П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29582/25
Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Херсонській області про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ДСНС України у Херсонській області, в якому просив:
- скасувати наказ №113-НК/66 (по особовому складу) від 31.07.2025р. «Про накладення дисциплінарного стягнення, позбавлення премії»;
- скасувати наказ №115-НК/66 (по особовому складу) від 1.08.2025р. «Про накладення дисциплінарного стягнення, позбавлення премії»;
- скасувати наказ №335-НК/66 (по особовому складу) від 5.08.2022р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 .В2 в частині звільнення сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 , старшого пожежного-рятувальника 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ДСНС України у Херсонській області зі служби у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за підпунктом 6 пункту 176 (за систематичне невиконання умов укладеного 3.02.2021р. контракту №42/21 про проходження служби цивільного захисту, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 31.07.2025р. по 5.08.2025р.) з 5.08.2025р.;
- зобов'язати ГУ ДСНС України у Херсонській області змінити в наказі №335-НК/66 (по особовому складу) від 5.08.2025р. підставу звільнення з пп.6 п.176 (за систематичне невиконання умов укладеного 3.02.2021р. контракту за №42/21 про проходження служби цивільного захисту, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 31.07.2025р. по 5.08.2025р.)» на підставу звільнення п.5 ст.1 ст.106 Кодексу цивільного захисту України, датою звільнення вважати 5.08.2025р.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що перевірки обставин не виходу на роботу Позивача у період з 1.08.2025р. до 5.08.2025р. не здійснювалося. Висновку та рекомендацій щодо звільнення не надавалося. Ще 15 липня 2025р. ОСОБА_1 подав рапорт на начальника ГУ ДСНС у Херсонській області, яким просив звільнити його зі служби цивільного захисту відповідно до пункту 176 підпункту 9 (за згодою сторін) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу з 29.07.2025р. Відповідь на цей рапорт Позивач не отримав. Також, 20.07.2025р. ОСОБА_1 подав рапорт на начальника ГУ ДСНС у Херсонській області про звільнення зі служби цивільного захисту по сімейним обставинам на п.5 ст.1 ст.106 Кодексу цивільного захисту України. До рапорту було додано свідоцтво про народження дитини Позивача та рішення суду про позбавлення матері батьківських прав. Відповіді на рапорт не надійшло.
Крім того, у письмових поясненнях щодо невиходу на роботу 31.07.2025р. позивач зазначав роботодавцю, що мав поважну причину, адже самостійно виховує дитину 2009р. народження, яку через стрес і неможливість знаходитись у безпосередній близькості до фронту за місцем проходження служби позивача у Херсонській області, був змушений вивести за кордон.
Таким чином, відповідач був обізнаний у причинах відсутності позивача, проте не врахував їх поважність. Притягуючи позивача до відповідальності, відповідач виходив з неповажності причин невиходу на роботу.
Проте, такі висновки відповідача, позивач вважає необґрунтованими.
Позивач зазначив, що перебуваючи у відпустці і будучи батьком, який самостійно виховує дитину, подав рапорт про звільнення за згодою сторін. Не дочекавшись відповіді, подав рапорт про звільнення за сімейними обставинами. В поясненнях під час службової перевірки зазначив свої сімейні обставини. Але його все рівно притягнули двічі до дисциплінарної відповідальності через неповажність причин відсутності. Також, Керівником ГУ ДСНС України у Херсонській області не приймався письмовий наказ про призначення службового розслідування відносно позивача, а тому останнє проведено з порушенням норм чинного законодавства.
Крім того, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази є правомірним та таким, що прийняті в межах та на підставі норм законодавства, оскільки в даному випадку встановлено порушення позивачем вимог законодавства під час проходження служби в ГУ ДСНС у Херсонській області.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого пожежного рятувальника 20 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежнорятувального загону ГУ ДСНС України у Херсонській області (надалі - 20 ДПРЧ 2ДПРЗ Головного управління), мав спеціальне звання - сержант служби цивільного захисту. Мав діючий Контракт №42/21 про проходження служби цивільного захисту (надалі - Контракт), який укладений терміном на 5 (п'ять) років і набував чинності з 3.02.2021р.
Наказом 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Херсонській області від 14.07.2025р. за №142-НВ/66 «Про відпустки» сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшому пожежному-рятувальнику 20 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Херсонській області надано додаткову відпустку на 14 календарних днів з 15 липня 2025р. по 28 липня 2025р., з виїздом до м.Львів, Львівської області. Підстава: рапорт ОСОБА_1
16.07.2025р. до начальника 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Херсонській області майора служби цивільного захисту ОСОБА_4 з клопотанням начальника 20 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ) майора служби цивільного захисту Тиркало І.В. надійшов оригінал рапорту ОСОБА_1 щодо наміру звільнитись зі служби цивільного захисту за пп.9 ст.176 (за згодою сторін) Положення.
Начальником 2 ДПРЗ рапорт розглянуто. Накладена резолюція «заперечую».
Наказом начальника 2 ДПРЗ від 9.06.2025р. №114 «Про закріплення особового складу 6, 7, 19, 20 ДПРЧ за черговими караулами, ОСОБА_1 закріплений за третім черговим караулом.
31.07.2025р. начальником 20 ДПРЧ 2ДПРЗ Головного управління майором служби цивільного захисту Тиркало І.В. зафіксовано факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 (рапорт від 31.07.2025р. №Р-30/66).
За фактом невиходу на службу ОСОБА_1 без поважних причин, відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом МВС від 5.05.2015р. №515 (далі - Інструкція), наказом начальника 2 ДПРЗ Головного управління від 31.07.2025р. №НС-181/66 призначено службове розслідування.
Наказом начальника 2 ДПРЗ Головного управління від 31.07.2025р. №113-НК/66 «Про накладення дисциплінарного стягнення, позбавлення премії» щодо ОСОБА_1 ухвалено: за дисциплінарне правопорушення, передбачене абзацом 2 статті 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту (невихід 31.07.2025 на службу без поважних причин), накладено дисциплінарне стягнення у виді ДОГАНИ; ПОЗБАВИТИ премії за липень 2025 року повністю.
Наказом начальника 2 ДПРЗ Головного управління від 31.07.2025р. №182/66 «Про встановлення індивідуального режиму несення служби» сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшому пожежному-рятувальник третього караулу 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ Головного управління, йому встановлено індивідуальний режим несення служби на кожен день з 09:00год. до 18:00год.
1.08.2025р. начальником 20 ДПРЧ 2ДПРЗ Головного управління майором служби цивільного захисту ОСОБА_5 зафіксовано факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 (рапорт від 1.08.2025р. №Р-31/66).
Наказом начальника 2 ДПРЗ Головного управління від 1.08.2025р. №115-НК/66 «Про накладення дисциплінарного стягнення, позбавлення премії» щодо ОСОБА_1 ухвалено: за дисциплінарне правопорушення, передбачене абзацом 2 статті 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту (невихід 1.08.2025р. на службу без поважних причин), накладено дисциплінарне стягнення у виді СУВОРОЇ ДОГАНИ; ПОЗБАВИТИ премії за серпень 2025 року повністю.
Начальник 2 ДПРЗ Головного управління майор служби цивільного захисту ОСОБА_4 листом від 4.08.2025р. №66 22-2з 001-929/66 22-2з «Про надання інформації» проінформував начальника Головного управління, щодо ОСОБА_1 , про: накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у виді ДОГАНИ та СУРОВОЇ ДОГАНИ; відсутності ОСОБА_1 на службі, включно 4.08.2025р.; відмови ОСОБА_1 в прибутті на робоче місце; систематичності в діях ОСОБА_1 ознак грубого дисциплінарного проступку (невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня); розгляд клопотання про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби цивільного захисту за систематичне порушення умов контракту про проходження служби цивільного захисту.
В подальшому, наказом Головного управління від 5.08.2025р. №335-НК/66 на ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у зв'язку із чиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Також, наказом Головного управління від 5.08.2025р. №336-НК/66 ОСОБА_1 звільнений зі служби цивільного захисту за пп.6 п.176 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Позивач вважаючи вказані накази протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішень відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1 ст.101 Кодексу цивільного захисту України (надалі - КЦЗ України), служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч.2 ст.101 КЦЗ України, порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується КМУ.
Положеннями ч.3 ст.101 КЦЗ України передбачено, що на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
За правилами ст.108 КЦЗ України, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту:
"Я, громадянин України (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.
Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту.
Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій.
Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України".
Постановою КМУ від 11.07.2013р. за №593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту (надалі - Положення №593).
У відповідності до п.3 Положення №593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Згідно п.45 Положення №593, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Відповідно до п.29 Положення №593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Згідно п.31 Положення №593, особи рядового і начальницького складу зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служби цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, а у разі потреби - цільовий медичний огляд, психофізіологічне обстеження і тестування. У разі прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість, призначення на іншу посаду за станом здоров'я або надання відпустки у зв'язку з хворобою - проходити медичну комісію за місцем медичного обліку; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
Приписами п.32 Положення №593 визначено, що за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.
Сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 5.03.2009р. №1068-VI (надалі - Дисциплінарний статут).
Дія цього Дисциплінарного статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Приписами п.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
Відповідно до п.2 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов'язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.
За правилами п.3 Дисциплінарного статуту, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:
- виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів;
- захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
- бути чесним, сумлінним і дисциплінованим;
- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань;
- постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень;
- додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій;
- поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям;
- сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
- зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію;
- берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.
Відповідно до п.5 Дисциплінарного статуту належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом:
- виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, вірності Присязі;
- встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов'язків і наказів начальників;
- формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу;
- поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них;
- поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення;
- особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов'язків, справедливого ставлення до підлеглих;
- створення в органах і підрозділах цивільного захисту належних матеріально-побутових умов, забезпечення додержання внутрішнього порядку;
- своєчасного і повного надання особам рядового і начальницького складу встановлених видів забезпечення;
- залучення всіх осіб рядового і начальницького складу до службової підготовки.
Згідно з п.6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
Пунктом 7 Дисциплінарного статуту за зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п.8 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни визначені розділом ІІІ Дисциплінарного статуту.
Так, згідно з п.57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Приписами п.58 Дисциплінарного статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме:
- невихід на службу без поважних причин;
- порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня;
- вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння;
- порушення статутних правил несення служби;
- втрата службового посвідчення, службових документів;
- невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань;
- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам;
- самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу;
- невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами;
- вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов'язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Відповідно до п.59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать:
- порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту;
- брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків;
- приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності);
- інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.
За правилами п.60 Дисциплінарного статуту, у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов'язків - накласти на неї дисциплінарне стягнення.
Пунктом 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) звільнення зі служби у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Відповідно до п.69 Дисциплінарного статуту на осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Згідно з п.75 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.
Пунктом 76 Дисциплінарного статуту визначено, що відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до п.77 Дисциплінарного статуту за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
Згідно з п.78 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, позачергового призначення в наряд на службу (за винятком призначення до складу варти або черговим підрозділу), позбавлення чергового звільнення з розташування навчального закладу (підрозділу) можуть накладатися відданим усно або виданим письмово наказом. Інші види дисциплінарних стягнень, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу накладаються виданим письмово наказом.
Приписами п.81 Дисциплінарного статуту визначено, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
У відповідності до п.83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
Згідно з п.84 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Пунктом 85 Дисциплінарного статуту визначено, що порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
Відповідно до п.86 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.
Згідно з п.87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період тимчасової непрацездатності або перебування особи рядового чи начальницького складу у відпустці, або якщо з дня вчинення правопорушення минуло більше року.
Аналізуючи вищевказані норми законодавства, судова колегія зазначає, що недотримання працівником Державної служби України з надзвичайних ситуацій службової дисципліни, неналежне виконання обов'язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності та прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, водночас, не є обов'язковим за виключенням випадків, передбачених пунктом 851 - з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог ЗУ «Про запобігання корупції» за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
На підставі вказаного, судова колегія погоджується із висновком про те, що посилання позивача як на одну із підстав протиправності оскаржуваного наказу від 31.07.2025р. №181 на відсутність службового розслідування, є необґрунтованим.
Апеляційний суд зазначає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Тобто, недотримання працівником ДСНС службової дисципліни, неналежне виконання службових обов'язків може містити ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватися під час службового розслідування, а питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення слід вирішувати з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 4.12.2019р. у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020р. у справі №826/23872/15.
Судова колегія зазначає, що складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.
Як вбачається із матеріалів справи, що в наказі від 31.07.2025р. за №113-НК/66 зазначено, що відповідно до затвердженого - 31.07.2025р. висновку службового розслідування, призначеного наказом 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Херсонській області від 31.07.2025р. №HC-181/66, встановлено, що 31.07.2025р. сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старший пожежний-рятувальник 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області був відсутній на добовому чергуванні в третьому караулі 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області за адресою: Херсонська область, с-ще Високопілля, вулиця Банкова 34 на протязі дня без поважних причин чим грубо порушив службову дисципліну, а саме: вимоги наказу 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області від 9.06.2025р. НС-114/66 «Про закріплення особового складу 6,7,19,20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області за черговими караулами» абзаци 2, 4, 6 статті 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03. 2009 № 1068-І, абзаци 2, 3 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013р. №593, умови укладеного 3.02.2021р. контракту №42/21 про проходження служби цивільного захисту.
Зазначеними діяннями сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 скоїв грубий дисциплінарний проступок, передбачений абз.2 ст.58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5.03.2009р. за №1068-VI (невихід на службу без поважних причин).
В наказі від 1.08.2025р. за №115-НК/66 зазначено, що 1.08.2025р. сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старший пожежний-рятувальник 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області, не прибув на службу за адресою: АДРЕСА_1 протягом дня без поважних причин, чим грубо порушив обов'язки, встановлені абзацами 2, 4, 7 статті 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5.03.2009р. №1068-VI (далі-Дисциплінарний статут служби цивільного захисту), обов'язки, встановлені абзацами 2, 3 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі-Положення про порядок проходження служби), обов'язки, встановлені посадовою інструкцією пожежного-рятувальника, присягу особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, умови укладеного 3.02.2021р. контракту №42/21 про проходження служби цивільного захисту, чим скоїв грубий дисциплінарний проступок, передбачений абзацом 2 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту (невихід на службу без поважних причин).
В порядку, визначеному абз.15,18 п.31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11 липня 2013р. №593 (надалі - Положення про порядок проходження служби), ОСОБА_1 не доповів начальникам про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків і не повідомив про місце свого перебування у разі відсутності на службі з поважних причин.
В той же час, зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що позивач фактично не заперечує факт невиходу на службу 31.07.2025р. та 1.08.2025р., проте вказує на поважність причин невиходу, а саме подачу рапортів про звільнення та самостійного виховання неповнолітньої дитини, яка перебуває в стресовому стані внаслідок війни та неможливість її залишення наодинці.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що наявність у позивача 16-річної дитини, яка як вказує позивач в позовній заяві та підтверджується наданими документами найменше як з 7.07.2025р. перебуває за кордоном, не свідчить про неможливість позивача прибути на службу 31.07.2025р. та 1.08.2025р.
Окрім того, подання 15.07.2025р. та 20.07.2025р. рапортів про звільнення зі служби, за відсутності у позивача належних та допустимих доказів на підтвердження їх розгляду не може свідчити про наявність поважних причин для невиходу на роботу. При цьому, жодною нормою чинного законодавства не передбачено, що подача особою заяви (рапорту) на звільнення звільняє таку особу від обов'язку особи з'явитися на службу, зокрема у разі включення її в графі чергування.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням та наказами фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі ним не наведено, а судом під час розгляду справи - не встановлено.
При цьому, позивач проходив службу на підставі Контракту про проходження служби цивільного захисту №42/21.
Відповідно до п.1 вказаного контракту громадянин ОСОБА_1 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно бере на себе зобов'язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки, свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.
Судова колегія бере до уваги те, що в основі поведінки працівника ДСНС закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Як зазначалось вище, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника служби цивільного захисту, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; додержуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
Як вбачається із тексту Присяги, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника служби цивільного захисту закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння працівником служби цивільного захисту проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів ДСНС та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Судова колегія звертає увагу на те, що позивач, перебуваючи на службі цивільного захисту, в силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника ДСНС або підривають авторитет ДСНС.
Враховуючи наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів служби цивільного захисту, суд вважає правомірним висновок відповідача щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
У відповідності до абз.4 п.79 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11 липня 2013р. за №593, особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі: застосування дисциплінарного стягнення про звільнення особи рядового і начальницького складу з посади, якщо неможливо відразу призначити її на нижчу посаду, - до двох місяців.
Отже, дослідивши матеріали справи, оскаржувані накази та дії відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, судова колегія вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим в даному випадку відсутні підстави для визнання протиправними та скасування наказів 113-НК/66 (по особовому складу) від 31.07.2025р., №115-НК/66 (по особовому складу) від 1.08.2025р., №335-НК/66 (по особовому складу) від 5.08.2022р., а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують висновків суду.
Що стосується процедурних порушень при прийнятті оскаржуваних наказів, то судова колегія зазначає, що скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020р. у справі за №813/1790/18.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко