С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 1-кс/760/3918/26
В справі 760/7359/26
І. Вступна частина
25 березня 2026 року в м. Києві
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
власника майна / підозрюваної ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого в ОВС СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучене під час обушку в кримінальному провадженні № 22025101110000479 від 10.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
ІІ. Мотивувальна частина
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області про накладення арешту на тимчасово вилучене 12.03.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає підозрювана ОСОБА_4 , майно, а саме: мобільний телефон «POCO M3», IMEI-код (слот SIM 1) НОМЕР_1 , IMEI-код (слот SIM 2) НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та блокнот червоного кольору, у кримінальному провадженні №22025101110000479 від 10.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000479 від 10.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
За версією сторони обвинувачення, службові особи ДП «Науково-дослідний і проєктний інститут містобудування» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з серпня 2025 року по січень 2026 року здійснювали фіктивне працевлаштування військовозобов'язаних осіб на вказане підприємство, яке визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб Збройних Сил України в особливий період, з метою оформлення їм бронювання від мобілізації за грошову винагороду, чим перешкоджали законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. При цьому ОСОБА_4 , обіймаючи посаду головного бухгалтера підприємства, брала участь у домовленостях щодо розподілу коштів для нарахування заробітних плат фіктивно працевлаштованим особам та підготовці відповідних документів.
Слідчий стверджує, що 12.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 02.03.2026 (справа №760/5433/26) було проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «POCO M3», IMEI-код (слот SIM 1) НОМЕР_1 , IMEI-код (слот SIM 2) НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та блокнот червоного кольору. Після проведення обшуку ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України. Слідчим на підставі постанови призначено комп'ютерно-технічну експертизу вилученого мобільного телефону.
Слідчий вважає, що вилучене майно містить інформацію, яка має суттєве значення для кримінального провадження, зберегло на собі сліди та відомості розслідуваного злочину, а тому існує необхідність у накладенні арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання. Наполягав на тому, що вилучені речі містять інформацію, яка має суттєве значення для кримінального провадження, а щодо вилученого мобільного телефону слідчим призначено комп'ютерно-технічну експертизу, що підтверджується копією відповідної постанови.
Підозрювана ОСОБА_4 , яка є власником вилученого майна, проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що дійсно використовувала мобільний телефон у службових цілях, проте жодної інформації, яка стосується обставин, що розслідуються в кримінальному провадженні, в ньому немає, як і у вилученому блокноті. Водночас вказала, що зазначені речі містять багато потрібної їй особистої інформації.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Встановлено, що під час обшуку, проведеного 12.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.03.2026, за адресою: АДРЕСА_1 , було тимчасово вилучено: мобільний телефон «POCO M3», IMEI-код (слот SIM 1) НОМЕР_1 , IMEI-код (слот SIM 2) НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та блокнот червоного кольору.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частинами 2, 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Оцінюючи заявлене клопотання, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, та обіймала посаду головного бухгалтера ДП «Науково-дослідний і проєктний інститут містобудування», у зв'язку з чим мала безпосередній доступ до фінансової та кадрової документації підприємства. За таких обставин є достатні підстави вважати, що вилучений мобільний телефон, який використовувався підозрюваною у тому числі у службових цілях, а також блокнот можуть містити відомості, які стосуються обставин, що розслідуються у кримінальному провадженні, зокрема щодо організації фіктивного працевлаштування, розподілу грошових коштів, комунікації між співучасниками та підготовки відповідних документів, а відтак відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя також бере до уваги, що щодо вилученого мобільного телефону слідчим призначено комп'ютерно-технічну експертизу, що додатково підтверджує його доказове значення та необхідність забезпечення збереження цього майна у первісному стані до завершення дослідження.
Доводи підозрюваної ОСОБА_4 про відсутність у вилученому телефоні та блокноті інформації, яка стосується обставин кримінального провадження, не можуть бути прийняті слідчим суддею як підстава для відмови у задоволенні клопотання, оскільки питання про наявність чи відсутність у вилученому майні доказової інформації підлягає встановленню в ході досудового розслідування, зокрема за результатами призначеної комп'ютерно-технічної експертизи. Посилання підозрюваної на наявність у вказаних речах особистої інформації не спростовує можливості одночасного зберігання в них відомостей, що мають значення для кримінального провадження, та не є підставою для відмови в арешті майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, ЄСПЛ неодноразово зазначав, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, а також бути пропорційним меті, яку прагнуть досягти.
Оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження права власності підозрюваної завданням кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження стосується перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто тяжкого злочину, що зумовлює значний суспільний інтерес у його ефективному розслідуванні. Незастосування арешту може призвести до втрати, знищення або перетворення доказової інформації, що міститься на вилученому майні, що завдасть непоправної шкоди інтересам досудового розслідування. За таких обставин тимчасове обмеження права власності підозрюваної є пропорційним та не покладає на неї надмірного індивідуального тягаря.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів та вважає за необхідне задовольнити клопотання.
ІІІ. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 168, 170, 172 КПК України, слідчий суддя ухвалив:
1.Клопотання про накладення арешту задовольнити.
Накласти арешт (із забороною володіння, користування та розпорядження) на тимчасово вилучене майно під час обшуку, проведеного 12.03.2026 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на належне підозрюваній ОСОБА_4 майно:
-мобільний телефон «POCO M3», IMEI-код (слот SIM 1) НОМЕР_1 , IMEI-код (слот SIM 2) НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- блокнот червоного кольору.
2.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: