П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34888/24
Перша інстанція суддя Аракелян М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії № 155950020839 від 24 травня 2024 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09 березня 1989 року по 09 березня 1992 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дострокову пенсію за віком з дня звернення, тобто з 17 травня 2024 року;
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії № 155950020839 від 24 травня 2024 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 травня 2024 року про призначення дострокової пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що пенсійним органом у межах спірних правовідносин правомірно відмовлено позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком, так як позивач не має необхідної кількості страхованого стажу для призначення спірної пенсії.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки № 5107-5002711310 від 14 квітня 2023 року, є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем проживання якої наразі є м. Ізмаїл Одеської області.
При цьому, 17 травня 2024 року позивач звернулась із заявою за призначенням/перерахунком пенсії до відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення дострокової пенсії за віком, згідно п. 3 ст. 115 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, 24 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення № 155950020839 від 24 травня 2024 року про відмову позивач в призначенні дострокової пенсії за віком, згідно п.3 ст. 115 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.12).
У цьому рішенні ГУПФ України у Волинській області зазначило, що згідно наданих до заяви документів про стаж, страховий стаж становить 13 років 2 місяці 28 днів. До страхового стажу згідно наданих документів не зараховано: періоди згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки не підтверджено зміну прізвища ОСОБА_3 та трудова книжка непридатна для сприйняття її змісту; період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у свідоцтві про народження НОМЕР_2 матері ( ОСОБА_4 ) не відповідає ПІБ заявниці згідно паспортних даних; згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не підтверджено факт виховання дитини до шестирічного віку. Прийняте рішення - відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
На думку позивача, незарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що тривав з 09 березня 1989 року по 09 березня 1992 року, є протиправним, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як пенсійним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.
Згідно п. «ж» ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 155950020839 від 24 травня 2024 року, яким відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 115 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В даному випадку, позивачу відмовлено в призначенні пенсії, так як позивач не має необхідних 15 років страхового стажу (наявно 12 років стажу), що згідно вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є однією з обов'язкових умов для призначення відповідної пенсії.
В свою чергу, задовольняючи частково позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачу безпідставно не зараховано до його стажу час догляду за дитиною, до досягнення дитиною 3-річного віку.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, пенсійним органом зроблено висновок, що в свідоцтві про народження сина позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено прізвище матері ОСОБА_4 (дівоче прізвище позивача), а не ОСОБА_5 .
При цьому, як встановлено судом першої інстацнії, з наданої копії трудової книжки, яка була пошкоджена в результаті пожежі, в записах на першій сторінці вбачається, що трудова книжка заведена на ОСОБА_4 , потім прізвище ОСОБА_4 закреслено та зазначено ОСОБА_5 , із приміткою, що прізвище змінено на ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 від 21 вересня 1993 року. На дописі є печатка та підпис посадової особи (а.с. 32-33).
З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 25 березня 2021 року вбачається, що шлюб між чоловіком ОСОБА_6 та дружиною ОСОБА_1 розірвано 12 квітня 1994 року, про що складено актовий запис про розірвання шлюбу № 141, де зазначено прізвище дружини « ОСОБА_5 » (а.с.14).
Окрім того, в паспорті громадянки України, що виданий на ім'я ОСОБА_1 , у розділі «особливі відмітки» вказані ім'я дітей, одне з імен зазначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем передчасно було здійснено висновок про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тих мотивів, що у свідоцтві про народження НОМЕР_6 ПІБ матері ( ОСОБА_4 ) не відповідає ПІБ заявниці згідно паспортних даних.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення пенсійного органу, а також з обраним судом способом поновлення порушених прав позивача.
Таким чином, судом першої інстанції не допущено порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи, а як наслідок прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року - залишити без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук