугу компенсовано більшим розміром посадового окладу. Тобто, загальний розмір оплати праці позивача після переходу на новий правовий режим не зменшився, а збільшився.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про державну службу», держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов'язків.
Згідно ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається з: 1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця; 2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
В той же час, згідно п. 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення даної справи є визначення того, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру цієї надбавки: законодавства про державну службу чи про державний бюджет.
Вказане питання вирішувалося під час розгляду зразкової справи за наслідком якого ухвалено постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 року у зразковій справі № 240/7215/24, у якій визначені наступні ознаки типової справи:
- позивач - державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу;
- відповідачі - місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;
- предмет спору - розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;
- спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX;
- предмет позову - позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов'язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи, що дана справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24, висновки такої постанови є обов'язковими для суду при ухваленні рішення у даній справі.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі № 240/7215/24 висловлені наступні узагальнені висновки:
«Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX - на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби»
Отже, Законом №3460-IX запроваджено норму, яка відрізняється від норми частини першої статті 52 Закону №889-VIII щодо зменшення максимальної межі розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, та зменшення розміру самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби. При цьому визначено випадки (пункт 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX ) коли умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються, а саме - для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Тобто, Законом №3460-IX на 2024 рік запроваджено інше правове врегулювання умов та порядку оплати праці державних службовців, зокрема, щодо структури заробітної плати державного службовця та порядку обчислення надбавки за вислугу років.
Поряд з цим колегія суддів звертає увагу на те, що Закон №3460-IX містить застереження, що Закон №889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Водночас і у частині другій статті 5 Закону №889-VIII вказано, що відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. А таким законом у спірних відносинах є саме Закон №3460-IX.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, який зупинив дію приписів Закону № 889-VIII і неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався, тому підлягав застосуванню розпорядником бюджетних коштів стосовно позивача.
За таких обставин колегія суддів не встановила порушення у порядку нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 27 червня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко