П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8954/25
Перша інстанція: суддя Дерев'янко Л.Л.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
20 серпня 2025 року фізична особи-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області:
№ 829214290901 від 20 травня 2025 року про накладення фінансових санкцій в розмірі 24 000 грн за фактом реалізації алкогольної продукції з повторним зазначенням номеру марки акцизного податку;
№ 8161144290707 від 16 травня 2025 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5100 грн за фактом проведення розрахункових операцій без зазначення кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в акті не вказано жодного фіскального чеку, виданого за продані алкогольні напої, що містять маркування марками акцизного податку з однаковими реквізитами. Так само акт не містять самих акцизних марок, які, на думку відповідача, є фальсифікованими. При цьому, відповідачем для висновку використано лише дані СОД РРО, які не є належними доказами, оскільки віднесені до податкової інформації.
Щодо висновку контролюючого органу про порушенням режиму програмування, а саме, реалізації товарів без зазначення кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, позивач звертає увагу суду, що слабоалкогольний напій Оболонь Текіла Лайм не має коду УКТ ЗЕД, а вино «Портвейн 777 червоне» є виробом вітчизняного виробника. Таким чином, і доданий відповідачем касовий чек від 10 грудня 2024 року, на який посилається відповідач, як на доказ порушення позивачем пункту II статті З Закону 265, не має містити дані кодів товарних підкатегорій.
У відзиві ГУ ДПС у Миколаївській області заперечує проти задоволення позову та зазначає, що в ході проведення фактичної перевірки, згідно системи обліку даних (СОД РРО) ДПС України встановлено факти реалізації через РРО алкогольних напоїв з однаковими марками акцизного податку, на підставі чого позивача притягнуто до відповідальності. Також матеріали перевірки місять касовий чек від 10.12.2024 року, у якому відсутні кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, зазначення яких є обов'язковим.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026року у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Наведені в апеляційній скарзі доводи за суттю та змістом відтворюють позовну заяву.
ГУ ДПС у Миколаївській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечувало проти її задоволення та просило суд залишити без змін оскаржуване рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно становлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 09.02.1999 року, № запису 25240170000003278.
На підставі наказу від 15.04.2025 року №489-п та направлень на фактичну перевірку від 15.04.2025 року №810/14-29-09-01-07, 811/14-29-09-01-07 від 16.04.2025 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 .
За результатом перевірки 25.04.2025 року складено акт №5882/14-29-09-01-08/2389712610, яким встановлено факт проведення розрахункових операцій через ПРРО з порушенням режиму попереднього програмування, а саме без зазначення кодів товарних підкатегорій згідно УКТ ЗЕД. До акту додано чек №W2VEIDfYfM0 від 10.12.2024 року, яким підтверджено реалізацію товарів: «Слабоалкоголка Оболонь Смак Текіла Лайм», об'ємом 0,33 л., за ціною 38,00 грн., 1 шт. та «Вино Портвейн 777 червоне», об'ємом 1 л., за ціною 80,50 грн. Коди товарних підкатегорій згідно УКТ ЗЕД у чеку відсутні.
Крім того в акті перевірки зазначено, що згідно системи обліку даних (СОД РРО) ДПС України встановлено факт реалізації через РРО алкогольних напоїв з повторним зазначенням марок акцизного податку декілька разів в різних чеках. Таким чином, за висновками акту, реалізована продукція маркована марками акцизного податку незаконного походження. В додатку № 2 до акту зазначено, що 01.08.2024 року о 07:23:42 реалізовано коньяк «Аджарія 3», серія та номер марки акцизного податку AGNP276950, а 01.08.2024 року о 15:25:38 - горілку «Грін Дей Крісталл» серія та номер марки акцизного податку AGNP276950.
28.04.2025 року контролюючим органом складено акт про неможливість ознайомлення, підписання та вручення матеріалів перевірки.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято:
податкове повідомлення-рішення №816144290707 від 16 травня 2025 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5100,00 грн за порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР.
податкове повідомлення-рішення №829214290901 від 20 травня 2025 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24 000,00 грн за порушення ст. 62 Закону України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», із змінами та доповненнями.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення податкового законодавства підтверджуються дослідженими під час розгляду справи належними та допустимими доказами.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до обставин даної справи, на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 15.04.2025 року №489-п та направлень на фактичну перевірку від 15.04.2025 року №810/14-29-09-01-07, 811/14-29-09-01-07 від 16.04.2025 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 у період з 16.04.2025 року по 25.04.2025 року.
Направлення на проведення перевірки містять підпис посадової особи позивача.
За результатом перевірки складено акт №5882/14-29-09-01-08/2389712610 від 25.04.2025 року.
28.04.2025 року контролюючим органом складено акт про неможливість ознайомлення, підписання та вручення матеріалів перевірки. Складений за результатом перевірки акт направлено позивачу засобами поштового зв'язку.
Відповідні обставини справи не заперечуються позивачем, тому дозволяють стверджувати про дотримання процедури призначення, проведення та оформлення результатів перевірки з боку контролюючого органу.
Оцінюючи податкове повідомлення-рішення №816144290707 від 16 травня 2025 року, яке прийнято внаслідок порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (не забезпечено при реалізації підакцизних товарів використання режиму програмування найменування товару), як законне та обґрунтоване судова колегія зазначає, що відповідно до абз. 1 та 2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до приписів пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Отже, за змістом наведених вимог суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено п.2 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 11.02.2016 року за №220/28350 (далі - Положення №13).
Абзацом 8 п.2 розділу 3 Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, серед іншого, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Відповідно до п.11 статті 3 Закону №265/95-ВР проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР визнчено, що у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості до суб'єктів господарювання, за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Податкового кодексу України (п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14), алкогольні напої - це продукти, виготовлені шляхом бродіння або на основі спирту, з вмістом етилового спирту понад 0,5% об'єму.
Наведене вище визначає обов'язок проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів, зокрема алкогольних напоїв з використанням режиму програмування із зазначенням, зокрема коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до касового чеку ІД 2389712610 10.12.2024 року о 16:15:37 в магазині за адресою вул. Вокзальна, 7/а у м. Первомайськ реалізовано товари: «вино Портвейн 777 1 л червоне по ціні 80,50 грн» та «слабоалкогольний напій «Облонь Смак Текіла Лайс» 0,33 л. по ціні 38,00 грн». У вказаному чеку відсутні коди товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (а.с.10).
Досліджуючи доводи позивача щодо відсутності обов'язку вказувати код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, колегія суддів зауважує, що відповідно до вказаного касового чеку по відповідній операції нараховано акцизу 5%, що доводить факт реалізації підакцизного товару та спростовує доводи позивача про відсутність у нього обов'язку зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
За таких обставин колегія суддів вважає податкове повідомлення-рішення №816144290707 від 16 травня 2025 року прийнятим за наявного порушення податкової дисципліни з боку позивача та не вбачає підстав для його скасування.
Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення №829214290901 від 20 травня 2025 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24 000,00 грн за порушення ст. 62 Закону України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», із змінами та доповненнями, колегія суддів враховує наступне.
Як вбачається з акту проведеної контролюючим органом фактичної перевірки, встановлено факт реалізації через РРО фіскальний №40000611719 01.08.2024 року о 07:23:42 коньяк «Аджарія 3», серія та номер марки акцизного податку AGNP276950 та того ж дня о 15:25:38 - горілку «Грін Дей Крісталл» серія та номер марки акцизного податку AGNP276950 (а.с.12).
З огляду на зазначене контролюючий орган дійшов висновку, що алкогольна продукція, яка реалізовувалась з послідуючим дублюванням номеру акцизної марки є немаркованою, що свідчить про порушення товариством вимог Закону №481/95-ВР.
Процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів встановлено Податковим кодексом України.
Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Підпунктом 14.1.109 п. 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктами 226.1, 226.2 статті 226 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно із пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Відповідно до п. 226.7 ст. 226 ПК України, кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Приписами пункту 226.11 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
Відповідно до положень пункту 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
За положеннями ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Таким чином для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за допущення такого порушення, як зберігання та реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, не встановленого зразка, у визначеному законодавством порядку, має бути встановлено факт відсутності акцизної марки або наявності марки невстановленого зразка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі Положення № 1251), пунктом 5 якого передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).
На кожну марку наносяться такі реквізити, зокрема:
індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);
реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Отже, кожна марка акцизного податку має індивідуальний номер до кожної одиниці відповідного товару.
Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 указує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
У постановах від 07.08.2025 у справі № 280/6835/23 та від 16.09.2024 у справі 280/6832/23 Верховний Суд вказав, що відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
У постанові від 27 березня 2025 року у справі №280/6830/23 Верховний Суд виснував, що розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного вище Положення, тому відсутність обов'язкових реквізитів у фіскальних касових чеках на товари (послуги) є свідченням створення суб'єктом господарювання невідповідних розрахункових документів, відповідно, проведення розрахункових операцій через РРО тягне за собою застосування фінансової санкції, передбаченої Законом № 265/95-ВР.
Застосовуючи наведені висновки до правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів приходить до висновку, що розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов'язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже повторне використання цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
За обставинами цієї справи в ході фактичної перевірки контролюючим органом встановлений факт дублювання номеру однієї марки акцизного податку AGNP276950 у двох фіскальних чеках щодо реалізації коньяку «Аджарія 3 та горілки «Грін Дей Крісталл» AGNP276950
Таким чином, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що факт дублювання марок акцизного податку у фіскальних чеках, виданих позивачем, свідчить про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими марками акцизного податку згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України.
Факти вчинених порушень підтверджено відомостями з СОД РРО ІТС «Податковий блок», наданими відповідачем до суду (а.с.12).
Слід зазначити, що положеннями п.п. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Наказом Міністерства фінансів України 05 серпня 2020 року № 477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2020 р. за № 1096/35379 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок № 477), згідно з яким СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Отже, СОД РРО призначена безпосередньо для збору, зберігання, використання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО, та може використовуватись контролюючим органом в ході проведення перевірок, в тому числі і фактичних, які здійснюється з метою, зокрема, перевірки дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що надані відповідачем докази допущеного позивачем порушення у вигляді даних СОД РРО є належними та допустимими.
Таким чином реалізація немаркованих алкогольних напоїв утворює склад правопорушення, за яке на позивача правомірно накладено штрафні санкції.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №829214290901 від 20 травня 2025 року та відсутність підстав для його скасування.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 25 серпня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко